Презентація з теми "Рух Опору", історія України 10 клас. За підручником В. С. Власов, С.В. Кульчицький

Розгортання руху Опору в Україні Підготувала вчитель історії Панішева Тетяна Григорівна Історія України, 10 клас

Установіть відповідність між історико-географічними назвами земель та їхньою державною належністю на кінець 1937 р. Актуалізація 1 Наддніпрянщина та Слобожанщина 2 Східна Галичина та Західна Волинь 3 Північна Буковина та Південна Бессарабія 4 Закарпаття А Польська Республіка Б Чехословацька Республіка В Королівство Угорщина Г Українська РСР Д Королівство Румунія

А Польська Республіка Великий терор, СВУ, колективізація, індустріалізація, корненізація Д Королівство Румунія 5. Східні креси, осадництво, пацифікація, УНДО, Ліське повстання, ОУН, С. Бандера Г Українська РСР 4. Віденській арбітраж В Королівство Угорщина 3. Карпатська Україна, УНО, А. Волошин, русинство Б Чехословацька Республіка 2. Татарбунарське повстання

Договір про дружбу та кордони між Німеччиною та СРСР та таємні протоколи до нього 4. 28 вересня 1939 р. Напад Червоної армії на Польщу. Початок так званого «визвольного походу» 3. 17 вересня 1939 р Початок Другої світової війни 2. 1 вересня 1939 Пакт про ненапад між Німеччиною та СРСР і таємний протокол до нього (Пакт Молотова—Ріббентропа)  1. 23 серпня 1939 р.

Оборона Севастополя 5. 30 жовтня 1941 р. — 4 липня 1942 р. Оборона Одеси 4. 5 серпня — 16 жовтня 1941 р. Територія України була окупована німецькими військами та їх союзниками 6. 22 липня 1942 р. Київська оборонна операція 3. 7 липня — 19 вересня 1941 р. Танкова битва в районі Рівне— Дубно-Луцьк— Броди 2. 23—29 червня 1941 р. Напад Німеччини на СРСР. Початок Німецько-Радянської війни 1. 22 червня 1941 р.

План “Ост” А губернаторство «Трансністрія» Б «військова зона» (прифронтова територія) В райхскомісаріат «Україна».  Г дистрикт «Галичина».

Розгортання руху Опору в Україні У чому особливості радянського партизанського руху Якою була роль УПА як військового формування в націоналістичному русі Опору У чому суть українсько-польського протистояння часів Другої світової війни

Рух Опору в Україні радянське підпілля і партизанський рух українське націоналістичне підпілля (ОУН і УПА) польський руху Опору (Армія Крайова)  

Начальник УШПР Т. Строкач  1. У чому особливості радянського партизанського руху 29 червня 1941 р. – директива РНК СРСР і ЦК ВКП(б), початок роботи з формування партизанських загонів. Координував заступник наркома внутрішніх справ УРСР Тимофій Строкач.

Партизанський рух Розгорнувся в лісових масивах Північної України О. Федоров на Чернігівщині, С. Ковпак та С. Руднєв на Сумщині, О. Сабуров - на території Сумської і Брянської областей.  червень 1942 р. – створення Українського штабу партизанського руху (УШПР) на чолі з Т. Строкачем.  Одне із завдань - боротьба з «націоналістичними формуваннями» УПА

Сидір Ковпак (1887-1967) червні - жовтні 1943 р. здійснив Карпатський рейд. Упродовж червня - жовтня 1943 р. відбувся КАРПАТСЬКИЙ РЕЙД Сумського партизанського з’єднання. Завданням рейду було здійснення диверсій на нафтопроводах і комунікаціях противника. Карпатський рейд був розцінений ЦК КП(б)У і УШПР найблискучішим із усіх рейдів, які здійснювали партизани України. У 1943 р. розпочалася так звана РЕЙКОВА ВІЙНА - десятки загонів на окупованій території Білорусії, Росії і України виводили з ладу залізничні комунікації, щоб не дати окупантам змоги перекидати підкріплення та військове спорядження під Курськ, де розгорталася одна з наймасштабніших битв Другої світової війни.

