Урок "О.Кобилянська. Автобіографізм нарису «Іmpromtu phantasie». Образ ліричної героїні новели-роздуму"
Тема. О.Кобилянська. Автобіографізм нарису «Іmpromtu phantasie». Образ ліричної героїні новели-роздуму.
Мета:
- поглибити і закріпити знання учнів про життєвий шлях О.Кобилянської;
- ознайомити учнів зі змістом нарису, навчити дітей визначати особливості творів такого жанру;
- формувати уміння аналізувати образи через призму емоцій і вчинків;
- розвивати вміння установлювати причиново-наслідкові зв’язки, послідовно висловлювати власні думки, обґрунтовувати міркування і робити висновки;
- навчати використовувати інформаційні технології у дослідницькій діяльності, інтегрувати знання різних видів мистецтв;
- виховувати цілеспрямовану самодостатню особистість.
Обладнання: мультимедійний комплекс, презентація до уроку, опорні схеми-формули «Сенкан», фото до вправи «Галерея письменників», музичний твір Ф.Шопена «Іmpromtu phantasie», плакат із Т-таблицею, картки із твердженнями до вправи «Вірю – не вірю», картини художників-імпресіоністів на презентації.
Тип уроку: комбінований.
Ключові компетентності, що формуються: спілкування державною мовою, ініціативність і підприємливість, інформаційно-цифрова компетентність, обізнаність та самовираження у сфері культури, уміння вчитися впродовж життя.
Величава духовна квітка Буковини.
О.Гончар
…музику люблю пристрасно,
і вона має на мене дуже сильний,
майже потрясаючий вплив.
О.Кобилянська
…її (О.Кобилянської) покликанням і мрією була музика,
її улюбленим композитором був Фрідерік Шопен.
О.Мацяк
Хід уроку
- І. Організаційний етап
1. Вправа «Сонечко».
- Добро починається з маленького.
- Поділіться часточкою свого тепла з товаришем.
- Відчуйте в собі тепло.
- Потріть долоньки одну об одну протягом хвилини, щоб відчути тепло.
- «Зліпіть» уявну кульку з вашого тепла і доброти та відправте комусь з однокласників, подувши з долоньки.
- ІІ. Актуалізація опорних знань
1. «Галерея письменників».
На екрані висвітлюється відеоряд портретів письменників, яких потрібно впізнати.
2.Бесіда за запитаннями.
- Який літературний напрям об’єднує цих письменників? (Модернізм).
- Поясніть значення слова «модернізм» (буквально — «осучаснений», від лат. мodernus — сучасний).
- Назвіть ознаки модернізму (Модернізм — загальна назва літературних напрямів та шкіл XX ст., яким притаманні формотворчість, експериментаторство, тяжіння до умовних засобів, антиреалістична спрямованість.
Визначальні риси модернізму:
- новизна та антитрадиціоналізм;
- у творах затверджується перевага форми над змістом;
- психологізм, пильна увага до позасвідомих сфер психіки, до внутрішньої боротьби роздвоєного людського «Я»;
- використання символу як засобу пізнання і відтворення світу;
- ліризм;
- естетизм).
3.Вправа «Склади портрет із мозаїки».
Учні презентують асоціативні ряди про життя і творчість О.Кобилянської.
4.Уявна прес-конференція письменниці О.Кобилянської.
Хтось займає місце за столом (у ролі О.Кобилянської) і дає відповіді на учнівські запитання, які були підготовлені вдома.
- ІІІ. Оголошення теми і мети.
Мотивація навчальної діяльності
1.«Музична скринька».
Прослуховування музичного твору Ф.Шопена «Іmpromtu phantasie».
Електронний доступ: https://www.youtube.com/watch?v=P7wqDgjo6Og
2.Робота з епіграфом.
3.Поетичні спроби.
Усі учні складають сенкан «Експромт».
Методична ремарка
Сенкан — це вірш, що складається з п’яти рядків. Слово «сенкан» походить від французького слова «п’ять» і позначає вірш у п’ять рядків.
Перший рядок має містити слово, яке позначає тему.
Другий рядок – це опис теми, який складається з двох слів.
