Презентація з української мови "Іменник як частина мови"

Іменник як частина мови

Іменник — це самостійна частина мови, що називає особу, предмет, явище, поняття й відповідає на питання хто? що?Приклад: Брат, подруга, вічність, родина, любов, дощ, хурделиця, щастя.Іменники належать до певного роду, змінюються або не змінюються за числами (однина й множина) й відмінками. За належністю до роду та за відмінковими закінченнями поділяються на чотири відміни. Приклад: Сопілка, асфальт, золото; пастух — пастуха, пастухові, пастухи; кредо, місис, радіо. У реченні іменники можуть виконувати будь-яку синтаксичну роль. Приклад: Любов  неповторна — моя валторна. Циферблат годинника  на розі  хуртовини  снігом замели... (Л. Костенко)

Групи іменників за значенням

1. Укажи іменник в рядку. А Ще темна завіса переддення лежить на вікнах (Н. Бічуя). Б Лісничівка довкруги обросла якимись забудовами (Н. Бічуя). В Ти — це лише одна-однісінька картина (І. Вільде). Г Проснулись ми на сході сонця (М. Вінграновський).2. У котрому рядку подано всі іменники?А стаття, помилятись, щороку, день. Б легені, деякий, голубити, танціВ одиниця, учитель, речення, рілля. Г серце, ніщо, вночі, степ3. У котрому рядку подано всі іменники?А шістсот,кіоск, дужий, допомога. Б імпульс, щедрість, заздрість, недуг. В об’їзд, сім’я, родина, заздрити. Г середовище, пахощі, ніхто, ніч

Рід відмінюваних іменників. Іменники спільного й подвійного родуІменники, що вживаються в однині, мають постійне значення роду. Приклад: Гість (він, мій) — чоловічий рід; яблуня (вона, моя) — жіночий рід; поселення (воно, моє) — середній рід.Іменники не змінюються за родами, як прикметники й порядкові числівники: м'який — м'яка — м'яке; другий — друга — друге.Іменники чоловічого роду переважно  мають нульове закінчення, рідше — закінчення -о, -а (-я):  баскетбол, вантаж, дядько, Микола, Ілля.Іменники жіночого роду переважно мають закінчення -а (-я), рідше — нульове закінчення: смерека, лисиця, розкіш, медаль.Іменники середнього роду мають закінчення -о, -е, -а, -я: місто, море, курча, багаття.

Зверни увагу!Іменники чоловічого роду: біль, дріб, живопис, кір, насип, нежить, перекис, пил, продаж, Сибір, сип, собака, степ, степінь, ступінь, толь, тюль, фенхель, шампунь, ярмарок.Іменники жіночого роду: антресоль, бандероль, бешамель, бязь, вермішель, гуаш, жовч, заполоч, каніфоль, мігрень, нехворощ, обитель, папороть, путь, ретуш, розкіш, суміш, фланель, шагрень. Деякі іменники мають паралельні форми роду. Приклад: Абрикос — абрикоса, африкат — африката, банкнот — банкнота, вольєр — вольєра, жираф — жирафа, зал — зала, клавіш — клавіша, манжет — манжета, мозоль — мозоля, оазис — оаза, плацкарт — плацкарта, птах — птаха, спазм — спазма, сусід — сусіда. Зверни увагу!І до чоловічого, і до жіночого роду належать слова ґандж, дрож, купіль, фальш, харч.Їх відмінюють, як іменники чоловічого роду (фальшу, фальшем) або як іменники жіночого роду (фальші, фальшею).

Іменники спільного роду називають осіб і чоловічої, і жіночої статі за їхніми характерними діями, поведінкою або соціальною належністю; вони мають закінчення -а, зрідка -о. Приклад: Базіка, жаднюга, заїка, замазура, нездара, ненажера, нероба, підлиза, плакса, потвора, приблуда, причепа, рева, роззява, стиляга, трудяга; базікало, ледащо (ч. р. і с. р.); сонько, чванько (ч. р. і ж. р.). Рід цих іменників можна визначити синтаксично (за змістом речення й узгодженням з іншими словами): старий жаднюга, жаднюга розсердився (ч. р.) — стара жаднюга, жаднюга розсердилась (ж. р.).Іменники подвійного роду можуть позначати істот і неістот; вони мають відтінок згрубілості й утворюються за допомогою суфікса -ищ(е). Приклад: Ослище, лобище, носище, вітрище (ч. р. і с. р.); хмарище, бабище, зміїще (ж. р. і с. р.).

