Презентація "Збереження та дослідження історичних джерел. Архіви. Музеї. Бібліотеки.".

Поліщук Марина Віталіївна Комунальний заклад “Кам’янський ліцей №1 Кам’янської міської ради Черкаської областіЗбереження та дослідження історичних джерел. Архіви. Музеї. Бібліотеки.

Історичні джерела – це  пам’ятки  минулого,  за  допомогою яких досліджують і вивчають історичні події.

Архіви. Архіви — це наукові установи де зберігають історичні джерела Співробітники архівів — архіваріуси — вивчають походження і достовірність документів, систематизують їх для полегшення досліджень, порівнюють інформацію з різних джерел. Історик-дослідник не може написати історію без допомоги архіваріусів.

      Будинок державних архівних установ у м. КиєвіПисьмові  джерела,  як  і  речові,  також  недовговічні:  вони  псуються,  згорають  у  пожежах,  їх  викрадають  чи  навмисно  знищують.  Тому  важливо  зберігати  усі  письмові  свідчення,  що дійшли до нас з минулого. Сховищем документів різних часів є архіви.

Для сучасних архівів будують спеціальні приміщення з вузькими вікнами, що не пропускають прямих сонячних променів: від сонячного світла тло й друкарська фарба вигасають, линяють, а папір жовтіє та псується. Вадить документам і забруднене повітря, тому в архівах його очищають за допомогою спеціальних фільтрів. Щоб документи краще зберігалися, їх укладають у щільно закриті коробки й розміщують на полицях-стелажах. У великих архівах загальна довжина стелажів сягає десятків кілометрів.

Найцінніші документи перезнімають на плівку — виходять діафільми з дуже маленькими кадриками — мікрофільми. Їх зберігають окремо від документів на випадок, якщо оригінал буде пошкоджено або втрачено.

Найбагатшими в Україні є сховища документів Центральних державних історичних архівів у Києві та Львові. Так, фонди першого з них нараховують понад 1,5 млн документів. Документи ретельно досліджують учені різних галузей знань і на основі їхніх свідчень пишуть наукові праці. Архіви України. Центральний державний історичний архів України, м. Львів. Фото О. Пилипенка

Національний музей історії України у Другій світовій війні. Музе́й ( «дім Муз»)  заклад, що збирає, вивчає, зберігає та виставляє для огляду речові пам’ятки історії та культури. Експонат — предмет, виставлений для огляду в музеї або на виставці. Експозиція — розміщення експонатів у певному порядку.

Музе́ї України — державні, комунальні, відомчі та приватні музеї України.  В Україні нараховується близько п'яти тисяч різноманітних музеїв. За роки незалежності кількість музеїв збільшилось більше ніж удвічі. Національний музей історії України

Музей українського весілля в Полтавській області У 2008 році, в день великого християнського свята Різдва Пресвятої Богородиці, в сільському будинку культури села Великі Будища Полтавської області відкрито сільський музей українського весілля.

Музей тоталітаризму в ХерсоніЕкспонатами музею стала колекція артефактів радянської доби, яку лікар Віталій Трибушний збирає з 1989 року. 

Музей писанки в Коломиї Музей писанок відкритий 26 жовтня 1987 р. у приміщенні церкви Благовіщення Пречистої Діви Марії — пам′ятки архітектури ХVІ ст., якраз на 400-річчя від дня її заснування у місті Коломиї

Музей Пирогова у ВінниціМузей був відкритий 9 вересня 1947 року у колишній садибі М.І. Пирогова  Об’єктами музейного комплексу є півтораповерховий будинок і аптека, які споруджені М.І. Пироговим у 1866 році, та церква-некрополь, будівництво якої завершено у 1885 році. З 1882 року тут спочиває набальзамоване тіло М.І. Пирогова.

Музей контрабанди в Одесі

На місці Новомиколаївського кар’єру дайвери облаштували на дні озера та його карнизах музей. Стягнули сюди багато речей – кабіну від камаза, покришки, дерева, іграшки. Затопили цистерну, запорожець та жигулі, мотоцикл. На дні можна побачити сад із дерев з мідіями на гілках. Підводний музей для дайверів в Ново-миколаївці

Бібліотеки Бібліотека (грец. «бібліон» — книга, «тека» — сховище) — установа, яка збирає та зберігає книжки для громадського користування. Наукова бібліотека Львівського університету імені Франка

Найбільш стародавні бібліотеки були виявлені8 тисяч років тому в Ніппурі, древньому місті в Месопотамії. Саме тут археологи знайшли понад 30 тисяч глиняних дощечок з різними текстами – адміністративними, юридичними, літературними, історичними, медичними та іншими. Для цієї бібліотеки відводилось 62 приміщення. Також бібліотеки були популярні і у стародавньому Світі. Найбільша з них – Александрійська, III століття до нашої ери. Тут були зібрані рукописні книги античного світу. У цій бібліотеці зберігалось понад 700 000 сувоїв (стародавніх рукописів) на папірусі, що були класифіковані на 120 тем та описані в каталогах.

Перші бібліотеки складалися з архівів найдавнішої форми письма — глиняні таблички у клинописній писемності, виявлені в Шумері, деякі датуються 2600 рр. до н. е. Приватні або особисті бібліотеки, що складаються з писемних книг, з'явилися в Стародавній Греції в V столітті до н. е. У VI столітті, в самому кінці класичного періоду, великими бібліотеками середземноморського світу залишалися бібліотеки Константинополя та Александрії.

Що стосується публічних бібліотек, то першими їх збудували римляни. До IV століття у Римі функціонувало 28 таких закладів. Уже на початку нашої ери бібліотеки були невід’ємною частиною храмів та монастирів. А наприкінці Середньовіччя вони почали з’являтися в університетах та при соборах.

Со. Бібліотека Софійського Собору у Києві – перша бібліотека Київської Держави. Вона була заснована у 1037 році Ярославом Мудрим. Князь дуже любив книги, колекціонував їх, привозив з різних країн, перекладав та переписував. За підрахунками фахівців, бібліотека нараховувала 950 томів. Софійський Собор

Медіатека Сучасні бібліотеки дедалі частіше містять не тільки рукописні чи друковані матеріали, а й мультимедійні - відео та звукозаписи. Такий тип бібліотеки називається медіатека. Центр Шептицького у Львові

Одеська національна наукова бібліотека імені Горького / Фото archodessa.com

Національна бібліотека України імені Вернадського