Презентаційний матеріал: "Леся Українка. Драма-феєрія «Лісова пісня». Фольклорно-міфологічна основа. Художні особливості. Символічність образів Мавки та Лукаша".

Леся Українка. Драма-феєрія «Лісова пісня». Фольклорно-міфологічна основа. Художні особливості. Символічність образів Мавки та Лукаша. Презентаційний матеріал створила. Ганноцька Поліна Вікторівна,вчитель української мови та літератури Запорізького класичного ліцею

Сильніше за любов злоба горить,Сильніше за красу вражає бридь,Але життя росте лишень з любові,Лишень краса людей навчає жить! Дмитро Павличко «Рубаї»ЕПІГРАФ

ПЕРЕДУМОВА НАПИСАННЯПеребуваючи у Грузії (м. Кутаїсі), під впливом розлуки з рідним краєм, не маючи змоги через хворобу відвідати рідну Волинь, Леся Українка згадала свої ліси й «затужила за ними». У листі до матері:«Мені здається, що я просто згадала наші ліси та затужила за ними. А то ще я й здавна ту Мавку «в умі держала», ще аж із того часу, як ти в Жабориці мені щось про Мавок розказувала, як ми йшли якимсь лісом з маленькими, але дуже рясними деревами. Потім я в Колодяжному в місячну ніч бігала самотою в ліс (ви того ніхто не знали!) і там ждала, щоб мені привиділась Мавка. І над Нічемним вона мені мріла, як ми там ночували – пам’ятаєш? - у дядька Лева Скулинського. Видно, вже треба було мені її колись написати, а тепер чомусь прийшов «слушний час» - я й сама не збагну чому. Зачарував мене сей образ на весь вік». Олена Пчілка та Леся Українка (мати та донька)

ПЕРЕДУМОВА НАПИСАННЯТуга за рідним краєм, природою стала справжнім імпульсом до створення «Лісової пісні». П’єсу написано в непередбачено короткий строк за 12 днів липня 1911 року. Чернетка драми написана в м. Кутаїсі. У листі до сестри: «Писала я її не дуже довго, 10-12 днів, і не писати ніяк не могла, бо такий уже був неперможний настрій, але після неї я була хвора і досить довго «приходила до пам’яті»… Далі я заходилась її переписувати, ніяк не сподіваючись, що се забере далеко більше часу, ніж саме написання…»«Лісову пісню» вперше надруковано в «Літературному віснику», а окремим друком твір вийшов у 1914 р.

Джерела написання твору. Суспільна атмосфера, в якій жила Леся Українка;Почуття патріотизму;Духовний світ поетеси;Українська народна творчість

ЖАНР ТВОРУДраматична поема – жанр, що поєднує прикмети драматургії і поезії, це віршована п’єса, яка синтезує драматичний та ліричний, а також епічний способи відображення дійсності. Драма-феєрія – це жанровий різновид драми, твір, у якому поряд із людьми діють персонажі, створені уявою письменника або запозичені з фольклору. Сюжет такого твору має фантастично-казкові елементи. Дії притаманні сценічні трюки та ефекти. Як жанр драми-феєрії виникають ще в 17 столітті в Італії.

ТЕМАТема – зіставлення світу людини й природи в їх гармонійних та дисгармонійних взаєминах

КОМПОЗИЦІЯ

Система образів{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Образи людей. Дядько Лев. Лукашева мати. Килина{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Головні образи. Лукаш. Мавка{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Міфічні образи. Лісовик. Перелесник. Русалка. Русалка польова. Водяник. Потерчата. Доля. Той, що греблі рве. Той, що в скалі сидить. Гудз. Куць. Злидні Пропасниця

МАВКАМавка – (нявка, мевки) – злі духи, часто-густо смертоносні. За народними віруваннями, на мавок перетворювались померлі нехрещені діти. Ім’я Мавка утворене від «нав», що означає втілення смерті. На вигляд гарні молоді дівчата, які співом приваблюють хлопців. Від русалок відрізняються лляним волоссям

МАВКАМавка у Лесі Українки - втілення одухотвореної природності, незнищенності людського духу, символ чистого, справжнього кохання, щирих природних почуттів. За українською народною міфологією, мавки не мають душі, але Мавка Лесі Українки отримала її в стражданнях. Внутрішня краса лісового духу стала красою справжньої дівчини. Кохання зробило її людиною.