В абревіатурах рід визначаємо за основним словом: НАНУ (Національна академія наук України) — ж. р.; ЦКП (Центр керування польотами) — ч. р. Зверни увагу!Іменники, що вживаються тільки в множині, роду не мають: вершки, дріжджі, Чернівці, Анди. Фемінітиви. Назви осіб за професією, посадою, званням, видом діяльності  уживалися переважно в чоловічому роді, хоча називали і чоловіків, і жінок: академік, інженер, нотаріус. Це пояснюється тим, що колись такі професії мали тільки чоловіки. У міру набуття їх жінками з’явилися жіночі відповідники — фемінітиви: акторка, директорка, мовознавиця, спікерка, фігуристка. Фемінітиви утворюють за допомогою суфіксів -к-, -иц(я), -ин(я), -ес- від іменників чоловічого роду. Приклад: Стажерка, блогерка, лідерка, вершниця, робітниця, набірниця, кравчиня, продавчиня, поетеса, патронеса.

Зверни увагу!Не від усіх назв професій і видів діяльності можна утворити фемінітиви. ПОРІВНЯЙ:пілот (керує літаком) — пілотка (головний убір); можливий варіант пілотеса;вівчар (овечий пастух) — вівчарка (порода собак);електрик (електротехнік) — електричка (вид транспорту);секретар (виборна посада) — секретарка (помічник);кочегар (робітник, що обслуговує печі парових казанів) — кочегарка (приміщення, де містяться печі парових казанів). Відсутні відповідники жіночого роду в складних назвах посад: головний технолог, заступник директора, генерал-губернатор.

Багато іменників не мають паралельних форм жіночого роду, тому додаємо слово пані й узгоджуємо граматично з іншими словами. Приклад: Пані мер, приїхала мер; пані посол, посол вручила вірчі грамоти (варіант амбасадорка); пані майор, майор Шумицька. Зверни увагу!Суфікси -ш-, -их-, утворюючи фемінітиви, вносять до лексичного значення слова додатковий компонент: генеральша — це не жінка на генеральській посаді, а дружина генерала, директорша — це дружина директора, головиха й секретариха — дружини голови й секретаря відповідно.

Рід невідмінюваних іменників іншомовного походження. Чимало іменників  є запозиченими. Вони зберегли граматичні ознаки рідної мови, тому не змінюються за відмінками й числами. Визначити рід допоможуть такі правила. До жіночого роду належать невідмінювані іменники, що називають осіб жіночої статі, риб, мови. Приклад: Леді, мадам, міс, місис, фрау; івасі, путасу, фугу; суахілі, комі. До чоловічого роду належать невідмінювані іменники, що називають  осіб чоловічої статі, професії, вітри, тварин. Приклад: Месьє, портьє, конферансьє, аташе, імпресаріо, маестро, рефері; грего, майстро, сироко, торнадо; жако, фламінго, поні,  АЛЕ цеце (муха) — ж. р. До середнього роду належать назви неістот. Приклад: Амплуа, лібрето, кашне, таксі, радіо, желе, суфле, тирамісу, АЛЕ авеню (вулиця), боржомі (вода), кольрабі, броколі (капуста), салямі (ковбаса) — ж. р.

Іменники візаві, протеже, хіпі — чоловічого  й жіночого роду. Зверни увагу!Іменники вино, ситро, пальто відмінюємо. Рід власних невідмінюваних назв іншомовного походження визначаємо за родовою ознакою. Приклад: Конго (ріка, країна) — ж. р., «Таймс» (газета) — ж. р.;  Борнео (острів) — ч. р.; Торонто (місто) — с. р. Зверни увагу!Рід деяких невідмінюваних іменників залежить від їхнього значення: великий боа (удав) — пишне боа (жіночий шарф із пір’я або хутра); широка Міссурі (річка) — багатий Міссурі (штат). Визначити рід у такому випадку можна за змістом речення.

