Прикметник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Про матеріал
Поглиблення знань учнів про прикметник; удосконалення вмінь і навичок правильно ставити питання до прикметника; визначати прикметники в тексті, відрізняти їх від інших частин мови, узгоджувати прикметники з іншими частинами мови; визначати синтаксичну роль прикметників; збагачувати активний словниковий запас учнів; роз- вивати мовлення, логічне мислення учнів, уяву; виховувати почуття прекрасного, любов до всього живого.
Перегляд файлу

 

Тема. Прикметник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична      

          роль.

Мета. Поглибити знання учнів про прикметник; удосконалювати вміння і навички правильно

          ставити питання до прикметника; визначати прикметники в тексті, відрізняти їх від

           інших частин мови, узгоджувати прикметники з іншими частинами мови; визначати

           синтаксичну роль прикметників; збагачувати активний словниковий запас учнів; роз-

           вивати мовлення, логічне мислення учнів, уяву; виховувати почуття прекрасного,

           любов до всього живого.

Хід уроку

І. Повідомлення теми, мети, завдань уроку. Мотивація навчання.

    Слово вчителя. На сьогоднішньому уроці ми з вами будемо працювати з мовною темою

    « Прикметник…» А також ми будемо говорити про природу й прекрасну пору року–весну. 

ІІ. Актуалізація опорних знань.

    1.Прослуховування аудіозапису співу птахів; відгадування за голосами,який птах; демонс-трація карток із зображенням птахів.

   2.Складання асоціативного куща «Весна».

       Голосна                                              Рання

Весела                                                           Зелена

Тепла                                                                Яскрава

Сонячна                     Весна                            Квіткова

ІІІ. Сприймання й осмислення навчального матеріалу.

    1.Робота над загальною схемою «Частини мови».

    - До яких частин мови належить прикметник?

    2.Робота з таблицею « Прикметник як частина мови» (за підручником).

    3.Дайте визначення, що ми називаємо прикметником?

    4.Випишіть словосполучення – прикметник та слово, до якого він відноситься. Поставте запитання, визначте рід, число, відмінок.

Були у матінки -  Природи

Дві донечки такої вроди:

Хто їх побачив хоч на мить, -

Не міг забути й розлюбить.

Одну із доньок звали Флора.

У неї очі наче зорі;

Завжди замріяна, тендітна,

Ласкава, ніжна і привітна.

А Фауна швидка як вітер,

Могла за пташками летіти,

І за оленями стрибати

Та з білочками пустувати.

Обидві світ живий любили,

Відтак його боготворили;

Тож вирішила мудра мати

В придане їм дарунки дати.

Мрійливій Флорі – світ рослинний,

А жвавій Фауні – тваринний,

Щоб берегли і доглядали,

Від всього злого захищали.

Живуть в легендах і понині живого світу дві богині.

  5.Творче конструювання.

  Спишіть текст, з дужок виберіть один прикметник, який найбільше підходить за змістом. Яку роль у тексті виконують прикметники?

  Ще зовсім недавно важко було сонечку пробитися промінням крізь хмари. Вони (волохаті, важкі, незграбні), неначе (свинцеві, брудні) нависають над землею.

  На ще ( мокрих, вологих, вогких) пагорках, на схилах, зацвіли наші перші (ранні, весняні) квіти – мати -й- мачуха. В неї квітки (яскраві, яскраво-жовті), ніби краплини (гарячого, вранішнього) сонця. З-під (торішнього, сухого, пожухлого) листя соромливо виставить свою

(розкішну, запашну, фіолетову) квітку (волохатий, пухнастий) сон.  ( «Весна іде». О. Копи-

ленко).

  6.Робота в парах.

  З розрізнених картинок скласти пазл.  Скласти речення про предмет на малюнку, в речення обов’язково ввести прикметник.

  7.Синтаксична роль прикметників у реченні.

   Пояснення вчителя (у реченні прикметники можуть бути означеннями та присудками).

   Лункі октави дальніх голосів запише обрій у вечірній простір. Цей ліс живий.

  8.Гра «Плутанка».

  Слова переплутались. Потрібно з них скласти речення, визначити синтаксичну роль прикметників.

    З далекої блакитної височини розливаються пісні жайворонків.

    (височини, З, жайворонків, далекої, пісні, блакитної, розливаються).

  Фіалка була яскравою та запашною.

  (була, та, Фіалка, запашною, яскравою).

  9.Виконання вправи.

   Утворіть словосполучення, узгодивши в роді, числі й відмінку іменники з прикметниками.

           Золотий               поні

           Далекий              пшениця

           Златоглавий        церкви

           Дзюркотливий    джерело

          Добрий                  алея

          Тихий                    подорожі

          Широкий              Дніпро

І\/. Узагальнення  вивченого.

