Урок "Краса вільної душі, аристократизм духу як провідні мотиви новели «Valse melancolique»"

Про матеріал

Третій урок з циклу про Ольгу Кобилянську. Новела "Вальс меланхолійний" є у програмі ЗНО з української літератури. У розробці уроку подано сучасні методи роботи («Криголам», "Літературний куб", «Уважний читач», «6 капелюхів», «ПМЦ»), які допоможуть учням засвоїти тему, ідею, сюжет і композицію твору.

Перегляд файлу

Тема: Краса вільної душі, аристократизм духу як провідні мотиви новели «Valse melancolique».

Мета:

поглибити знання учнів про творчий доробок О.Кобилянської;
ознайомити учнів з історією створення новели і допомогти зрозуміти твір;
розглянути особливості жанру та композиції твору;
розвивати навички спостереження над текстом, висловлення своєї думки;
виховувати відчуття особливості, бажання стати талановитим, самореалізуватися у житті.

Обладнання: мультимедійний комплекс, серветки для вправи «Криголам», аркуші А4 із зображеними фортепіанними клавішами з номерами запитань і самими запитаннями, трек «Valse melancolique», літературний куб, таблиця для вправи «Уважний читач», капелюхи для вправи «6 капелюхів», таблиця «ПМЦ».

Тип уроку: комбінований.

Ключові компетентності, що формуються: спілкування державною мовою, ініціативність і підприємливість, інформаційно-цифрова компетентність, обізнаність та самовираження у сфері культури, уміння вчитися впродовж життя.

О.Кобилянська – гордість усієї слов’янщини.

Д.Павличко

Її натурі (О.Кобилянській) властиві ліризм і музичні настрої. Найреальніші картини вона постійно супроводжує

ліричними відступами, які нагадують симфонії,

де враження пейзажів і порухи душі

зливаються в одну неподільну гармонію.

Леся Українка

…З мене, мабуть, помимо всього,

музик мав вийти, а вийшов літерат .

О.Кобилянська

Хід уроку

І. Організаційний етап

1.Вправа «Криголам».

Методична ремарка.

Учні тримають у руках серветки. Учитель дає інструкції:

1. Складіть серветку вдвоє, відірвіть правий нижній кут.

2. Знову складіть серветку вдвоє, відірвіть лівий нижній кут (і так доти, доки можна рвати серветку).

3. Розгорніть серветку.

— Чому серветки різні?

— Чи є у когось правильна чи неправильна серветка?

Отже, всі ми різні і всі мають рівні права для самореалізації.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1.Літературний диктант «Фортепіанні клавіші».

У кожного учня перед собою є завдання на аркуші А4. З одного боку зображені клавіші фортепіано, на яких записані цифри від 1 до 12. Це номери запитань. На іншому боці сторінки – запитання. Учень дає відповіді на всі запитання і здає листок учителю. Таким чином кожен учень отримує оцінку від 1 до 12 балів.

1. Яке враження на вас справив нарис О.Кобилянської «Іmpromtu phantasie»?

2. Чому, на вашу думку, письменниця не дала імені героїні?

3. У якому літературному напрямі написано «Іmpromtu phantasie»?

4. Які ознаки імпресіонізму є у творі «Іmpromtu phantasie»?

5. Що називається новелою?

6. Чим відрізняється новела від оповідання?

7. Сформулюйте тему твору «Іmpromtu phantasie».

8. Які проблеми піднімає авторка у творі «Іmpromtu phantasie»?

9. До якого роду літератури належить «Іmpromtu phantasie»?

10. Які емоції переживає головна героїня «Іmpromtu phantasie» упродовж твору?

11. Які ознаки автобіографізму у творі «Іmpromtu phantasie»?

12. Чому О.Кобилянська дала таку назву твору?

2.Вправа «Юний аналітик».

Учні зачитують фідбеки (мінівідгуки) на фільм Б.Савченка (1990р.) за твором О.Кобилянської «Меланхолійний вальс».

ІІІ. Оголошення теми і мети.

Мотивація навчальної діяльності

1.Звернення до епіграфа.

