Презентаія "Середньовіччя"

Середньовіччя як доба. Її хронологічні межі та ознаки. Вплив релігії та філософії на літературу та культуру. Основні жанри літератури на Заході та Сході.

Середньовіччя – період європейської історії від V ст. до кінця ХV - початку ХVІ ст. Термін «середньовіччя» виник в Італії у XIV—XVI ст. у колі істориків і літераторів, котрісхилялися перед культурою Стародавньої Греції і Стародавнього Риму, намагалися відродити її.

Ключові історичні події«Велике переселення народів» – процес міграції. Занепад Римської імперії відкрив дорогу на захід племенам, які пересувалися з центральної Європи в пошуках нових земель. Розрізнені племена зливались у народності, формувалися нові держави, розвивалась мова нових народностей. Нашестя татар 1241 р. Розвиток релігії - християнства, буддизму, мусульманства. Поділ церкви (ХІ ст) на західну з центром у Римі та східну з центром у КонстантинополіХрестові походи(ХІ-ХІІІ ст.) – освячені католицькою церквою війни проти поган або єретичних рухів; завоювання Святої земліДіяльність інквізиції. Інквізиція — судово-слідчий орган католицької церкви, створений у середні віки для боротьби з атеїзмом, вільнолюбством, єресями, для переслідування противників папської віри.

Теоцентрична система світу (у центрі — Бог). Світ — непізнанний і жахливий; справжнє життя не на землі, а на небі. Існування двох світів — вищого, божественного, духовного і нижчого — світу земної реальності. Земне життя — лише слабке відображення небесного і воно має менше значення, ніж загробне.

Латинську мову, яка була міжнародною мовою церкви, держави, освіти і літератури (на її основі виникли романські мови). Надбання античної науки — граматику, риторику, логіку, геометрію, арифметику, астрономію. Філософські системи Аристотеля і Платона. Мистецтво — твори Вергілія, Овідія, музику. Середньовічні запозичення від античності:

Народність мистецтва ( мистецтво звернено до всього світу, до народу)Вплив релігії (середньовічне мистецтво було символічним, релігійним, абстрактним; служило переважно для потреб церкви)Теоцентрична система всесвіту (у центрі-Бог)Уявлення про світ (земне життя-лише слабке відображення небесного і воно має менше значення, ніж загробне)Протиріччя людської натури-конфлікт духовного і тілесного, драматизм її буття.Ідея залежності людини від вищих сил, провидіння (людина перестала бути центром світобудови)Монументалізм, складність форм і стилів. Теми творчості митців: страждання, самопожертва, материнська любов, прагнення до самовдосконалення, рицарська любов. Загальна характеристика культури доби Середньовіччя

Раннє Середньовіччя - від V до ХІ ст. Зріле або високе Середньовіччя - ХІІ-початок ХVІ ст. Пізнє Середньовіччя, початок Відродження -ХVІ –ХVІІ ст. Періоди Середньовіччя

цей період поділяють на Середні віки – V – XV ст і епоху Відродження – XV – XVII cт. Періодизація Середньовіччя в літературі та мистецтві

Жанри середньовічної літератури клерикальна (релігійна) літературахронікигероїчний епослицарськалітературакуртуазналітературалірика трубадурів та вагантів

Теми творчості митців: страждання самопожертва материнська любов прагнення до самовдосконалення рицарська любов

Хроніка –літературний твір, в якому послідовно розкривається історія суспільних чи родинних подій за тривалий проміжок часу. Темифакти з життя королів знатних рицарів, феодалів. Будувалися на основі принципу документалізму. Складалися при монастирях

Середньовічний героїчний епос. Темивідображення в легендаризованій формі подій загальнонаціональ-ного значення, релігійна боротьба, битви проти чужоземних загарбників.

{C4 B1156 A-380 E-4 F78-BDF5-A606 A8083 BF9}Країна Назва твору Час створення. Дата першої публікаціїФранція«Пісня про Роланда»Бл. 11001837Іспанія«Пісня про мого Сіда»Бл. 11401779 Німеччина «Пісня про Нібелунгів»Бл. 12001757 Давня Русь«Слово о полку Ігоревім»1185-11871880 Середньовічний героїчний епос

Поезія трубадурів (поетів, котрі виконували свої твори під акомпанемент музичного інструменту)Теми. Оспівували радощі земного життя, шляхетні почуття, рицарське служіння “дамі серця”

Поезія вагантів ( мандрівних ченців, школярів, студентів)Темивільнодумна життєлюбнаіноді гостро сатирична лірика

16 Лі Бо(Лі Тай-Бо)(701 — 762) китайський поет періоду династії Тан. Один з найвидатніших поетів в історії китайської літератури«Безсмертний, скинутий з небес»

Лі Бо виділявся своєю самобутністю серед сучасників. Він відчував власну незвичайність і вірив у своє призначення. Прославляючи відважних мандрівців, він думав про себе; захищаючи вигнанців, він відчував себе переможцем. Інші поети відчаювалися через невдачі, нарікали на буденні неприємності щоденного існування — Лі Бо ще замолоду зневажив дріб'язкові тривоги і жив у безперервному поетичному натхненні, відчуваючи в собі цілий світ і через те не лякаючись самоти. При народженні: Тай Бай. Дата народження: 701 Місце народження: місто Суйє Тюркський каганат. Дата смерті: 762 Національність: хань. Мова творів: китайська. Рід діяльності: поезія. Напрямок: Середньовічна лірика. Жанр: есе, ци

Лі Бо (701-762) Лі Тай-бо – таке повне ім’я поета, який народився, провів дитинство та юність у провінції Сичуань, тепер провінція Аньхай. У 18 років мріяв стати ченцем-відлюдником. У 19 років став народним лицарем, який грабував багатих і допомагав бідним. У 21 живе високо в горах. У 25 років вирушає в шістнадцятирічні мандри. Вшануваний званням «хань мінь», що можна прирівняти тепер до звання академіка. Був оточений шаною і почестями імператора, але “мав кістку гордості у хребті”Був засланий як державний злочинець, позбавлений “тіні, імені” й “оголошений нічим”

Поетичний талант у нього проявився вже в десять років. І хоча юнакові пророкували успіхи на державній службі, він залишає дім і з 721 по 738 рік подорожує, живе в горах. Улюбленим місцем для філософських роздумів поета були гори Шаньдунь.

Творча спадщина Лі Бо створив понад 900 віршів у різних жанрах середньовічної китайської поезії. Поет оспівав і важке життя селян, і мужність воїнів, і самозаглибленість даоських самітників, і красу китайських гір і вод. Лі Бо писав про те, що оточувало його, що, за правилами творчості, входило до тем танської поезії. У віршах поета знаходимо мужність, суворість інтонацій, але в них є місце і для проникливого ліризму. Для поезії Лі Бо характерний зв’язок із народною творчістю.

Поет оновив китайське віршування, наближаючи словник поезії до словника життя. Лі Бо вважають поетом-пророком, поетом-вчителем. Творча спадщина Лі Бо охоплює класичні вірші, вірші в жанрі народних пісень (у тому числі твори на історичні та міфологічні сюжети про героїв і полководців давнини), чотиривірші, ритмічну і класичну прозу.

ПЕЧАЛЬ НА ЯШМОВОМУ ГАНКУНа яшмових сходахбіліє холодна роса—Промокли панчохи. Пливуть мовчазні небеса. Дивлюсь крізь фіранкуна місяць осінній печальний,—На тихій воді він тремтитьі повільно згаса. Поезії Лі Бо:

Яшма - гірська порода, напівдорогоцінний камінь, що буває червоного, зеленого, сірого чи строкатого кольору. Мінерал має здатність залишатися холодним у спеку і теплим у холод. Словникова робота

Аналіз поезій. Вірш „Печаль на яшмовому ґанку”Внутрішній стан у поезії передається за допомогою конкретних, зримих образів: яшма – символ краси і цнотливості; ганок – конфлікт, зіткнення;роса – символ швидкоплинності і крихкості життя;місяць – відображає сутність «інь», жіночого начала. Тема – страждання люблячої жінки, яка чекає коханого. Сумному настрою сприяє перелікова інтонація, монотонна мелодика, симетрична будова вірша і відбір художніх засобів. Епітети: холодна роса – зображувальний, мовчазні небеса – метафоричний, печальний місяць – метафоричний, тиха вода – метафоричний.