Презентація захисту роботи в МАН"Темний геній від мистецтва"(за романом П .Зюскінда"Запахи. Історія одного вбивці")

Виконала учениця 11 класу Діана Фідчун. Керівник роботи: Міхно Д. І.“Темний геній”від мистецтва(за романом П. Зюскінда” Запахи. Історія одного вбивці”)

План роботи. ВСТУП РОЗДІЛ 1. Патрік Зюскінд та його роман” Запахи.Історія одного вбивці” 1.1. П Зюскінд” Запахи. Історія одного вбивців “- вершина постмодерністського уявлення про світ 1.2. Огляд критичної літератури РОЗДІЛ 2. “Темний геній” від мистецтва 2.1. Образ парфумера в романі-детективі 2.2. Проблеми” безумного генія” в романі Зюскінда 2.3. Проблеми співвідношення краси й зла, влади митця та мистецтва над натовпом 2. 4. Парфуми як іронічна метафора кінця хх століття 2 5 Власні розробки варіантів схематичної наочності( ЛСК, ЛОС, ЛС, КОЛАЖІ) , їх трактування та розкодування до роману та його головного героя Висновки Список використаної літератури Додатки

Актуальність теми. Питання, які піднімає П. Зюскінд в своєму романі, актуальні і стосуються не тільки головного героя, а й будь-якої людини, від природи наділеної талантом. Яким чином застосувати цей талант, зробити все для того, щоб людство завжди пам'ятало її як видатну особистість, котра зробила значний внесок у загальнолюдські справи? Як не перетворитися на “геніальну потвору”, на такого собі Жана-Батіста Гренуя, на злого генія, який понесе в життя свої антигуманні теорії? Як не перетворитися на представника маси, який не має власної думки про добро і зло, в якого не викликає занепокоєння бажання перетворитися на “такого, як усі”? Як не втратити власну особистість?Відповіді на ці питання я вирішила шукати в романі Патріка Зюскінда, тому що вважаю цей твір цікавим для побудови логічних ланцюжків роздумів, для аналізу тих секретів, які закодував автор в особі головного героя,такого собі" темного" генія від мистецтва. Актуальність теми наукової роботи визначається сучасною тенденцією зарубіжної літератури виховувати особистість з творчими життєвими орієнтаціями, наділеної розвиненим естетичним смаком і широкими культурно-пізнавальними інтересами , здатної поціновувати явища класичної й сучасної культури.

Мета та завдання дослідження. Мета дослідження: Визначити в чому полягає специфіка особистості головного героя?Завдання дослідження: Обгрунтувати теоретичні засади дослідження творчості П Зюскінда та його роману «Запахи.Історія одного вбивці.»Систематизувати літературознавчі та критичні матеріали, присвячені роману; складання логічно-опорних схем та колажів до твору. Визначити в чому полягає геніальність головного героя роману. Розглянути образ головного героя та його місце у суспільстві. Дати власну інтерпретацію «темного генія» від мистецтва.

Об’єкт дослідження: роман Патріка Зюскінда «Парфуми» у контексті постмодерністської літератури . Предмет дослідження: Жан Батист Гренуй-«темний геній» від мистецтва. Методи дослідження: А)теоретично-критичний аналіз наукової літератури; Б)структурно-функціональний аналіз матеріалів та узагальнення досягнень. Наукова новизна дослідження зумовлена застосуванням комплексного (різнорівневого) підходу до аналізу образу головного героя роману «Запахи. Історія одного вбивці.»Практичне значення ґрунтується на можливостях його використання у викладанні навчальних предметів «Зарубіжна література», «Людина і суспільство», при читанні спецкурсів із поглибленним вивченням зарубіжної літератури

