Прислів’я та приказки - узагальнена пам’ять народу

Про матеріал
Прислів'я навчають - перед тим, як щось сказати, добре подумай, а якщо вже сказав - відповідай за свої слова.
Перегляд файлу

Приказки про слово

Мова - це душа, найвище багатство, скарб кожного народу. Наші предки звертали увагу на чистоту, щирість, вагу слів. 

Солов'їна, барвінкова, калинова — якими ще епітетами можна «прикрасити» українську мову ?

Кожен народ цінує і дбає про материнську мову — ось чому в нашій рідній мові складено так багато прислів'їв і приказок. Прислів'я та приказки збагачують мову, роблять її образнішою, яскравішою. Їх називають ще приповідками, пословицями; найдавніша їх назва — притчі. До неоціненних коштовностей українського фольклору належать прислів’я та приказки, вони є висновками з життєвого досвіду.

В дитинстві приємно нам було, коли батьки хвалили нас за хорошу оцінку в щоденнику, і як засмучувалися ми, коли вони сварилася за зроблену шкоду. А все тому, що слово має велику силу: ним можна заспокоїти чи порадувати, а можна й образити чи засмутити. Словом потрібно дорожити, оберігати його й не кидати на вітер. 

Прислів'я навчають - перед тим, як щось сказати, добре подумай, а якщо вже сказав - відповідай за свої слова. Адже слово може і лікувати, і ранити, часом допоможе, а іноді, сказане недоречно, і нашкодить. Про силу слова — наступна підбірка прислів'їв і приказок.

 

