Презентація «Які взаємозв’язки організмів у прісній водоймі, морі чи океані»

Про матеріал
Презентація до теми «Які взаємозв’язки організмів у прісній водоймі, морі чи океані» за підручником "Пізнаємо природу" 6 клас автора Д. Біди &44 (розроблено до модельної програми «Пізнаємо природу» 5- 6 класи автори: Біда Д. Д., Гільберг Т. Г., Колісник Я. І.) В презентації розкриті наступні питання: • Від чого залежить стійкість водних екосистем. • Утворювачі, споживачі та руйнівники водних екосистем. • Де найкращі умови для прісноводних мешканців. • Морські екосистеми та взаємозв’язки організмів у морях та океанах. • Які організми є утворювачами в морських екосистемах. • З яких організмів складається зоопланктон. • Ланцюги живлення морських екосистем.
Зміст слайдів
Номер слайду 1

ЯКІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ОРГАНІЗМІВ У ПРІСНІЙ ВОДОЙМІ, МОРІ ЧИ ОКЕАНІ.6 клас «Пізнаємо природу»

Номер слайду 2

ПРИГАДАЙТЕ ОСОБЛИВОСТІ ВОДНОГО СЕРЕДОВИЩА. Яка густина водного середовища?Чи є у водному середовищі великі перепади температур?Чи достатньо світла? Кисню?Як водойми поділяють за вмістом мінеральних солей?

Номер слайду 3

Номер слайду 4

ЩО ТАКЕ ВОДНІ ЕКОСИСТЕМИ. У прісноводних екосистемах мешкають раки, риби, жаби, черепахи. Для протистояння течіям водні тварини мають особливі пристосування: покрите слизом тіло, щоб легко ковзати у воді, обтічну форму й плавці, перетинки між пальцями. Риби й раки дихають зябрами.

Номер слайду 5

Першою ланкою в ланцюгах живлення прісноводних екосистем є вищі водні рослини - латаття біле, ряска, стрілолист, рогіз, очерет. Ланцюги живлення водних екосистем.

Номер слайду 6

Ланцюги живлення морських екосистем. У морських екосистемах першу ланку ланцюгів живлення займають водорості. Зелені, червоні, бурі водорості можуть жити в поверхневих шарах, у товщі води, на дні водойм. Водорості насичують воду та повітря над нею киснем, вони є джерелом їжі для рослиноїдних тварин. Діатомові водорості після відмирання утворюють осадові породи.

Номер слайду 7

Ланцюги живлення водних екосистем. Основними споживачами у водоймах є: молюски, раки, риби, земноводні, водні плазуни та окремі групи птахів і ссавців. Ці та багато інших організмів регулюють чисельність рослин, допомагають їм у поширенні та розмноженні, створюють нові місця існування, сприяють самоочищенню водойм.

Номер слайду 8

Ланцюги живлення морських екосистем. Головними руйнівниками органічних решток у водоймах є водні гриби й бактерії. У цих організмів є навіть певний розподіл праці: спочатку рештки розкладають гриби, а потім руйнування простіших органічних речовин завершують бактерії. Мінеральні речовини розчиняються у воді, перемішуються та стають доступними для споживання організмамиутворювачами.

Номер слайду 9

ДЕ НАЙКРАЩІ УМОВИ ІСНУВАННЯ ДЛЯ ПРІСНОВОДНИХ МЕШКАНЦІВ. Прісноводні екосистеми займають лише приблизно 1 % поверхні планети. За швидкістю течій розрізняють стоячі (озера, ставки, болота) та проточні (річки, струмки) водойми. Видове різноманіття прісних водойм значно менше, аніж морських.

Номер слайду 10

ДЕ НАЙКРАЩІ УМОВИ ІСНУВАННЯ ДЛЯ ПРІСНОВОДНИХ МЕШКАНЦІВ. Життя прісноводних організмів зосереджено зазвичай у верхній частині водойм, де багато світла, поживних речовин, вода добре прогріта й насичена киснем. Основні утворювачі — одноклітинні зелені водорості, плаваючі (латаття, ряска, елодея) та прибережні (очерет, рогіз, стрілиця) рослини. У теплих прибережних водах живуть комахи (водомірки, жуки-плавунці, водолюби, бабки), мальки риб та пуголовки жаб.

