Презентація "Впізнай літературного героя" (до підсумкового уроку із зарубіжної літератури в 5 класі )

Волошина Ірина Олександрівна вчитель зарубіжної літератури Нижнєнського НВК «ДНЗ - ЗНЗ» № 36 Попаснянської районної ради Луганської області Впізнай літературного героядо уроку повторення та узагальнення вивченого матеріалу у 5 класі

Чарлі Бакет. Йому було найгірше. І хоч батько з матір'ю часто за обідом чи вечерею віддавали йому свої порції, та хлопцеві все одно було мало, бо він ріс. Йому страшенно кортіло чогось ситнішого й смачнішого за капусту з капусняком. А понад усе він хотів... ШОКОЛАДУ.

Аліса. Дівчинка хильцем спорожнила пляшечку.- Цікаве відчуття! - мовила вона. - Здається, я стягуюсь, як підзорна труба.І справді: тепер вона заледве сягала десяти дюймів і аж проясніла на думку, що такий зріст дасть їй нарешті змогу пройти крізь дверцята в той чарівний садок.

Хлопчик-Зірка. Хлопчик виховувався разом із дітьми Дроворуба, їв із ними і грався. Щороку він ставав усе гарнішим. Обличчя його було білим і витонченим, як слонова кістка, а кучері були подібні на пелюстки золотого нарциса. Його губи були як червона квітка, а очі, як фіалки біля річечки з чистою водою…

Полліанна. Худенька невисока дівчинка в полотняній сукні в червону клітинку із спущеними на спину двома товстими косами, світлими як льон. З-під солом’яного капелюшка виглядало жваве личко, прикрашене ластовинням. Вона ніколи не засмучувалася і в усьому знаходила привід для радості.

Олов`яний солдатик. Він відрізнявся від своїх братів: у нього була тільки одна нога. Його виливали останнім, і олова на нього не вистачило. Але й на своїй одній нозі він стояв рівно й твердо… І саме він один з усіх якраз і відзначився своїми пригодами.

Том Сойєр. Тридцять ярдів дерев`яного паркану в дев`ять футів заввишки! Життя здавалося йому безглуздим, а існування - важким тягарем. Зітхаючи, він умочив щітку в вапно й провів нею по верхній дошці.

Пеппі Довгопанчоха. Ось який вона мала вигляд: морквяного кольору волосся, цупко заплетене у дві кіски, що стирчали, мов палички, ніс картоплинкою, весь поцяткований ластовинням… А вбрана вона була просто-таки химерно.

Мумі-Троль. Він проспав сто днів і сто ночей, сни все ще увивалися довкола нього, силкуючись знову загорнути в дрімоту. Однак, повернувшись на інший бік, аби зручно вмостися і додрімати, він враз побачив таке, що сон миттю розвіявся: ліжко Нюхмумрика стояло порожнє.