Номер слайду 10
Легенда “Мої річки” По берегам великої ріки у давнину селились хорвати, сіверці , поляни, ловили рибу, звіра полювали, від недругів себе охороняли. Старійшина, могучий грізний Скол, як скеля незворушний був, але плем’я його поважало, до порад його прислухалось. А у Скола вродлива дочка була, очі голубі, тендітна і руса коса, гарне ім’я їй Скол дав, Берекою назвав. Кохала Берека сміливого, відважного юнака, називався він Мжа.Але одного дня навала чорна підступила, собою все заполонила. Це вовче плем’я – кочові загарбники прийшли і смерть з собою принесли. Стогнала сіверців земля. У полум’ї і селище згоріло, загинув Скол, відважний Мжа, Берека плакала, тужила , як свічечка згоріла. Пройшли віки. Там де ліси могутні виростали, з’явились річки: річка Вовча - вовче плем’я, Берека-рід горобини, річка Мжа, як кордон була, все захищала : і села, і поля ,виходить з берегів вона. А річка Борова нам стиха розповість,як сосни віковічні з’явились і тихенько виростали, легенду про кохання Береки і Мжа річка їм розповідала .І річки ці з’єднав великий Сіверський Дінець.