Третій рядок називає дію, пов’язану з темою, і складається з трьох слів.
Четвертий рядок є фразою, яка складається з чотирьох слів і висловлює ставлення до теми, почуття з приводу обговорюваного.
Останній рядок складається з одного слова — синоніма до першого слова, в ньому висловлюється сутність теми, ніби робиться підсумок.
Формула сенкана:
1.Тема (іменник).
2.Опис (два прикметники).
3.Дія (три дієслова).
4.Ставлення (фраза – чотири слова).
5.Перефразування сутності (одне слово).
Приклад
Експромт
Незвичний, дивовижний
Виникає, дивує, заворожує
Впливає на емоційний стан (Народжується спонтанно і раптово)
Фантазія
- ІV. Етап засвоєння нових знань
1.Слово вчителя.
Сьогодні ми поговоримо про одну із фантазій О.Кобилянської – нарис «Іmpromtu phantasie». Цей твір датується 1894 роком. Уперше його надруковано у львівському журналі «Зоря». Також у листі до О.Маковея письменниця згадує, що нарис вийшов і німецькою мовою. Перед тим, як почати роботу над твором, з’ясуємо деякі літературознавчі аспекти.
2.Літературознавчий аспект твору.
Визначаються основні літературознавчі поняття, з якими працюватимемо на уроці.
Нарис – невеликий твір художньо-публіцистичного жанру, у якому зображено дійсні факти, події в житті конкретних людей. Найчастіше нариси присвячуються відтворенню сучасних подій чи зображенню людей, яких особисто знав письменник.
Імпресіонізм – (від франц. impression – враження) – художній напрям, заснований на принципі безпосередньої фіксації вражень, спостережень, співпереживань. Основний стильовий прийом імпресіонізму – зображення не самого предмета, а враження від нього. Самі митці-імпресіоністи досить точно виражали цей головний принцип напряму. «Бачити, відчувати, виражати – в цьому все мистецтво», – проголошували Едмон і Жюль Ґонкури.
3.Вправа «Вправний маркер».
Усі учні самостійно читають текст і підкреслюють (маркують) 2-3 фрази-цитати, які стосуються головної героїні.
Цитатний матеріал до образу головної героїні поданий у повному обсязі і розміщений у додатку №1.
4.Цитатний батл.
Формуємо три команди за місцем розташування: 1 ряд -І команда, 2 ряд – ІІ команда, 3 ряд – ІІІ команда. Учасники команд по порядку зачитують цитати-характеристики головної героїні. Кожна цитата – один бал. Якщо хтось неуважний і прочитав цитату, яка вже була, то бал мінусується. Якщо команда не має цитати, то хід передається іншій. Переможе той, хто найбільше набрав балів. Такій команді можна не задавати одне із обов’язкових домашніх завдань.
- V. Узагальнення і систематизація знань
1.Вправа «Одним словом».
Одним словом назвіть емоційний стан героїні впродовж твору.
2. Робота з текстом.
Дослідити спомини-зблиски головної героїні і записати їх у вигляді тез.
- Бути коником – найулюбленіша забава.
- Вона бриніла разом з бджолами.
- Приборкала невловимого і божевільного жеребця.
- Розмова з настройником фортепіано.
- Віроломна натура героїні.
- «Коли чую музику – готова вмирати».
3.Метод «Т-таблиця».
Учні заповнюють Т-таблицю, орієнтуючись на запитання. Потім діти роблять висновки про автобіографізм нарису, а вчитель підсумовує.
|
Чи схожа головна героїня твору на О.Кобилянську? |
|||
|
Так
|
Ні |
||
|
|
|
|
4.Гра «Вірю – не вірю».
