Презентація "Виробнича функція"

Виробнича функція. Виробничі технології, ефект від масштабу й виробничі можливості підприємства

Виробнича функція залежність між максимально можливим випуском продукції та кількістю факторів виробництва, які при цьому використовуються, за певного рівня технології. Q = f (L, K, M)

Виробнича функція. Q = f (L, K, M)загальний випуск продукціїкількість трудових ресурсівкількість капітальних ресурсів. LQKMкількість матеріальних ресурсів

Виробнича функція може бути побудована для будь-якої кількості змінних факторів

Однофакторна модель використовується в короткостроковому періоді, коли виробничі потужності змінити неможливо, а обсяги виробництва змінюються залежно від використання більшої чи меншої кількості змінного ресурсу, наприклад кількості працівників

Багатофакторна модель дає можливість з'ясувати залежність обсягу виробництва від двох і більше факторів. Її використовують як у короткостроковому (за умови зміни кількості працівників і матеріалів), так і в довгостроковому періоді (коли змінюються навіть виробничі потужності та технології).

Багатофакторна модель У короткостроковому періоді зміни обсягів виробництва можуть бути досягнені за рахунок зміни використання трудових ресурсів за незмінних витрат капіталу

Багатофакторна модель використовується в короткостроковому періоді, коли виробничі потужності змінити неможливо, а обсяги виробництва змінюються залежно від використання більшої чи меншої кількості змінного ресурсу, наприклад кількості працівників

Загальний, або сукупний, продукт (Q, або TP, total product) — загальна кількість продукції, виготовлена за певної кількості змінного ресурсу за певний проміжок часу.

Середній продукт змінного фактора (AP, average product) — кількість продукції в розрахунку на одиницю змінного ресурсу, тобто відношення обсягу загального продукту до витрат змінного фактора (наприклад праці):

 Граничний продукт (MP, marginal product) — додатковий обсяг продукту, отриманий в результаті приросту змінного ресурсу на одну додаткову одиницю.

максимального значення загальний продукт досягає в точці B (мал. 1), коли граничний продукт дорівнює 0 (точка B на мал. 2);• максимального значення середній продукт досягає в точці A (мал. 1) — у точці дотику променю OA до кривої TP;• середній продукт зростатиме, поки MP > AP і досягає максимального значення, коли граничний продукт дорівнює середньому продукту (точка A на мал. 2);• криві середнього й граничного продукту починаються з однієї точки при L = 1;• функцію граничного продукту можна обчислити як похідну від загального продукту. Мал.1 Мал.2

У довгостроковому періоді всі фактори є змінними. Широке використання в довгостроковому економічному аналізі отримала виробнича функція вигляду Q = ALαKβMγ, де A, α, β, γ — позитивні коефіцієнти, які характеризують технологію виробництва, до того ж α, β та γ — коефіцієнти еластичності випуску продукції відповідних факторів виробництва.

Найвідомішою виробничою функцією, у якій допускається взаємозамінність факторів виробництва, є функція Кобба—Дугласа: Q = ALαK1-α. У довгостроковому періоді обидва фактори виробництва — і праця, і капітал — є змінними, а отже, існують різноманітні їх співвідношення для виробництва певного обсягу продукції.

ОБСЯГИ ВИРОБНИЦТВА ЗА УМОВИ ВИКОРИСТАННЯ ДВОХ ЗМІННИХ РЕСУРСІВ

Q = ALαK1-αКобб Ричард Чарльз. Поль Дуглас. Функція Кобба—Дугласа названа на честь професорів Чиказького університету (США)

 Обсяги випуску за різних комбінацій двох змінних ресурсів. Один і той самий обсяг продукції можна отримати, залучаючи різну кількість ресурсів. Крива, що показує різні комбінації змінних ресурсів, які забезпечують однаковий випуск продукції, називається ізоквантою.

Властивості ізоквант:ізокванта має спадний вигляд;ізокванти не перетинаються;0102

Властивості ізоквант:чим вище розташована ізокванта, тим більший обсяг виробництва вона ілюструє;03

Властивості ізоквант:04уздовж ізокванти зліва направо вона стає більш пологою, оскільки виробник вирішує проблему заміщення факторів виробництва

Властивості ізоквант: Гранична норма технологічного заміщення працею капіталу (MRTSL, K) — певна величина капіталу, на яку потрібно зменшити витрати, щоб збільшити витрати праці на одиницю за незмінного обсягу випуску продукції.

Властивості ізоквант:05 через будь-яку точку в просторі LK можна провести ізокванту, тому існує карта ізоквант

Підприємець на придбання ресурсів може виділити обмежену суму коштів, то за аналогією з бюджетною лінією споживача можна побудувати ізокосту. Ізокоста — крива, що показує різні комбінації змінних ресурсів, які мають однакову загальну вартість: PL • L + PK • L = C, де C — витрати на придбання ресурсів

Рівновага виробника. Точка дотику ізокости до ізокванти — це рівновага виробника, використання конкретної кількості праці (L0) і капіталу (K0) для досягнення максимуму випуску продукції за певних витрат 

Рівновага виробника Рівновагу виробника забезпечує правило мінімальних витрат: підприємство виготовляє певну кількість продукції з мінімальними витратами за такої комбінації ресурсів, коли остання гривня, яку витрачають на кожен ресурс, приносить однаковий граничний фізичний продукт

Рівновага виробника підприємство отримує максимум прибутку за такої комбінації ресурсів, коли граничні грошові продукти ресурсів дорівнюють їх цінам, тобто

 Лінія розвитку підприємства. Властивості ізокост:• точка перетину ізокости з віссю абсцис означає максимальну кількість працівників, яку може найняти підприємець на певну суму витрат; із віссю ординат — максимальну кількість капіталу;• при збільшенні витрат на ресурси ізокоста зсувається праворуч, при їх зменшенні — ліворуч;• у разі зміни ціни одного з ресурсів змінюється нахил ізокости.

Висновокза допомогою виробничої функції підприємство приймає управлінські рішення щодо можливих комбінацій використання ресурсів для більш технологічно й економічно ефективного процесу виробництва

Джерелоhttps://uahistory.co/pidruchniki/krypska-economy-11-class-2019-profile-level/10.php