Презентація " Життєва і творча стежина Маркіяна Шашкевича"

ЖИТТЄВА І ТВОРЧА СТЕЖИНА МАРКІЯНА ШАШКЕВИЧАЖиви, Маркіяне! Тисячі літ. На цвіт, на плід перемінюй болі,Народ український із роду в рід Тебе величатиме в братнім колі. Роман Лубківський. “Камертон Шашкевича”Підготувала: Захарів – Боднар Оксана Ярославівна, учитель української мови та літератури Стебницької гімназії № 11 імені Тараса Зозулі Дрогобицької міської ради. Львівської області

Поет зблизька. Фотографії чи портрети Маркіяна Шашкевича не збереглися. Але художник Микола Івасюк, скориставшись схожістю сина Володимира та врахувавши усні описи, зроблені родичами та друзями М. Шашкевича, дав перший портрет поета. У 1911році І. Труш створив ще один портрет Шашкевича, знову творчо використавши фотографію його сина

Дитинство і навчання Маркіяна Шашкевича. Маркіян Семенович Шашкевич народився 6 листопада 1811 року, в селі Підлисся на Львівщині, в родині якого дід був священником, Роман Авдиковський. Це було казкове місце. Садиба потопала в розкішному саду. Згадуючи той час, поет писав у вірші “Підлисє”: У садочку соловійчик Щебетав пісеньки,Розвивав ми пісеньками. Літа молоденькі

Сірі будні, болючі кривди. Незабаром доля принесла Маркіянові перші прикрощі . Навчався поет спочатку у селянського дяка , потім у Золочівській школі, згодом у Львівській та Бережанській гімназіях. Хто забув і говорив там рідною мовою, носив на шиї книжечку, оправлену в дощечки. У душі юнака з’явилися перші спалахи бунту проти брутального духовного гніту.

Злиденне життя Маркіяна ШашкевичаІз Львівської духовної семінарії Маркіяна виключили. Причиною була ніби недисциплінованість юнака – повернувся пізно з міста. Але ректорат, мабуть, хотів позбутися Маркіяна за горду і незалежну вдачу. Батько поета був дуже обурений і вигнав сина із дому. І сльозами чорного болю стікають рядки вірша “Син любимому отцю”, написаного згодом: Прости ми, отче, прости! Бач, я ся каю. Жалем серце бідне моє прозябає, Твої ноженьки сльозами зливаю: Ах! Прости синові, най не загибає

Основна ідея Маркіяна Шашкевича. Основна ідея Маркіянового життя – працювати для рідної словесності. А був це тріумф-період діяльності “Руської трійці”, появи “Русалки Дністрової”. Найбільшого щастя і радості Шашкевич зазнав тоді, коли побачив, що з’явилися надійні однодумці: Яків Головацький, Іван Вагилевич.

Ясний усміх долі - це кохання. У лютому 1833 року Маркіян одружився з Юлею Крушинською з села Деревня Жовківського повіту. Для неї він присвячує найпоетичніші рядки. Чи знаєш, люба, чим твій погляд сяє –Чарівним блиском щастя неземного. І перед ним гризота відступає, Життя вогнем займається від нього.. Чи знаєш, серце, чим є твій цілунок? –То краплина для грудей стражденних, Для бджілки - цвіту запахущий трунок Солодка розкіш неба - для блаженних! М. Шашкевич. "Чи знаєш.., (До Юлії)" переклад з польської Р. Лубківського

Стежини життя і творчості Маркіяна йшли поряд. Творчі інтереси М. Шашкевича припадають на 22-25-річний вік. Він виявив тоді найактивнішу громадсько-культурну діяльність. Маркіяна цікавила поезія і проза, наукова публіцистика й переклади, історія й мовознавство, фольклор та етнографія. Він заявив, що Галичина – споконвічна українська земля, що є тут своя рідна культура, мова, і вона повинна мати право на вільний розвиток.

Останні роки митця. У 1838 році Шашкевичу було дозволено стати священником, але довелося переїздити з села до села. У Новосілках Маркіян бідував страшенно, був “гноблений крайньою убожістю та нуждою”. Але поруч була люба дружина Юлія, жваві контакти з Я. Головацьким, М. Устияновичем,І. Вагилевичем Втрачаючи зір і слух, митець не перестає працювати. Поетове серце перестає битися 7 червня 1843 року. Пам’ятник Шашкевичу

Будитель української нації Маркіян Шашкевич – один з тих, що стояли біля колиски української нової літератури, що закладали її підмурівок. Адже галицький поет повторив подвиг свого наддніпрянського попередника Івана Котляревського Ліс яворовий шумить Пісня дзвенить солов’їна. Будеш, будителю, жить, Доки живе Україна. Д. Павличко

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!