  Гра «Впіймай помилку».

 1)Прикметник – це службова частина мови. 2). Прикметник відповідає на питання який?

чий? 3). Прикметники змінюються лише за родами. 4). За значенням прикметники бувають

 якісними, відносними та присвійними. 5). Прикметники вказують на ознаку предмета.

6). У реченні прикметники виконують синтаксичну роль додатків та означень.

\/. Підсумки уроку, домашнє завдання.

 Чи сподобався вам урок? Якщо так, то чим саме?

 Що нове ви дізналися про прикметник?

 Які завдання були для вас складними?

 Д/з

Творче конструювання

  Ще зовсім недавно важко було сонечку пробитися промінням крізь хмари. Вони (волохаті, важкі, незграбні), неначе (свинцеві, брудні) нависають над землею.

  На ще ( мокрих, вологих, вогких) пагорках, на схилах, зацвіли наші перші (ранні, весняні) квіти – мати - й- мачуха. В неї квітки (яскраві, яскраво-жовті), ніби краплини (гарячого, вранішнього) сонця. З-під (торішнього, сухого, пожухлого) листя соромливо виставить свою

(розкішну, запашну, фіолетову) квітку (волохатий, пухнастий) сон.

  Ще зовсім недавно важко було сонечку пробитися промінням крізь хмари. Вони (волохаті, важкі, незграбні), неначе (свинцеві, брудні) нависають над землею.

  На ще ( мокрих, вологих, вогких) пагорках, на схилах, зацвіли наші перші (ранні, весняні) квіти – мати -й- мачуха. В неї квітки (яскраві, яскраво-жовті), ніби краплини (гарячого, вранішнього) сонця. З-під (торішнього, сухого, пожухлого) листя соромливо виставить свою

(розкішну, запашну, фіолетову) квітку (волохатий, пухнастий) сон.

  Ще зовсім недавно важко було сонечку пробитися промінням крізь хмари. Вони (волохаті, важкі, незграбні), неначе (свинцеві, брудні) нависають над землею.

  На ще ( мокрих, вологих, вогких) пагорках, на схилах, зацвіли наші перші (ранні, весняні) квіти – мати -й- мачуха. В неї квітки (яскраві, яскраво-жовті), ніби краплини (гарячого, вранішнього) сонця. З-під (торішнього, сухого, пожухлого) листя соромливо виставить свою

(розкішну, запашну, фіолетову) квітку (волохатий, пухнастий) сон.

  Ще зовсім недавно важко було сонечку пробитися промінням крізь хмари. Вони (волохаті, важкі, незграбні), неначе (свинцеві, брудні) нависають над землею.

  На ще ( мокрих, вологих, вогких) пагорках, на схилах, зацвіли наші перші (ранні, весняні) квіти – мати -й- мачуха. В неї квітки (яскраві, яскраво-жовті), ніби краплини (гарячого, вранішнього) сонця. З-під (торішнього, сухого, пожухлого) листя соромливо виставить свою

(розкішну, запашну, фіолетову) квітку (волохатий, пухнастий) сон.

  Ще зовсім недавно важко було сонечку пробитися промінням крізь хмари. Вони (волохаті, важкі, незграбні), неначе (свинцеві, брудні) нависають над землею.

  На ще ( мокрих, вологих, вогких) пагорках, на схилах, зацвіли наші перші (ранні, весняні) квіти – мати -й- мачуха. В неї квітки (яскраві, яскраво-жовті), ніби краплини (гарячого, вранішнього) сонця. З-під (торішнього, сухого, пожухлого) листя соромливо виставить свою

(розкішну, запашну, фіолетову) квітку (волохатий, пухнастий) сон.

  Ще зовсім недавно важко було сонечку пробитися промінням крізь хмари. Вони (волохаті, важкі, незграбні), неначе (свинцеві, брудні) нависають над землею.

  На ще ( мокрих, вологих, вогких) пагорках, на схилах, зацвіли наші перші (ранні, весняні) квіти – мати -й- мачуха. В неї квітки (яскраві, яскраво-жовті), ніби краплини (гарячого, вранішнього) сонця. З-під (торішнього, сухого, пожухлого) листя соромливо виставить свою

(розкішну, запашну, фіолетову) квітку (волохатий, пухнастий) сон.

  Ще зовсім недавно важко було сонечку пробитися промінням крізь хмари. Вони (волохаті, важкі, незграбні), неначе (свинцеві, брудні) нависають над землею.

  На ще ( мокрих, вологих, вогких) пагорках, на схилах, зацвіли наші перші (ранні, весняні) квіти – мати -й- мачуха. В неї квітки (яскраві, яскраво-жовті), ніби краплини (гарячого, вранішнього) сонця. З-під (торішнього, сухого, пожухлого) листя соромливо виставить свою

(розкішну, запашну, фіолетову) квітку (волохатий, пухнастий) сон.

