Презентація "Закарпатська бесіда: особливості говірки краю"

Закарпатська бесіда: особливості говірки краю. Підготувала викладачка загальноосвітніх дисциплін. Дудаш Марія Василівна

Належність різних говорів Закарпаття(гуцульського, бойківського, середньозакарпатського та лемківського) до південно-західного наріччя української мови є науково визнаним. Сучасну українську діалектну мову складають три наріччя: північне (або поліське), південно-західне і південно-східне

Бодай раз, але, мабуть, з кожним, хто відвідував Закарпаття, траплявся випадок, коли не до кінця було зрозуміло, що говорять місцеві. І це в будь-якому куточку найзахіднішого регіону України, а не тільки у місцях компактного проживання, до прикладу, угорців чи румунів, котрі розмовляють рідною мовою. Йдеться про випадки, коли начебто чуєш українську мову, знайомі наголоси та закінчення, проте частина слів малозрозуміла. Як не парадоксально, але подібні ситуації трапляються не тільки з туристами, а й місцевими, коли закарпатці з однієї частини регіону приїздять в інший, – до прикладу, ужгородці на Іршавщину, або рахівчани – у сусідню Тячівщину. Особливо це відчутно в сільській місцевості між мешканцями віддалених один від одного районів Закарпаття.

 Закарпатський діалект (від грецького – говірка, наріччя, говорити ) або закарпатські говірки – це один із найархаїчніших діалектів української мови. Він сформувався історично внаслідок того, що територія сучасного Закарпаття багато століть була на суміжжі кордонів та у складі різних країн. Відтак кожна влада і держава привносила в цей діалект запозичення зі своїх державних літературних мов. Найбільше у закарпатському діалекті – угорських запозичень, бо за останні кілька століть територія сучасного Закарпаття найбільше часу (упродовж семи століть) перебувала саме у складі угорських державних утворень. Коли і як зародився закарпатський діалект

За словами Петра Мідянки (поет, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка), закарпатський діалект має слов’янську та українську лінгвістичну основу, але він не є однорідним, і шарується на багато говірок:– Кожне сільце має своє слівце, мовиться в українському прислів’ї. Так і на Закарпатті ми говоримо не про монодіалект, коли всюди розмовляють специфічно однаково, а про велику кількість різновидів цього діалекту – Боржавський, Ужанський, Турянський і так далі. Як пояснює Петро Мідянка, і його підтримує й доповнює Павло Чучка(поет, мовознавець), закарпатські говірки формувалися за долинами річок, де розселялися місцеві мешканці, однак через природні бар’єри, у першу чергу, гори, мало комунікували між собою. Так виокремлювалися певні лексичні, фонетичні та морфологічні особливості.

З огляду на те, що центральний та середньодніпрянський діалекти української мови дуже порусифіковані, карпатський та закарпатський діалекти є вкрай важливими та корисними для української мови, бо живлять та збагачують її, хоча не завжди доступно та зрозуміло. Тому діалекти потрібно леліяти і берегти, і, в тому числі, від спроб штучно кодифікувати діалект у ранг літературної мови заради екзотики чи інших цілей, що трапляється у наш час.

Навіть якщо вам здається, що ви досі не чули закарпатські говірки, то це не так, бо за останні кілька років діалект із найзахіднішого регіону України звучить звідусіль, найчастіше – в музиці. Зокрема, його використовують у своїй творчості гурти Rock-H, Vandor, Марина і Компанія, Hudaki Village Band, які вже двічі виступали на найбільшому фестивалі Європи Sziget, Чаламада, Триставісім. Всю країну вразила «Бітанґа» у виконанні Аліни Паш, яка згодом виступала навіть у Давосі, представляючи Україну.

Діалект мешканців Закарпаття суттєво відрізняється від літературної української мови. Сприймати його непідготовленим важко. До Вашої уваги короткий словник закарпатських слів, які має знати кожен. Ай, айно – так / Будеш ниська позирати кіно? – Айно. – Будеш сьогодні дивитися фільм?- Так. Бабоука – лялька Бавитися – гратися / Діти ся бавлять у дворі – діти граються у дворі Балта – сокира / Дай ми балту, жоно!- Жінко, дай сокиру! Берувати – фізично могти / Не берую дихати – не можу (не маю сил) дихати

Віган – сукня. Вуйко – дядько / Завтра мій вуйко прийде – завтра мій дядько прийде. Гарадичі – сходи. Грибінь – гребінець. Звідати – питати / Не звідай ня нич – не питай нічого. Катран – фартух. Кистимен – платок. Кошар – кошик. Крумплі – картопля / Купила жона крумплі вчора – купила жінка картоплю вчора. Кийзлики - деруни. Лайбик – безрукавка. Лем – тільки / Лем через рік полубив ми ся тот дітвак – Лищ через рік мені сподобався той малий. Любитися – подобатися / Нич ми ся штось не любить – щось мені нічого не подобається. Май – най….. / май файний – найкращий. Мачка – кішка /Мачка би тя копнула! – щоб тебе кіт копнув!

Нико – ніхто / нико се не знав – ніхто не знав цього. Ниська – сьогодні / Ниська має боти файний день – сьогодні має бути гарний день. Нич не є – нічого немає / Што з ня хоч?Нич у ня не є – Що від мене хочеш?нічого в мене немаєПак – потім / Пак го зазвідаю – потім його спитаю. Палачінта – млинець. Палачінтоука – сковорідка / Як ти дам палачінтоуков по чолови! – як дам сковорідкою по чолу!Палинка – горілка. Парадички – помідори / Дораз у тя парадичку вержу – зараз кину в тебе помідор. Паранно – нарядний, ошатний / Што сь ниська паранний! – який ти сьогодні гарний ( нарядний)

Закарпатський діалект є складовою основного туристичного продукту Закарпаття, задля нього сюди приїздять люди, як і заради гір, гастрономії, термальних вод і так далі. Діалект, як і інші атракції Закарпаття, спонукає їздити в різні куточки регіону, бо вони абсолютно різні, в тому числі за говірками. І щоб скласти собі повну картину Закарпаття та осягнути його, треба побувати всюди, при чому не лише туристу, а й місцевим.

Сьогодні можемо говорити про певне нівелювання того первинного діалекту, який існував колись. Сьогодні він уже став значно олітературненим – під впливом ЗМІ, школи, літератури. Однак діалект слугує засобом ідентифікації як у межах країни, так і регіону.