Висновки. Використовуючи теоретичні і емпіричні методи дослідження,ми спіткнулися з тим фактом,що досліджувана проблема і досі дискутується. Сучасне суспільство неоднорідне у своїх духовних, інтелектуальних потребах, тому попит на твори масової літератури є досить високим. Людство, незважаючи на стрімкий технічний прогрес, стає байдужим до високого мистецтва і поступово втрачає морально-етичні ідеали. Ідея роману очевидна з огляду на сучасність, де натовп часто схиляється перед сумнівним мистецтвом, яке часто несе зло. Творчий геній - породження світового смороду, він із самого початку зло, бо перебував не в гармонії зі світом, а виник всупереч світові як опозиція для нього. Шлях мистецтва виявився антигуманним, бо творчий пошук і творчі досягнення не мали нічого спільного з моральністю. Парфуми - це витвір мистецтва маргінального героя Гренуя. Парфуми водночас відчужені від матеріальності та вилучені з часу завдяки своїй стійкості. Світова досконалість у них не лише збережена, а й облагороджена. Саме вони дали можливість владарювати над світом, а таку силу дає мистецтво. Мистецтво, Досконалість і Краса повинні іти поруч. Метафора твору «відсутність запаху» - відсутність духовності-антигуманна сутність геніального героя та його мистецтва. 

Патрiк Зюскiнд у своєму романi вивiв на сцену вид мистецтва, абстрактнiший за музику: мистецтво створення запахiв. Герой його твору, щоб вiдтворити найкращi пахощi найпривабливiших людей, вбиває власникiв цих запахiв. Вiн - генiй, але його генiальнiсть жахлива, як наслiдки дiяльностi будь-якого фанатика, що здобув безмежну владу над iншими. Та чи варте мистецтво такої цiни? Та чи часто замислюємося ми, до яких особистих цiлей прагнуть деякi беззаперечнi генiї?Усе його високе мистецтво було суцiльною оманою, iлюзiєю, як сам його образ в очах обдурених людей - цей генiй насправдi не мав анi власного запаху, анi чогось людського в своїй природi. Не випадково П. Зюскiнд неодноразово порівнював його з кліщем, тобто з паразитом. Ані собі, анi iншим нiчого реально гарного не може принести подібне мистецтво.

У Патріка Зюскінда запах виявляється загальною метафорою, за допомогою якої можна характеризувати людину, життя, епоху взагалі. Запах — це вся державна система: духовне і матеріальне життя, реформи, соціальна психологія, убогість обивателів. Письменник вважає, що людство повинно бути гармонійно розвиненим, щирим серцем і душею. Не може мати шансу на успіх Гренуй, який живе заради себе, заради власної схибленої моралі. Адже, якщо обдарована від природи людина, яка би могла радувати людство справжніми шедеврами, не використовує Божий дар, то вона стає виробником, штампувальником низькопробної, а іноді просто аморальної продукції, на яку ринковий попит, на жаль, не зменшується. Патрік Зюскінд намагається підвести своїх читачів до висновку, що в будь-які часи повагу викликає тільки та людина, яка розуміє, заради чого вона живе, знає, в чому полягає сенс людського буття. людина ніколи не повинна втрачати почуття власної гідності, постійно збагачуватися духовно. Тільки духовне збагачення робить людину людиною, а не знеособленою істотою. .

Чи можна на мить уявити собі, що перед нами стоїть Гренуй з дивопарфумами в руках? Не тільки уявити, але і допустити не маємо права появи Гренуя. Якщо ми живемо на цій землі, то тільки нам, цивілізованим людям, під силу творити добро, боротися зі злом, утверджувати загальнолюдські цінності, не бути байдужими. Ніхто не заперечує падіння моральності і духовності в суспільстві. Але питання в тому, щоб ми не запізнилися. Наша цивілізація уже дає духовні тріщини, через які може пролізти Гренуй із власним флаконом парфумів у руках. Жан-Батіст Гренуй — одинак, чужинець, маргінал, який перебуває у стані непоборної ізоляції від світу. А відсутність власного запаху є ознакою приреченості і його прагнень, і самого героя. Гренуй прагне влаштовувати своє життя незалежно від людської спільності, змінити її за власним мистецьким витвором, який докорінно відрізняється від загальноприйнятих життєвих цінностей. Його приваблює ідея опанувати світом і мистецтвом, яка набуває хворобливоабсурдних форм через створення дивопарфумів, запах яких мав би знищити цей “сморідний” світ (за висловом Гренуя) і перетворити на запашне царство краси і гармонії. Через свою модерністську ідею Гренуй бажає досягти “абсолютного стану” чи то у мистецтві, чи то у житті.

Якщо письменник створює образ злого “генія” в романі, який прагне змінити наше суспільство дивопарфумами, це говорить про тривожні тенденції у суспільстві, закликає нас, щоб ми своєю байдужістю не допустили народження “надлюдини”, якій вдасться здійснити злі наміри. “Злі генії” просто не з’являються.. Своїм романом Зюскінд запитує у людства: чи віддамо свій світ злим “геніям”, які будуть вирішувати за нас, як нам жити? Самогубство Гренуя — це добрий знак для суспільства, але чи зрозуміє людство, що само винно у народженні таких злих геніїв, як Гренуй?.І все ж таки: хто такий Жан Батіст Гренуй? Геній чи моральна потвора, божевільна людина чи холоднокровний стратег, вигнанець суспільства чи його майбутній володар?Кожен, хто прочитає роман, може обрати будь-яку з цих характеристик, а, можливо, запропонувати свою. Особисто для мене він є лише звичайною людиною, а, точніше, витвором суспільства, віддзеркаленням суспільних стосунків взагалі, “кривим дзеркалом” мілких і нікчемних людей, які наситили його тим страшним “духовним смородом”, який не дав розпуститися квітці його душі. Адже має бути душа і у жалюгідної потвори, і у вбивці. На мою думку, в одному тілі симбіотично існує все те, що в нього заклали, і те, чого ні в кого не було. Він був незвичайним хамелеоном, який умів змінюватися відповідно до вимог світу, суспільства з одного боку, а з іншого – умів змусити суспільство стати хамелеоном відповідно до його потреб. Він був “володарем душ” і, одночасно, нікчемною істотою, яка була генієм своєї справи і могла усе, крім створення власного запаху. Такий собі" темний геній "від мистецтва! 

Мій науковий керівник, як і інші вчителі зарубіжної літератури, досить часто використовують схематичну наочність під час аналізу художнього твору До складання ЛОС залучаються і учні. Тому практичною частиною моєї роботи стали розробки варіантів опорних конспектів ,ЛСК ,колажів(За романом П. Зюскінда «Запахи. Історія одного вбивці» ) До вашої уваги “Театр Гренуєвої душі” в колажах «Велична постать надлюдини». “Тернистий шлях «темного генія» Гренуя” « В пошуках божественного запаху любові…». «Мистецтво завжди шукає..» У Зюскінда втілена мрія митця модерністського напряму: оволодіти світовою досконалістю, перетворити її на твір мистецтв, і нарешті, влада над світом, яку дає мистецтво. Я теж свого роду митець, пропоную розкодування своїх колажів

Я зобразила життєвий шлях Жана - Батіста Гренуя у вигляді серця тому що, на мою думку, саме в такий спосіб є можливість найповніше відобразити фізичне і духовне життя головного героя роману. Але нажаль,всередині цього серця – порожнеча. Оболонкою серця є життєвий шлях героя. Вона подвійна,так як,і дві сторони героя: геніальність та ницість. Гренуй прагнув відчути любов, викликати в інших це почуття, докладав багато зусиль,щоб довести своє право на існування як сильної особистості, як особливої людини... Доводячи це, спричиняв страждання, наближав до смертного часу. У нижньому куточку серця – його геніальність,талант,а вгорі - тернії до тріумфу і падіння. Він мріяв бачити себе Богом,Володарем,але залишався тільки лиш «подвійною оболонкою»,що ховає порожнечу,порожнечу в серці. Тому і в моєму колажі,серце порожнє,так я і в житті героя – серце без любові

