Презентація: "Жанри і стилі кіно"

Жанри і стилі кіно. Брунько Ярослав

Практично всі люди люблять дивитися кіно. Хтось фантастику, хтось лірику, хтось на історичну тематику. Комусь краще дивитися комедію, щоб більше сміятись, комусь по душі бойовики ти детективи. Але що всіх об’єднує – це те, що нам хочеться більше емоцій, вражень тощо. Також, є такі люди, які після перегляду фільму міняють своє життя на краще, спираючись на характеристику героя. Всі види мистецтва розподіляють за жанрами. Специфіка кіножанрів – це поділ фільмів на групи за певними художніми формами, які мають схожі риси внутрішньої будови, на основі споріднених тем, образів-типажів. Часто 1 фільм можна віднести до декількох жанрів. Наприклад, фантастика. У таких фільмах завжди повно фантастичного, і немає повсякденності. Візьмемо бойовик «П’ятий елемент», який є неповторним, ще й завдяки у головних ролях чудових акторів (Б. Вілліс, М. Йовович). Фентезі – це вид фантастики, у якому є дивовижні світи, у яких живуть міфологічні герої (ельфи, дракони, демони тощо). Прикладом кіна є «Володар перснів». Антиутопія – показує фільми про незвичайні тоталітарні режими, війни та злочини, які можуть бути у майбутньому. Прикладом кіна є «Сталкер». Кіберпанк – показує світи, у яких панує комп’ютер, та проблеми, зв’язані із технологічним прогресом суспільства. Прикладом кіна є «Матриця» (вона отримала також «Оскар»).

Примітка 1. Розрізняють авторське кіно або арт-хаус, що претендує на новаторство, і так званий «мейнстрим» – високобюджетні фільми. Також для глядача автори фільмів створюють по-своєму стилю кіно, в яких застосовують низку жанрів. Кінотрилогія «Володар перснів» – екранізація однойменного роману Дж. Р. Толкієна, стала одним із найбільших проектів історії кіно. Режисер фільму – Пітер Джексон. Складається з 3-х фільмів, які пов’язані єдиним сюжетом («Братство Персня», «Дві вежі», «Повернення короля»). Усі фільми були зняті в Новій Зеландії (рідна країна режисера). Зміст картини показує нам боротьбу зі злом не тільки на полі битв. На 1 шальці терезів – сміливість, вірна дружба, мужність та любов. На іншій шальці – зрада, страх, нестримна злість та жадоба влади. Фільм виграв 17 премій «Оскар» із 30 номінацій. Останній сюжет набрав 11 «Оскарів», і це є рекордною кількістю нагород за 1 фільм у Американській кіноакадемії. Також у цьому фільмі використано дуже багато візуальних ефектів!«Володар перснів» - карикатура

Мелодрама – це жанр художньої літератури, театрального мистецтва та кіно. Він викриває емоційність героїв (любов, зло, добро, ненависть тощо). Прикладом є «Ромео і Джульєтта». Режисер фільму Карло Карлей. Комедія (характеризується сатирою та гумором) – це жанр драматичного мистецтва, що виникла як антипод трагедії. Метою комедії є розсмішити глядача. За допомогою акторів, різних сцен можна створити дуже круту комедію, яку глядачі запам’ятають на довгий час. Примітка 2. У пародійній манері часто знімають трейлери або аматорські фантрейлери.

Пародія «Суперфорсаж!» – це фільм-перевертень, який завдяки пародійній грі акторів, висміює популярно серію фільмів «Форсаж», сучасну поп-культуру загалом. Свідченням популярності трейлерів є факт: на честь 25-річного сиквела бойовика «Термінатор 2: Судний день», визнаного еталоном жанру, А. Шварценегер опублікував архівний ролик на своїй сторінці у Фейсбук, що менше ніж за добу набрало 3 млн переглядів. До кіномюзиклів, що стали класикою жанру і відзначені преміями «Оскар», належать: «Вестсайдська історія» - кіноверсія бродвейського мюзиклу Леонарда Бернстайна, «Звуки музики», «Моя чарівна леді», «Пігмаліон». З-поміж музичних фільмів є екранізації не лише оперет і мюзиклів, а й опер: «Чарівна флейта», «Дон Жуан», «Ріголетто», «Мадам Беттерфляй».

Ендрю Ллойд Веббер – сучасний англійський композитор. Деякі з його 13 мюзиклів з величезним успіхом ставлять на сцені впродовж кількох років, а кілька пісень стали справжніми хітами. Постановка рок-опери «Ісус Христос – суперзірка» (1971) змінив бачення глядачів у понятті «мюзикл». Тут немає драматичних елементів, все засновано на речитативі та вокалі. Рок-музика з’єдналася з класичною історією про останні 7 днів Ісуса, яка розповідається лишень за допомогою пісень. Твір став суперхітом! Мюзикл «Кішки» (1981) створено за мотивами віршів Т. С. Еліота, які композитор знав з дитинства. Дія відбувається на щорічному котячому балу. Складність мюзиклу – це грим, вражаючі та яскраві костюми, танці, а також «котячі» інтонації у музиці. Актори імітують витончену гравітацію тварин. Визнання підкріплювалось преміями та нагородами, а сам твір побив всі рекорди. У мюзиклі «Привид опери» (1986) за романом Г. Леру партію головної героїні Крістіни було створено для голосу дружини композитора Сари Брайтман. Історія поєднує риси детектива та трилера. Мюзикл здобув понад 50 нагород, та показується у 18 країнах світу. Біографічний фільм «Евіта» – за мюзиклом Е. Л. Веббера була присвячена дружині президента Аргентини – Евіті Перон (яка стала лідером нації). Композитор показав необмежені можливості, за що, його фільм здобув 3 нагороди – «Золотий глобус», за найкращу жіночу роль, за оригінальну пісню (яка також здобула премію «Оскар»). Співачка Мадонна у фільмі «Евіта»

