Презентація "Безпека туристських походів"

Безпека туристських походів. КПНЗ «ЦТКЕУМ «Меридіан» КМР Керівник гуртка «Пішохідний туризм» РЄЗВОВА О. С.

Безаварійність - найважливіша вимога до всіх туристичних походів. Навіть найпростіший вихід за місто малодосвідчених туристів може бути пов'язаний з елементами небезпеки. Щоб туризм став джерелом зміцнення здоров'я і розвитку фізичних сил, кожен турист повинен суворо дотримувати в похідних умовах правил поведінки і техніки безпеки.

Важливе правило кожного походу - дотримання розпорядку дня і режиму харчування та особистої гігієни всіма його учасниками. Багатьом відома думка досвідчених туристів, що безпека залежить не стільки від складності маршруту, скільки від підготовленості й дисциплінованості учасників походу.

До небажаних наслідків у поході можуть призвести:погане знання маршруту,темп руху, що не відповідає підготовленості туристів, низька дисципліна в групі, відсутність необхідного спорядження, невиконання правил купань і навчання плавання, несприятливі метеорологічні умови, низький рівень технічної і тактичної підготовленості туристів, невміння долати природні перешкоди, зустріч з дикими тваринами і плазунами, отруйні рослини,недоброякісні продукти харчування тощо.

Фактори ризику, що призводять до аварійних ситуацій в походах:недостатня підготовка до походу; порушення техніки безпеки; невиконання команд керівника;відсутність дисципліни; слабка фізична підготовка; недостатня технічна і тактична підготовленість; відставання від групи; самовільний відхід на розвідку; самостійне подолання складної ділянки; самостійний вихід на маршрут; нехтування страховкою і самостраховкою; незгода з рішенням керівника; конфлікт серед учасників; страх, паніка, сум'яття в складній ситуації; відсутність навичок в наданні першої допомоги при захворюваннях та травматизмі; недотримання правил акліматизації (у високогірних районах); невідповідність одягу та екіпіровки погодним умовам.

Помилки керівника в управлінні групою: неправильні дії та команди керівника на складних ділянках шляху; відсутність чіткого керівництва діями туристів і вимогливості при проходженні складних ділянок маршруту; відсутність контролю при використанні страховки та самостраховки; відсутність контролю за орієнтирами на маршруті; відсутність дисципліни в групі, конфлікт з групою; недостатній відпочинок учасників, послаблення контролю за станом та самопочуттям учасників;

Помилки у виборі маршруту:невідповідність складності маршруту рівню підготовленості учасників;незнання конкретних умов району; невірний вибір місця привалів чи ночівлі; відсутність належного картографічного матеріалу; відсутність графіка руху; неправильний розподіл навантаження на період походу, включення в начальну частину маршруту складних ділянок; вибір нецікавого, низькоестетичного та низькоемоційного маршруту; відсутність аварійного виходу з маршруту.

Можливі помилки при організації харчуванні в поході:малокалорійний або невідповідний кліматичним умовам маршруту набір продуктів харчування; псування продуктів через слабку фабричну упаковку, відсутність початкової консерваційної обробки, занадто короткий термін зберігання; вживання незнайомих плодів, ягід, грибів; вживанні в їжу немитих їстівних плодів і ягід; використання швидкопсувних продуктів типу ковбас, сиру, сирого і вареного м'яса, варених яєць та інших; вживання води із закритих стоячих водойм різного призначення (технічні, рибоводні водойми тощо) і калюж.

Помилки у виборі спорядження: відсутність та непридатність спорядження чи, навіть, окремих його частин; невідповідність одягу та взуття району походу та кліматичним умовам; надмірне збільшення чи зменшення кількості спорядження; невідповідність розміру та зручності особистого спорядження; неправильний розподіл спорядження між учасниками; неправильне складання рюкзака.