Дії радянських партизанів і підпільників на території України

Прочитайте фрагмент статті з «Енциклопедії історії України». На основі наведеної інформації сформулюйте твердження про форми боротьби радянського партизанського руху. Документ 1 «За офіційними даними УШПР, які в наш час вимагають переосмислення і можливого уточнення, партизани України, які перебували на зв'язку з керівними центрами, упродовж 1941-1944 рр. вивели з ладу бл. 470 тис. ворожих вояків та осіб, котрі з ними співпрацювали. Було підірвано 4959 ешелонів і 61 бронепоїзд, зруйновано 607 залізничних і 1589 шосейних мостів. У боях та диверсіях знищено або пошкоджено 1566 одиниць бронетехніки, понад 800 гармат і мінометів, 1444 трактори та 13 535 автомашин, бл. 2,6 тис. об'єктів промислового і виробничого призначення. Партизани розгромили 467 штабів, гарнізонів, комендатур, кущів поліції, захопили з боєм 139 населених пунктів, у тому числі 44 залізничні станції. Упродовж 1942-1944 рр. від партизан. загонів і з'єднань надійшло до УШПР 3625 повідомлень розвідувального характеру. За підрахунками сучасних дослідників загальна чисельність учасників партизанського руху сягала 230 тис. осіб» (сучасний український історик А. Кентій).

До чого закликали плакати? Які форми боротьби з нацистськими окупантами вони пропагували?

Роман Шухевич (псевдо - Тарас Чупринка) 2. Якою була роль УПА як військового формування в націоналістичному русі Опору Символічним днем заснування Української повстанської армії (УПА) вважають 14 жовтня 1942 р. У серпні 1943 р. головним командиром УПА став Роман Шухевич (псевдо - Тарас Чупринка). У 1943 р. УПА вела боротьбу на два фронти - проти нацистських окупантів та їхніх союзників, а також проти партизанських загонів.  З початком 1944 р. між УПА й частинами Вермахту остаточно склалися відносини взаємної неагресивності. Гітлерівський уряд звільнив з концтабору С. Бандеру, А. Мельника та інших керівників ОУН.

Район дій Української повстанської армії

Навесні 1944 р. відбулися перші збройні сутички УПА з регулярними радянськими військами та частинами НКВС. Під час однієї з них було смертельно поранено командувача Першого Українського фронту генерала М. Ватутіна. Від початку 1945 р. майже в усіх районах Західної України розпочалися масштабні операції НКВС, які увійшли в історію під назвою першої «Великої блокади» Третій надзвичайний великий збір у серпні 1943 р. затвердив процес демократизації ОУН, проголосив УПА не військом ОУН, а всеукраїнськими збройними силами. липень 1944 р. - Перший великий збір за участі різних українських політичних організацій, які сформували тимчасовий парламент України - Українську головну визвольну раду (УГВР) на чолі з К. Осьмаком, мета якого - здійснювати політичне керівництво визвольною боротьбою в Україні. Генеральний секретаріат УГВР - Тимчасовий уряд воюючої України - та секретаріат військових справ очолив Р. Шухевич.