Мавка (цитатна характеристика){5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Виходить Мавка, в ясно-зеленій одежі, з розпущеними чорними з зеленим полиском косами, розправляє руки і проводить долонею по очах. Ти розкажи мені, я зрозумію,Бо я ж тебе люблю… Я ж пойняла. Усі пісні сопілоньки твоєї. Ну, як-таки щоб воля – та пропала?Се так колись і вітер пропаде!Не зневажай душі своєї цвіту,Бо з нього виросло кохання наше!Не точи! Се кров її. Не пий же крові з сестроньки моєї!Ну, що се значить«накинулась»? Що я тебе кохаю?Що перша се сказала? Чи ж то ганьба,Що маю серце не скупе, що скарбів. Воно своїх не криє, тільки гойно. Коханого обдарувало ними,Не дожидаючи вперед застави?Як солодко грає,Як глибоко крає,Розтинає білі груди,Серденько виймає!По тім, що мукусвою люблю і їй даю життя. Коли б могла я тільки захотітиЇї забути, я пішла б з тобою…Не радій,Бо я його порятувала. В серціЗнайшла я теє слово чарівне,Що й озвірілих в люди повертає. Ні, милий,Ти душу дав мені, як гострий ніж. Дає вербовій тихій гілці голос.

Мавка. Мавка – образ людини, яка принесла себе в жертву заради кохання; символ краси, вірності, честі; розуміє і відчуває талант:«Я тебе за те люблю найбільше,Чого ти сам в собі не розумієш» (до Лукаша)

Мавка – це символ кохання і вічно молодої весни. Все прекрасне в неї асоціюється з чудовою музикою, яку почула від Лукаша. Вона прагне не лише пристрасті, а й духовної спорідненості і любові на все життя. Глибоке і самовіддане кохання до Лукаша – найкращий цвіт її душі.

«Лісова пісня» (фрагмент)https://www.youtube.com/watch?v=ZJPW2ncu1ks

Лукаш. Лукаш «…дуже молодий хлопець, гарний, чорнобривий, стрункий, в очах ще є щось дитяче; убраний так само в полотняну одежу, тільки з тоншого полотна; сорочка випущена, мережана біллю, з виложистим коміром, підперезана червоним поясом, коло коміра і на чохлах червоні застіжки; свити він не має; на голові бриль…»

Лукаш. Лукаш - молодий парубок, який з першого погляду закохався в Мавку. Він добре грав на сопілці, що також причарувало Мавку до нього. Але згодом Лукаш зраджує Мавку і починає жити з Килиною. Але таке життя не приносить Лукашу щастя. Він шкодує, що зрадив Мавку і тому помирає, замерзаючи від холоду.

Лукаш. Людина, що любить природу, кохає Мавку, яка розуміє його талант;Слабкий духом, не може опиратись обставинам життя;Образ людини, яка не може протистояти буденності та вимогам життя, через що і розплачується своїм коханням;Наприкінці драми мудрішає, пізнає сенс життя. Лукаш гине, але доля мудрості, придбана у життєвій боротьбі, залишається людям;Трагедія Лукаша: не може своїм життям до себе дорівнятись

Лукаш (цитатна характеристика){5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}А я й не знав, що в них така розмова. Я думав – дерево німе, та й годі. Та я не знаю… дядька Лев казали, що тут мені дадуть грунтець і хату, бо восени хотять мене женити. Чудна у тебе мова, але якось так добре слухати…То й добре, коли ніхто не завинив нікому.І та вже відьма? Ба, то вже судилось. Відьомською свекрухою вам бути. Я душу дав тобі? А тіло збавив!

«Лісова пісня» (фільм) – 1.26-…https://www.youtube.com/watch?v=W2tt. Qkuegb8

ПРОБЛЕМАТИКА Вплив умов життя приватновласницького світу на людину (образ Мавки та Лукаша)Воля в житті людей (образ Мавки)Проблеми вірності та кохання (образ Лукаша)Взаємовідносини між людиною та природою (образ дядька Лева)Проблема людського щастя (всі образи)Основна проблема – боротьба за вільне, творче, гармонійне, духовно багате життя людини.

КОНФЛІКТИ ДРАМИСоціальний конфлікт : Заради збільшення господарських статків своєї родини мати нехтує сильними взаємними почуттями двох молодих сердець, намагається будь-якою ціною розлучити закоханих;2. Філософський: невідповідність високого покликання людини принизливим, невільницьким умовам її повсякденного життя.

Дякую за увагу!Дивіться ще від Ганноцької Поліни Вікторівни:презентацію «Система образів драми-феєрії «Лісова пісня». Міфологічні образи. Символічність образу дядька Лева. Мати Лукаша й Килина – антиподи головній героїні Мавці. Неоромантичне ствердження духовної сутності людини, її творчих можливостей. Конфлікт між буденним життям і високими пориваннями особистості»