У 1817 році шведський хімік і мінералог Йенс Якоб Берцеліус разом зі своїм учнем І. А. Арфведсоном досліджували один з мінералів і виявили невідомий досі елемент. Берцеліус запропонував назву «літіон» (грец. «Літос» – камінь), тому що його виявили в камені, яке трансформувалося в «літій«.
У 1774 році шведські хіміки К. В. Шеєле і Ю. Г. Ган виділили з мінералу важкого шпату (Ba. SO4) нову “землю”, яку назвали баритом; по-грецьки “Барос” – тяжкість, “баріс” – важкий. В 1808 році з цієї “землі” (Ba. O) був за допомогою електролізу виділений новий метал, його назвали барієм. Так що у барію теж є несподівані і практично не пов’язані один з одним “родичі”; серед них – барометр, барограф, барокамера, баритон – низький ( “важкий”) голос, баріони – важкі елементарні частинки.