Презентація з історії хореографії на тему: "Естрада. Естрадний танець"

ЕСТРАДА ТЕАТРАЛЬНІСТЬ І СКЛАДОВІ ЕСТРАДНОГО ШОУ ТА ЦИРКОВОЇ ВИСТАВИ. РОЛЬ ТАНЦЮ І МУЗИКИ

ЕСТРАДА — ЦЕ ВИД ВИДОВИЩНОГО МИСТЕЦТВА, В  ЯКОМУ КОРОТКІ КОНЦЕРТНІ НОМЕРИ ОДНОГО ЧИ ДЕКІЛЬКОХ АРТИСТІВ (РОЗМОВНИКІВ, СПІВАКІВ, КУПЛЕТИСТІВ, ТАНЦІВНИКІВ, АКРОБАТІВ, ФОКУСНИКІВ ТА ІНШИХ) СКЛАДАЮТЬ ЦІЛІСНУ ПРОГРАМУ, РОЗРАХОВАНУ, ЯК ПРАВИЛО, НА МАСОВЕ СПРИЙНЯТТЯ. Естрада багатолика і різнобарвна. Різноманітне й глядацьке сприйняття цього мистецтва. Для одних естрада – це виступ пісенних і музичних колективів, для інших – виступ гумористів, для третіх – клоунада або виконавці сучасного танцю.

Мистецтво естради — найбільш масове, доступне, популярне і зрозуміле кожній людині… Без артистів, що представляють вітчизняну естраду, не обходиться жодне державне свято, великий концерт, презентація або вечірка в клубі.

Пісня, танець, номер ілюзіоніста чи пародиста налаштовують на святкове, радісне сприйняття того, що відбувається на сцені. Естрада — легкий жанр! Артисти, що працюють на естраді, мають ті якості, які необхідні саме тут: відкритість, безпосередність, простота.

Саме в ХХ столітті цей вид мистецтва набув свого особливого статусу та імені («естрада» від латинського stratа — підмостки). У багатьох з нас естрадна сцена асоціюється із круглим п’ятачком, збитим із спеціально підігнаних дерев’яних дощок; для когось естрада — це «ракушка» в парку культури та відпочинку… Асоціації різні, та вони вірно направляють нас до розуміння відмінностей естради від театру. На естраді дуже важлива відкритість сценічного простору, можливість спілкування безпосередньо з глядачами.

Коріння естради сягає в далеке минуле, простежує-ться в мистецтві античності — Єгипту, Греції, Риму; її елементи є у виставах мандруючих комедіантів — скоморохів, жонглерів, франтів та ін. Однак в сучасних формах мистецтво естради складалось в Західній Європі протягом XIX ст.

Основою естрадного мистецтва є номер – короткий за часом, завершений за формою виступ (одного або декількох артистів) зі своєю драматургією, в якому, як і в великому спектаклі, мають бути експозиція, кульмінація і розв’язка. (Таїсія Повалій – народна артистка України).

Короткометражність передбачає граничну концентрованість виражальних засобів. Тому на естраді широко застосовується гіпербола, гротеск, буфонада, ексцентрика: звідси і яскравість, перебільшення деталей, миттєвість акторського перевтілення. (Наталя й Олег Кірюшок – лауреати V Всеукраїнського конкурсу артистів естради).

На естраді артист – фігура воістину центральна. Незалежно від того, ким написаний текст фельєтону, монологу, куплету, естрадний артист звертається до глядачів, щоб поділитись своїми думками, настроєм, почуттями. (Євген Петросян – артист естради, народний артист СРСР)

Виступаючі на естраді артисти широко використовують так звану маску, певний образ, що відрізняється сталістю не тільки зовнішнього вигляду, а й властивостей характеру, біографії. Цей образ, народжений художньою уявою, може не мати нічого спільного з особистістю самого артиста. Володимир Горянський – артист Київського театру на лівому березі Дніпра

Аркадій Райкін За зовнішньою легкістю, веселістю нерідко ховається серйозний зміст. І чим більш талановитий артист, чим вища його майстерність, тим краще вдається йому вкласти серйозну думку в легку форму.

У процесі розвитку виникають нові форми й стильові напрямки, вони збагачують музичну естраду свіжими художніми ідеями, відображають ритми часу. Широко представлені на естраді хореографічні номери, як ансамблеві, так і сольні: народні танці, пластичні дуети, ігрові мініатюри, танці в сучасних ритмах.

Немало цікавого народжується на стику жанрів: пантоміми й акробатики, пантоміми і жонглювання тощо. Багато артистів використовують ексцентрику, притаманну самій природі естрадного мистецтва.