  Ще зовсім недавно важко було сонечку пробитися промінням крізь хмари. Вони (волохаті, важкі, незграбні), неначе (свинцеві, брудні) нависають над землею.

  На ще ( мокрих, вологих, вогких) пагорках, на схилах, зацвіли наші перші (ранні, весняні) квіти – мати -й- мачуха. В неї квітки (яскраві, яскраво-жовті), ніби краплини (гарячого, вранішнього) сонця. З-під (торішнього, сухого, пожухлого) листя соромливо виставить свою

(розкішну, запашну, фіолетову) квітку (волохатий, пухнастий) сон.

  Ще зовсім недавно важко було сонечку пробитися промінням крізь хмари. Вони (волохаті, важкі, незграбні), неначе (свинцеві, брудні) нависають над землею.

  На ще ( мокрих, вологих, вогких) пагорках, на схилах, зацвіли наші перші (ранні, весняні) квіти – мати -й- мачуха. В неї квітки (яскраві, яскраво-жовті), ніби краплини (гарячого, вранішнього) сонця. З-під (торішнього, сухого, пожухлого) листя соромливо виставить свою

(розкішну, запашну, фіолетову) квітку (волохатий, пухнастий) сон.

  Ще зовсім недавно важко було сонечку пробитися промінням крізь хмари. Вони (волохаті, важкі, незграбні), неначе (свинцеві, брудні) нависають над землею.

  На ще ( мокрих, вологих, вогких) пагорках, на схилах, зацвіли наші перші (ранні, весняні) квіти – мати -й- мачуха. В неї квітки (яскраві, яскраво-жовті), ніби краплини (гарячого, вранішнього) сонця. З-під (торішнього, сухого, пожухлого) листя соромливо виставить свою

(розкішну, запашну, фіолетову) квітку (волохатий, пухнастий) сон.

 

 

 

 Вибіркова робота

Були у матінки -  Природи

Дві донечки такої вроди:

Хто їх побачив хоч на мить, -

Не міг забути й розлюбить.

Одну із доньок звали Флора.

У неї очі наче зорі;

Завжди замріяна, тендітна,

Ласкава, ніжна і привітна.

А Фауна швидка як вітер,

Могла за пташками летіти,

І за оленями стрибати

Та з білочками пустувати.

Обидві світ живий любили,

Відтак його боготворили;

Тож вирішила мудра мати

В придане їм дарунки дати.

Мрійливій Флорі – світ рослинний,

А жвавій Фауні – тваринний,

Щоб берегли і доглядали,

Від всього злого захищали.

Живуть в легендах і понині живого світу дві богині.

 

Були у матінки -  Природи

Дві донечки такої вроди:

Хто їх побачив хоч на мить, -

Не міг забути й розлюбить.

Одну із доньок звали Флора.

У неї очі наче зорі;

Завжди замріяна, тендітна,

Ласкава, ніжна і привітна.

А Фауна швидка як вітер,

Могла за пташками летіти,

І за оленями стрибати

Та з білочками пустувати.

Обидві світ живий любили,

Відтак його боготворили;

Тож вирішила мудра мати

В придане їм дарунки дати.

Мрійливій Флорі – світ рослинний,

А жвавій Фауні – тваринний,

Щоб берегли і доглядали,

Від всього злого захищали.

Живуть в легендах і понині живого світу дві богині.

 

Були у матінки -  Природи

Дві донечки такої вроди:

Хто їх побачив хоч на мить, -

Не міг забути й розлюбить.

Одну із доньок звали Флора.

У неї очі наче зорі;

Завжди замріяна, тендітна,

Ласкава, ніжна і привітна.

А Фауна швидка як вітер,

Могла за пташками летіти,

І за оленями стрибати

Та з білочками пустувати.

Обидві світ живий любили,

Відтак його боготворили;

Тож вирішила мудра мати

В придане їм дарунки дати.

Мрійливій Флорі – світ рослинний,

А жвавій Фауні – тваринний,

Щоб берегли і доглядали,

Від всього злого захищали.

Живуть в легендах і понині живого світу дві богині.

 

Були у матінки -  Природи

Дві донечки такої вроди:

Хто їх побачив хоч на мить, -

Не міг забути й розлюбить.

Одну із доньок звали Флора.

У неї очі наче зорі;

Завжди замріяна, тендітна,

Ласкава, ніжна і привітна.

А Фауна швидка як вітер,

Могла за пташками летіти,

І за оленями стрибати

Та з білочками пустувати.

Обидві світ живий любили,

Відтак його боготворили;

Тож вирішила мудра мати

В придане їм дарунки дати.

