Презентація "Жанрова й тематична різноманітність. Оновлення художніх засобів. Українська література 70-90-х р.р.".

Про матеріал
Презентація допоможе з"ясува особливості українського літературного процесу другої половини 19 ст., умови у яких розвивалася література усього періоду.
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Жанрова й тематична різноманітність. Оновлення художніх засобів. Українська література 70-90-х років ХІХ ст. в загальноєвропейському та світовому контексті

Номер слайду 2

Мета уроку: з'ясувати особливості українського літературного процесу другої половини ХІХ століття, умови, у яких розвивалася література цього періоду; збудити інтерес школярів до творів, які вивчатимуться; розвивати навички аналізу фактичного матеріалу, пошуку причиново-наслідкових зв'язків; виховувати читацькі інтереси, любов до книги

Номер слайду 3

Фронтальне опитування 1. У яких суспільно-політичних умовах розвивалася українська література другої половини ХІХ століття? 2. Чи змінилося на краще становище в українських землях після скасування кріпацтва? 3. Які укази і циркуляри посилили національні утиски?

Номер слайду 4

Нові жанрові різновиди повісті:✵ родинно-побутова («Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького);✵ соціально-побутова («Бурлачка» І. Нечуя-Левицького);✵ ідеологічно-проблемна («Юрій Горовенко» О. Кониського, «Лихі люди» Панаса Мирного);✵ публіцистична («Юрко Куликів» М. Павлика);✵ історична («Захар Беркут» І. Франка).

Номер слайду 5

Нові різновиди роману:- соціально-психологічний (Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» );- проблемно-ідеологічний (І. Нечуй-Левицький «Хмари», «Над Чорним морем», І. Франко «Лель і Полель» ).

Номер слайду 6

Літературні напрями. Реалізм, натуралізм, пізній романтизм. Поезія. Проза. Драматургія. Нового суспільного звучання набуває українська поезія: створюється образ нового ліричного героя — мужнього борця за свободу, рівність, братерство людей (І. Франко), мислячої особистості, не здатної миритися з підневільним становищем (М. Старицький); демонструється світові краса творчого генія рідного народу (П. Куліш); висловлюється співчуття знедоленим трудівникам (бурлакам, косарям, ткачам, вівчарям) (Я. Щоголів, Б. Гринченко), оспівується героїчне минуле українського народу (Я. Щоголів); читач вводиться у світ бідняцької хати, настрої бурлацько-наймитської молоді (І. Манжура). Відкрито звинувачується світ насильства, показуються шляхи боротьби з ним (П. Грабовський)З’являється новий для української літератури жанр — новела. До жанру оповідання звертаються І. Нечуй-Левицький, О. Кониський, І. Франко, Б. Грінченко; Панас Мирний, Є. Ярошинська, Т. Бордуляк розробляють жанр новели, Дніпрова Чайка пише перші поезії в прозі. З’являються нові жанрові різновиди повісті: родинно-побутова («Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького); соціально-побутова («Бурлачка» І. Нечуя-Левицького); ідеологічно-проблемна («Юрій Горовенко» О. Кониського, «Лихі люди» Панаса Мирного); публіцистична («Юрко Куликів» М. Павлика); історична («Захар Беркут» І. Франка). Нові різновиди роману: соціально-психологічний (Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» ); проблемно-ідеологічний (І. Нечуй-Левицький «Хмари», «Над чорним морем», І. Франко «Лель і Полель» ). Тематична розмаїтість і багатство реалістичної прози. На зміну оповіді від першої особи приходить розповідь, насичена такими драматичними елементами, як внутрішній монолог, діалог, полілог. Стимул для розвитку драми — створення у 1882 р. в Єлисаветграді української професійної трупи корифеїв, яка зібрала таких самобутніх митців як М. Кропивницький, М. Старицький, І. Карпенка-Карий, М. Заньковецька, П. Саксаганський, М. Садовський та ін. Саме для цього театру створювали кращі реалістичні народні драми найталановитіші українські письменники, які утверджували жанри соціальної та соціально-побутової психологічної драми, соціальної комедії, водевілю, історичної трагедії. Михайло Старицький. Йому була притаманна актуальність тематики, демократичний зміст, сценічність. («Не судилось» (1881), нова трактовка традиційної теми кохання з паничем. «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» (1887), відображення соціальних суперечностей, характерних і для кінця XIX ст., та вічної теми кохання. Старицький правдиво змальовує життя акторів («Талан» ) (1893), у п’єсі «Глитай, або ж Павук» (1882) вперше в українській літературі показує образ «чумазого», тобто сільського багатія-хижака. Поєднанням реалізму з мелодраматизмом відзначаються драми, комедії, водевілі та інсценізації автора понад 40 оригінальних творів Марка Кропивницького. («Дай серцю волю, заведе в неволю» (1863)

