Презентація "Жанрова й тематична різноманітність. Оновлення художніх засобів. Українська література 70-90-х р.р.".

Жанрова й тематична різноманітність. Оновлення художніх засобів. Українська література 70-90-х років ХІХ ст. в загальноєвропейському та світовому контексті

Мета уроку: з'ясувати особливості українського літературного процесу другої половини ХІХ століття, умови, у яких розвивалася література цього періоду; збудити інтерес школярів до творів, які вивчатимуться; розвивати навички аналізу фактичного матеріалу, пошуку причиново-наслідкових зв'язків; виховувати читацькі інтереси, любов до книги

Фронтальне опитування 1. У яких суспільно-політичних умовах розвивалася українська література другої половини ХІХ століття? 2. Чи змінилося на краще становище в українських землях після скасування кріпацтва? 3. Які укази і циркуляри посилили національні утиски?

Нові жанрові різновиди повісті:✵ родинно-побутова («Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького);✵ соціально-побутова («Бурлачка» І. Нечуя-Левицького);✵ ідеологічно-проблемна («Юрій Горовенко» О. Кониського, «Лихі люди» Панаса Мирного);✵ публіцистична («Юрко Куликів» М. Павлика);✵ історична («Захар Беркут» І. Франка).

Нові різновиди роману:- соціально-психологічний (Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» );- проблемно-ідеологічний (І. Нечуй-Левицький «Хмари», «Над Чорним морем», І. Франко «Лель і Полель» ).

Літературні напрями. Реалізм, натуралізм, пізній романтизм. Поезія. Проза. Драматургія. Нового суспільного звучання набуває українська поезія: створюється образ нового ліричного героя — мужнього борця за свободу, рівність, братерство людей (І. Франко), мислячої особистості, не здатної миритися з підневільним становищем (М. Старицький); демонструється світові краса творчого генія рідного народу (П. Куліш); висловлюється співчуття знедоленим трудівникам (бурлакам, косарям, ткачам, вівчарям) (Я. Щоголів, Б. Гринченко), оспівується героїчне минуле українського народу (Я. Щоголів); читач вводиться у світ бідняцької хати, настрої бурлацько-наймитської молоді (І. Манжура). Відкрито звинувачується світ насильства, показуються шляхи боротьби з ним (П. Грабовський)З’являється новий для української літератури жанр — новела. До жанру оповідання звертаються І. Нечуй-Левицький, О. Кониський, І. Франко, Б. Грінченко; Панас Мирний, Є. Ярошинська, Т. Бордуляк розробляють жанр новели, Дніпрова Чайка пише перші поезії в прозі. З’являються нові жанрові різновиди повісті: родинно-побутова («Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького); соціально-побутова («Бурлачка» І. Нечуя-Левицького); ідеологічно-проблемна («Юрій Горовенко» О. Кониського, «Лихі люди» Панаса Мирного); публіцистична («Юрко Куликів» М. Павлика); історична («Захар Беркут» І. Франка). Нові різновиди роману: соціально-психологічний (Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» ); проблемно-ідеологічний (І. Нечуй-Левицький «Хмари», «Над чорним морем», І. Франко «Лель і Полель» ). Тематична розмаїтість і багатство реалістичної прози. На зміну оповіді від першої особи приходить розповідь, насичена такими драматичними елементами, як внутрішній монолог, діалог, полілог. Стимул для розвитку драми — створення у 1882 р. в Єлисаветграді української професійної трупи корифеїв, яка зібрала таких самобутніх митців як М. Кропивницький, М. Старицький, І. Карпенка-Карий, М. Заньковецька, П. Саксаганський, М. Садовський та ін. Саме для цього театру створювали кращі реалістичні народні драми найталановитіші українські письменники, які утверджували жанри соціальної та соціально-побутової психологічної драми, соціальної комедії, водевілю, історичної трагедії. Михайло Старицький. Йому була притаманна актуальність тематики, демократичний зміст, сценічність. («Не судилось» (1881), нова трактовка традиційної теми кохання з паничем. «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» (1887), відображення соціальних суперечностей, характерних і для кінця XIX ст., та вічної теми кохання. Старицький правдиво змальовує життя акторів («Талан» ) (1893), у п’єсі «Глитай, або ж Павук» (1882) вперше в українській літературі показує образ «чумазого», тобто сільського багатія-хижака. Поєднанням реалізму з мелодраматизмом відзначаються драми, комедії, водевілі та інсценізації автора понад 40 оригінальних творів Марка Кропивницького. («Дай серцю волю, заведе в неволю» (1863)

