Слова покличні – прості й величніВ джерелах слова – душі криниця,а рідна мова – як чарівниця. Звичайний приклад візьму навмисне,краса ж така в нім, що серце стисне. Дивися – в кличнім простім відмінку:«Ой не стелися, зелен барвінку…»Одвертий кличний – немов дитинний,музичний, зичний та ще й гостинний. Вживеш ти усно чи на папері –мов у світлицю відчиниш двері. Дмитро Білоус. Звертання щире, душевне, щедре –Василю, Павле, Іване, Петре!І так сердечно, і так ласкаво –Наталю, Лесю а чи Любаво!До зборів, сходки відкрито й радо –чи товариство а чи громадо!А найсвятіше душа приємле –моя Вкраїно, кохана земле,ти, сивий Дніпре, і ти, Дунаю,–миліших серцю звертань не знаю.