Презентація за темою "Брати Я. і В. Ґрімм. "Пані Метелиця". Значення діяльності братів Ґрімм у збиранні і збереженні фольклору."

Значення діяльності братів Ґрімм у збиранні і збереженні фольклору. Моральні цінності в казках

Згадайте: 1.Що таке казка? 2. Які види казок ви знаєте? 3. З яких частин складається казка? 4. Які типи казок ви знаєте? 5. Чим народні казки відрізняються від літературних? 6. Казки яких народів ми вивчили? 7. Чому казки називають народними?

Пам'ятник братам Ґрімм у Касселі Народні казки віддавна цікавили письменників і вчених багатьох країн. Декотрі письменники брали теми та образи народних казок і на їхній основі писали свої власні твори (як, наприклад, І. Франко в Україні чи В. Гауф у Німеччині), а декотрі записували й видавали народні казки такими, якими почули їх від оповідачів. Саме так зробили понад двісті років тому й німецькі вчені Якоб Ґрімм (1785-1863) та Вільгельм Ґрімм (1786-1859). Брати зібрали й видали у двох великих книжках німецькі народні казки, вважаючи, що вони мають таку ж вартість і будуть такі ж цікаві читачам, як і писані художні твори.

Брати Якоб і Вільгельм Ґрімм відомі як німецькі вчені, збирачі фольклору, зокрема народних казок. Народилися вони в багатодітній родині. Дитинство їх пройшло в сільській місцевості і минало в атмосфері добра і любові. Здобували брати освіту спочатку в гімназії, потім в університеті. Отримали юридичну освіту. Служили професорами в Берлінському університеті. Збиранням і вивченням народних казок брати Ґрімм захоплювалися ще в студентські роки. Працюючи в бібліотеці, брати займалися не тільки науковою роботою, а й вивченням усної народної творчості. Вони почали збирати казки й легенди, які здавна жили в пам’яті німецького народу, поширюючись в усній формі. 

Майже двісті вісім років тому, 20 грудня 1812 року, вийшов перший том знаменитих казок братів Ґрімм, який називався « Дитячі та родинні казки». До нього увійшло 86 казок. Через два роки, у 1814 році, вийшов другий том «Дитячих та родинних казок» , який налічував 70 творів. А всього братами Ґрімм було зібрано, оброблено та видано більше двохсот казок. Саме книгу «Дитячі та родинні казки» переклали на сто шістдесят мов. Завдяки їм ці казки стали неперевершеним надбанням світової літератури.

На той час німецькі землі були роздріблені, пошматовані на окремі графства та князівства. Іноді для того, щоб приїхати на гостини до родичів чи знайомих, теж німців, потрібно було перетнути кілька кордонів, неначе під час подорожі в якісь надзвичайно далекі, чужі краї. Але спільні мова й усна народна творчість об'єднували жителів окремих німецьких земель у єдину націю. Можливо, саме через це німці й уціліли як народ у бурхливих вирах історії. Отож, попри штучно створені кордони, німці відчували себе єдиним народом, що прагнув не лише об'єднатися, а й звільнитися від іноземного панування, бо саме тоді, на початку XIX століття, німецькі землі були окуповані військами французів під проводом Наполеона.

Перше видання книги братів Ґрімм Посилена увага німецьких письменників до фольклору, який був для них символом національної ідеї, стала своєрідним виявом їхніх визвольних прагнень. До цієї копіткої роботи долучилися і брати Грімм. Вони вирушили на пошуки народних скарбів. Для цього їм не потрібно було їхати за тридев'ять земель. Десь зовсім поруч - у сусіда-аптекаря чи в кабінеті поважного чиновника, у салоні шляхетної красуні або на кухні заможного господаря, на багатолюдному майдані біля церкви чи в бідній халупі самотньої вдови-селянки, — брати визбирували дорогоцінні перли — народні казки та перекази, які були для них виявами народного духу.

Брати Ґрімм належать до найвідоміших казкарів Європи. Найвідоміші їхні казки: «Хлопчик- Мізинчик», «Білосніжка», «Спляча красуня», «Рапунцель», «Червона шапочка», «Попелюшка», «Кішка й мишка в дружбі», «Заєць та їжак», «Вовк і семеро козенят», «Бременські вуличні музиканти», «Шість лебедів», «Шестеро увесь світ обійдуть», «Гензель і Гретель», «Три ледарі», «Розумна Ельза», «Дурень Ганс», «Семеро хоробрих», «Старий дід і внучок», «Невдячний син», «Розумна дочка селянська». Збірки казок братів Грімм примусили «дорослого» читача подивитися на казку як на серйозну літературу, як на вияв історичної народної пам'яті, що пов'язує прадавні часи із сучасністю, поєднуючи їх в одне ціле. До речі, саме брати Грімм надрукували середньовічні німецькі оповідки про Райнеке-лиса, «родича» французького лиса Ренара. Згадайте й фарбованого шакала з «Панчатантри». Це допоможе вам уявити, що таке «мандрівні сюжети».