2.Емоційне налаштування.

Звучить мелодія Ф.Шопена. «Valse melancolique».

Електронний ресурс: https://www.youtube.com/watch?v=jji0k7CO-r4

Учні висловлюють свої враження щодо музичного твору.

ІV. Етап засвоєння нових знань

1.Слово вчителя.

Твори О.Кобилянської «Іmpromtu phantasie» і «Valse melancolique» мають досить промовисті назви. Вони ідентичні назвам музичних творів Ф.Шопена, які ви слухали на минулому уроці і почули сьогодні.

Музика наповнює літературний текст неповторною енергетикою і стає чи не найсуттєвішим засобом розкриття психології героїнь, емоційною підтримкою драматичного розвитку сюжету. У кульмінаційних епізодах обох творів буквально «звучать» фортепіанні імпровізації. Вони з’являються в момент, коли потрібно передати складний психологічний стан героїнь, створити особливу емоційну хвилю. Ця хвиля починається нізвідки, поступово розростається до неймовірної експресії й різко переривається, лишаючи по собі яскраві враження. Центральним образом твору «Вальс меланхолійний» є музика.

На підставі згадок у листуванні О.Кобилянської з О.Маковеєм ми можемо зазначити дату створення «Valse melancolique» – 1894 р. німецькою мовою, українською – 1897 р. Уперше твір опублікований у 1898 р. в «Літературно-науковому віснику» в т. 1, кн. 1. За первісним німецьким автографом уперше опубліковано у журналі «Ruthenische Revue».

Згадаймо вже цитовані слова зі статті Лесі Українки, у якій вона уточнює жанрову особливість «Valse mеlancolique»: «…це музично-пластична поема в прозі», «симфонічна проза».

2.Літературний куб.

Учні виконують завдання, об’єднавшись у групи.

Методична ремарка.

Це метод, для застосування якого виготовляється куб з метою опитування. На кожній із граней написано одне визначення, за яким можна дати характеристику чого-небудь, проаналізувати тощо. Учень групи кидає куб і дає вичерпну відповідь на запитання, яке йому випало на певній грані. Після відповідей керівники груп складають відповіді в логічній послідовності та називають, за яким принципом вибудовували ланцюжок.

Учні, відповідаючи на запитання літературного куба, складають паспорту твору О. Кобилянської «Valse mеlancolique».

Запитання:

Рід літератури.
Жанр.
Художній метод.
Тема.
Ідея.
Герої.

Орієнтовні відповіді:

Епос.
Музична (симфонічна) новела.
Модернізм.
Розповідь про життя трьох жінок, які своїми думками та світовідчуттям не «вписувалися» у тогочасний формат пересічних жіночих душ.
Утвердження думки про вільний вибір жінкою свого життєвого шляху та необхідність створення умов для її самореалізації.
Центральний образ – музика, Марта – учителька, Ганнуся – художниця, Софія – музикантка.

V. Узагальнення і систематизація знань

1.Вправа «Уважний читач».

Учні вдома прочитали новелу О.Кобилянської «Valse melancolique» («Меланхолійний вальс»). На уроці школярі вписують епізоди, які відповідають сюжету твору. Звучить музичний твір Ф.Шопена «Valse melancolique». Вчитель робить висновки і наголошує, що новела має епілог.

Елемент сюжету	Епізод
Експозиція
Зав’язка
Розвиток дії
Кульмінація
Розв’язка
Епілог

Орієнтована відповідь

Елемент сюжету	Епізод
Експозиція	Дізнаємося про двох несхожих між собою жінок — Марту й Ганнусю, між якими постійно ведуться розмови про кохання та плани на майбутнє.
Зав’язка	Епізод, коли до Марти і Ганнусі приєднується музикантка Софія Дорошенко.
Розвиток дії	Будні трьох приятельок спочатку були гармонійними й щасливими. Вони настроєво нагадували першу легку частину вальсу. Хвороба Софіїної матері ніби відмежовує першу «світлу» частину новели від подальших трагічних подій. Після смерті матері дівчина повертається до подруг, але з цього моменту за кожним рядком твору відчувається передчуття неминучої трагедії. Воно справджується, коли Софія отримує лист від дядька, у якому той відмовляє їй в утриманні.
Кульмінація	Софія сідає за фортепіано грати «Меланхолійний вальс». В інструмента рветься струна.
Розв’язка	Смерть Софії.
Епілог	Стає відомо про кілька років життя героїнь після Софіїної смерті. Марта щаслива у шлюбі, а Ганнуся самотужки виховує сина та вся поринула у творчість.

