Презентація "Звичаї і традиції Великоднього тижня по днях."

Звичаї і традиції Великоднього тижня по днях

Християнське свято Великдень тісно переплетене з давніми слов`янськими звичаями, що знаменують початок весняного рівнодення.

Саме тому релігійні і язичницькі традиції злилися воєдино на час святкувань Світлої Седмиці.

Понеділок. Поливаний понеділок

Великодній понеділок зветься ще "поливальным понеділком", тому що в цей день, за стародавнім звичаєм, хлопці обливають дівчат водою.

Було прийнято гостювати у бабусь, хрещених батьків або інших близьких людей, приносити їм частування - паски, фарбовані яйця.

Також цього понеділка іменувався днем Богородиці, в який було прийнято подавати жебракам милостиню і дарувати їм фарбовані яйця.

Вівторок. Купалищи

Назва день отримав через традиції поливати на нього всіх, хто проспав заутреню, крижаною водою.

В Україні у вівторок селяни традиційно збиралися "на музику", щоб святки проводить. Цей день Великоденских свят був щасливим часом "гостювань", молодіжних ігор та забав.

Дуже давнім звичаєм українців є топтання рясту навесні, що означає просити в Бога життя і здоров'я. Дорослі шукали в ці дні ряст, а знайшовши — топтали його, примовляючи: "Щоб і на той рік діждать рясту топтати".

Середа. Хороводниця

У цей день дівчата починали водити хороводи, які тривали по вечорах до самої Трійці.

Четвер. Навський

Вважається, що саме в цей день душі померлих на деякий час повертаються з небес на землю, щоб разом із живими радіти воскресінню Христа. 

У Четвер Великоднього тижня йшли на цвинтар і поминали покійних.

 На могилах було прийнято залишати фарбовані яйця, які на наступний день забирали жебраки.

Це день весняного очищення. Ще вдосвіта, до східсонця селяни чистили в стайнях, коморах, на подвір'ї, в хатах — все повинно бути чистим і виглядати по-святковому.

Існує повір'я, що в Чистий четвер, до східсонця ворон носить з гнізда своїх дітей купати в річці. Хто скупається раніше від воронячих дітей, той буде здоровий протягом цілого року.

П’ятниця. Провiдна

Особливо урочисто день відзначався молодятами, яких рідня вітала і присвячувала в коло одружених господарів. Батьки дружини повинні були запросити зятя в гості.

Ще в цей день було прийнято палити опудало з сухих гілок. Попіл розсіювали по полю. Так виганяли нечисть з полів і городів, яка могла зашкодити доброму врожаю.

Субота. Дiдова субота

У цей день проводили «обхідний» обряд, метою якого було колективне вшанування та привітання молодят, які одружилися протягом року.

Ще в суботу відбувалося «вигнання смерті». З усього села збиралися старі і молоді жінки і, озброївшись мітлами, коцюбами та іншої домашнім начинням, викрикували смерті прокляття. Вважалося, що чим довше і веселіше лякати привид, тим надійніше можна позбутися будь-якої хвороби.

Неділя. Червона гірка

Назва Червона гірка отримано тому, що ігри та гуляння в цей день проводились на пагорбах, де раніше розтанув сніг - червоних (гарних) гірках. Червона гірка символізує повний прихід весни. У цей день намагалися звільнитися від всіх сумних роздумів і переживань.

Православна церква називає цей день "Фоміною неділею" - на честь Фоми невіруючого, який своїми очима зміг переконатися, що Христос воскрес.

З тих пір існує великодній обряд причастя до тіла Христового.

І зійде сонце, наче кругла паска,Мов писанка, розквітне вся земля –Радіймо, друзі, великодня казка. Гаївкою хай серце звеселя!

Співаймо, друзі, в великоднім коліІ Господа воскреслого молім,Щоб обновивсь весною щастя й доліНаш рідний край, наш дім. Христос Воскрес!