Вибір безпечного місця ночівлі:намети встановлюють вище від населених пунктів, водопоїв і бродів.у заповідниках і заказниках – на спеціально відведених місцях; місце табору для ночівлі підбирають заздалегідь (за 1,5-2 години до настання темряви); не слід зупинятися на нічліг в безпосередній близькості від населених пунктів, проїжджих доріг і жвавих пішохідних стежок, під лініями електропередач, поблизу пасовищ і водопоїв; місце табору повинно бути сухим, захищеним від вітру, поруч мають бути дрова та питна вода; місце табору повинно бути безпечним у разі стихійних лих: паводку, падіння дерев при сильному вітрі, обвалів і зсувів зі схилів, селів, каменепадів, лавин тощо; намети не встановлювати під сухостійними та підгнилими деревами, біля обриву, під кручею, на дні ярів, в заплаві річки, річкових косах, острівцях, біля підніжжя високих дерев, небезпечних при грозі; у лісових районах нічліг зручніше розташовувати на узліссях, галявинах, піщаних піднесених берегах; при великому скупченні комарів краще вибирати місце, що продувається вітром; якщо в районі нічлігу водяться кліщі, отруйні змії та комахи, то потрібний обов'язковий огляд людей, наметів і спальних мішків, а також особистих речей перед сном;

Загальні вимоги безпеки під час походу. Категорично забороняється: вихід на маршрут в зміненому складі, розділення групи (крім аварійних ситуацій, розвідки маршруту); зміна маршруту в сторону ускладнення за рахунок проходження окремих складних ділянок шляху (перевали, каньйони, хребти); проходження складної ділянки без попередньої розвідки; пізній вихід групи на маршрут; нерівномірний рух по маршруту, порушення графіка руху

Не слід пересуватися після дощу по камінню, осипах, стрімких схилах. Круті схили, обривисті береги річок потрібно проходити з послабленими лямками на рюкзаках і страхувальними мотузками. Не варто планувати пересування групи в спеку. Перебуваючи на сонці, потрібно одягати панаму, сонцезахисні окуляри.

Основні правила проходження схилів, де можливі каменепади:під час траверсу схилу не допускати знаходження учасників один над одним, а також паралельного руху двох груп одночасно; варто навчити учасників швидко реагувати на небезпеку, попереджаючи інших одним коротким окликом: «Камінь!»; від одиночного падаючого каміння можна ухилятися, при цьому необхідно постійно фіксувати камінь, що летить, в полі зору (ударившись об землю, він може змінити траєкторію польоту); від дрібного каменепаду можна захищатися, прикриваючи голову рюкзаком, сховавшись за деревом або виступом скелі;під час підйому чи спуску необхідно дотримуватися якнайменшої відстані між учасниками, щоб камінь, який вислизнув з під ноги, не зміг набрати швидкість і заподіяти кому-небудь травму; на маршруті необхідно уникати скельних обривів, що загрожують падінням учасників: не слід наближатися до краю обриву ближче ніж на 2-3 м.

Протягом усього походу слід суворо дотримувати санітарно-гігієнічних правил. Особливої турботи керівникам походів завдає купання, адже доводиться купатися в незнайомих водоймах, а це іноді пов'язано з небезпекою для життя. Тому завжди дотримуйтесь таких основних правил: перевірте місце купання - воно має бути чистим, без корчів, ям, каменів; навчайте дітей плаванню на мілкому місці (вода має бути до пояса). Не слід купатись, якщо у вас погане самопочуття, ви втомились або перегрілись. З метою запобігання нещасним випадкам і захворюванням не рекомендується пересуватися під час грози, сильного вітру, хуртовини, в туман, за винятком екстремальних ситуацій; необхідно суворо дотримуватися всіх вимог безпеки.

Основні правила поводження під час грози: не знаходитися на височинах і відкритих незахищених місцях, поблизу металевих або сітчастих огорож, великих металевих об'єктів, вологих стін, заземлення блискавковідводу; при відсутності укриття лягти на землю, при цьому перевагу слід віддати сухому піщаному ґрунту, віддаленого від водойми; якщо гроза застала у лісі, необхідно сховатися на низькорослій ділянці, не можна ховатися під високими деревами, особливо соснами, дубами, тополями ;ймовірність попадання блискавки в конкретне дерево прямо пропорційна його висоті; краще перебувати на відстані 30 м від окремого високого дерева;зверніть увагу чи немає поруч дерев, раніше уражених грозою, розщеплених краще триматися в такому випадку подалі від цього місця. Велика кількість уражених блискавкою дерев свідчить, що ґрунт на даній ділянці має високу електропровідність, і удар блискавки в цю ділянку місцевості досить імовірний; під час грози не можна знаходитися на воді та біля води купатися, ловити рибу. необхідно подалі відійти від берега;

Заходи безпеки при зустрічі з дикими тваринами: комахами бути уважним, при зустрічі обійти стороною; зміями не чіпати змію, дати їй можливість відповзти і обійти місце, куди вона зникла, стороною, негайно відійти в сторону від змії, яка готується до стрибка, стрибнути в бік з максимально можливою швидкістю і відійти подалі;лосем завмерти і нерухомо стояти, не робити різких рухів і не намагатися втекти – це абсолютно марно, оскільки викликаєте агресію; кабаном постарайтеся відійти якнайдалі, поступившись дорогою диким тваринам. Поки кабан або його самка не відчують небезпеку, вони не нападуть, якщо звичайно ви не поранили їх або не налякали. Коли кабан вирішив йти в атаку, то знайте, що він йде тільки безпосередньо прямо, тому правильно буде сховатися за дерево і намагатися потихеньку піти від нього подалі; лисицею якщо ви не заподіяли шкоди здоров'ю лисиці, чи не підійшли до неї, коли вона поранена або знаходиться в небезпеці, імовірність укусу мінімальна. Якщо лисиця підходить до вас сама, то це може бути ознакою захворювання. Дикі тварини самі до людей не підходять, здорові особини завжди тікають; вовком незважаючи на свої розміри, вовк не кидається на людину, якщо не відчуває небезпеки для себе і свого потомства. При зустрічі з людиною він просто дивиться на відстані і тікає, не заподіявши шкоди.

Щоб уникнути випадкового укусу скорпіонів, павуків, сколопендр, отруйних змій потрібно дотримуватися простих правил: не просовувати руки в щілини між каменями, занедбані нори, різного роду виїмки в ґрунті тощо. Не водити руками наосліп у траві або чагарнику; намет ставити виключно на рівній поверхні відкритого ґрунту. територію навколо намету прибрати від сміття та каміння; на ніч намет повинен бути щільно закритим або захищеним протикомариною сіткою. не залишати ніяких щілин!; вранці не забувайте перевіряти предмети, які пролежали вночі за межами намету; зберігайте розумну пильність навіть на відпочинку, адже, наприклад, укус каракурта спочатку сприймається як дріб'язковий укол.

Якщо на шляху групи виникла пожежа, яку загасити самотужки неможливо, туристи терміново відходять у безпечне місце і, коли це можливо, сповіщають про побачене в сільраду, протипожежну охорону або міліцію. Страхування необхідне на всіх небезпечних ділянках маршруту. Керівник групи приймає рішення щодо його організації, способу здійснення і розміщення туристів. Одяг туристів має відповідати порі року і погоді. При похолоданні слід більше рухатись, на привалах надягати теплі речі, пити гарячий чай, каву. В сиру погоду, якщо є можливість, треба просушити одяг, взуття, спальні мішки, рукавички, шкарпетки, намети.

У будь-якій туристській подорожі можуть зустрітися труднощі та, навіть, небезпеки. Деякі з них пов'язані з реальними перешкодами – проходженням перевалів, боліт, порожистих річок тощо, інші залежать від змін погоди і носять епізодичний або сезонний характер. Найбільш ж численні – викликаються неправильними діями туристів, пов'язаними з недотриманням дисципліни на маршрутах і порушенням техніки безпеки.

Проблема забезпечення безпеки походів – одна з найважливіших і найскладніших проблем туризму!В поході завжди присутній елемент випадковості і усунути його неможливо, як неможливо взагалі усунути випадковість з нашого життя. Проте, якщо марно ставити собі завдання усунути випадковість, то прагнути звести її до мінімуму цілком можливо!!!