Презентація з географії.Тема: " Заповідники України"

. Природні заповідники України

Природні заповідники України — це природоохоронні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, покликані зберігати в природному стані типові або виняткові для даної ландшафтної зони природні комплекси з усією сукупністю їх компонентів, вивчати природні процеси і явища, що відбуваються в них, розробляти наукові засади охорони навколишнього середовища, ефективного використання природних ресурсів та екологічної безпеки. Ділянки землі та водного простору, що належать до заповідників, вилучаються з господарського користування. Заповідник — вища форма охорони природних територій, природна лабораторія, де ведуться комплексні наукові дослідження. Заповідники є в кожному великому природному комплексі.

Природні заповідники України Ґорґани; Дніпровсько-Орільский; Древлянський ; Єланецький степ; Казантипський ; Канівський; Карадазький; Кримський; Кузійський; Луганський; Мармароський; Медобори; Мис Мартьян; Михайлівська цілина; Опукський; Поліський; Розточчя; Рівненський; Угольсько-Широколужанський; Український степовий; Свидовецький; Черемський ; Чорногірський; Ялтинський гірсько-лісовий.

«Горгани» — природний заповідник, заснований в 1996 році. Заповідник розташований в південно-західній частині Івано-Франківської області у районі Довбушанських Горган. Його площа становить 5344 га. Він створений для збереження реліктової сосни кедрової європейської (Pinus cembra). Територія заповідника має типові для району Горган геоморфологічну будову, структуру рослинного покриву і тваринного світу, тому заповідник становить велику цінність для збереження, відтворення і вивчення біорізноманіття району та Українських Карпат загалом.

Природний заповідник «Горгани» розташований в районі Довбушанських Горган — найнедоступнішій високогірній і кам'янистій частині Українських Карпат. Довбушанський масив — один із трьох основних масивів Горган. Його вершини та верхні частини схилів вкриті кам'янистими розсипами. Для Довбушанського масиву характерні видовжені хребти з гострими вершинами і стрімко спадаючими північно-східними та більш пологими південно-західними схилами. Найвищі вершини — Довбушанка (1754) та Медвежик (1736).

Занесені до Червоної книги України: Харіус європейський, єдиний представник харіусових в українських водоймах. Гірський або альпійський тритон, вид тритонів роду Mesotriton, відомий своїм яскравим забарвленням.

Занесені до Червоної книги України Сова довгохвоста, рідкісний гніздовий вид. Євразі́йська або звича́йна рись, зустрічається рідко: в Карпатах та на Поліссі. Вогняна або плямиста саламандра.

Флора На території заповіднику росте 402 види вищих судинних рослин, які належать до 5 відділів, 75 родин, 236 родів. Значна частина видів рідкісні, ендемічні і реліктові. Особливу групу (20 видів, або 5%) становлять види, які занесені до Червоної книги України. Найбільш рідкісними з них є зозулинці чоловічий та зшоломоносний, зозулині сльози яйцевидні, язичок зелений, лунарія оживаюча.

Занесені до Червоної книги України Зозулинець шоломоносний, рідкісна, зникаюча рослина. трапляється в Карпатах і на Прикарпатті, Зозулині сльози яйцевидні, одна з найпоширеніших в Україні орхідей.

Дніпровсько-Орільский природний заповідник

Дніпровсько-Орільський заповідник — природний заповідник у долині Дніпра і плавнів Протовчі. Створений в1990 році на базі загальнозоологічного та орнітологічного заказників «Таромський уступ» та «Обухівські плавні». Площа 3 766 гектарів. Дніпровсько-Орільський заповідник – це плавневі ліси, гаї, луки, ділянки автохтонної рослинності. В ньому росте 9 рослин занесених у Червону книгу України і 50 рідких для Дніпропетровщини видів. Фауна налічує 31 вид ссавців, серед яких - лось, косуля, олень, дикий кабан, заєць, ондатра, єнотоподібний собака, бобер, куниця, горностай, борсук. Птахів - 184 види (станом на 2006 рік), риб — понад 30 видів.

Заповідник створено з метою збереження унікального ландшафту долини середнього Дніпра і ріки Оріль з комплексом характерної флори і фауни. Він є природоохоронною науково-дослідною установою загальнодержавного значення. Загалом на території заповідника мешкають 12 видів, занесених до Європейського червоного списку, 39 видів, занесених до Червоної книги України, 139 видів тварин, що підлягають особливій охороні згідно з Бернською конвенцією, та біля 40 регіонально рідкісних видів.