1. Укажи іменник спільного роду. А крапля. Б консультація. В пізнання. Г листоноша2. Позначте рядок, у якому всі іменники належать до жіночого роду: А вуаль, Чилі, акварель, МіссісіпіБ зала, синиця, воєвода, комісія. В загс, ГЕС, жовч, пастораль. Гбязь, СДПУ, Токіо, юнь. Д сутінь, путь, степ, галузь3. До одного роду належать обидва іменники рядка. А Сімферополь, Сибір. Б рукопис, магістраль. В ательє, маестро. Г лібрето, колібріД тюль, Охтирка

Число іменників. Іменники, що мають форму лише однини чи множини. В українській мові більшість іменників має дві форми — однину й множину: рік — роки, гірлянда — гірлянди, вікно — вікна. Проте частина іменників уживається тільки в однині (Марс, пихатість, вапно) або тільки в множині (Моринці, джинси, пахощі). Вправа 1. Іменники, що вживаються тільки у формі однини та тільки у формі множини, записати у дві колонки. Карпати, Україна, мідь, мед, іменини, двері, Жуляни, нафта, заробітки, Донбас, хащі, боротьба, сукно, терези, Львів, ясна, Суми, молоко, джунглі, сум, макарони,  вермішель, ночви, алюміній, бетон, ясла, канікули. Вправа 2. Виписати збірні іменники (ставлячи їх у початковій формі). Визначити рід кожного. Пояснити, чому збірні іменники не мають форми множини. Знову осінь, знов у дальній вирій птаство з України відліта… (Є. Гуцало.) Буйнотрав’я доли заквітчало, перелітним птахом прокричало. (Л. Тендюк.) Ворони у гіллі – як чорне шмаття ночі… (Б. Чіп.) Зжовкне листя вліті, відчахнеться віття. (М. Стельмах.)  Латаття ніжилось в озерах, хитали ряску карасі. (Л. Костенко.)

Іменники, що вживаються тільки в одниніабстрактні іменники: співчуття, уява, байдужість, непередбачуваність, широчінь; збірні іменники, що означають сукупність осіб або подібних предметів: колосся, листя, юнь, апаратура, городина, хмиз;речовинні іменники: кисень, олово, срібло, пісок, горох;власні назви людей, тварин, планет, географічні й інші поняття: Ганна, Олег, Пирятин, Мурчик, готель «Україна», Юпітер, Еверест, Ніагара. Зверни увагу!Деякі іменники з речовинним значенням, що мають форму тільки однини, можуть означати види, сорти маси, речовини чи матеріалу або їх велику кількість, а також терміни. Тоді їх вживаємо в множині. Мінеральні солі, фруктові соки, цілинні землі, ефірні масла, мінеральні води, весняні води, великі сніги, неосяжні пшениці,  безмежні жита, сипучі піски, шуми й болі в серці.

Іменники, що вживаються лише у формі однини, можуть використовуватися у формі множини:якщо вони передають узагальнення на основі характерних ознак, пов’язаних із відповідними власними назвами: Гей, нові Колумби й Магеллани, напнемо вітрила наших мрій! (В. Симоненко);якщо географічні назви вжиті в переносному значенні (у такому разі їх пишемо з малої літери): височіли еверести побутових відходів. Вправа 3. Визначити іменники, що вживаються тільки у формі множини або тільки у формі однини. Як ото дехто тримається за гаманець із грішми! Але гроші випурхують з рук, либонь, ще проворніше, ніж виривається з пальців зловлена уві сні казкова жар-птиця. Та не всі покладаються на силу грошей, знаходиться багато таких,  що з дитинства і до старості  дбають про знання, досвід, розум, бо й сила перед розумом никне, бо жодні статки не дорівняються в ціні до золотого слова. 

Іменники, що вживаються тільки в множиніназви будівель та їхніх частин: ворота, двері, сходи;назви знарядь праці й предметів домашнього вжитку: ваги, вила, граблі, сани, лижі;назви парних предметів і частин тіла: в’язи, груди, ножиці, окуляри, обценьки, лаштунки;назви взуття й одягу: бриджі, бутси, мокасини, панталони, джинси,  штани;назви речовини, матеріалу, продуктів: вершки, дрова, консерви, солодощі, ласощі, макарони, прянощі, чипси, дріжджі, парфуми;назви відрізків часу, свят, обрядів, дій, що повторюються: іменини, канікули, святки, хрестини,  оглядини, переговори, перегони, роковини, сутінки;назви ігор, дій та процесів: відвідини, вечорниці,  дебати, жмурки, посиденьки, пустощі, хвастощі, шашки;назви почуттів, емоцій, станів: труднощі, заздрощі, радощі; власні географічні назви: Анди, Прилуки, Мінеральні Води, Бровари

Зверни увагу!Значення числа в невідмінюваних іменниках виражається тільки синтаксично (за змістом речення). Це  манго було недозріле. На полиці лежали чудові  манго. Деякі іменники (гуси, діти, кури, люди) мають форму однини, але від інших основ: гуска, дитина, курка, людина. Вправа 4. Іменники, що вживаються тільки у формі множини, підкреслити.І. Годі, діброво, тобі сумувати… Глянь, зеленіють високі Карпати… (З. Красівський.) Як попіл, падали на гай холодні присмерки. (М. Рильський.) До гострих пахощів гречок примішувався свіжий дух материнки, ромену та чебрику. (О. Кониський.) В хлопців щелепи, як жорна, під pум’янцем ходять жовна. (Л. Костенко.) Ворона з’їла гаву, сиром закусила. У лестощах бува магічна сила! Наївся дрижаків.