2.Проблемне питання.

У чому подібність опису вальсу Шопена у виконанні Софії з сюжетом новели?

3.Метод «Шість капелюхів»

Методична ремарка.

Це рольова гра, сенс якої полягає в тому, щоб розглянути одну і ту ж проблемну ситуацію з 6 незалежних одна від одної точок зору. Це дозволяє сформувати найбільш повне уявлення про предмет дискусії та на логічному й емоційному рівнях оцінити переваги і недоліки. Капелюх певного кольору передбачає «включення» відповідного режиму мислення, якому має слідувати учень чи команда в момент аргументації своєї позиції у процесі дискусійної гри:

Білий – фокусування уваги на інформації (аналіз відомих фактів та цифр, а також оцінка того, яких відомостей не вистачає та з яких джерел їх можна отримати).
Жовтий – дослідження можливих успіхів, пошук переваг та оптимістичний прогноз події/ідеї/ситуації, яка розглядається.
Чорний – оцінка ситуації з точки зору наявності недоліків, ризиків та загроз її розвитку.
Червоний – увага до емоцій, відчуттів та інтуїції. Не вдаючись у тонкощі та міркування, на цьому етапі висловлюються всі інтуїтивні здогадки.
Зелений – пошук альтернатив, генерація ідей, модифікація вже наявних напрацювань.
Синій – управління процесом дискусії, підбиття підсумків і обговорення користі та ефективності методу в конкретних умовах.

У процесі дискусії спочатку слід надати слово представникам білого капелюху, бо перш, ніж оцінити будь-яке проблемне питання, варто передусім ознайомитись з інформацією про предмет обговорення. Після чорного варто надати слово жовтому. Це урівноважить думки й оцінки. Останнім потрібно вислухати синій капелюх. Послідовність виступів представників капелюхів іншого кольору можна узгодити в процесі дискусії залежно від активності учасників гри.

Учитель висвітлює таблицю з капелюхами і запитаннями на екран телевізора. Учні за бажанням «приміряють» капелюхи і дають відповіді на запитання. Якщо якийсь капелюх не вибрано, то вчитель «одягає» його сам.

Капелюх	Ключові слова методу	Запитання
	Факти. Об’єктивна інформація.	Від чийого імені ведеться розповідь? Про які події з життя героїнь ми дізнаємося? (окремо про Марту, Ганнусю і Софію)
	Позитив. Оптимістичний прогноз.	Що було радісним для вас при читанні твору? Які почуття вас переповнювали, коли ви читали епілог? Які переваги мистецтва у житті героїнь ви побачили?
	Критика. Негативні сторони.	Чи такої розв’язки ви очікували? Що, на вашу думку, сталося не так? Хто у цьому винен? Чому? Які недоліки, на вашу думку, у житті героїнь ви бачите?
	Емоції. Увага до почуттів, інтуїція.	Які епізоди твору вас найбільше вразили? Що у цих історіях було сумним чи трагічним? Чи інтуїтивно ви відчули таку розв’язку твору? Чий образ, на ваш погляд, є найбільш емоційним? Чому?
	Креатив. Генерування нових ідей, альтернативних підходів.	Чому новела має саме таку назву? Як би ви змінили долі героїнь у подальшому? Який образ, на вашу думку, виписаний з найбільшою виразністю? Які альтернативні кінцівки до твору ви би підібрали?
	Рефлексія. Керування процесом, аналіз усього розумового процесу.	Чи сподобалася вам ця новела? Чому? Які побажання ви би висловили авторці твору?