У кожного учня на парті таблиця із твердженнями. Учитель подає інформацію за змістом твору. Учні читають і письмово дають відповіді щодо правдивості інформації.
|
№ з/п |
Так |
Ні |
Твердження |
|
1 |
Так |
Ні |
«Найлюбіша» забава у головної героїні – скакати на коні. |
|
2 |
Так |
Ні |
Коли слухала бджіл, лежала, немовби в глибокому сні. |
|
3 |
Так |
Ні |
Коли мала одинадцять років, познайомилася з настройщиком фортепіано. |
|
4 |
Так |
Ні |
Головна героїня плакала, коли грали на фортепіано. |
|
5 |
Так |
Ні |
Головна героїня має ім’я Ольга. |
|
6 |
Так |
Ні |
Головна героїня не любить музики. |
|
7 |
Так |
Ні |
Головна героїня любила лише одного мужчину у своєму житті. |
|
8 |
Так |
Ні |
Головна героїня чекає щастя щодня і щогодини. |
|
9 |
Так |
Ні |
Коли головна героїня чує музику, то стає божевільно-відважна. |
|
10 |
Так |
Ні |
Настройщик піаніно поцілував руки головної героїні. |
|
11 |
Так |
Ні |
Головна героїня вміє грати на фортепіано. |
|
12 |
Так |
Ні |
Головна героїня займається малярством. |
Ключі:
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
|
+ |
+ |
- |
+ |
- |
- |
- |
+ |
+ |
+ |
- |
+ |
- VІ. Підбиття підсумків уроку
1.Інтерактивна вправа «Стопкадр».
Використовуючи смартфон і соціальні мережі, учні знаходять фото за хештегом «#Фантазія», з отриманих фото створюють колаж в програмі Microsoft Publisher.
2.Рефлексія.
Які картини художників-імпресіоністів ви вибрали б, щоб відтворити емоції новели?
Клод Моне «Схід сонця».
Поль Гоген «Звідки ми прийшли? »
Вінсет Ван Гог «Зоряна ніч».
Едуард Мане «Бар «Фолі-Бержер»».
П’єр-Огюст Ренуар «Танці у Мулен де ла Галлет».
П’єр-Огюст Ренуар «Парасольки».
Учитель може вибрати й інші картини художників-імпресіоністів.
3.Вправа «Незакінчене речення».
Учні продовжують речення, які висвітлені у презентації.
1.Сьогоднішній урок дав можливість мені зрозуміти…
2.Після цього уроку я буду…
3.Урок дав мені для життя…
4.Мені найбільше хочеться сказати про…
- VІІ. Оцінювання. Самооцінювання
- VІІІ. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання
- Завдання для всього класу.
- Підготувати ідейно-художній аналіз нарису О.Кобилянської «Фантазія-експромт».
- Прочитати новелу О.Кобилянської «Valse melancolique» («Меланхолійний вальс»).
- Індивідуальне завдання.
- Скласти фідбек (міні-відгук) на фільм Б.Савченка (1990 р.) за твором О.Кобилянської «Меланхолійний вальс».
Додаток №1.
Матеріал для вчителя (цитатний матеріал поданий у повному обсязі).
- «Ніжна, вразлива, немов мімоза, з сумовитими очима…»
- «Годинами пролежувала на спині в траві і вслухувалася у дзвоніння якось стародавнього історичного монастиря, – вслухувалася і плакала, доки з утоми не ослабла».
- «А іншою – бувала знов пристрасною, глибоко зворушеною істотою, що пригадує молодих арабських коней; приміром, коли другі діти її запрягали і гнали, немов коня уперед себе. Се була її найулюбленіша забава. Упряжена в шнурки, мчалась немов батожена, через поля і рови, дико і гарно, і була б з радості і розпалу летіла, доки б не загинула, наколи б поганяючі не здержували її».
- «Одного понурого полудня, коли небозвід прибрався у грізні хмари, пустилася вона в дорогу до міста по наперсток. В дорозі напала її буря, обернула парасоль сподом наверх, зірвала капелюх аж на карк, одначе вона, з личком аж мокрим від дощу, прямувала сміло і відважно до своєї мети».
- «Маленькі уста викривились гордо і зневажливо.
– Ні, я не боюся, – відповіла і вернула назад серед бурі».
- «Мала грудь розходилася з відваги, а сумовиті дитинячі очі, широко отворені, впились кудись в далечину. Чи вона хотіла вгадати рух хмар? Чи збагнути в зойках бурі яку гармонію, мелодію? Чи бачила особливіші форми і з’явища дерев, що вигинались у вихрі?»
- «Чорно-сині ластівки літали низько-низенько понад землею… що вона аж сміялася з радості. Усе те (природу) вона майже їла очима».
- «Вона бриніла враз з ними (бджолами), лежачи на животі, спершись на лікті і уклавши бороду в руки. Бриніли все наново, заперши в собі дух, одностайно, тоншим або нижчим голосом, – се було їй байдуже, якого вони тону надавали. Опісля, поклавши голову в траву, замовкала і вслухувалась в жужання. Лежала нерухомо, немовби в глибокому сні. Одначе не спала. Вона бачила образи в тонах, відчувала образи в тонах, переживала в уяві з’явища, котрі творила сама: казкові, фантастичні, неможливі і плакала зі смутку невиясненого...»
- «Неначе мала кітка, закралася вона хильцем до розбішеної звірини (коня), і в хвилі, коли та знов паслась спокійно, вхопила її незамітно за уздечку. Лячно товклось мале серце, і сама вона аж тремтіла з остраху! Якби кінь тепер обернувся та й тріпнув її ногами?»
- «Коли мала десять років, строїв у її родичів якийсь переїжджий стройник фортеп’ян… Вона сиділа цілий час у куті, якраз супроти нього, скулена, і приглядалась йому та прислухалась у виникувані ним сильні акорди».
- «Її уся кров вдарила до лиця, серце затовклося сильно, і вона не змогла вимовити ні слова… Вона завстидалась і не рухалася з свого сховку (коли дивився на неї переїжджий стройник фортеп’ян)».
- «Зразу стало їй холодно, а опісля – сама не знала, як се прийшло, – почала плакати. Тихо, але цілою душею. Її перемогло знов те щось, що пригадувало образи, переходило в тони і немов душило...» (коли настройщик заграв на фортепіано).
- «Він, побачивши, що вона плаче… Він підійшов до неї... Вона притиснула долоні до лиця і не рухалася, немов мертва... Опісля взяв її голівку в свої руки і дивився довго в її великі, сумні, заплакані очі».
- «– Я думаю, – говорив він більше до себе, – що ти будеш її («Impromtu phantasie») краще грати, ніж я, далеко краще!.. Опісля оглянув її руки і поцілував їх. – Мені можеш позволити, будуча славо!»
- «Коли виросла, була майже гарна. Вона любила чи одного, пристрасно, з пожертвуванням, майже з божевільною любов’ю, однак вона була віроломна натура, – значить, не любила нікого довго. Вона й не подобалася довго мужчинам; її не бажав ніякий мужчина за жінку. Вона була розумна, дотепна, незвичайно багата натура. Займалась малярством, писала, старалась усіма силами заспокоїти жадобу краси».
- «…чому і її ні один мужчина не любив довго. Мабуть, не мала вона в собі того, що прив’язує буденних людей на довгий час. Була занадто оригінальна, замало нинішня і не мала в собі нічого з «плебейськості»».
- «Вона стала лише половиною тим, чим обіцювала стати дитиною...»
- «Я сама – то та «звихнена слава»».
- «Я вижидаю щастя щодня і щогодини».
- «Я відчуваю, як життя лежить переді мною не як щось сумне, безвідрадне, важке до переконання, але як би один пишний, святочний день, гаряче пульсуючий, приваблюючий, широкий, пориваючий образ або немов яка соната».
- «Я не вчилася музики ніколи. Я ніколи, ніколи не могла «Imprmtu phantasie» сама грати!! Але коли чую її, як другі грають, то душа моя наповнюється слізьми. Що се таке? Що се є, що крізь усей той блиск, котрий хвилює так розкішно крізь мою душу... в’ється щось, немов жалібний креповий флер! І що я помимо того, що в моїх жилах пливе кров будучини, не маю будучини, не маю і житті своїм полудня?»
- «Коли чую музику – готова вмирати. Стаю тоді божевільно-відважна, стаю велика, погорджуюча, любляча... Що й залежить на мені, коли лиш музику чую!..»
1
про публікацію авторської розробки
Додати розробку