Прикметник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

Українська мова,  6 клас. Учитель Кузьменко Людмила Альбертівна. Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 250 з поглибленим вивченням математики Деснянського району міста Києва

Тема уроку: Прикметник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Очікувані результати уроку

Після цього уроку учні/учениці зможуть:

• знати загальне значення прикметника;
• визначати морфологічні ознаки прикметника;
• визначати синтаксичну роль прикметника в реченні.

Регламент уроку

1. Вступна частина  - до 5 хвилин.
2. Основна частина – 35 хвилин.
3. Заключна частина – 5 хвилин.

Хід уроку

1.Вступна частина

Оголошую тему і очікувані результати уроку; прошу заповнити таблицю «З-Х-Д»^[1], заздалегідь підготовлену на дошці, (у зошитах учні таблиці не записують):

2. Основна частина

2.1.Пропоную учням прочитати текст, спроектований на інтерактивну дошку.

                                                        Карпати

Ось ми в карпатському лісі. Він росте на схилі гори. Йдемо вузькою звивистою стежкою. Навколо справжнє зелене море! Дерева  величезні, листя на них густе, і вони ніби вітають нас, погойдуючи розлогим віттям.

Раптом на стежку вибігає король карпатських гір – олень. Зустріч для нього, мабуть, несподівана. Він стає, мов укопаний, і дивиться на нас спокійними, чистими, як весняне небо, очима. Ми боїмося ворухнутися. І все-таки олень злякався якогось шерхотіння і швидше за стрілу помчав у гори.

2.2.Прошу учнів назвати прикметники, аргументувати відповідь.

2.3. Бесіда за питаннями, робота з текстом.

Зверніть увагу, як змінюються прикметники в тексті. Від чого залежать категорії роду, числа й відмінка прикметника?

Випишіть 4 словосполучення іменників з прикметниками, у дужках вказавши рід, число, відмінок.

2.4.Опрацьовуємо правило на сторінці 128 (3 абзаци). Заповнюємо таблицю «З-Х-Д».

2.5.Проведення творчого експерименту.

Використовую інтерактивний текст, що має ефект зникнення слів від дотику на інтерактивній дошці, пропоную учням вилучити всі прикметники з тексту. Прочитати речення, поділитися враженнями. Ставлю запитання:

 «На вашу думку, яка роль прикметників у тексті?».

2.6. Виконання тренувальних вправ.

 «У яких стилях можуть вживатися прикметники?»

Виконання вправи 330 (усно).

«Яка роль прикметників у художньому стилі?».

Опрацьовуємо правило на сторінці 128 (рубрика «Роль у мовленні»). Заповнюємо таблицю «З-Х-Д».

Ставлю учням питання про те, яким членом речення може бути прикметник.

Виконання Вправи 333 (1,2 речення) – списати речення, підкреслити прикметники як члени речення.

1. Вже листопад підкрався з-за дубів, і гай знімає золоту перуку.
2. Попрощалось ясне сонце з чорною землею, виступає круглий місяць з сестрою зорею.

2.7.Опрацьовуємо правило на сторінці 128 (4 абзац). Заповнюємо таблицю «З-Х-Д».

3.Заключна частина.

 Рефлексія за допомогою методу «Листки самооцінювання».

Пропоную учням заповнити листки самооцінювання. Наприклад, форма  листа  може бути такою.

                                   Листок оцінювання результатів

 вивчення теми «Прикметник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

Критерії оцінки (0-потребує вдосконалення; 1-задовільно; 2-прекрасно).

4.Домашнє завдання.

Вивчити правило на сторінці 128.

Написати невеликій твір-опис (10-15  речень) у художньому стилі  на одну із запропонованих тем: «Зашелестів дощ», «Вечір наближається скорою ходою»¸ «Ріка заснула в берегах». Використати в тексті прикметники-епітети.

Методичний коментар: таблиця «З-Х-Д» («Знаємо-Хочемо дізнатися-Дізналися») є одним із способів графічної організації та логіко-змістовного структурування матеріалу. Учні/учениці при цьому згадують про те, що вони вже знають, вони вчаться ставити запитання, підтверджують свої нові знання.

 Заповнювати таблицю потрібно поступово, послідовно виконуючи такі кроки:

1.До ознайомлення зі змістом теми заповнити першу та другу колонки: «Знаю», «Хочемо дізнатися».

2. У ході уроку заповнювати колонку «Дізналися».

3. Підвести підсумки роботи, зіставляючи зміст колонок.

Методичний коментар: метод «Листи самооцінювання» дозволяє швидко підвести підсумки уроку, привчає до короткого викладення і пояснення власних оцінок. Цей метод можна застосувати у кінці уроку,  запропонувавши учням   заповнити листки само оцінювання. Після цієї роботи вчитель може попросити кількох учнів прочитати свою оцінку та прокоментувати її, запитати, чого б учні хотіли навчитися на подальших уроках. Ці оцінки вчитель може враховувати під час оцінювання

                                          Використані джерела

1.Навчаємо мислити критично: посібник для вчителів/автори-укладачі О.І.Пометун, І.М.Сущенко.- Дніпропетровськ: Ліра, 2016.

2.Українська мова. Підручник для 6 класу  загальноосвітніх навчальних закладів. Заболотний О.В., Заболотний В.В. – К.: Генеза, 2016. Стор.128-130

^[1] Опис методів подано наприкінці у рубриці «Методичний коментар»