Збірні іменники. Окремим видом іменників є слова, що означають невизначену кількість однакових предметів, які існують у певній сукупності. Це збірні іменники: волосся, лушпиння, начиння. Зверни увагу!Їхнє лексичне значення таке ж, як і названих предметів, але  вони відрізняються морфологічно: одиничні іменники — чоловічого роду другої відміни з нульовим закінченням  (прилад, колос, камінь), а збірні — це іменники середнього роду другої відміни із закінченням -я: приладдя, колосся, каміння. Вони означають не один предмет, а багато таких самих предметів і  за значенням наближаються до форм множини, хоча мають тільки форму однини. Тому слід уникати помилкових сполучень таких іменників з прикметниками у формі множини: канцелярські приладдя, міцні коріння, запашні зілля. Правильно: канцелярське приладдя, міцне коріння, запашне зілля.

Відмінок — граматична категорія іменника, що вира­жає його синтаксичні зв’язки з іншими словами в ре­ченні. Відмінок іменника є морфологічною самостій­ною категорією.  Іменники мають сім відмінків: 1) називний — хто? що? ; 2) родовий — кого? чого? до кого? до чого? ; 3) давальний — кому? чому? ; 4) знахідний — кого? що? про кого? про що? ; 5) орудний — ким? чим? ; 6) місцевий — на (у) кому? на (у) чому? ; 7) кличний — хто? що? Для розрізнення відмінків іменників, зокрема родового і знахідного, називного і знахідного, доцільно ставити два питання: Сухорляві, але міцненькі руки тримали на плечі великий (кого? що? ) кошик, повний малини. (Леся Українка.)Відмінювання іменників — це їхня словозміна.

Є чотири типи відмінювання іменників за відмінками (I, II, III й IV відміни). Закінчення іменників 1 відміни

Закінчення іменників 2 відміни

Закінчення іменників 3 та 4  відмін

Завдання 1. Пригадайте, у яких випадках приголосні подовжуються. Запишіть подані іменники у формі орудного відмінка однини. Рось, діагональ, велич, сухість, хліб-сіль, глазур, Керч, подорож, користь, віддаль, паморозь, медаль, любов, спадковість, вуаль, мудрість. Завдання 2. Іменники, визначивши їхню відміну і групу, поставте в орудному відмінку однини (ки м? чи м? ) і запишіть у дві колонки: 1) з буквою о в закінченні; 2) з буквою е або є в закінченні. 1. Алмаз, сюрприз, паранджа, янтар, серце, Ася, яблунька, депеша, яблуня, директор, ядро, межа, звіробій, вітер, вдача, пісняр, пластир, комар, плащ, вівчар. 2. Якір, квартира, осокір, кресляр, ветеринар, столяр, пустир, панцир, екземпляр, стайня, силач, сторож, льотчиця, вимпел, ювіляр, кочегар, книжка, остача, тягар, хабар. Ключ. У кожному слові підкресліть другу від початку букву. З цих букв прочитаєте: 1) вислів І. Карпенка-Карого; 2) вислів, приписуваний Галілео Галілею.

Завдання 3. Іменники поставте в родовому відмінку однини (кого? чого?) і запишіть у дві колонки: 1) із закінченням -а (-я); 2) із закінченням -у (-ю). 1. Мармур, ураган, Дунай, Ужгород, квітень, рис, Омельченко, Інгул [ріка], старт, туризм, Гайдай [прізвище], Острог [місто], ювілей, синус, електрон, Буг, Арарат [гора], Ромодан [місто], гіпс, Алжир [держава], циферблат, ерг [міра роботи], Тибет [нагір’я], Ельтон [озеро].  2. Сніг, Нью-Йорк, Ерзурум [місто], Ліван [країна], обмін, Вашингтон [місто], Іртиш [ріка], вир, Амур [ріка), Вашингтон [штат], Дністер, Донець, інстинкт, Дніпрогес, Дагестан, інвентар, листопад [місяць], ідеалізм, листопад [опадання листя], явір, йорж, алюміній, міліметр, ом. Ключ. З перших букв виписаних слів прочитаєте: 1) початок вислову А. Малишка, який закінчується словами «...тому глибини всякі перейти»; 2) вислів М. Коцюбинського.

