Фрикційне безробіття. Фрикційне безробіття — тимчасове безробіття, яке пов'язане з добровільним або вимушеним пошуком роботи внаслідок професійного, вікового або регіонального переміщення робочої сили. Цей вид безробіття виникає тому, що і робочі місця, і люди є неоднорідними, а отже, потрібний певний проміжок часу на пошук відповідного місця роботи
Фрикційне безробіття. До фрикційного безробіття належить також і так зване сезонне безробіття, обумовлене переважно сезонним характером природних чинників. Суттєвою особливістю цього виду безробіття є наявність певних знань і вмінь працівників, які можна продати на ринку праці в певний момент
Фрикційне безробіття. Фрикційне безробіття є неминучим для будь-якого суспільства й певною мірою бажаним явищем для економіки. Пошук та отримання більш продуктивної та вищеоплачуваної роботи сприяє збільшенню доходів зайнятого населення, підвищенню рівня життя їхніх сімей, зростанню обсягів національного виробництва за рахунок раціонального перерозподілу трудових ресурсів.
Структурне безробіття Структурне безробіття — безробіття, яке засвідчує невідповідність знань, умінь, навичок працівників потребам виробництва й вимогам роботодавців. Цей вид безробіття виникає внаслідок не лише змін структури споживання, а також і структурної перебудови національної економіки, технологічного переоснащення виробничих процесів
Структурне безробіття. Структурне безробіття є більш тривалим, ніж фрикційне, оскільки безробітні не можуть отримати роботу без відповідного опанування нових знань, навичок, перепідготовки або перекваліфікації. Саме необхідність мати певний час на підвищення або перекваліфікацію є специфічною для цього виду безробіття.
Циклічне безробіття. Циклічне безробіття — безробіття, яке виникає внаслідок зменшення сукупного попиту на робочу силу в періоди економічного спаду й депресії в усіх галузях і регіонах країни. Оскільки в період економічного спаду зменшується сукупний попит на товари та послуги, знижуються загальні обсяги національного виробництва, то закономірним є зниження зайнятості населення.
Повна зайнятість. Повна зайнятість — це надання суспільством усьому працездатному населенню можливості займатися суспільно корисною працею, на основі якої здійснюється індивідуальне (у межах сім'ї) та колективне (за участю фірм, компаній, держави) відтворення робочої сили й задоволення всієї сукупності потреб. Повна зайнятість сама по собі не є свідченням високого рівня організації виробництва, її доцільності та раціональності.
Раціональна зайнятість. Раціональна зайнятість наявна в суспільстві з урахуванням доцільності перерозподілу та використання трудових ресурсів, їх статево-вікової та освітньої структури. Цей вид зайнятості не завжди буває ефективним, оскільки здійснюється з метою покращення статево-вікової зайнятості, залучення до трудової діяльності працездатного населення окремих відсталих регіонів тощо.
Повна зайнятість. Повну зайнятість ще називають зайнятістю на рівні природного безробіття. Природне безробіття включає фрикційне та структурне безробіття і є внутрішньою (природною) потребою будь-якої економіки. Це означає, що повна зайнятість досягається за умови відсутності циклічного безробіття.
Природний рівень безробіття. Природний рівень безробіття змінюється з розвитком держави й суспільства. Система страхування з безробіття, виплати з безробіття та їх зростання знижують стимули до швидкого працевлаштування. Це, з одного боку, сприяє досягненню більшої збалансованості структури робочих місць і структури робочої сили, а з іншого, — призводить до збільшення кількості безробітних і підвищення рівня безробіття. інструментом розв'язання цієї проблеми є державні інвестиції в інфраструктуру ринку праці (розгортання різноманітних систем перепідготовки кадрів, удосконалювання інформації про вакансії тощо).
НАВЧАЄМОСЯ РАЗОМНаселення регіону становить 14 млн осіб. Серед них економічно неактивне населення — 3,65 млн осіб; демобілізовані та звільнені зі Збройних Сил — 68 тис. осіб; звільнені внаслідок економічної кризи — 145 тис. осіб; звільнені за власним бажанням та особи, які шукають вигіднішу роботу, — 305 тис. осіб; звільнені в результаті зміни технології — 122 тис. осіб; особи, які навчаються на курсах перепідготовки в центрах зайнятості, — 54 тис. осіб; сезонні безробітні — 43 тис. осіб. Визначте: 1) кількість робочої сили; 2) кількість фрикційних безробітних; 3) кількість структурних безробітних; 4) кількість циклічних безробітних; 5) фактичний рівень безробіття; 6) природний рівень безробіття.
Розв'язання1) Кількість робочої сили визначаємо, вирахувавши із загальної кілько Рівень бе лення економічно неактивне населення: 14 - 3665 = 10 635 млн осіб.2) До фрикційних безробітних відносимо звільнених за власним бажанням осіб, які шукають вигіднішу роботу, і сезонних безробітних: 0,305 +Природнийрівен осіб.3) До структурних безробітних відносимо демобілізованих і звільнених зі Збройних Сил, звільнених у результаті зміни технології та осіб, які навчаються на курсах перепідготовки в центрах зайнятості:0,068 + 0,122 + 0,054 = 0,244 млн осіб.4) До циклічних безробітних відносимо звільнених унаслідок економічної кризи — 0,145 млн осіб.
Домашнє завдання. Визначте статус осіб із точки зору їхньої зайнятості (зайняті, безробітні, економічно неактивні). Щодо безробітних уточніть форму безробіття.1) Військовий інженер-конструктор, який у 35 років вийшов на пенсію та не хоче більше працювати.2) Програмістка, яка звільнилася через погіршення зору та шукає роботу.3) Рахівниця, звільнена з роботи у зв'язку з комп'ютеризацією, яка навчається на курсах перекваліфікації.4) Робітниця швейного підприємства, яка перебуває в декретній відпустці.5) Шкільний учитель, який працює на півставки.6) Менеджер корпорації, який звільнився за власним бажанням і зареєструвався як приватний підприємець.7) Студентка другого курсу університету.8) Випускник академії, який уперше шукає роботу.9) Чоловік, який присвятив себе догляду за дітьми.