Пригоди у чарівній казці. «Вечірник, Полуночник і Світанок» (українська народна казка)(продовження). Вибірковий переказ частин твору. Наш урок цікавим буде!Казку люблять усі люди!І дорослі, і малі,Тобто, й наші школярі. Будемо ми працювати,Й руку вправно піднімати. Підготувала вчитель початкових класів. Казка кличе нас усіх, Перещепинської гімназії «Крок»Починаємо мерщій!.. Юлія Ващенко
У які пригоди потрапляв Світанок?Настав час прощатися з дідом і бабою. Виніс дід чарівного меча, віддав хлопцеві, баба ще порадила.— Коли будеш вилазити звідтіля на світ, то спершу почепи до шнура каменя. Попрощався хлопець з дідом і бабою, пішов шукати царівни. Йшов не довго, не коротко, аж побачив у скалі печеру. Зайшов, а там сидить у кутку красива дівчина. Побачила вона хлопця та й каже.— Тікай, бо скоро змій прилетить. Як увидить він тебе, то зжере.— А хто ти така? — питається хлопець. Тут і розказала дівчина, що вона царева дочка, а украв її з царського саду, куди вона вийшла погуляти, великий семиголовий змій. Узяв Світанок дівчину і — в дорогу. Аж чує: земля двигтить, за ними летить, женеться семиголовий змій. Замахнувся хлопець дідовим мечем — зрубав змієві шість голів, а сьомої не може. Довго билися, рубалися, аж хлопець упав знесилений. Тоді царівна хлюпнула на нього цілющою водою, він ожив, одрубав змієві сьому голову.
Що ж чекає далі братів і царівну?Скоро казка мовиться, та не скоро діло робиться. Набрів хлопець на діру у скелі, де чекали на його старші брати. Узяв кінець шнура, прив'язав до його царівну. А вона зняла з руки перстень, переламала: одну половину взяла собі, а другу дала хлопцеві. Витягли старші брати царівну, знов опустили шнура, а хлопець згадав бабину пораду, почепив до його каменя. Дотягнули брати до половини його і кинули. Задумався Світанок, пішов у ліс. Побачив орлине гніздо: велика сова саме хотіла з'їсти маленьких орлят. Замахнувся хлопець мечем, одігнав сову, захистив од смерті орлиних дітей. Тут надлетів орел і каже:— За те, що ти врятував моїх дітей, я стану тобі в допомозі.— Допоможи мені, орле, вибратися звідтіля наверх.— Добре... Тільки на запас візьми багато м'яса і живучої води. Вернувся хлопець до діда і баби, випросив у їх вола, зарізав його. М'ясо і живучу воду приладнав до спини орла, сам сів на його. Полетіли.
Що пролетять трохи — і дає хлопець орлові з'їсти м'яса, що пролетять — знов дає м'яса. Та під самим верхом орлові забракло м'яса. Тоді хлопець одрізав і дав йому свою литку, а на рану полив живучою водою. Вона зажила. Питається орел:— Що ти давав мені їсти в останній раз? А хлопець:— Давав своє м'ясо. Так вибрався молодший брат наверх. Пішов він до царя, а там весілля: його старший брат жениться з царівною. Вона ж нікому не хоче казати правди, бо брати настрахали. Світанок — одразу ж до царя. Розказав, як його старші брати обманули, показав половину персня, а царівна — свою половину. Тут же цар наказав гнати геть за брехню старшого і середнього братів. А наймолодший брат оженився з царевою дочкою. На тому й казці кінець.