Соціально-побутова повість. Повість-хроніка. Соціально-психологічний роман. Порівняно великий розповідний твір, у якому картини родинного життя кількох персонажів упродовж тривалого часу зображені на фоні соціальних подій й пояснюються ними. Повість-хроніка — твір, у якому суспільно-історичні, військово-історичні або сімейно-побутові події за тривалий проміжок часу розкриваються в часовій та логічній послідовностіОдин із різновидів роману, у якому в складних, часто екстремальних життєвих ситуаціях розкриваються багатогранні характери героїв з усім розмаїттям їхнього психологічного функціювання в контексті соціального середовища. Характерні ознаки. Характерні ознаки. Характерні ознаки. Гострий соціальний конфлікт на тлі повсякденного життя; підвищена увага до етнографічних деталей, описів побуту, пейзажів. Лінійний сюжет. Часто в центрі такого твору — герой-хронікер — неупереджений спостерігач, який фіксує побачене і пережите. Досліджуються витоки певних характерів з притаманними роду рисами і звичками, відстежується духовний розвиток або деградація персонажів. Розкриття несподіваних вчинків, прихованих причин поведінки персонажів через розкриття спадкових факторів, потаємних бажань, роздумів, мрій, снів. Автор досліджує взаємини особи і соціуму, враховуючи психологічні чинники: інтелектуальні зусилля, емоції, інтуїцію, свідомі й несвідомі поривання людини. Приклад: І. Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я»Приклад: І. Нечуй- Левицький «Кайдашева сім’я»Приклад: Панас Мирний, І. Білик «Хіба ревуть воли, як ясла повні»Епічні жанри української літератури 70-90-х років ХІХ ст. (ЗНО!)

Бесіда за питаннями:- Які нові жанри та їхні різновиди з’явилися в українській літературі 70-90-х років ХІХ ст. ?- Якими новими темами збагатилася творчість українських письменників?- Які нові художні типи змальовані у творах?- Якими новими ознаками збагатилися епічні твори?

Проблемне запитання: «Завдяки чому українське письменство другої половини XIX ст. посіло помітне місце у світовій літературі?»

Прокоментувати ситуацію. Про які особливості національно-культурного та літературного життя України другої половини ХІХ ст. ідеться? Гурток аматорів, яким керували Старицький і Лисенко, влаштував у київському театрі концерт, де мали виконуватися пісні різних народів. Цензура дозволила виконувати пісні усіма мовами, за винятком української, бо ж, мовляв, такої мови «не було, нема й бути не може». Знайшли вихід — переклали українські пісні французькою. Але щойно зі сцени залунала французькою відома українська пісня «Дощик, дощик», у театрі зчинилася така буча, що «блюстителі порядку» заборонили й французькі пісні, а організаторам концерту довелося давати пояснення.

Інтерактивна вправа «мікрофон» Сьогодні на уроці я зробив (зробила) для себе висновок, що…Я зрозумів (зрозуміла)… Сьогоднішній урок літератури був для мене…

Домашнє завдання. Підготувати усне повідомлення на тему: «Література 70-90-х років ХІХ ст.». Читати повість І. С. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я». Написати лист-відповідь міністру Валуєву, у якому висловити своє ставлення до циркуляру, враховуючи реалії того часу.