Завдання 4. Розподіліть абревіатури на відмінювані й невідмінювані; своє виконання підтвердіть уведенням трьох-чотирьох абревіатур кожної групи в контекст. Облпрофрада, міськвиконком, медперсонал, НАН України, ЖЕК, МА- ГАТЕ, СТО, ДОК-3, ФРН, АС, спортлото, зоопарк, педфак, СНІД, Центрви-борчком, ОБСЄ, СОТ, МОЗ, ВООЗ.        Завдання 5. Від поданих імен утворіть і запишіть чоловічі й жіночі імена по батькові. Авксентій, Альберт, Анісій, Борислав, Валентин, Валерій, Гаврило, Георгій, Геннадій, Дмитро, Єгор, Захарій, Ілля, Кузьма, Лука, Лаврін, Лев, Мирон, Мусій, Павло, Родіон, Сава, Терентій. Завдання 6. Утворіть звертання за допомогою сполук слів за зразком. Зразок: пан полковник — Слухаю, пане полковнику!Брат Сергій, пан професор, пані Світлана, доцент Юрченко, надзвичайний посол, Григо­рій Ілліч, подруга Галя, товариш лейтенант, друг Денис, колега Семененко, пан Президент.

Завдання 7. Виправіть помилки                 1. Як життя, юнак?                2. Пан архітектор, у мене є пропозиція.                3. Шановний студент, здайте реферат.                4. Пан водій, зупиніть автомобіль.                5. Друг, пригости мене кавою.                6. Андріє, ходімо до технікуму.                7. Костянтин, допоможи товаришу.                8. Ми не забудемо Ваші заняття, шановний викладач!                9. Я люблю тебе, моя країна.               10. Володимир Володимирович, прошу Вас узгодити договір на нараді.8. Помилку допущено в словосполученніА частина басейну Дністра. Б чинна норма закону. В запобігання конфлікту інтересів. Г призери чемпіоната з волейболу

9. Укажіть правильний варіант послідовного заповнення пропусків. Дуже прошу вас, __________, ставте __________ підпис. АПетро Миколайович, розбірливий. БПетру Миколайович, розбірливу. ВПетре Миколайович, розбірливий. ГПетру Миколайовичу, розбірливу. ДПетре Миколайовичу, розбірливий10. Прочитайте речення, у якому пропущено окремі слова. Дорогий _______, гостинні грузини запрошують тебе відвідати _______ Батумі й покуштувати _______ хачапурі по-аджарськи. Правильним є варіант послідовного заповнення пропусків. Аукраїнцю, старовинну, смачну. Букраїнець, старовинний, смачне. Вукраїнцю, старовинне, смачне. Гукраїнець, старовинне, смачний. Дукраїнце, старовинний, смачну

СИНТАКСИЧНА РОЛЬ ІМЕННИКАОсновна синтаксична роль іменників – підмет (Політики погомоніли трохи та й розійшлися) та додаток (Василь знайшов Степана). Іменники можуть бути також: неузгодженим означенням (Рука Сашка легла на моє плече);іменною частиною складеного присудка (Він завжди був чудовим хлопцем);обставиною (Наталка з Ларисою вийшли з будинку).

Алгоритм розбору іменника як частини мовиІменник, загальне значення, питання, на яке відповідає. Початкова форма (називний відмінок однини). Назва істоти чи неістоти. Назва загальна чи власна. Рід (якщо є), число, відмінок. Відміна, група (для І і ІІ відміни). Синтаксична роль. Зразок усного розбору іменника як частини мовиІснує багато народних прикмет, за якими визначають погоду. Прикмет – іменник, означає предмет, відповідає на питання чого?; початкова форма – прикмета; назва неістоти; загальна назва; жіночий рід, множина, ужито в родовому відмінку; І відміна, тверда група; у реченні є додатком. Зразок письмового розбору іменника як частини мови. Прикмет – імен., озн. предмет, чого?; п.ф. – прикмета; неіст.; заг.; ж.р.; Р.в.; мн.; І відм.; тв.гр.; додаток.