І знову в нас серце..наповнене любов*ю до своєї справи – справи всього його життя,пошуку запаху любові. Він зрозумів,сенс свого життя - пошук запаху, який розставить все по своїх місцях: пояснить, задля чого були призначені всі його страждання. Та відновить справедливість - компенсує ту любов,якої він ніколи не мав,якої не дала йому матір. Гренуй вчиться відтворювати будь-які аромати,а потім і почуття. Відкриття його приводить до катастрофічних наслідків. Один з них полягає в тому,що герой не залишає нам чудотворного рецепту: ми приречені здогадуватись про його склад і самостійно шукати цей божественний запах любові…Тому на колажі і зображено руки що простягають нам цей запах,ніби говорячи нам,що «Мистецтво народжується з любові і любов*ю воно живе».

«Велична постать надлюдини».«Велична постать надлюдини». Жан-Батіст Гренуй – Хто він? Людина? Ні. Тварина? Ні. Він – істота,що мислить, всмоктує в себе знання, запахи, відразу і ненависть. Частинки, з яких складається колаж, обрані не випадково: кожен колір символізує уявлення чи прагнення героя, і у трактовці кольори несуть повне смислове значення. Зелений – колір життя, жовтогарячий – колір запахів – багатства Гренуя – які він, немов коштовності, одяг героя в італійському стилі також невипадково: саме венеціанський малюнок орнаменту натякає на прагнення відродження, переродження,Скіпетр – це ідеальний запах, що дасть можливість Греную панувати над натовпом . Я уявляю собі Гренуя таким, яким він виглядав, одягаючи маску запаху. Всю “маску” немов оточував ореол “корони” – лише завдяки наполегливості і сильному бажанню коханню виблискувало, струмувало теплими хвилями, ширилося навкруги, зачаровувало. За його блиском важко було відчути 25 темних крапок – 25 смертей, що дали життя одному божественному запаху... Вся постать випромінює не лише тепло, але смерть, що повільно поглинає життя... Надлюдина, яку поглинула смерть заради любові...

Мистецтво завжди шукає…«Парфуми – мрія у флаконі» (Палома Пікассо)Мистецтво завжди шукає.. Теми,образи,алегорії,символи,загалом форму подання того,чим переймається митець. Я,як митець колажу перейнялася думкою про майбутнє мистецтва загалом. Зюскінд у своєму романі вивів новий вид мистецтва: мистецтво створення запахів . Так головний герой Гренуй творить диво. Його «твір мистецтва» може здатися прекрасним. Та чи варте мистецтво такої ціни? Та чи часто замислюємося ми,до яких особистих цілей прагнуть деякі беззаперечні генії? Парфуми - це витвір мистецтва маргінального героя Гренуя. Парфуми водночас відчужені від матеріальності та вилучені з часу завдяки своїй стійкості. Світова досконалість у них не лише збережена, а й облагороджена. Саме вони дали можливість владарювати над світом, а таку силу дає мистецтво. Мистецтво, Досконалість і Краса повинні іти поруч. Чи можна на мить уявити собі, що перед нами стоїть Гренуй з дивопарфумами в руках? Не тільки уявити, але і допустити не маємо права появи Гренуя. Якщо ми живемо на цій землі, то тільки нам, цивілізованим людям, під силу творити добро, боротися зі злом, утверджувати загальнолюдські цінності, не бути байдужими.)Ніхто не заперечує падіння моральності і духовності в суспільстві. Але питання в тому, щоб ми не запізнилися. Автор своїм романом попереджає людство, що наша цивілізація уже дає духовні тріщини(тому наше серце в колажі розкололось),через які може пролізти Гренуй із власним флаконом парфумів у руках. Через свою модерністську ідею Гренуй бажає досягти “абсолютного стану” чи то у мистецтві, чи то у житті

Дякую за увагу!!!