Презентація "Життєвий шлях. Генріх Белль"

Генріх Белль «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…»

Генріх Теодор Белль народився 21 грудня 1917 р. в Кельні (Німеччина)

Навчався в католицькій школі, потім продовжив навчання в кельнської Гімназії кайзера Вільгельма.

Працював столяром, служив в книжковому магазині.

Після закінчення середньої школи в Кельні Белль, що писав вірші й оповідання з раннього дитинства, виявився одним з небагатьох учнів у класі, які не вступили до гітлерюгенд.

По закінченні класичної гімназії (1936) працював учнем продавця в букіністичному магазині.

Через рік після закінчення школи його відправили на роботу в трудовому таборі Імперської служби праці.

Влітку 1939 року Белль вступив до Кельнський університет, але вже восени його призвали в вермахт.

Під час Другої світової війни 1939-1945 року піхотинцем воював у Франції, брав участь у боях в Україні і в Криму.

У 1942 році Белль одружився на Анні Марі Чех, яка народила йому двох синів.

У квітні 1945 року Белль здався в полон американцям, після чого просидів кілька місяців у таборі для військовополонених на півдні Франції.

Після повернення у своє рідне місто Белль недовгий час навчався в Кельнському університеті, потім працював у майстерні батька, у міському бюро демографічної статистики й при цьому не переставав писати.

Нобелівську премію Белль отримав у 1972 році «за творчість, у якій сполучається широке охоплення дійсності з високиммистецтвом створення характерів і яка стала вагомим внеском у відродження німецької літератури».

На той час, коли Белль одержав Нобелівську премію, його книги стали широко відомі не тільки в Західній, але й у Східній Німеччині.

Разом з тим Белль зіграв помітну роль у діяльності Пен-клубу, міжнародної письменницької організації, за допомогою якої він надавав підтримку письменникам, що піддавалися утискам у країнах комуністичного режиму.

Після того як Олександр Солженіцин в 1974 р. був висланий з Радянського Союзу, він до від’їзду в Парижі жив у Белля.

Помер Белль у віці 67 років, перебуваючи під Бонном, у гостях в одного зі своїх синів 16 липня 1985 р.

«Подорожній, коли ти прийшов у Спа…»

Рік написання – 1950 р. Жанр – оповідання. Тема – опис пораненого юнака, який потрапляє у власну гімназію, перетворену на шпиталь.Ідея – війна антигуманна і протиприродна.

Проблеми твору –проблема майбутнього покоління Німеччини; засудження жахів війни; лжепатріотизм тих, хто посилає людей на війну . Оповідання впливає на серце і розум читача, сприймається немов «один суцільний крик, волання про даремно загублене життя» . Воно сповнене антивоєнного пафосу і закликає не допускати більше того, що трапилося з його головним героєм.

Місце подій – школа, де вчився головний герой. Головний герой – типовий представник воєнного покоління.

Форма розповіді – від першої особи підлітка, німецького солдата. Художній засіб розкриття психологічного стану героя – внутрішній монолог. Подорож головного героя коридорами гімназії – дає автору можливість показати через особисту долю одного з учнів систему навчання і виховання у Німеччині, результатом, якої стає смерть.

Як же все було?Таблички з написами класів. Картина художника Фейєрбаха «Медея». Скульптура «Хлопчик виймає терня». Гопліт. Погруддя Цезаря, Цицерона, Марка Аврелія. Гермесова колона. Зображення Зевса. Макет Парфенону. Краєвид Того. Портрет Ніцше. Портрети «взірцевих арійців»: Фрідріх ІІ Великий, Бісмарк, Гітлер. Хрест на стіні. Зала малювання. Власний напис на дошці