Презентація "Життєвий і творчий шлях Б.-І. Антонича"

Проти розуму вірю, що місяць, який світить над моїм рідним селом, є інший від місяця з-над Парижа, Рима, Варшави чи Москви… Вірю в землю батьківську і в її поезію. Богдан-Ігор Антонич.

Народився Б.-І. Антонич 5 жовтня 1909 року в селі Новиця Горлицького повіту на Лемківщині в родині сільського священика. У 1914 році родина змушена тікати до Відня, де з гіркою бідою прожила два роки.

У 1919 році Богдан з мамою (батька заарештувала польська влада) переїхали на Пряшівщину (Чехо-Словаччина) до материного брата О. Волошиновича, якого невдовзі скарали на смерть за те, що домагався приєднання галицької Лемківщини до Чехо-Словаччини. Знову родина тікає. Деякий час жили на Львівщині.

1920 року Антонича віддали до польської гімназії в містечку Сянок, де основну увагу звертали на вивчення грецької та латинської мов. Потяг до поетичної творчості виявився в хлопця рано, а мрії його були схожими на мрії однолітків.

У гімназії прочитав твори всіх нобелівських лауреатів у польських перекладах, захоплювався світовою та українською класикою.

Роки Зовнішні чинники впливу Внутрішній світ поета, його вияви 1909- 1920 Суспільні обставини: -Перша світова війна; -утворення ЗУНР; -Галичина у складі Польщі, безправність українців на своїй землі. -внутрішній біль; -відчуття української належності; -меланхолій- ність і мрійли- вість.

Роки Зовнішні чинники впливу Внутрішній світ поета, його вияви 1909- 1920 Умови в родині: -матеріальна скрута; -арешт рідних; -становище біженців. -задумливість; -хворобливість; -захоплення усною народною творчістю, традиціями і звичаями свого народу.

З 1928 по 1934 р. Антонич навчався у Львівському університеті на філологічному факультеті, спеціалізуючись зі славістики. Він добре знав німецьку та англійську мови, з яких перекладав, французьку, на джерела якої не раз покликався, а також грецьку та латину.

1934 року поет закінчив університет зі званням магістра філософії й зайнявся виключно літературною працею, з якої жив. Співпрацював у журналах, збірниках, виступав із поезіями і статтями на літературні та мистецькі теми, брав участь у дискусіях.

Друкував свої твори в часописах різного спрямування (“Вогні”, “Дзвони”, “Вісник”, “Назустріч”, “Наша культура”, “Ми” тощо). У 1934-1935 рр. входив до складу редакційної колегії молодіжного журналу “Дажбог”. Цікавлячись проблемами образотворчого мистецтва, він увійшов до Асоціації незалежних українських митців.

Роки Зовнішні чинники впливу Внутрішній світ поета, його вияви 1920- 1937 Суспільні обставини: -полонізація краю; -масові репресії уряду стосовно українців. -відчуття національної несправедливості; -почуття національної гордості.

Роки Зовнішні чинники впливу Внутрішній світ поета, його вияви 1920- 1937 Українська світова культура: -український фольклор; -українська класична та сучасна література; -світова культура. -оригінальний і самобутній художній смак; -духовне зростання; -поетичність натури.

Роки Зовнішні чинники впливу Внутрішній світ поета, його вияви 1920- 1937 Навчання в гімназії та університеті: -опанування іноземних мов; -можливість пізнавати народну й класичну музику; -вивчення образотворчого мистецтва. -неабиякі здібності філолога-науковця; -спроби створити власну поезію; -персональні виставки художніх полотен; -вийшла у світ перша збірка поезій; -пише музичні мініатюри.

За своє коротке життя Б.-І. Антонич створив шість збірок. Ще у 1923-1924 рр. почав писати вірші, водночас захоплювався музикою, звідси й схожість окремих його поезій з Тичининими.

Перша збірка “Привітання життя” (1931) принесла поету визнання серед літературних і читацьких кіл, друга, “Велика гармонія”, - славу першокласного поета, а третя, “Три персні” (1934), - престижну премію Львівського товариства письменників та журналістів ім. Івана Франка.

У 1936 р. побачила світ четверта збірка “Книга Лева”, а наступні – “Зелена Євангелія”, “Ротації” – вийшли 1938 р. вже після смерті поета. Уже перша книжка “Привітання життя” засвідчила, що молодий автор сміливо експериментував у системі віршування, строфіки й поетики.

Творчість Антонича споріднена з лемківським фольклором, він широко використовував образи з християнської міфології, особливо зі старозаповітних переказів, канонічних Євангелій і навіть апокрифів. Писати вірші – це означало для нього займатися міфотворенням, порушуючи філософські, релігійні чи космічні проблеми.

Поет укладав свої збірки з надзвичайно тонким відчуттям композиції, ретельно добираючи й поєднуючи твори. Три останні збірки готував упродовж чотирьох років, помалу вибудовуючи задум у реальну форму.

Сам Б.-І. Антонич співвідносив свою поезію з авангардом, він поділяв сентенцію модерністів про те, що тільки мистецтво спроможне надати довершеності життю.

«Національне мистецтво» «Між змістом і формою» «Становище поета» «Як розуміти поезію» «Сто червінців божевілля»

Б.-І. Антонич написав лібрето до опери “Довбуш”, численні літературно-критичні статті, роман “На тому березі”, який, на жаль, так і лишився незакінченим, зробив низку перекладів.

Після операції почалося запалення легень, яке й підкосило його. 6 липня 1937 року серце поета не витримало. Поховали на Янівському цвинтарі у Львові. На похорон прийшло багато людей, особливо молоді, що зачитувалася поезіями Антонича.

Незважаючи на те, що з 1967 по 1987 р. в Україні все робилося для того, щоб його ім’я припало пилом забуття, він став одним із найулюбленіших поетів нашої молоді, а серед юних літературних обдаровань – учителем і кумиром.

Творчість Б.-І. Антонича вийшла за національні рамки: його твори видано окремими книжками в перекладах словацькою, польською та англійськими мовами. Це поет, значення творчості якого з розвитком нашої культури зростатиме.

Література Біловус Н.Весни розспіваної князь // Дивослово. – 2009. - №1 0. – С. 15-21. Українська література: підруч. для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. (рівень стандарту, академічний рівень) / Г.Ф.Семенюк, М.П. Ткачук, О.В. Слоньовська [та ін.]; за заг. ред. Г. Ф. Семенюка. – К.: Освіта, 2011. – 416 с. Гординський С. Богдан Ігор Антонич: його життя і творчість // Антонич Б.-І. Зібрані твори/ Зредагували С. Гординський і Б. Рубчак. – Нью-Йорк; Вінніпег: Слово, 1967. Новикова М. Міфосвіт Антонича // Сучасність. – 1992. - № 9.

Підготувала вчитель української мови та літератури Шпильова Світлана Павлівна, Смілянської ЗОШ І-ІІІ ступенів №7