Із листівки УПА «За що бореться Українська Повстанська Армія» (1943): «Українська Повстанська Армія бореться за Українську Самостійну Соборну Державу і за те, щоб кожна нація жила вільним життям у своїй власній, самостійній державі. УПА бореться проти російсько-большевицьких і німецьких загарбників, поки не очистить Україну від усіх "опікунів" і "визволителів"... За... індивідуальне та колективне користування землею в залежності від волі селян. За те, щоб велика промисловість була національно-державною власністю, а дрібна - кооперативно-громадською. За загальний 8-годинний робочий день. За справедливу оплату праці, за участь робітників у прибутках підприємства... За вільну працю, вільний вибір професій. За національно-державну організацію великої торгівлі, за громадсько-кооперативну дрібну торгівлю та за дрібну приватну торгівлю, за вільні базари. За повну рівність жінки з чоловіком у всіх громадських правах і обов'язках. За державну охорону материнства... За обов'язкове середнє навчання. За вільний доступ молоді до всіх вищих навчальних закладів. За забезпечення студентства стипендіями, харчами, помешканнями та навчальними приладдями. За вільний доступ до всіх наукових і культурних надбань людства. За пошану до праці інтелігенції. За повне забезпечення всіх працівників на старість та на випадок хвороби чи каліцтва. За свободу друку, слова, думки, переконань, віри і світогляду. Проти офіційного насаджування суспільності світоглядних доктрин і догм. За повне право національних меншостей плекати свою власну за формою і змістом національну культуру. За рівність усіх громадян України, незалежно від їх національності, в державних та громадських правах і обов'язках, за рівне право на заробіток і відпочинок...»

3. У чому суть українсько-польського протистояння часів Другої світової війни Воєнні дії «проти всіх» в умовах Другої світової війни загострили проблему українсько-польських відносин. Ще 1941 р. розпочалися терористичні акції польської Армії Крайової (АК) проти українського населення Холмщини і Підляшшя. Згодом вони перекинулися на Галичину і Волинь. АК намагалася контролювати землі, втрачені Польщею 1939 р. У 1943-1944 рр. частини АК за допомогою польської поліції і добровольчих загонів із місцевого населення знищили тільки на Холмщині близько 5 тис. українців та спалили десятки сіл. На пропозиції командування УПА розпочати переговори та звернення митрополита А. Шептицького припинити винищення українців польські сили не відповіли. Воєнний спосіб розв’язання конфлікту призвів до збройної конфронтації. Наказом Р. Шухевича було створено Холмський фронт. У наслідок трагічних подій обидва народи зазнали великих втрат, загинули тисячі мирних жителів краю.

Волинська трагедія 1943 р Одним із найболісніших епізодів українсько-польського конфлікту була Волинська трагедія 1943 р. Навесні 1943 р. Крайовий провід ОУН(б) на Волині ухвалив рішення про вигнання з Волині місцевих поляків. На той час українці становили до 80 % населення Волині, поляки - 15 %. Обґрунтовуванням такого рішення стала потреба перешкодити планам польських політичних сил повернути повоєнній Польщі Західну Україну. Мала прихильників також ідея покарання місцевих поляків за співпрацю з гітлерівцями чи радянськими партизанами, тобто ідея відплати за кривди українцям. Тож дії УПА підтримувала частина місцевих українців. Спочатку акції українських повстанців були спрямовані проти польських співробітників гітлерівської адміністрації, та поступово вони поширилися також на польських селян. 11-13 липня 1943 р. стався виступ проти місцевих поляків. Загони УПА майже одночасно атакували десятки польських поселень. Польські партизанські загони та польська допоміжна поліція відповіли на події 11 липня масовими нападами на українські села.

Закріплення 1. Про яку адміністративну одиницю, створену окупантами на українських землях у роки Другої світової війни, ідеться в уривку з історичного джерела: «Після того, як [німецько-румунські загарбники] встановили свою владу до річки Буг, запанувала румунська нагайка... від Дністра до Бугу...»? А Бессарабію Б Північну Буковину В Мармарощину Г Трансністрію 2. «Український народ не хоче й не буде своєю кров'ю рятувати Німеччину. Якщо Німеччина стоїть сьогодні перед смертельною небезпекою зі Сходу, то це наслідки дикунської політики німецького імперіалізму серед поневолених народів Сходу... Ми боремося за Українську державу, а не за чужий імперіалізм. Ми мусимо берегти наші сили, бо ми впевнені, що війна у своїй кінцевій фазі надасть нам державу...» — таку позицію у зверненні до українського народу в роки Другої світової війни проголосив А очільник рейхскомісаріату «Україна». Б провод Організації українських націоналістів С. Бандери. В керівник Українського штабу партизанського руху. Г голова уряду Української РСР. 3. Національно-визвольна боротьба українського народу проти окупантів у роки Другої світової війни відбувалася у формі А страйків робітників і масових акцій громадської непокори. Б участі регулярних українських армій у складі військ Антигітлерівської коаліції. В загальнонаціонального антифашистського та антирадянського повстання. Г підпільної та партизанської боротьби проти загарбників. 4. Видатними представниками радянського партизанського руху в роки Великої Вітчизняної війни були А С. Тимошенко, М. Кирпонос, М. Ватутін. Б А. Мельник, С. Бандера, Р. Шухевич. В О. Довженко, О. Теліга, О. Ольжич. Г С. Ковпак, О. Федоров, О. Сабуров. 5. Рейди партизанських з’єднань на Правобережну Україну в 1943 р., окрім воєнних цілей, передбачали А нейтралізацію впливу на цій території ОУН та її збройних формувань. Б постачання продовольства населенню окупованих територій. В відновлення в регіоні радянської влади. Г мобілізацію до лав Червоної Армії.

6. Під час нацистської окупації України на Волині тривав збройний етнічний конфлікт між: А українцями і поляками Б німцями і поляками В білорусами і українцями Г росіянами і поляками 7. Який чинник, на думку вчених, сприяв «...переходу радянського партизанського руху на якісно вищий щабель і перетворенню його на важливий фактор війни, на справжній другий фронт у тилу ворога...»? А створення координаційного центру, підтримка партизанських загонів боєприпасами, зброєю, медикаментами з «Великої землі» Б розконсервування створеної напередодні війни розгалуженої мережі схованок і баз для ведення партизанської боротьби В встановлення тісної взаємодії радянських партизанів із загонами УПА та польською Армією Крайовою в боротьбі проти окупантів Г наказ Верховного Головнокомандувача частинам Червоної армії, що опинилися в оточенні, переходити до партизанської боротьби 8. Яку назву мав координаційний орган партизанського руху в Україні, який було створено в 1942 р. під керівництвом генерала Т. Строкача? А Український партизанський центр Б Український штаб партизанського руху В Український відділ партизанського руху Г Партизанський штаб України 9. Якої тактики дотримувалась УПА в боротьбі з нацистськими загарбниками? А намагалася взяти під контроль якомога більшу частину території України, не допустити використання ворогом ресурсів окупованої території Б вела широкомасштабні координовані операції по всій території України проти гарнізонів, підрозділів ворога, його комунікацій В здійснювала глибокі рейди у східні райони України, знищуючи гарнізони ворога, об’єкти промисловості та комунікації Г створила ще один суцільний фронт боротьби з окупантами для визволення України спільно з Червоною армією 10. Вирішальну роль у формуванні Української повстанської армії (УПА) відіграла: А ОУН (Бендери) Б ОУН (Мельника) В «Поліська Січ» Г Українська головна визвольна рада (УГВР) 11. Поняття «рух Опору» є протилежним за змістом до поняття: А «консерватизм» Б «космополітизм» В «колабораціонізм» Г «колоніалізм» 12. Про кого з командирів радянського партизанського руху йдеться в уривку з джерела? «...Загальновизнаний серед командирів і рядових партизан спеціаліст з ходіння в дальній путь (рейди). Основний вид діяльності — наскоки на тилові частини і воєнні установи, знаходиться у постійному русі. Диверсіями не займається, люди його виносливі і пристосовані до маршів... У Москві вважають його “батьком партизанського руху в Україні”... Життя своє не цінує. Сам буває у боях...» А С. Ковпак Б І. Федоров В О. Сабуров Г Р. Шухевич