Презентація:"Виробництво чорних та кольорових металів"

ВИРОБНИЦТВО ЧОРНИХТА КОЛЬОРОВИХ МЕТАЛІВ

Глобальні ланцюги доданої вартості у виробництвах вторинного сектору економіки. Формування та підтримка діяльності глобальних ланцюгівдоданої вартості у виробництвах вторинного сектору економіки є складним процесом, що вимагає від їхніх організаторів (переважно ТНК) ефективного залучення країн до глобальної системи або через вибір іноземних компаній-постачальників, або через відкриття дочірніх підприємств. Все це сприяє зростанню в зовнішньоторговому обороті частки країн, що розвиваються, та країн з перехідною економікою, які є основними виробниками сировини або проміжно продукції (напівфабрикатів, комплектуючих, вузлів тощо).

Глобальні ланцюги доданої вартості у виробництві чорних металів, алюмінію, міді: чинники та форми спеціалізації країн. У сучасному світі метали є важливим конструкційним матеріалом. У минулі століття найбільше використовувалися сплави заліза: чавун і сталь. Нині завдяки розвитку інформаційних технологій зростає роль кольорових і рідкісноземельних металів. У металургії посилилися процеси глобалізації, що проявилися в домінуванні ТНК. Найбільша компанія світу з виплавки сталі – Arselor. Mittal, зареєстрована в Люксембурзі, має представників у 60 країнах світу на усіх материках, окрім. Австралії. До провідних світових ТНК-виробників сталі також належать Baosteel(Китай), POSCO (Республіка Корея), Nippon Steel (Японія), U. S. Steel (США), Gerdau(Бразилія). Найбільшими за обсягом виробництва алюмінію компаніями єUС RUSAL (Росія, Швейцарія), Alcoa Inc. (США), Alcan (Канада), CHALCO (Китай). Однією з найбільших мідеплавильних компаній світу є чилійська Codelco Norte.

Оскільки виробництво чорних металів (чорна металургія) та важких кольорових металів (зокрема, міді) є матеріаломістким, у минулому єдиним чинником, що визначав спеціалізації країн щодо їх виробництв, був сировинний. У чорній металургії найбільш вдалим вважалося територіальне поєднання покладів залізної руди та коксівного вугілля. При цьому всі стадії переробки сировини (від її видобутку до виробництва кінцевої продукції) здійснювалися в межах однієїкраїни. У наш час завдяки новітнім технологіям матеріаломісткість виплавки металів знижується. Все більше виплавлять вторинних металів: уже до 20 %виплавленої міді одержують з брухту.

Так, у Великій Британії, Франції, Німеччині, Бельгії існує лише переробна мідна промисловість. У більшості високорозвинутих країн власні рудні ресурси виснажилися. Через те металургійні підприємства перемістилися до морських портів, якими надходить сировина з країн, що розвиваються, з орієнтуванням на транспортний чинник. Так сформувалася спеціалізація одних країн на видобутку рудної сировини, а інших – на їх переплавленні в готові метали. Це зумовило необхідність міжнародного кооперування. У минулому на ринках чорних і кольорових металів домінували високорозвинуті країни. Але нині вони надають перевагу інвестуванню в розвиток екологічнонебезпечних металургійних виробництв на території країн, що розвиваються. В останні десятиліття в чорній металургії зросла роль Китаю (майже половинавиробництва світу) та країн, що розвиваються: Індії, Республіки Кореї, Туреччини,Бразилії. Основними виробниками чорнової та рафінованої міді стали. Чилі (майже третина світу), Китай, Перу, зростає роль Демократичної Республіки. Конго, Замбії, Мексики

Ланцюг доданої вартості виробництва сталі та міді складається з таких стадій:

Світове виробництво нержавіючої сталі

Світовий ринок алюмінію поступається в об'ємі лише ринку сталі, і попит на легкий метал постійно збільшується. Алюмінієва промисловість найбільш розвинута в США і Канаді (в 1957 — 74% виробництва алюмінію капіталістичного світу). В 1957році США виробили алюмінію (тис. т) — 1496, Канада — 505, Франція — 160, ФРН — 154, Норвегія — 95, Японія — 68, Італія — 66, Швейцарія — 31, Англія — 30. Після другої світової війни в зв'язку з гонкою озброєнь в США і Канаді провадиться будівництво алюмінієвих заводів. Монополії США, Канади, Англії, Франції, ФРН, Італії, Швейцарії і Бельгії з метою контролю над новими джерелами сировини та експлуатації природних багатств і народів колоніальних та залежних країн в останні роки будують ряд великих алюмінієвих заводів в Африці.

Список країн за виплавкою цинку20062009 Хоча добувається цинк практично у всьому світі, основні місця видобутку — Китай, Австралія та Перу. Китай виробив 29 % від світового рівня в 2010.

Видобуток міді у ЧиліВиплавка. Фольга. Труби. Шина

Металургія легких кольорових металів (алюмінію, титану, магнію) є енергомісткою (на 1 т металу – 17 – 60 тис. к. Вт-год). Через те підприємства з їхньої виплавки споруджено біля електростанцій, тобто зорієнтовано на енергетичний чинник. Металургія алюмінію має певні особливості. Стадії виробництва алюмінію. Видобуток алюмінієвих руд (бокситів)Транспортування Виробництво глинозему. Транспортування. Виробництво первинного металічного алюмінію та сплавів. Споживання алюмінію та сплавів

Виробництво глинозему з руди є дуже матеріаломістким: на 1 т продукції витрачається 4 – 8 т бокситів, 6 т вапняків та 0,5 т соди, тому це виробництво наближене до сировини. Так у алюмінієвій промисловості склалася постадійнаспеціалізація та кооперування між країнами різних типів. Перша та друга ланки виробництва алюмінію здійснюються зазвичай у країнах, які мають поклади алюмінієвих руд. Третя стадія – виробництво металічного алюмінію – вимагаєзначних витрат електроенергії, тому тяжіє до електростанцій. Останнім часом суттєво зросли обсяги виплавки алюмінію в Китаї (понад половину обсягу в світі) та в країнах, що розвиваються: Індії, ОАЕ, Бахрейні, Бразилії, Саудівській Аравії, Катарі.

Дослідження:1. На основі аналізу карти (див.мал. 115) складіть приклади глобальних ланцюгів доданої вартості у виробництві сталі, міді та алюмінію. 2. На конкретних прикладах проілюструйте економічн вигоду участі країн у міжнародній кооперації та ланцюгах доданої вартості в металургійному виробництві. Поясніть чинники та форми спеціалізації країн у виробництві сталі, алюмінію та міді. Оцініть перспективи включення національних виробників країн, щорозвиваються, в глобальні ланцюги доданої вартості.