Номер слайду 7

Соціально-побутова повість. Повість-хроніка. Соціально-психологічний роман. Порівняно великий розповідний твір, у якому картини родинного життя кількох персонажів упродовж тривалого часу зображені на фоні соціальних подій й пояснюються ними. Повість-хроніка — твір, у якому суспільно-історичні, військово-історичні або сімейно-побутові події за тривалий проміжок часу розкриваються в часовій та логічній послідовностіОдин із різновидів роману, у якому в складних, часто екстремальних життєвих ситуаціях розкриваються багатогранні характери героїв з усім розмаїттям їхнього психологічного функціювання в контексті соціального середовища. Характерні ознаки. Характерні ознаки. Характерні ознаки. Гострий соціальний конфлікт на тлі повсякденного життя; підвищена увага до етнографічних деталей, описів побуту, пейзажів. Лінійний сюжет. Часто в центрі такого твору — герой-хронікер — неупереджений спостерігач, який фіксує побачене і пережите. Досліджуються витоки певних характерів з притаманними роду рисами і звичками, відстежується духовний розвиток або деградація персонажів. Розкриття несподіваних вчинків, прихованих причин поведінки персонажів через розкриття спадкових факторів, потаємних бажань, роздумів, мрій, снів. Автор досліджує взаємини особи і соціуму, враховуючи психологічні чинники: інтелектуальні зусилля, емоції, інтуїцію, свідомі й несвідомі поривання людини. Приклад: І. Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я»Приклад: І. Нечуй- Левицький «Кайдашева сім’я»Приклад: Панас Мирний, І. Білик «Хіба ревуть воли, як ясла повні»Епічні жанри української літератури 70-90-х років ХІХ ст. (ЗНО!)

Номер слайду 8

Бесіда за питаннями:- Які нові жанри та їхні різновиди з’явилися в українській літературі 70-90-х років ХІХ ст. ?- Якими новими темами збагатилася творчість українських письменників?- Які нові художні типи змальовані у творах?- Якими новими ознаками збагатилися епічні твори?

Номер слайду 9

Проблемне запитання: «Завдяки чому українське письменство другої половини XIX ст. посіло помітне місце у світовій літературі?»

Номер слайду 10

Прокоментувати ситуацію. Про які особливості національно-культурного та літературного життя України другої половини ХІХ ст. ідеться? Гурток аматорів, яким керували Старицький і Лисенко, влаштував у київському театрі концерт, де мали виконуватися пісні різних народів. Цензура дозволила виконувати пісні усіма мовами, за винятком української, бо ж, мовляв, такої мови «не було, нема й бути не може». Знайшли вихід — переклали українські пісні французькою. Але щойно зі сцени залунала французькою відома українська пісня «Дощик, дощик», у театрі зчинилася така буча, що «блюстителі порядку» заборонили й французькі пісні, а організаторам концерту довелося давати пояснення.

Номер слайду 11

Інтерактивна вправа «мікрофон» Сьогодні на уроці я зробив (зробила) для себе висновок, що…Я зрозумів (зрозуміла)… Сьогоднішній урок літератури був для мене…

Номер слайду 12

Домашнє завдання. Підготувати усне повідомлення на тему: «Література 70-90-х років ХІХ ст.». Читати повість І. С. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я». Написати лист-відповідь міністру Валуєву, у якому висловити своє ставлення до циркуляру, враховуючи реалії того часу.

pptx
Додано
13 вересня 2021
Переглядів
5840
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку