Презентація "Вірші про дикі ягоди України"

Віршики про дикі ягоди України

Така червона горобина  На сонці вогником горить.  Чарівна ще й погожа днина,  Тепло від сонечка струмить  І зігріває все навколо.  А от легенький вітерець  Між листячком співає соло  Про те, що літечку кінець.  І осінь вже прийшла до краю  Та шле усім палкий привіт.  Вона свої закони знає,  Тому й міняє дивосвіт.

Хай і знов калина. Червоніє, достигає,Всьому світу заявляє:“Я — країна Україна — На горі калина!”

Шипшина важко віддає плоди. Вона людей хапає за рукава. Вона кричить: - Людино, підожди!О, підожди, людино, будь ласкава. Не всі, не всі, хоч ягідку облиш!Одна пташина так мене просила!Я ж тут для всіх, а не для тебе лиш.І просто осінь щоб була красива.

Ходила синиця. У синій спідниці,Збирала у кошик. Достиглі суниці,А синичатко,Жовтенький животик,Збирало суниціНе в кошик, а в ротик. Під маленькими ялинками. У смарагдовій травіЛіто виросло суничками –То по одній, то по дві. Ой, сестриченько-яличко. Ти не дряпай моє личко,Я суничок назбираю. Жменьку мамі і собі!

Розсіяв хтось чорниці по лісах, Чорненькі сльози, що покрили роси, Цей неповторний ягідковий смак, Щороку в ліс за ягодою просить…