“Пані Метелиця” У народі завжди вірили, що працьовита й добра людина отримує винагороду за своє праведне життя й стає щасливою. Тому про це в різних народів складено безліч казкових історій. Є така казка й у збірці братів Ґрімм, називається вона «Пані Метелиця». І зараз ми будемо працювати зі змістом цієї казки, з'ясовувати, якими були головні героїні твору, як їм жилося, як до них ставилися інші персонажі.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 Згадуємо зміст твору за ілюстраціями, переказуємо зміст твору, складаємо план казки

Кукуріку, кукуріку! Наша ледащиця йде,- що брудна буде довіку! 10 17 16 15 14 13 12 11 Згадуємо зміст твору за ілюстраціями, переказуємо зміст твору, складаємо план казки

Виконай вправу “так” – “ні” 1. Були в однієї вдови дві рідні доньки й пасербиця. 2. Кожного ранку у вишневому садочку пасербиця пряла пряжу. 3. Починок вислизнув із рук дівчини і впав у криницю. 4. Коли пасербиця опритомніла, то побачила навколо себе темний ліс. 5. До пасербиці спочатку звернулася яблунька, щоб дівчинка обтрусила її 6. Пані Метелиця була вродливою молодою жінкою. 7. Дівчина ніколи не чула від пані Метелиці лихого слова. 8. Коли пасербиця поверталася додому, пані Метелиця нагородила її золотом та віддала починок, який дівчина впустила в колодязь. 9. Мачуха захотіла для своєї рідної доньки багатства. 10. Мачушина донька добре працювала в пані Метелиці. 11. Метелиці сподобалася лінива дівчина,і вона вирішила її залишити в себе. 12. Після повернення додому ледащиця швидко відмилася від смоли.

«набридло старій» «перекинувся великий казан смоли» «Оце тобі твій заробіток» «люба дитино», «ніколи не чула лихого слова і щодня їла смажене й спряжене», жилося «у тисячу разів краще», «линув золотий дощ» «ти в усьому старанна була» Ставлення пані Метелиці «любила куди більше» «загорілася бажанням добути таке щастя й своїй…» «почала її лаяти на всі заставки» «побачивши на ній золото, зраділа» Ставлення матері до дівчат Улюблена донька пасербиця «була Попелюшкою в домі» Місце в сім’ї Ледача. Нікому не допомагає, «старалася першого дня» у пані Метелиці, бо думала лише про золото, а потім навіть вставати перстала. «постелі не стелили», «подушок не збивала» «виконувала хатню роботу» «Сиділа на шляху біля криниці й пряла» Допомагає тим, хто просить допомоги Негайно стала до роботи у пані Метелиці, «збивала подушки» Заняття гидка Вродлива, гарна Зовнішність Рідна донька Пасербиця Порівняльна характеристика сестер

Фінал казки є цілком закономірним; моральні цінності, порушені у казці, можна сформулювати за допомогою прислів’їв: Хто сіє колючки, той збере будяки (французьке) Скрізь добре, в вдома найкраще (французьке) Хліб не пада з неба – працювати треба (польське) Від лінощів всі вади (іспанське) Порівняльна характеристика сестер Теорія літератури: Антитеза – протиставлення двох понять у літературі, контрастних явищ, образів. Працелюбність хитрість старанність лінькуватість вдячність бездушність чуйність нахабність слухняність безсердечність терплячість жадібність ввічливість байдужість до всього, окрім золота порядність байдужість до золота чесність щедрість вірність домівці

Продовжте речення: Мені сподобалась казка “Пані Метелиця” тим, що … Казка “Пані Метелиця” навчає нас … Тепер я розумію, що треба бути … Казка вчить, як на світі жить

Що ми зрозуміли? 1. Треба бути добрими, працьовитими, щирими, привітними. 2. Не можна бути лінивим і злим. 3. Кожна людина відповідає за свої вчинки. 4. Всі люди мають одинакові права. Доброта, чуйність, чесність, справедливість, працелюбність, сміливість, любов до рідного краю – це ті чесноти, які найбільше цінувалися людьми різних національностей, тому ми називаємо їх загальнолюдськими. Саме такими мріють бачити вас ваші батьки, вчителі, друзі.

Домашнє завдання 1. Уміти виразно читати й переказувати казку “Пані Метелиця”. 2. Прочитати статтю підручника (с.с. 62-63). 3. За бажанням – надати поради мачусі та її рідній доньці, як треба поводитися, щоб заслужити повагу оточуючих; намалювати власні ілюстрації до твору.