Презентація "Значення слова. Лариса Денисенко "Псяки-усміхаки...""

Песик

А знаєте, а знаєте,— У мене песик є!

Якби ви тільки бачили Те цуценя моє!

Воно таке білесеньке,

І звуть його Сніжок,

Із ним на двох ми ділимо Останній пиріжок.

Воно так дзвінко гавкає

Тоненьким голоском, І я його прив'язую За стільчик мотузком.

А ще ми з ним гуляємо

І молочко п'ємо,

А потім біля ліжечка На килимку спимо.

Рексоваобнова

Мама й тато дивувались:

«Чудасія з Рексом сталась!

Був рудий з хвоста до брів, А тепер, бач, – побілів!

Може, песик захворів?

Може, треба лікарів?

Сто уколів надзвичайних?

Операцію негайну?

Бідний Рексик – ну і ну!

— Непереливки ж йому. Позирає на Мишка,

Свого ліпшого дружка.

А Мишкові що казати?

Він зітхає винувато:

«Рекс нічим не захворів.

І не треба лікарів...

Я його пофарбував,

Аби Рекс обнову мав...»