Занесені до Червоної книги України Борсук, ссавець з родини кунцевих Сальвінія плаваюча, плаваюча папороть Сон-трава чорніюча, вид рослин з роду Сон родини Жовтцевих

Природний заповідник «Єланецький степ» Заповідник «Єланецький степ» — один з наймолодших українських заповідників, перший і поки що єдиний степовий заповідник у Правобережній Україні. Створений у 1996 році з метою охорони найбільшої у Північно-Західному Причорномор’ї ділянки цілинного степу. Розташований у Єланецькому та частково в Новоодеському районах Миколаївської області й займає площу трохи більше 1,5 тисячі гектарів. Метою існування є збереження та відновлення типчаково-ковилового степу. Також у природному заповіднику є чудовий зоопарк, де у напіввільних умовах утримуються американські бізони, кулани, плямисті олені, європейські лані, байбаки.

На території заповідника та його найближчих околиць мешкає приблизно 1500 видів безхребетних тварин, з них 158 видів (більше 10%) є рідкісними або регіонально рідкісними і потребують охорони. Загальна кількість зареєстрованих у заповіднику видів хребетних тварин становить 181 вид: 13 видів земноводних, 4 — плазунів, 142 — птахів, 22 — ссавців. З них 20 видів включено до «червоних» переліків різного рівня. Серед ссавців переважають дрібні гризуни. З хижих ссавців переважає лисиця, зустрічаються ласка, тхір степовий, інколи заходить вовк. З диких копитних в заповіднику мешкає козуля, зустрічається дикий кабан. Загалом на території заповідника мешкають 11 видів тварин, занесених до Європйського червоного списку, 71 вид тварин, занесених до Червоної книги України.

До Червоної книги України занесено 17 видів рослин (5 видів ковили: волосиста, Лессінга, найкрасивіша, українська та вузьколиста, астрагал шерстистоквітковий, брандушка різнокольорова, шафран сітчастий, сон чорніючий, дрік скіфський тощо), 7 видів рослин, поширених у заповіднику, занесені до Європейського червоного переліку (гвоздика ланцетна, смілка південнобузька, карагана скіфська, перлівка золотолускова та ін.) Ковила волосиста

Занесені до Червоної книги України Шпак рожевий, птах родини шпакових ряду горобцеподібних. Канюк степовий, або курганник, вид птахів родини Яструбові Лелека чорний, малодосліджений через свій прихований спосіб життя

Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник

Ялтинський гірсько-лісовий заповідник -природоохоронна територія в Автономній Республіці Крим. Заповідник створений у 1973 році. Тут охороняються високоствольні соснові, букові та дубові ліси, іноді з вічнозеленим середземноморським підліском. Флора заповідника нараховує 1356 видів рослин, у тому числі 115 ендеміків. Фауна представлена: 37 видами савців, 113 видами птахів, 11 видами плазунів, 4 видами земноводних.

В цілому територія заповідника знаходиться в межах висот 380—1200 м над рівнем моря, в окремих місцях опускаючись до моря. Заповідник розташований у південно-західній частині Криму на площі 14523,0 га. Його територія простягається уздовж Чорного моря із заходу на схід від Фороса до Гурзуфа на 49 км, оточуючи Велику Ялту. Максимальна висота його 1320 м на г. Ай-Петрі

Різноманітність природних умов, рослинного покриву зумовлює багатство фауни заповідника. Тут мешкає 37 видів ссавців, 150 — птахів, 16 — плазунів, 4 види земноводних, 90 видів комах та 119 видів молюсків. Із ссавців досить типовими є їжак звичайний, заєць-русак, миша лісова, полівка звичайна, ласка, куниця кам'яна, козуля європейська тощо. До Червоної книги України занесено велику групу рукокрилих, що живуть у печерах, будівлях, дуплах дерев: підковоносів великого і малого; нічниць Наттера і триколірну; широковуха європейського, вечірниць малу й велетенську; нетопирів кожанковидного та середземноморського. Крім того, по берегах гірських потоків трапляються кутора мала, в лісах — борсук, яких теж занесено до Червоної книги України

Занесені до Червоної книги України: Краєкучник персидський Яловець високий, вічнозелене хвойне дерево, роду Ялівець родини Кипарисові.