Номер слайду 11

ДЕ НАЙКРАЩІ УМОВИ ІСНУВАННЯ ДЛЯ ПРІСНОВОДНИХ МЕШКАНЦІВ. У прибережній частині звичними є такі риби, як плітка, короп, карась, щука. Помітними й відомими для всіх мешканцями-споживачами водойм є земноводні черепахи, водоплавні (качки, гуси, пастушки) та прибережні птахи (чаплі, лелеки, рибалочки), прісноводні ссавці (ондатри, видри, водяні землерийки).

Номер слайду 12

ДЕ НАЙКРАЩІ УМОВИ ІСНУВАННЯ ДЛЯ ПРІСНОВОДНИХ МЕШКАНЦІВ. Середня частина — це товща води. Світла й кисню менше, наявні течії, збіднений склад поживних речовин — ось ті умови існування, до яких пристосувалися дрібні водорості та хижі риби. Звичайними хижаками товщі води є судак та окунь. А життя на дні водойм визначає склад мулу, слабкі переміщення прохолодної води за сталої температури +4 °С. Це місця існування придонних риб (сом), молюсків, раків.

Номер слайду 13

ЯКІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ОРГАНІЗМІВ У МОРІ ЧИ ОКЕАНІ. Морські екосистеми займають приблизно 70 % поверхні планети. Солоні озера, моря, океани завдяки колообігу води поєднані в єдину велетенську систему — Світовий океан. Найбільше розмаїття морських мешканців у прибережних частинах – коралові рифи, ліси водоростей, мангрові болота; у місцях впадіння річок у моря та у верхніх шарах води.

Номер слайду 14

ЯКІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ОРГАНІЗМІВ У МОРІ ЧИ ОКЕАНІ. Організмами-утворювачами в морях і океанах є фітопланктон — сукупність дрібних фотосинтезуючих організмів, які живуть у верхньому шарі води. Особливе значення мають ціанобактерії та діатомові водорості. Ціанобактерії — це найбільша та найважливіша група живих істот на Землі. Завдяки фотосинтезу вони забезпечують водні екосистеми киснем. У діатомових водоростей змішане живлення: вони здатні до фотосинтезу та споживають готові поживні речовини, що осідають із верхньої частини водойм.

Номер слайду 15

ЯКІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ОРГАНІЗМІВ У МОРІ ЧИ ОКЕАНІ. Сукупність тварин у товщі води, які зазвичай не здатні протидіяти течіям та живляться дрібними рослинними організмами, називають зоопланктоном. Це амеби, ракоподібні (дафнії, циклопи, криль), личинки молюсків і риб, які виконують функції первинних споживачів. Зоопланктон є поживою для більшості риб і молюсків.

Номер слайду 16

ПРЕДСТАВНИКИ ЗООПЛАНКТОНУкриль

Номер слайду 17

ЯКІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ОРГАНІЗМІВ У МОРІ ЧИ ОКЕАНІ. Наступними учасниками ланцюгів живлення є хижі риби (акули, тунці), морські ссавці (косатки, дельфіни, зубаті кити, моржі, тюлені) й морські птахи (альбатроси, буревісники). Пінгвіни — особливі морські птахи, які не літають, але чудово плавають. Пінгвіни живляться дрібними рибами, дрібними головоногими молюсками і планктонними ракоподібними.

Номер слайду 18

ЯКІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ОРГАНІЗМІВ У МОРІ ЧИ ОКЕАНІ. Найбільший представник серед ссавців — синій кит — також живиться планктоном. Він належить до групи вусатих, або беззубих, китів, у яких добре розвинений цідильний апарат для фільтрації з води планктону, ракоподібних та дрібної риби. У морських екосистемах кити можуть бути й хижаками для зоопланктону, і здобиччю для агресивних косаток.

Номер слайду 19

КОРОТКО ПРО ГОЛОВНЕ Стійкість водних екосистем залежить від розмаїття їхніх мешканців та харчових зв’язків, що виникають між організмами. Розмаїття прісноводних організмів найбільше у верхній частині водойм. Але ланцюги живлення переважно короткі, що позначається на стійкості прісноводних екосистем. Багатоманітність морських угруповань є причиною значної довжини ланцюгів живлення та більшої стійкості морських екосистем.

Номер слайду 20

Опрацювати &44, пройти тестування «Які взаємозв’язки організмів у прісній водоймі, морі чи океані». Домашнє завдання.

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 3
Оцінки та відгуки
  1. Галета Оксана Сергіївна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Шляхова Наталія Геннадіївна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  3. Шатовський Валентин Олександрович
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
pptx
Додано
5 квітня
Переглядів
3612
Оцінка розробки
5.0 (3 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку