Презентація 9 кл. Мистецтво. Тема 1- 2. Школи і лідери модерну. 2021. За підручником Масол Л. М. Мистецтво : підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Л. М. Масол. - К. : Видавничий дім "Освіта", 2017. - 224 с. : іл. Передбачає ознайомлення з культурно-історичним мистецьким явищем та процесами формування стилю модерн в багатьох країнах Європи та Північної Америки. Акцентується увага на вивчені стилю модерн; його історичні умови; характерні особливості новаторських експериментів мистецьких шкіл та лідерів модерна; наводиться аналіз кращих світових зразків мистецтва і архітектури; детальний розгляд портретів митців. Розвиває поняття стилю, порівняльний аналіз, формує й розкриває мистецьку обізнаність у використанні та відборі необхідної інформації.
Наприкінці XIX ст. в мистецтві відбувся різкий поворот від наслідування історичних зразків до новаторських пошуків і оновлення художньої мови. У результаті сформувався стиль модерн. Точної дати його виникнення немає, але його появу пов’язують із відкриттям у Парижі виставки в «Салоні знедолених» (1863). Спочатку цей стиль набув розвитку в Бельгії під назвою ар нуво і згодом став інтернаціональним. Практично одночасно ознаки модерну проявилися в багатьох країнах Європи і луною відгукнулися в Північній Америці. У Німеччині він отримав назву югендстиль, в Австрії — сецесіон, в Англії — модерн стайл, в Італії — ліберті, у США — стиль тіффані. Утім, це лише термінологічні тонкощі назви стилю, який охопив архітектуру, дизайн інтер’єра, графіку, живопис, декоративно-прикладне мистецтво. Альфонс Муха. Мод Адамс в ролі Жанни д'Арк. Афіша, 1909, Музей Метрополітен, Нью-Йорк.
Характерні ознаки стилю Джерелом натхнення для пошуків стала природа. Представники модерну зверталися до примхливих біоподібних форм, плавних хвилястих ліній, асиметрії. Важливу роль у поширенні стилю відіграли міжнародні художньо-промислові виставки, масова забудова міст. Своєрідність архітектури модерну полягає у віртуозності поєднання різноманітних засобів декоративного оформлення не лише фасадів, а й інтер’єрів, художній обробці всіх конструктивних елементів — дверей, сходів, колон, вікон, балконів. Використовували нові будівельні матеріали (метал, скло, цеглу, бетон та їхні комбінації), конструктивні засоби й технології. Архітекторів надихало майже все, що створено природою: рослини, мушлі, луска риб, потоки води тощо. Основою їхнього творчого методу стали імпровізація, прагнення до естетичних, незвичних і водночас функціональних будівель. Портали. Entryway to No. 29 Avenue Rapp, Paris, France.
Основоположник стилю модерн. Вікто́р Орта́ (фр. Victor Horta; 6 січня 1861, Гент, Бельгія — 8 вересня 1947, Брюссель, Бельгія) — бельгійський архітектор, один із засновників стилю модерн (art nouveau) в архітектурі. Чотири брюссельських споруди — всі житлові будинки авторства Орта включені в список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Бельгії.
Галерея робіт Віктора Орта (архітектура, інтер'єр, декор). Готель-Тассель — особняк, побудований бельгійським архітектором Віктором Орта в Брюсселі для вченого і професора Еміля Тасселя в 1893—1894 роках. Готель Сольве 1894 р., Бельгія. Особняк Ван Єтвельде 1852-1925 рр., Бельгія. Музей Орта 1898-1901 рр., Бельгія.
Особняк Тасселя — перша у світі споруда в стилі модерн (1893), яка викликала багато наслідувань. Тут В. Орта вперше застосував лінію, яку образно назвав «удар бича». Вікна з яскравими вітражами, орнаменти кованих огорож і сходів, мозаїчні візерунки підлоги, світильники й навіть дверні ручки — усе проектували в єдиному стилі. Щоб побачити ноу-хау, розпочалося паломництво до бельгійської столиці. Витончений вигин ліній В. Орта стилізували у графіці й декоративному мистецтві. Готель-Тассель — особняк, побудований бельгійським архітектором Віктором Орта в Брюсселі для вченого і професора Еміля Тасселя в 1893—1894 роках.
Найбільш яскраво Е. Гімар проявив себе в оформленні станцій метро, як автор унікального дизайну вхідних порталів в паризький метрополітен, (так званий «стиль Гімара», «стиль метро»). До найвідоміших творів Гімара відносяться комплекс Кастель Беранже (1894–1898), що отримав в 1899 році приз за найкращий фасад Парижа, і павільйони-входи паризького метрополітену (1899–1904).
Австрійська школа модерну пов’язана з діяльністю Отто Вагнера (1841-1918). Побудовані у Відні за його проектами численні споруди вирізняються раціональністю, майже класичною простотою ліній і водночас оригінальним настінним декором. Для проведення художніх виставок побудовано Віденський сецесіон, над його входом напис, девіз стилю: «Часу — його мистецтво, мистецтву — його свободу».
Луїс Генрі Салліван (3 вересня 1856 — 14 квітня 1924) — американський архітектор, першопроходець раціоналізму, батько американського модернізму. Творець одного з перших хмарочосів і концепції органічної архітектури, один з найвидатніших представників і ідеолог Чиказької школи архітектури, учитель Френка Ллойда Райта. Йому належить афоризм «форму в архітектурі визначає функція».
Вплив віденської школи модерну почав визначати архітектурне обличчя Львова. Ранню орнаментальну львівську сецесію змінила сецесія раціональна, принципи якої утверджував архітектор і підприємець Іван Левинський (1851-1919). Він особисто, а також фахівці заснованої ним фірми звели чимало будинків у Львові, які є зразками єдності естетики й утилітарності. У свої проекти архітектор вносив елементи традицій національного будівництва. До самобутньої гілки українського модерну належить «гуцульська сецесія». Спорудам у цьому стилі притаманні складні обриси дахів із крутими схилами, іноді з вежею, що нагадують зразки народної архітектури Гуцульщини. Архітектор Іван Іванович Левинський (1851-1919) в молоді роки.
До вершин світового модерну зараховують архітектуру каталонського майстра Антоніо Гауді (1852-1926). Проте його шедеври свідчать радше про унікальний авторський стиль — «стиль Гауді», ніж про іспанську школу загалом. Більшість шедеврів майстра зосереджено в Барселоні: парк Гуель, будинки Міла і Батльо, знаменитий храм Святого Сімейства. Органічно вписані в ландшафт, вони здаються справою рук природи, а не людини.
Анто́ніо Гауді́-і-Корне́т (ісп. Antonio Gaudí y Cornet, або Анто́ні Ґауді́-і-Курне́т, кат. Antoni Gaudí i Cornet; 25 червня 1852, Реус — 10 червня 1926, Барселона) — каталонський та іспанський архітекто, новатор форми та один із найяскравіших представників стилів ар-нуво та модерн в архітектурному мистецтві. Більшість його робіт зосереджена в Барселоні. Найвідоміша будівля — Храм Святого Сімейства.
Антоніо Гауді. Храм Святого Сімейства. Храм споку́ти Свято́го Сіме́йства (Храм споку́ти Свято́ї Роди́ни, кат. Temple Expiatori de la Sagrada Família), більше знаний як Храм Свято́го Сіме́йства (Храм Свято́ї Роди́ни) або за своєю каталанською назвою — Саґра́да Фамі́лія, — католицька церква в Барселоні. Її будівництво почалось 1882 року та триває донині. Храм розташований на північ від району Старе Місто в міському районі Ашямпла. Модель завершеного Храму Святої Родини
Храм Святого Сімейства (Саграда Фамілія) — кульмінація творчості А. Гауді, найвеличніший проект, будівництво якого почалося в 1882 р. і продовжується до сьогодні. Зведення храму стало справою всього життя каталонського архітектора. Він керував будівництвом упродовж 43-х років — до останнього подиху. За авторським задумом храм із хрестоподібним фундаментом мав бути увінчаний каскадом монументальних башт і стати символічним втіленням Нового Заповіту, як його своєрідна архітектурна енциклопедія. Згідно з проектом споруда має три фасади: західний — Різдва, східний — Страстей Христових, південний — Воскресіння. Кожний фасад увінчують чотири веретеноподібні шпилі. Вісімнадцять башт-шпилів символізуватимуть 12 апостолів, 4 євангелістів, Богоматір і Христа. Скульптуру Ісуса буде увінчано гігантським хрестом. Отже, максимальна висота собору становитиме 170 м, що на один метр нижче, ніж гора Монжуїк — найвища точка Барселони. Антоніо Гауді вважав, що його творіння має бути «не вище гори, яку створив Бог». Усередині храму колони і склепіння нагадують містичний ліс із зоряним небом над ним. За задумом архітектора, тут планували встановити п’ять органів з майданчиками для хору, що розраховані на 1500 осіб. У криволінійних вежах спеціально було розроблено систему вікон, крізь які проникало не лише світло, а й вітер, що мав розгойдувати дзвони.Із запланованих фасадів за життя Гауді був збудований лише один — Різдва. Вхід до храму прикрашають скульптурні групи, які Гауді виготовив сам.
Високий старт українському модерну в архітектурі дав Василь Кричевський (1872-1952). За його проектом було побудовано Будинок губернського земства в Полтаві. У ньому використані елементи української народної і церковної архітектури. Особливої виразності споруді надають лінії даху з двома вежами, ритми струнких фігурних вікон і колон. Васи́ль Григо́рович Криче́вський
Не менш самобутнім є інтер’єр будинку: урочисті сходи, скляна стеля, стіни, арки й колони, декоровані рослинними орнаментами. Розписи виконані за ескізами Миколи Самокиша, а картини написані Сергієм Васильківським. Головна зала зі столами для земських гласних, початок XX століття. Будинок Полтавського губернського земства, вестибюль другого поверху, початок 20 століття.
Коріння модерну дослідники відшуковують у графіці, адже саме вона стала тією цариною, з якою виростали і в якій розвивалися провідні мотиви стилю. На початку XX ст. мистецтво графіки переживало справжній ренесанс. Талановиті художники створювали плакати, буклети, книжкові й журнальні ілюстрації, станкові роботи, які вражали незвичними ракурсами персонажів, оригінальними формами й орнаментальністю. Ознакою нової графічної мови стали пливучі химерні лінії, а найпоширенішою темою — бутон (символ появи нового життя), екзотичні рослини з довгими стеблами. Популярними були й образи чарівних і тендітних жінок. Англійський художник Обрі Бердслі (1872-1898) відомий як ілюстратор книжок. Манірно-вишуканий почерк митця з характерною хвилеподібною лінією малюнка, що розмежовує плями чорного і білого кольорів, зробив його центральною фігурою стилю модерн у графіці.
Обрі Вінсент Бердслі (21 серпня 1872, Брайтон, графство Сассекс, Сполучене Королівство — 16 березня 1898, Ментона, Франція) — британський художник, графік, ілюстратор, поет, представник стилю модерн. Стиль модерн в графічному мистецтвіFront Cover and spine of Le Morte Darthur. Обрі Бердслі • 1893 Original sketch for the cover of 'Salomе‘ Обрі Бердслі • 1894
Одним із засновників модерну в живописі, лідером Віденського сецесіону, був австрійський художник Густав Клімт (1862-1918). Його композиціям притаманні декоративна багатобарвність, орнаментальність, символічний зміст. У жіночих портретах художник застосовував не лише золотий тон, а й сусальне золото, що надавало особливого колориту та неповторності. Сповнені мозаїчними квітами, звивистими лініями, витіюватими формами картини митця є виразом недосяжного світу, що стоїть над часом і реальністю.. Г. Клімт. «Поцілунок», 1908-1909 рр.
Гу́став Клімт (, 14 липня 1862, Відень, Австрійська імперія — 6 лютого 1918, Відень, Австро-Угорщина) — австрійський художник і графік, символіст. За провідним фахом — художник-декоратор, дизайнер малюнку тканин. Один з найвидатніших представників віденської сецесії, професор Віденської та Мюнхенської академій. Реконструкція розміщення трьох панно Клімта (виділено червоним) — вгорі «Юриспруденція», внизу ліворуч — «Медицина», праворуч — «Філософія».
«Портрет Аделі Блох-Бауер I» (1907) — картина австрійського художника Густава Клімта, найвідоміший з його портретів. Відома також як «Золота Адель». Картина вважається одним із найзначніших творів австрійського югендстилю та Густава Клімта, який у цьому портреті на піку свого «золотого періоду» з нечуваною радикальністю здійснив прорив у модерн.