У 20-30 роках ХХ століття у Франції виник напрям авангарду. «Перший авангард» - імпресіонізм – розвивався під впливом однойменного стилю живопису. Такі недоліки як німе кіно – перетворили на перевагу. Наприклад, у фільмі Луї Деллюка «Лихоманка». Без титрів можна зрозуміти, відчути емоційний зміст. Адже кіномова нагадує «потік свідомості». Син художника-імпресіоніста Жан Ренуар зняв фільм «Донька води», де подібно до батька, передав красу французької природи. Жінка-режисер Жермен Дюлак спробувала створити візуальне відображення інструментальних творів – «музики для очей»: «Платівка 927» і «Тема з варіаціями». «Інший авангард» – представники знімали так зване «чисте кіно». Фільм абстракціоніста Фернана Лаже «Механічний балет» на музику Е. Саті нагадує його картини: панує ритм абстрактних фігур без сюжету. Експресіонізм започаткував Роберт Він («Кабінет доктора Калігарі»). За допомогою прекрасної міміки героїв, далеких від реальності геометризованих декорацій, контрасту світла і темряви на екрані передано змінені стани свідомості людини, яка неадекватно сприймає дійсність. Фільм зчинив ажіотаж, викликав багато звернень до картин вже у форматі звуку, римейків, зокрема «Кабінет доктора Раміреса» ( з музикою Дж. Адамса). Класичним зразком експресіонізму є також фільм «Носферату. Симфонія жаху» (Фрідріха Мурнау). «Механічний балет»«Лихоманка» - кінокадр

Футуристичні захоплення рухом ритмом виявилися у стрічці режисера Ежена Деслава – «Марш машин». Він експериментує з музикою. У стрічці «Колесо» режисер Абель Ганс використав нові прийоми ритмічного монтажу, що створює напруження в епізоді, коли машиніст вирішує пустити потяг під укіс. У цій так званій «симфонії рейок» кінообраз перегукується зі знаковим для музичного футуризму образом потяга, створеним Артуром Онеггером у творі «Пасифік 231». Режисер прагнув «озвучити» зображення, а композитор, за його словами, «хотів передати зорове враження і насолоду рухом в суто музичній побудові». Яскравим проявом сюрреалізму в кіно став німий фільм «Андалузький пес» режисера Люїса Бунюеля і художника Сальвадора Далі. З першого кадру, коли лезо бритви надрізає око, глядач впадав у шок. Подібні епізоди 17-хвилинного відеоряду з чудернацькими декораціями з його живописними знаменитого художника-сюрреаліста нагадували низку видінь, полотнами. На прем'єру режисер прийшов з камінням у кишенях, щоб у разі скандалу відбитися від розлючених глядачів. Побоювання виявилися марними... Ежен Деслава«Колесо» - кінокадр

Сучасне сюрреалістичне кіно (реж. Девід Лінч, Матьє Сейлера та ін.) також балансує на межі свідомого і підсвідомого, превалюють сюжети абсурду, самотності людини у світі, містики. Після Другої світової війни в італійському кінематографі набув поширення неореалізм. Відповідно до проголошеного принципу достовірності режисери вийшли знімати фільми на вулиці. У деяких замість акторів грали робітники й селяни. Для сюжетів обирали факти з газетної хроніки. Видатні режисери Роберто Росселіні, Лукіно Вісконті, Вітторіо де Сіка реалістично втілювали незабутні образи простої людини складної долі. Показовим щодо цього є фільм «Рим - відкрите місто» реж. Р. Росселліні). Кіномистецтво постмодернізму переосмислює стереотипи, акцент переноситься з «людського змісту» на формальні складові - на багаторівневий текст. Постмодерн заперечує традиційні цінності, культивує гру, позбавлену сенсу. Поширюється цитування, асоціативні посилання на інші фільми, стилізація. Виникає інтерес до трюків, пародій, римейків. Естетичний популізм змішує елементи високої й популярної культури, жанри й стилі. Прикладами постмодернізму в кіно є комедія «Кримінальне чтиво» Квентіна Тарантіно, що отримала головну нагороду Каннського кінофестивалю (1994), премію «Оскар» за кращий сценарій і ще понад 40 призів на різних кінооглядах, а також драматичний фільм «Вавилон» режисера Алехандро Гонсалеса Іньярріту, який також став володарем численних міжнародних нагород.