Презентація з історії хореографії на тему: "Танець в образотворчому мистецтві"

Танець у сюжетах образотворчого мистецтва

Танець вважають найдревнішим із мистецтв, так як і мова тіла – найбільш доступний спосіб передавати іншим людям свої емоції. Деякі дослідники називають його однією з форм прояву сексуальності людини. Та незалежно від походження цього виду мистецтва живопис не міг обійти танець стороною.

І. Танець в картинах художників XV – XVIII століття 1. Три грації Сандро БотічелліРелігійне середньовіччя віднеслось до танцю як до шкідливої і диявольської пляски тіла, тому так важко знайти старі картини на тему танцю. Епоха відродження реабілітувала багато речей, хоча танці на картинах зустрінеш все одно рідко. З деякою натяжкою до "танцювальних картин" можна віднести "Три грації" Сандро Ботічеллі. Якщо ми розглянемо період з XV століття до кінця XIX, то знайдемо дуже мало робіт. Танцівники і хореографи надзвичайно рідко були тими персонами, котрі хотів би відобразити художник або на портрет якого він міг отримати замовлення.

2. Персони, що вплинули на розвиток західної хореографіїЛюдовік XIV, названий також "король-Сонце" – танцював сам у придворних балетних спектаклях, долучав до цієї справи придворних, заснував першу Академію танцю, де відбувалось професійне навчання танцівників. Вона була заснована в Парижі. "Король-Сонце" постає перед нами в серії гравюр: Людовік в костюмі Аполона Людовік в костюмі музиканта Людовік знову в костюмі Аполона Людовік в костюмі воїна. У його зображенні прослизає та легкість, невимушеність і витонченість, яку балет запозичив від французького двору на чолі з Людовіком XIV в противагу різкій і дуже грубій італійській школі. Усі ці риси проявляються як у зовнішності Людовіка, так і в його танцювальних позах. Навіть в костюмі воїна він більше схожий на фею з якоїсь доброї казки.

3. Ніколя Ланкре «Танцівниця Камарго»Ніколя Ланкре зобразив нам танцівницю Камарго на однойменній картині. Ця дама справила революцію в мистецтів танцю XVII століття, трохи вкоротивши сукню, оголивши щиколотки і трохи ікри. Більш коротка сукня дозволила і навіть заставила виконувати важчі і цікавіші рухи ніг. До неї єдиними оглядовими фрагментами ніг були ступні в туфлях, в крайньому випадку – щикотолотки. На картині ми бачимо танцівницю в "летючій" позі, яка вимагає рівноваги, ноги її виворотні.

4. Ніколя Пуссен. «Танець під музику часу»Інший прославлений французький живописець тих же часів Ніколя Пуссен в 1630-і роки малює "Танець під музику часу" – дуже цікаву картину. Вона є деяким поверненням до античності, тому закономірно, що танець знову набуває свободи і емоційності.

ІІІ. Нове мистецтво. Епоха модерну виявилась часом експериментів. Люди мистецтва пробували його на гнучкість всіма можливими способами. Живопис, література, танець – все розширяло свої кордони. Художники рішуче бажали піймати в клітку картини балерину, що летить у танці. Докорінно зображення танцю змінилось завдяки імпресіоністам. Ці художники шукали нові форми відображення світу, в яких можна було б відчути світло, тепло чи холод, вітер, навіть запах, передати тонкі відчуття, які не знаходили відображення при досконально точній промальовуванні об’єктів.

1. Ренуар і танець. Картини Ренуара світяться любов’ю до життя й оточуючого світу, вони несуть теплі почуття, пронизані радістю буття. Серія картин на танцювальну тему: "Танці в Мулен де ля Галет" 1876 р., "Танець в Бужевалі" 1883 р., "Танець в місті","Танець в селі". Зображені парні танці, яким люди віддаються, втілюючи своє дозвілля в культурну форму. Ми бачимо спілкування чоловіка і жінки – різне в залежності від їх соціальної належності. Манери в селі, звичайно, інші, ніж в місті, що дотепно проскакує в позах і виразах облич. Та у відношенні до танцю як до мистецтва нам ці картини нічого не дають.

2. Анрі Матісс – всього одна картина, та яка!Знамените полотно Матісса "Танець" (1910 р.) давно розбурхує світ! На картині – п’ять оголених жінок, які кружляють в хороводі. у сполученні з цілковито синім небом і густо-зеленим кольором землі, червона людина стає недостаючою ланкою. Картина нагадує про первісне походження танцю, коли людина зливається з природою в одне ціле. Не всі знають, що є й друга картина "Танець" у цього ж художника. Ось вони обидві.

3. Жагучі танці Анрі де Тулуз-Лотрек-Монфа. Художник-постімпресіоніст граф Анрі де Тулуз-Лотрек-Монфа полюбляв відвідувати розважальні заклади і концерти. Він був частим гостем на екстравагантних виступах дівчат із кабаре Мулен-Руж («Танці в Мулен-Руж», 1890 р.; 1895 р.). Художник готував рекламні плакати, що тільки входили в моду у той час. На них не раз прошмигав політ танцю, задумливий і бурхливий («Джейн Авріл в Жарден де Парі», 1893 р.). Графу Анрі дивно вдавалось схватити життя танцю в самий момент його розквіту. Піймав майстер замальовок своїм олівцем і щойно винайдений танець-модерн Лої Фуллер («Лої Фулер в Фолі-Бержер», 1892 р.). Вона ж стала героїнею картини «Танцівниця Лої Фуллер» (1910 р.) австрійського художника Коломана Мозера.