Мрійливій Флорі – світ рослинний,

А жвавій Фауні – тваринний,

Щоб берегли і доглядали,

Від всього злого захищали.

Живуть в легендах і понині живого світу дві богині.

 

Були у матінки -  Природи

Дві донечки такої вроди:

Хто їх побачив хоч на мить, -

Не міг забути й розлюбить.

Одну із доньок звали Флора.

У неї очі наче зорі;

Завжди замріяна, тендітна,

Ласкава, ніжна і привітна.

А Фауна швидка як вітер,

Могла за пташками летіти,

І за оленями стрибати

Та з білочками пустувати.

Обидві світ живий любили,

Відтак його боготворили;

Тож вирішила мудра мати

В придане їм дарунки дати.

Мрійливій Флорі – світ рослинний,

А жвавій Фауні – тваринний,

Щоб берегли і доглядали,

Від всього злого захищали.

Живуть в легендах і понині живого світу дві богині.

 

Були у матінки -  Природи

Дві донечки такої вроди:

Хто їх побачив хоч на мить, -

Не міг забути й розлюбить.

Одну із доньок звали Флора.

У неї очі наче зорі;

Завжди замріяна, тендітна,

Ласкава, ніжна і привітна.

А Фауна швидка як вітер,

Могла за пташками летіти,

І за оленями стрибати

Та з білочками пустувати.

Обидві світ живий любили,

Відтак його боготворили;

Тож вирішила мудра мати

В придане їм дарунки дати.

Мрійливій Флорі – світ рослинний,

А жвавій Фауні – тваринний,

Щоб берегли і доглядали,

Від всього злого захищали.

Живуть в легендах і понині живого світу дві богині.

 

Були у матінки -  Природи

Дві донечки такої вроди:

Хто їх побачив хоч на мить, -

Не міг забути й розлюбить.

Одну із доньок звали Флора.

У неї очі наче зорі;

Завжди замріяна, тендітна,

Ласкава, ніжна і привітна.

А Фауна швидка як вітер,

Могла за пташками летіти,

І за оленями стрибати

Та з білочками пустувати.

Обидві світ живий любили,

Відтак його боготворили;

Тож вирішила мудра мати

В придане їм дарунки дати.

Мрійливій Флорі – світ рослинний,

А жвавій Фауні – тваринний,

Щоб берегли і доглядали,

Від всього злого захищали.

Живуть в легендах і понині живого світу дві богині.

 

Були у матінки -  Природи

Дві донечки такої вроди:

Хто їх побачив хоч на мить, -

Не міг забути й розлюбить.

Одну із доньок звали Флора.

У неї очі наче зорі;

Завжди замріяна, тендітна,

Ласкава, ніжна і привітна.

А Фауна швидка як вітер,

Могла за пташками летіти,

І за оленями стрибати

Та з білочками пустувати.

Обидві світ живий любили,

Відтак його боготворили;

Тож вирішила мудра мати

В придане їм дарунки дати.

Мрійливій Флорі – світ рослинний,

А жвавій Фауні – тваринний,

Щоб берегли і доглядали,

Від всього злого захищали.

Живуть в легендах і понині живого світу дві богині.

 

Були у матінки -  Природи

Дві донечки такої вроди:

Хто їх побачив хоч на мить, -

Не міг забути й розлюбить.

Одну із доньок звали Флора.

У неї очі наче зорі;

Завжди замріяна, тендітна,

Ласкава, ніжна і привітна.

А Фауна швидка як вітер,

Могла за пташками летіти,

І за оленями стрибати

Та з білочками пустувати.

Обидві світ живий любили,

Відтак його боготворили;

Тож вирішила мудра мати

В придане їм дарунки дати.

Мрійливій Флорі – світ рослинний,

А жвавій Фауні – тваринний,

Щоб берегли і доглядали,

Від всього злого захищали.

Живуть в легендах і понині живого світу дві богині.

 

Були у матінки -  Природи

Дві донечки такої вроди:

Хто їх побачив хоч на мить, -

Не міг забути й розлюбить.

Одну із доньок звали Флора.

У неї очі наче зорі;

Завжди замріяна, тендітна,

Ласкава, ніжна і привітна.

А Фауна швидка як вітер,

Могла за пташками летіти,

І за оленями стрибати

Та з білочками пустувати.

Обидві світ живий любили,

Відтак його боготворили;

Тож вирішила мудра мати

В придане їм дарунки дати.

Мрійливій Флорі – світ рослинний,

А жвавій Фауні – тваринний,

Щоб берегли і доглядали,

Від всього злого захищали.

Живуть в легендах і понині живого світу дві богині.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
17 січня 2019
Переглядів
2558
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку