Вибірковий диктант. Виписати особові займенники, вказати відмінок кожного з них.1. Чолом тобі, синє, широкеє Море! (М. Вороний). 2. Слово, що мені найближчеє, прокажи тихенько (В. Лучук). 3. Він впав чолом – дніпрово чорнобров (І. Драч). 4. Я творив з життя великий міт, я шукав тебе, о божественна казко (Б.-І. Антонич). 5. Ти стежив за матір’ю, як вона ступає по підлозі, як осміхається, як тримає вже посічену сивиною голову (Є. Гуцало).6. Ви багато, знаєте, нівроку, а проте вам чесно доведу, що бувають вальдшнепи щороку в Ботанічнім київськім саду (М. Рильський). 7. Нині ти від мене на відстані зірки, і хай душа вільно говорить до тебе, як до зірки, далекої, недосяжної (О. Гончар).
. Випишіть із речень займенники та проаналізуйте їх за схемою: початкова форма, розряд за значенням, відмінок.1. Спинюся я і довго буду слухать, як бродить серпень по землі моїй. 2. Старенька груша дихає на пальці, їй, певно, сняться повні жмені груш.3. Їй сняться хмари і липневі грози, чиясь душа, прозора при свічі. 4. Живе в тій хаті сивий-сивий спомин, улітку він під грушею сидить. 5. І хата, й тин, і груша серед двору, і кияшиння чорне де-не-де, все згадує себе в свою найкращу пору. І стежка, по якій вже тільки сніг іде... 6. Ой, сестриченько-яличко, ти не дряпай моє личко, я суничок назбираю жменьку мамi i собi!
Завдання 2. Спишіть текст, вставляючи, де треба, пропущені букви. Поставте подані в дужках займенники в потрібному відмінку. Рідна мова — то бе..цінне духовне б..гатство, в (який) народ живе, передає з покоління в покоління (свій) мудрість і славу, культуру і традиції. Рідне слово — то нев..черпне ж..вотворне і невм..руще джер..ло. З нього (кожний) д..тина ч..рпає уявлення про навколишній світ, про (свій) родину, про (свій) село і місто, про (весь) (свій) край. Віками україн..с..кий народ творив це багатство, відкладаючи в скарбницю рідної мови найдорогоцін.іші п..рлини думки, почуття, фантазії (За В. Сухомлинським).