4. Едгар Дега і його балерини. Едгар Дега по-своєму втілив тенденцію століття до змішування мистецтв. Він був заворожений балеринами, малював їх знову і знову. Манера Дега зовсім не схожа на де Тулуза-Лотрека. Імпресіоніста цікавило закулісне життя балерин. Часто він зображав групи дівчат, ніби хотів проникнути в таємниці їх підготовки до виходу («Балетний клас» 1881 р.; «Блакитні танцівниці» 1898 р.). Вони завжди в бальних костюмах, що не дають сумніву в їх відношенні до світу сцени. Та навіть в русі танцю його моделі статичні («Зірка» 1876-1877 рр.; «Репетиція балету» 1875 р.). Вони ніби можуть простояти під софітами до кінця часів.

Едгар Дега. «Зірка» (серія картин)

Едгар Дега. «Репетиція балету» (серія)Едгар Дега захопився балетом в 70-і роки і до кінця життя залишався шанувальником цього мистецтва. У ранніх його картинах танець постає перед нами чарівним казковим світом надзвичайно гармонійних форм і фарб.

ІV. Танець в картинах російських художників 1. Олексій Саврасов «Хоровод в селі»Художник Олексій Саврасов — відомий майстер пейзажу. Як говорив його учень Ісаак Левітан, Саврасов відчував «нескінченну любов до своєї рідної землі». Та не на всіх своїх полотнах він зображав мінливу природу. У 1874 році художник написав роботу «Хоровод в селі». Олексій Саврасов зобразив на полотні шумне селянське гуляння в теплий літній день. На сонячній галявині зібра-лись жителі сіл, одягнуті в ошатний святковий одяг. У центрі композиції — селяни в процесі «ходіння за сонцем». Раніше так називали хоровод — найстаріший і найпошире-ніший в слов’янських поселеннях танець.

2. Філіп Малявін «Вихор»Російські селяни були улюбленим мотивом творчості художника-імпресіоніста Філіпа Малявіна. У 1906 році він представив публіці полотно «Вихор», на якому жінки в пронизливо-яскравих сарафанах, що віються на вітрі, кружляють у танці. Полотно створене в притаманному Малявіну декоративному стилі: тонко виписані лиця, одночасно розмашиста манера живопису, чисті кольори, хоча на початку ХХ століття художники не використовували таких яскравих відтінків. «Вихор» і шокує, і захоплює глядачів.

3. Ілля Рєпін «Гопак» («Танець запорожців»)Полотно «Гопак» стало останньою картиною російського живописця Іллі Рєпіна. Художник почав її в 1927 році і працював декілька років. Здоров’я Рєпвна було вже підірване, писати йому було важко. У ці роки художник жив у бідності, не було грошей навіть на полотно, а останній його задум вимагав великого простору. «Гопак» Рєпін писав на величезному шматку лінолеуму — на готовій картині під шаром фарби де-не-де помітний його візерунок. Живописний танець  козаків художник присвятив пам’яті свого друга і улюбленого композитора  Модеста Мусоргського. Головний персонаж полотна — запорожець в яскравому кафтані із золотими узорами. Молодецькі танці, стрибки через вогнище, гра на бандурі — веселощі козаків Ілля Рєпін зобразив яскравими фарбами і розмашистими мазками. Однак він старанно виписав деталі святкових козацьких нарядів — візерунчасті яскраві кафтани. Сам художник називав свою картину «красивою і веселою».

4. Карл Брюлов «Дівчина, що збирає виноград на околицях Неаполя»Художник Карл Брюлов, закінчивши в 1821 році Академію мистецтв, відправився в поїздку по Італії. В одному з італійських двориків він побачив сцену із селянського життя, яку пізніше виявив на своєму полотні як яскравий балетний спектакль. У центрі його картини «Дівчина, що збирає виноград на околицях Неаполя» — юна селянка, котра тягнеться за гроном спілих ягід. Брюлов зобразив свою героїню як статну артистку, що застигла в танцювальному па: дівчина піднялась на півпальці, вищукано розкинула руки і злегка прогнулась в спині. Здається, що вона танцює під звуки бубна, на якому грає друга героїня, що відпочиває після збору врожаю.

5. Зінаїда Серебрякова. «Балетна вбиральня. Сніжинки»Художниця Зінаїда Серебрякова в своїх роботах не зображала сам танець — вона показувала глядачу закулісся. Як згадувала дочка художниці Тетяна Серебрякова, її матір отримала дозвіл бувати за кулісами театру по середах і неділях — у дні балетних спектаклів. Там вона спостерігала за гримуючими артистками, знайомилась із ними і робила начерки майбутніх картин. А пізніше писала балерин, які перевтілюються перед спектаклем і готуються вийти на сцену. Роботу «Балетна вбиральня. Сніжинки» Серебрякова написала в 1923 році. Юні артистки на полотні готуються до «Танцю сніжинок» із балету Чайковського «Лускунчик». Одна одягає пуанти, інша поправляє лямку на плечі, поглядаючи на глядача, ніби в дзеркало. На дальньому плані дівчина збирає волосся в сценічну зачіску. На лицях танцівниць легка посмішка — здається, що саме в цей момент вони перевтілюються. Усміхненими, кокетливими і граціозними Зінаїда Серебрякова писала своїх героїнь на всіх полотнах балетної серії.