Наявність художнього образу – відмінна риса мистецтва. Тому використання хореографії задля поглиблення, урізноманітнення художнього образу у вокальному номеры є однією з провідних мотивацій звернення естрадних вокалістів до танцювального мистецтва. Хореографічне мистецтво дає можливість не лише обарвити виступ естрадного вокаліста, виконуючи прикрашальну функцію, а й сприяє розкриттю змісту художнього образу, розумінню задуму номера. Хореографічні елементи у виконанні самого вокаліста чи одночасне з вокальним номером танцювання балетної групи (що раніше кваліфікувалося не інакше, як «підтанцьовка») є складовими художнього твору і «працюють» на створення цілісного художнього образу. Сьогодні в номерах вокалістів, які постійно працюють із танцювальними групами, зазвичай, спостерігається більшою чи меншою мірою цілісна палітра вокального та хореографічного компонентів.

Різні форми взаємовпливу естради з іншими мистецтвами проглядаються протягом всієї її історії. Джаз, рок-музика входять в музику симфонічну; естрадний танець, акробатика впливають на класичну хореографію; постійно звертається до естради кіно; критики пишуть про естрадизацію театру. У свою чергу естрада захоплена процесом театралізації. Він позначається на всіх її жанрах, на  загальній тенденції до театралізованих програм, до створення спектаклів, естрадних театрів.

Танець на естраді — це короткий танцювальний номер, сольний або груповий, представлений у збірних естрадних концертах, в варьєте, мюзик-холлах, театрах мініатюр; супроводжує і доповнює програму вокалістів, номери оригінальних і навіть мовних жанрів. Складався на основі народного, побутового (бального) танцю, класичного балету, танцю модерн, спортивної гімнастики, акробатики у схрещенні всіляких зарубіжних впливів та національних традицій. Характер танцювальної пластики диктується сучасними ритмами, формується під впливом суміжних мистецтв: музики, театру, живопису, цирку, пантоміми. Різновиди сценічного танцю Естрадний танець ділиться на декілька видів, а саме: Народний естрадний танець; Сучасний естрадний танець; Спортивний естрадний танець. Народний естрадний танець – це народний танець в естрадній, трохи осучасненій обробці, із сучасними елементами, які відображаються не тільки на техниці, а й на костюмах. Сучасний естрадний танець – це бальна хореографія та інші різновиди танців, на які також вплинула естрадна стилістика. Спортивний естрадний танець – це естрадний танець, який включає в собі акробатичні елементи та гімнастику. Естрадна хореографія – це будь-який стиль танцю, який виконується не в чистому вигляді, а з вливаннями естради.

Естрадний танець – це музично-хореографічна мініатюра, або окремий сценічний танець, тема, ідея якого висловлені в чіткій драматургічній побудові за рахунок лаконічних засобів хореографічної виразності, в першу чергу, за рахунок побудови просторової композиції, лексики, створення змістовного, емоційного та темпового розвитку. Для танцювального естрадного номеру притаманні такі риси, як ідейність, лаконічність, оригінальність задуму та його здійснення, сучасність простих, але впливових виразних засобів, віртуозність та натхненність виконання.

Сучасний естрадний танець відчуває нові тенденції у мистецтві – він увібрав у себе всі нові музичні стилі, засвоїв конгломерат танцювальних систем, які утворили сучасну танцювальну лексику, пішов на активне зближення з іншими видами естради, створив органічний синтез виразних засобівможливості (від узагальнених образів до тонкої психологічної розробки характерів), що дозволило торкатися найрізноманітніших тем.

Естрадні танці танцюють як великими групами, так і маленькими, дуетами, в парах і окремо. Навчитись танцювати естрадні танці може кожен, якоїсь особливої підготовки для цього не потрібно. Найчастіше естрадні танці виконують діти. Це можуть бути сюжетні номери, а можуть бути й підтанцьовки під вокал соліста. Якоїсь визначеної хореографічної бази естрадні танці не мають, базою є той стиль танцю, який обробляється в сценічному жанрі. Одяг для естрадних танців Якщо говорити про форму, в якій займатись на тренуваннях з естрадної хореографії, то особливих вимог немає, це залежить тільки від визначеного, точного напрямку естрадного танцю: якщо народний – це мають бути спеціальні туфлі, а у хлопців чоботи; якщо естрадний бальний – то це також спеціалізовані туфлі як для чоловіків, так і для жінок, а для спортивних – найчастіше це джазовки. На концертах під кожен танцювальний номер готується відповідний костюм.

ВИКОРИСТАНІ МАТЕРІАЛИ З ІНТЕРНЕТУ: 1) HTTPS://RU.WIKIPEDIA.ORG/WIKI 2) HTTPS://RU.WIKIPEDIA.ORG/WIKI/ЭСТРАДА 3) YUNC.ORG/ЭСТРАДА 4) WWW.KURSBURO.RU/COMPONENT 5) UM.VN.UA/CULTURA/CULTUR756.HTML 6) СТАТТЯ РІДОШ І.О. «ВАЖЛИВА РОЛЬ ЕСТРАДНОГО ТАНЦЮ У СУЧАСНОМУ СВІТІ»