Презинтація "Концепція розвитку природничо - математичної освіти"

Концепція розвитку природничо-математичної освіти: стан і перспективи розвитку. Підготувала вчитель: Бібік Ірина Вячеславівна

Під «природничо-математичною освітою» розуміємо цілеспрямований педагогічний процес, результатом якого є засвоєння людиною сукупності знань у галузі природничих та математичних наук, формування відповідних умінь і навичок.

Комплекс природничо-математичних дисциплін має таку структуру: початкова школа: математика, Я і Україна (інтегрований курс), основи здоров’я, природознавство; основна та старша школа: математика, алгебра, геометрія, біологія, хімія, фізика, природознавство, географія, основи здоров’я, астрономія, екологія; вища школа: залежно від спеціальності та спеціалізації.

На сучасному етапі становлення і розвитку національної системи освіти в Україні природничо-математична освіта, як і інші, має низку недоліків і проблем. Серед них можна виділити такі: значне зменшення обсягу природничо-математичних дисциплін (скорочення кількості годин) при сталому змісті матеріалу; розрив між рівнем знань випускників шкіл з природничих та математичних дисциплін і вимогами вищих навчальних закладів до абітурієнтів; зниження якості природничо-математичної підготовки випускників закладів ІІІ та ІV рівнів акредитації та її невідповідність вимогам сучасного ринку праці; недостатнє фінансування освіти з боку держави.

І всі ці недоліки та проблеми призвели до того, що останні десятиліття Україна відчуває дефіцит фахівців, які роблять найбільш вагомий внесок у виробництво внутрішнього валового продукту. Вагомою причиною такого дефіциту є втрата популярності науково-технічних, інженерних професій і, як наслідок, зменшення зацікавленості у вивченні предметів природничої, технологічної, математичної освітніх галузей у молоді, про що свідчить негативна динаміка кількості випускників шкіл, які проходять ЗНО з математики, фізики, хімії та біології.

Міністерством освіти і науки розроблено Концепцію розвитку природничо-математичної освіти. Проект документа винесений для громадського обговорення.

Головною метою концепції є сприяння розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) як фундаменту конкурентоздатності та економічного зростання нашої держави, що покликані формувати новітні STEM-компетентності громадян, підготувати фахівців нової генерації, здатних до засвоєння, втілення та розробки сучасних знань та новітніх технологій.

У проекті документа наголошується, що з метою активного залучення молоді до дослідницько-експериментальної, конструкторської діяльності, удосконалення основних STEM-умінь, включаючи обчислювальне мислення, та здобуття цифрової грамотності потрібно впроваджувати нові методи та форми організації освітнього процесу.

Серед новітніх технологій які починають запроваджуються в природничих дисциплінах є цифрові лабораторії. Це сучасне обладнення для створення та проведення найрізноманітніших досліджень природничого спрямування, які можливі та необхідні в новій українській школі. Їх використання та застосування дає можливість працювати як за шкільною програмою так і проводити цілком нові дослідження. Використання цифрових лабораторій значною мірою підвищує наочність не тільки в ході самої роботи, але й під час обробки результатів, які можна провести завдяки новим вимірювальним приладам: датчики рн-середовища, температури, вологості, освітленості, серйевих скорочень та інші. Актуальність використання цифрових лабораторій на уроках біології, хімії, фізики зумовлена необхідністю переформування навчального рівня на європейські стандарти активно використовуючи інформаційні технології.

Автори Концепції розвитку природничо-математичної освіти очікують, що  впровадження STEM-освіти в освітній процес дозволить підвищити якість освіти, формувати і розвивати навички науково-дослідницької та інженерної діяльності, ранню професійну самовизначеність школярів, популяризувати інженерні професії поширювати інноваційний педагогічний досвід та освітні технології тощо.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