Занесені до Червоної книги України Носатка листовидна, метелик з підсімейства носаток сімейства німфалід. Махаон, метелик з сімейства парусників або кавалерів

Природний заповідник «Медобори»

Заповідник «Медобори» — природоохоронна територія в Тернопільській області. Площа - 10521 га. Заповідник створено з метою збереження у природному стані унікальних природних комплексів Подільських товтр і Кременецьких гір, генофонду рослинного і тваринного світу та використання їх у наукових цілях. На території заповідника «Медобори» функціонують екологічні стежки: «Гостра скеля», «Пуща відлюдника», «Бохіт». В філіалі «Кременецькі гори» — «Гора Бона», «Гора Божа», «Дівочі скелі».

У рельєфі Подільської височини чітко виступає смуга Товтр — вузького горбистого пасма, ізольованих горбів, гребенів, які піднімаються над прилеглою територією на 60-100 м. Заліснена частина їх багата на медоносні рослини, звідси пішла назва місцевості — «Медобори». Це горбисте пасмо тягнеться з північного заходу на південний схід від села Підкамінь Львівської області через Тернопільську і Хмельницьку області та Молдову до Румунії.

Товтри є унікальною пам'яткою природи та геологічного минулого, не тільки Поділля, а й Європи. Вони формувалися 15-20 млн. років тому в прибережних водах теплого Галіційського (Сарматського) моря, що розміщувалося уздовж зовнішнього краю Карпат.

Флора заповідника нараховує близько 1000 видів вищих судинних рослин із значною часткою рідкісних, ендемічних, реліктових і погранично-ареальних видів. До Червоної книги України занесено 44 види: ясенець білий, шиверекію подільську, цибулю ведмежу, астранцію велику, лунарію оживаючу, лілію лісову, крокус Гейфелів (знаходиться на цій території на межі свого ареалу), 12 видів орхідних, серед яких зозулині черевички справжні, любка дволиста, гніздівка звичайна та ін., до Європейського червоного списку — 6 видів рослин.

Занесені до Червоної книги України Шиверекія подільська Ломиніс цілолистий Ліля лісова

Із фауни безхребетних на сьогодні виявлено більше 2500 видів комах, з яких 22 занесено до Червоної книги України. Серед них: жук-олень, мнемозина, махаон, вусач мускусний, сатурнія руда, джміль моховий, стрічкарка блакитна, ксилокопа звичайна тощо. Із хребетних на даний час на заповідній території виявлено 9 видів риб, 11 — земноводних, 7 — плазунів. Орнітофауна є найчисельнішою групою хребетних у заповіднику і нараховує 188 видів. В основному це типові для даної території види, із яких 14 занесені до Червоної книги України. Це підорлик малий та великий, лунь польовий, кам'яний дрізд, сипуха, сова довгохвоста, сорокопуд сірий та ін. Ссавці у заповіднику представлені 47 видами. Звичайними тут є представники гризунів та хижих. Із крупних звірів на заповідній території можна зустріти козулю європейську, свиню дику, лисицю. В межах заповідника проживає 6 видів ссавців, занесених до Червоної книги України: борсук, горностай та 4 види рукокрилих. Загалом на території заповідника охороняються 34 «червонокнижні» види тварин. Тут мешкають також 7 видів тварин, занесених до Європейського червоного списку: нічниця велика, вухань бурий, деркач, слимак виноградний, жук-самітник і ін.

Опукський природний заповідник

Опукський природний заповідник — природоохоронна територія в Автономній Республіці Крим. Природний заповідник призначений для збереження у природному стані типових степових ландшафтів Кримського півострова та аквакомплексів Чорного моря. Заповідник був створений в 1998 році, його площа становить 1592,3 га, з них 62 га — це акваторія Чорного моря з островами Скелі-Кораблі.

Занесені до Червоної книги України Півонія вузьколиста Тюльпан двоквітковий

Занесені до Червоної книги України Зегрис евфема — метелик родини біланових. Авро́ра бі́ла — метелик родини біланових.

Занесені до Червоної книги України Бакла́н чуба́тий, або бакла́н довгоно́сий — вид птахів з родини бакланових. Сапса́н — хижий птах родини соколових Журавель степовий