Карта - це побудоване в картографічній проекції зменшене, узагальнене зображення поверхні Землі, поверхні іншого небесного тіла чи позаземного простору, що відображає розташовані на них об'єкти в певній системі умовних позначень. Карти що відображають поверхню Землі або окрему її частину прийнято називати географічними.
Всі карти земної поверхні залежно від їх змісту поділяють на два основні типи: Загальногеографічні ТематичніЦе карти, що відображають поверхню Землі або якусь її частину без виділення певних її елементів серед інших. Тематичні карти детально показують окремі елементи або характеристики місцевості, розкриваючи таким чином певну тему.
В Україні топографічні карти складаються в масштабах 1:000000, 1:500000, 1:200000, 1:100000, 1:50000, 1:25000, 1:10000. Топографічні карти це різновид загальногеографічних карт, що детально зображують частину земної поверхніstyle.colorfillcolorfill.typefill.onstyle.colorfillcolorfill.typefill.on
Рамка топографічної карти Елементи топографічної карти масштабу 1:100 000. Цифрами позначені:1- внутрішня рамка карти, 2 - мінутна рамка, 3- зовнішня рамка,4- виходи паралелей та меридіанів, 5- підписи значень довготи та широти кутів рамки,6 - лінії кілометрової сітки, 7 - підписи кілометрової сітки.
Класифікації карт Крім тематичної класифікації карти розрізняють за їх призначенням. Тобто серед всього загалу карт виділяються спеціальні карти, що призначені для вирішення певного кола завдань або для використання певною категорією користувачів.довідково-інформаційнікультурно-освітнінавчальнітехнічнітуристичні карти
Карти можуть класифікуватись також за розмірами території, яку вони охоплюють. Тут існує кілька варіантів класифікації залежно від змісту карти. карти світу;карти земних півкуль;карти суходолів та океанів;карти певного регіону (наприклад, карта Зхідної Європи, карта Близького Сходу);карти країн;карти областей;карти районів;карти території міських, сільських рад;карти (плани) населених пунктів;карти районів в містах.
Характеристики карт. Достовірність карти - це міра правдивості відомостей, що передаються картою. Сучасність карти - це відповідність зображення карти сучасному стану подаваємих нею об'єктів або сучасному стану знань про них. Наглядність карти - можливість швидкого зорового сприйняття розташування об'єктів, відображених на карті, їх розмірів та форм. Читанність карти - це можливість візуального розпізнавання елементів та деталей картографічного зображення.
Тематичні карти. Тематичні карти поділяються на дві основні групи: карти природних та суспільних явищ. До карт природних явищ належать наступні різновиди карт:геоморфологічні карти (морфометричні карти, карти рельєфу, карти схилів, карти глибини та густоти розчленування рельєфу);геологічні карти (тектонічні карти, карти новітньої тектоніки, карти четвертинних відкладень, гідрогеологічні карти, інжернерно-геологічні карти, карти інженерно-геологічного районування);гідрологічні карти;гідрографічні карти (карти океанів та морів, карти шельфу та внутрішніх вод);геохімічні карти;карти грунтів;кліматичні карти (рис. 1);ландшафтні карти;карти рослинного покриву;карти тваринного світу (зоогеографічні та зоологічні карти);фенологічні карти. Розглянемо кожну із них
Карти суспільних явищ - це група тематичних карт, які відображають об'єкти та події, пов'язані з існуванням та діяльністю лидини. До карт суспільних явищ належать наступні різновиди карткарти населенняполітичніекономіко-географічні карти. Продовженняstyle.colorfillcolorstroke.colorfill.type
Картографічні проекції- це спосіб зображення на площині математичної поверхні ЗемліВ прямих циліндричних проєкціях паралелі і меридіани зображуються двома сімействами паралельних прямих ліній, які перпендикулярні між собою. Проєкція в якій паралелі відображаються концентричними окружностями, а меридіани — прямими, що виходять із спільного центру паралелей під кутами, рівними різниці їх довжин. У азимутальній проєкції паралелі нормальної сітки є концентричні кола, а меридіани — їх радіуси, що розходяться із загального центру паралелей під кутами, рівними різниці довгот.
Способи картографічного зображення Об'єкти та явища, що відображаються на картах є дуже різноманітними за своїми ознаками. Так деякі характеристики місцевості, як наприклад, рельєф чи клімат мають безперервний характер, інші мають чітко виражений характер локалізації. Одні об'єкти та явища є сталими (а точніше можуть вважатися такими на певному інтервалі часу), а інші постійно змінюються або мають періодичний характер. Отже, оскільки за змістом карти є дуже різноманітними, то і способи подання на них інформації дуже різняться.
До основних способів картографічного зображення відносять:спосіб значків;спосіб лінійних знаків;спосіб ареалів;спосіб знаків руху;спосіб ізоліній;спосіб крапок;спосіб кількісного фону;спосіб якісного фону;спосіб картограм;спосіб картодіаграм;спосіб локалізованих діаграм;спосіб тіньової пластики;спосіб перспективного зображення;спосіб гіпсометричного забарвлення.
Використовується для зображення на карті різних лінійних об'єктів (наприклад, меж політико-адміністративного поділу, вододільний ліній тощо), об'єктів лінійної протяжності, ширина яких не виражається в масштабі карти (наприклад, річки та дороги), а на деяких тематичних картах також ліній немалої протяжності доволі витягнутих об'єктів (наприклад, лінії основних напрямків гірськіх хребтів, тектонічні лінії тощо). Спосіб лінійних знаків
Це зображення на карті певних ділянок земної поверхні за допомогою відповідних площових картографічних позначень. Цей спосіб широко використовується, наприклад, на різноманітних картах рослинного покриву та тваринного світу, оскільки дозволяє наглядно відобразити території поширення певного виду тварин або рослин. Спосіб ареалівstyle.colorfillcolorfill.typefill.on
Спосіб крапок використовується для зображення на карті масових поширених об'єктів та явищ за допомогою відповідної кількості однакового розміру крапок, розташування яких відповідає розташуванню і концентрації цих об'єктів місцевості, а кожна крапка певного розміру відповідає однаковій кількості одиниць зображуваного на карті об'єкта чи явища.
Спосіб кількісного фону. Спосіб зображення на карті кількісних відмінностей деякого явища, суцільно поширеного на території, що картографується). Цю територію поділяють на однакові частини за певними кількісними показниками, після чого однотипні частини зафарбовують відповідним кольором або заштриховують.
Спосіб картограм. Спосіб зображення середньої інтенсивності певного кількісного за своєю характеристикою явища в межах наявних на карті територіальних одиниць, найчастіше адміністративних, за допомогою графічних засобів площового відображення (наприклад, фонове забарвлення, штрихування); при цьому інтенсивність графічних позначень відповідає інтенсивності зображуваного явища.
Спосіб картодіаграмспосіб зображення на карті за допомогою діаграм сумарної (кількісної) величини якогось явища, що стосується певної територіальної одиниці. Діаграмні фігури можуть бути: лінійні - у вигляді стовпчиків, смужок тощо; об'ємні куби, кулі тощо. Діаграмні фігури можуть бути ще й структурні: фігура поділена на частини відповідно до величини зображуваного явища (наприклад, круг подає кількість населення області, а площові сектори круга - національний склад населення).
Топоніми. Топоніміка включає такі поняття: гідроніми (назви річок, озер, колодязів; 2) фоніми (назви курганів); 3) ойконіми (назви населених пунктів); 4) спелеоніми (назви печер, скельних навісів); 5) ороніми (назви хребтів, гір, долин, ярів, впадин і ущелин); 6) хороніми (назви країв і країн).