1. Запишіть іменники у чотири колонки за відмінами. Підкресліть другу від початку букву. Прочитаєте закінчення вислову О. Гончара «Працею ...»Ніч, площа, біль, галченя, осел, листя, скатерть, плече, кров, мазь, людина, успішність, одиниця, дьоготь, типовість, знамено, сирота, мак, творчість, курча, завзятість, зневага, калюжа, лак, кошеня. Ключ: Працею людина і сильна, і красива.2. Розподільна робота Поставте іменники в орудному відмінку однини і випишіть у колон­ку: 1) спочатку ті, у яких букви подвоїлися; 2) потім ті, у яких букви не подвої­лися; 3) за ними ті, у яких вжито апостроф. Зніяковілість, емаль, шерсть, подорож, кров, смерть, оже­ледь, жовч, верф, вживаність, снасть. Об, радість, гниль, ста­рість, далеч, мати. Ключ. У кожному слові підкресліть другу від початку букву. З цих букв прочи­таєте закінчення вислову В. О. Сухомлинського «Треба тонко відчувати три речі Ключ: «Треба тонко відчувати три речі:можна, не можна, треба».

3. Дослідження – відновлення. Відновіть і запишіть фразеологізми, уставляючи потрібні за змістом іменники з довідки. Визначте відміну і групу іменників, ужитих у фразеологічних зворотах. Дослідіть, чи всі іменники належать до відмін. Узяти…; … бушує; … пробирають; не вартий виїденого…; викликати… на себе; наставляти на вірну…; з дорогою …; … природи; завмирає…; як … на нові…; трусити…; бойове …; велике …; юдине …; хапати… . Довідка: путь, дрижаки, кров, гаманцем, цабе, вершки, яйця, реванш, душею, теля, серце, вогонь, дитя, плем’я, хрещення, ворота. 4. Ти – редактор. Виправіть помилки у вживанні іменників, обґрунтуйте свою думку. Вона відчула страшенну біль. На залізничному путі стояв поїзд. Марічка пішла за водою. Гуманізм і людяність – найголовніші риси героїв письменника. Дайте повідомлення про вільні вакансії.

Вправа 5. Запишіть іменники в зазначених відмінках. Товариш, почуття, питання, весілля, кінь, плече, піддашшя, поле – у родовому відмінку множини. Сіль, радість, гладь, кіновар, бязь, кров, міць, мати, задача, відповідальність, нехворощ, Прип’ять, галузь, груша — в орудному відмінку однини. Робітник, гай, добродій, малятко, ведмідь, поле, дівчатко, сніг, товариш, директор, немовлятко, степ, стиліст, обличчя — у місцевому відмінку однини. Вправа 6. Від поданих іменників утворіть форму Р.в. однини Народ, клен, йорж, метр, мороз, конверт, букет, добробут, капітал, автобус, Іртиш, Кавказ, теніс, поверх, гараж, пісок, парк, барвінок, студент, папір (матеріал), листопад (місяць), бал (оцінка), кілограм, трамвай, мотор, Париж, коридор, вальс, Крим, Ігор

7. Дотримано норми узгодження прикметника з іменником у рядку. А рожеве фламінго. Б прудке кенгуру. В учена ступінь. Г високий насип8. Дотримано норми узгодження прикметника з іменником у рядку. А нестерпна мігрень. Б якісна шампунь. В тривала нежить. Г осіння розпродаж9. Правильно узгоджено прикметники з іменниками в усіх словах рядка. А красиве панно, багатолюдний Делі, широка Міссурі, веселий месьєБ маленьке какаду, змістовне лібрето, високе Кіліманджаро, струнка міс. В сонячна Перу, золоте кольє, сіре кашне, дивакуватий маестро. Г ліричне інтермецо, козацький бароко, старе піаніно, цікаве кіно. Д смачне манго, новий фортепіано, далека Чилі, біле жабо

Експрес – тест Визначте рядок, у якому всі іменники належать до однієї відміни. А об’єднання, об’єкт, область. Б обмова, обрамлення, обставина. В обличчя, оболонь, обміль. Г оберег, обрис, обчислення2. Визначте рядок, у якому всі іменники ІІ відміни чоловічого роду належать до твердої групи. А крамар, коментар, ключар. Б контур, командир, касир. В книгар, каменяр, пушкар. Г конструктор, вугляр, кавалер3. Визначте рядок, у якому всі іменники не належать до жодної відміни. А парость, асиметрія, відтиск. Б відчуття, поклик, їство. В оглядини, вечорниці, турне. Г пасаж, кав’ярня, глибінь