Презентаційний матеріал "Американський гнилець бджіл"

Американський ГНИЛЕЦЬ БДЖІЛСлободчик В. С.

Американський гнилець (гнилець печатного розплоду, злоякісний гнилець) — інфекційна хвороба личинок бджіл, що проявляється в основному влітку, рідше —- навесні.

Збудник — споротвірна бацила. Стійка до фізичних і хімічних впливів, особливо якщо знаходиться в кірковому матеріалі або воску. У висохлих скоринках бацила зберігає свою життєдіяльність кілька років, у меді — більше року, при зберіганні меду на сонячному світлі — 4-6 тижнів. У воді при температурі 90 °С вона гине через 3 год, а при 95 °С — через годину, при 100 °С — через 13 хв. При кип'ятінні трупів личинок у воді протягом 1 хв гине 80 % спор, протягом 5 хв — 99 %, а протягом 14 хв гинуть усі. У нерозведеному киплячому меді (105-107 °С) спори гинуть через 40 хв, а в розведеному в рівній кількості води — через 20 хв.

Шляхи поширення хвороби. Первинним джерелом інфекції є трупи личинок. Збудник хвороби передається черезвнутрішньовуликових бджіл, які виконують одночасно функції чистильниць чарунок, приймальниць свіжопринесеного меду, годувальниць личинок. Під час чищення чарунок від личинок, що загинули від А. г., бджоли-чистильниці інфікують свій ротовий апарат, а через нього — мед, яким харчуватимуться личинки.

Перебіг хвороби. Хвороба частіше з'являється в другій половині червня, а найбільшого поширення досягає в липні й серпні. Кліматичні й погодні умови на появу й розвиток хвороби не впливають. Оптимальні температурні умови для розвитку цієї інфекції — близько 37 °С. Підвищена температура в гнізді сприяє найшвидшому розвитку хвороби.

А. г. може протікати в прихованій формі, тобто безсимптомно, і в явній формі, коли хворобу можна виявити навіть при огляді бджолосім'ї. Інкубаційний період триває 3-7 днів. Швидкість інфікування личинок залежить від сили й працездатності бджолосім'ї, від кількості розплоду й від кількості внесених у вулик мікробів.

Симптоми хвороби. Американський гнилець уражає бджолиний розплід, рідше — трутневий і матковий. Зовнішні ознаки хвороби виявляються неозброєним оком під час огляду стільників із розплодом. При американському гнильцы спостерігається строкатість розплоду, тобто на тому самому стільнику зустрічаються безладно розташовані порожні чарунки або чарунки з яйцями й трупами личинок. Слід зазначити, що строкатість розплоду зустрічається й при інших хворобах

Захворіла личинка втрачає свій перламутровий колір. Її шкірочка стає спочатку сіро-білою, потім ясно-коричневою й на останній стадії — темно-коричневою, легко рветься. Тіло личинки стає слабкопружним, потім перетворюється на клейку масу, що поступово осідає в денцях чарунок. Якщо спробувати витягти цю масу пінцетом, то вона витягнеться в довгі, схожі на павутину, нитки. Через місяць ця маса висихає й міцно прилипає до стінок чарунок у вигляді темно-коричневих скоринок. Зняти цю скоринку можна, тільки зруйнувавши стінку чарунки. Розкладені трупи личинок видають характерний для американського гнильця запах столярного клею. Воскові кришечки над мертвими личинками темні, продірявлені й запалі.

Діагноз хвороби при явній формі ставлять за зовнішніми ознаками. Звертають увагу на вік і стать ураженого розплоду, його колір, консистенцію й запах. При встановленні діагнозу слід виключити європейський Г. і застуджений розплід.

Профілактика. Проводять санітарно-лікувальні заходи, дезінфікують пасічний інвентар, підтримують чистоту на пасіці. Не згодовують бджолам мед від хворих сімей або невідомого походження, не використовують штучну вощину, отриману з гнильцевої сировини або з пасік, уражених хворобою. Уважно оглядають бджолині сім'ї під час їхнього придбання, а при надходженні до господарства їх протягом певного часу витримують окремо від пасіки й регулярно оглядають

Для профілактики бджолиним сім'ям згодовують лікувальні підгодівлі в таких випадках:— при виявленні розташованої поблизу неблагополучної пасіки із захворюванням бджіл на А. г.;— при придбанні пакетних бджіл, роїв і стільників невідомого походження;— при проведенні на пасіці оздоровчих заходів. Готують лікувальні підгодівлі й дають їх бджолам двічі: навесні або на початку літа й за 2-4 тижні до головного медозбору.