Риси модерну утвердилися в багатогранній творчості художника-графіка Георгія Нарбута (1886-1920). Він народився на хуторі Нарбутівка поблизу Глухова. Навчався мистецтву в Петербурзі, Мюнхені. Щоліта приїздив на батьківщину, де вивчав стародруки, герби українських родів; це дало йому змогу стати відкривачем пам’яток української старовини як естетичного явища. У 1917 р. переїхав до Києва, став професором графіки Української академії мистецтв, а згодом — її ректором. Г. Нарбут створив власний світ образів і графічний почерк на основі поєднання національних традицій і сучасних йому художніх явищ. Митець увійшов в історію української культури як творець державного герба і печатки, перших банкнот і поштових марок. Також він ілюстрував книжки та журнали, створив «Українську абетку», у якій використав вітчизняні й західноєвропейські досягнення шрифтового мистецтва. Нарбут Георгій Іванович
Г. Нарбут. Ілюстрація до «Енеїди» Івана Котляревського. Маючи величезний авторитет у художніх колах, Георгій Нарбут зумів своїми творами змінити уявлення про місце книжкової графіки в культурі суспільства. Доробок художника, що виражав дух епохи, став джерелом натхнення для багатьох його послідовників і визначив розвиток цього виду мистецтва в Україні.
Українське образотворче мистецтво початку XX ст. розвивалося під впливом досягнень західноєвропейського модерну, які переосмислювалися митцями крізь призму національних традицій. У стилістиці модерну малював Гуцульщину і портрети її мешканців художник-львів’янин польського походження Казимир Сіхульський (1879-1942). Казимир Сіхульський
Справжнього розквіту досягло в Європі декоративно-прикладне мистецтво модерну. Стали популярними в облицюванні стін будівель керамічна плитка, кахлі з квітковими візерунками й орнаментами. Меблі прикрашали елегантною фурнітурою, створювали чудернацькі вази, ювелірні прикраси, у яких вирізнявся мотив граційних комах, пташок (павичів, ластівок). Барвисті вітражі-картини й світильники американця Луїса Комфорта Тіффані (1848-1933) вражали містичним мерехтінням кольорів веселки. Він винайшов спосіб з’єднання шматочків «полум’яніючого» скла за допомогою мідної фольги, через що й отримав міжнародне визнання.
Луї́с Ко́мфорт Ті́ффані (нар. 18 лютого 1848 — пом. 17 січня 1933) — американський художник і дизайнер, виразник модерну (сецесії) в декоративно-ужитковому мистецтві. Міжнародне визнання Тіффані здобув вишуканими художніми виробами з кольорового скла (вітражі, абажури, біжутерія), кераміки, коштовних каменів, емалей, металів.
Згодом Тіффані переніс техніку кольорової скляної мозаїки на абажури і люстри, на скло вікон і дверей, створивши всесвітньо визнаний стиль Тіффані — це яскраві лампи класичних форм переважно з натуралістичними мотивами, строкаті вітражі насичених кольорів, які зображують природні мотиви і пейзажі. Абажури Тіффані
Мистецька скарбничка. Ар нуво (від фр. art nouveao — «нове мистецтво») — назва стилю модерн у Бельгії та Франції (за назвою магазину-салону, що відкрив у Парижі Семюел Бінг). Сецесіон (з нім. secessio — вихід, віддалення), або сецесія — назви стилю модерн в Австро-Угорщині, а також у Західній Україні. Походять від назви творчого об’єднання художників, архітекторів, дизайнерів. Югендстиль (нім. jugendstill — «молодий стиль») — назва стилю модерн у Німеччині, що походить від назви журналу, який пропагував нове мистецтво.
Експрес опитування:1. Назвіть універсальні риси стилю модерн.2. Які школи модерну сформувалися в різних країнах, які назви вони отримали, які види мистецтва охоплювали?3. Схарактеризуйте основні досягнення українських митців у царині мистецтва модерну, підкресліть національні особливості.4. Самостійно дослідіть і віднайдіть елементи модерну в сучасній архітектурі. Домашнє завдання: Мистецький проект із презентацією «Модерн: школи, лідери, шедеври». Чарльз Ренні Макінтош. Обкладинка до Шотландського музичного ревю за 2 пенси, 1896.