  • Для кожного його мова — найкраща й найсолодша.
  • Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.
  • Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові.
  • Рідна мова — не полова: її за вітром не розвієш.
  • Слово до слова — зложиться мова.
  • Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.
  • Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить.
  • Дурний язик попереду розуму біжить.
  • Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив.
  • Язиком вихати — не ціпом махати.
  • Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить.
  • Перше погадай, потім повідай.
  • Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть.
  • Не те гріх, що в рот, а те, що з рота.
  • Де багато слів, там мало діла.
  • Говори лише про те, що знаєш.
  • Говори менше — думай більше.
  • Говорити легко, робити важко.
  • Млин меле — мука буде, язик меле — біда буде.
  • Зайве говорити — тільки собі шкодити.
  • Як сорока хвостом, так і базіка мовою.
  • Меле день до вечора, а послухати нічого.
  • На словах густо, а в голові пусто.
  • Не спіши язиком, квапся ділом.
  • Гострий язик — дарування, довгий язик — покарання.
  • З базіками тримай язик за зубами.
  • Говорити не думаючи — це стріляти не цілячись.
  • Хто багато говорить, той мало творить.
  • Язик без кісток, що хоче, те й меле.
  • Бесіди багато, а розуму мало.
  • Добра голова не каже пусті слова.
  • Менше говори – більше вчуєш.
  • Найменше діло – балакать.
  • Розбалакались, як свиня з гускою!
  • Треба знати, де що сказати.
  • Не говори, що знаєш, але знай, що говориш.
  • Не знаєш, то мовчи, а знаєш – не кричи.
  • Як овечка: не мовить ні словечка.
  • Слово до ради, а руки — до звади.
  • Не кидай слова на вітер.
  • Слово старше, ніж гроші.
  • Від красних слів язик не відсохне.
  • Будь господарем своєму слову.
  • Красне слово — золотий ключ.
  • Слово — не полова, язик — не помело.
  • Мовивши слово, треба бути йому паном.
  • Слово — вітер, письмо — грунт.
  • Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.
  • Від теплого слова і лід розмерзається.
  • Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів.
  • Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.
  • Впік мене тим словом, не треба й вогню.
  • Гостре словечко коле сердечко.
  • Добре слово краще, ніж готові гроші.
  • Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш.
  • За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.
  • Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш.
  • Кого не б’є слово, тому й палиця не поможе.
  • Коня керують уздами, а чоловіка — словами.
  • Краще переконувати словами, як кулаками.
  • М'які слова і камінь крушать.
  • На його слові можна мур мурувати.
  • На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся.
  • Не так то він діє, як тим словом сіє.
  • Слова пристають, як горох до стінки.
  • Слово вилетить горобцем, а вернеться волом.
  • Слово може врятувати людину, слово може і вбити.
  • Словом можна й місто збудувати.
  • Удар забувається, а слово пам'ятається.
  • Чиєсь одне слово губить діло.
  • Шабля ранить тіло, а слово — душу.
  • Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.
  • І від солодких слів буває гірко.
  • Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.
  • Язиком без ножа ріже.
  • Аз — били мене раз, буки — набили руки.
  • Байка байкою, а борщ стигне.
  • Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить.
  • Без буков та граматики не вчать і математики.
  • Більше діла — менше слів.
  • Будь господарем своєму слову.
  • Великої треба хусти, щоб зав’язати людям усти.
  • Від красних слів язик не відсохне.
  • Від ласкавих слів утихає гнів.
  • Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.
  • Від солодких слів кислиці не посолодшають.
  • Від теплого слова і лід розмерзається.
  • Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.
  • Впік мене тим словом, не треба й вогню.
  • Всяку їжу можна їсти, а не всяке слово можна сказати.
  • Гарне слово язикові не вадить.
  • Гірше болить від язика, як від ножа.
  • Гляди, щоб своїм язиком сам себе не зарізав.
  • Говори мало, слухай багато, а думай іще більше.
  • Говорити не думаючи — все одно, що стріляти не цілячись.
  • Говоріть так, щоб словам було тісно, а думкам просторо.
  • Гостре словечко коле сердечко.
  • Грамоті вчиться — завжди пригодиться.
  • Добра слава варта спадщини.
  • Де багато слів, там мало мудрості.
  • Де мало слів, там більше правди.
  • Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.
  • Діла говорять голосніше, як слова.
  • Для правди багато слів не треба.
  • Добре говорить, та зле робить.
  • Добре слово краще, ніж готові гроші.
  • Добре, що зуби стережуть язика.
  • Добрим словом мур проб’єш, а лихим і в двері не ввійдеш.
  • Довгий язик у того, у кого короткі руки.
  • Дурний язик — голові не приятель.
  • Дурний язик попереду розуму біжить.
  • Душа мудреця в його мові.
  • З пісні слова не викидають і свого не вставляють.
  • За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.
  • За слова більше людей кається, ніж за мовчанку.
  • І від солодких слів буває гірко.
  • Кинув слово — як на вітер.
  • Кого не б’є слово, тому й палиця не поможе.
  • Коли голова думає, язик відпочиває.
  • Коня керують уздами, а чоловіка — словами.
  • Красная мова находить добрії слова.
  • Красне слово — золотий ключ.
  • Краще не обіцяти, як слова не здержати.
  • Краще переконувати словами, як кулаками.
  • Краще послизнутись ногою, ніж язиком.
  • Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів.
  • Ласкаве слово лучче карбованця.
  • Менше говори, більше почуєш.
  • Мова  не полова.
  • Мова, як мед, точиться.
  • Мовивши слово, треба бути йому паном.
  • Мовлене полетить, писане зостанеться.
  • М’які слова і камінь крушать.
  • На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся.
  • Наймогутніша зброя — слово.
  • Народ скаже  як зав’яже.
  • Не бий дубцем, а карай слівцем.
  • Не вислухана мова не варта нічого.
  • Не говори, що знаєш, але знай, що говориш.
  • Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить.
  • Не давши слова — кріпись, а давши — держись.
  • Не кидай слова на вітер.
  • Не кидай словами, як пес хвостом.
  • Не стидно мовчать, коли нема чого сказать.
  • Не так то він діє, як тим словом сіє.
  • Не те гріх, що в рот, а те, що з рота.
  • Не хочеш почути поганих і дурних слів, не кажи їх сам.
  • Охочому сперечатись слів не бракує.
  • Перше погадай, потім повідай.
  • Пташку пізнають по пір’ю і пісні, а людину  по мові й мислі.
  • Птицю пізнати по пір’ю, а людину по мові.
  • Пуста мова не варта доброго слова.
  • Рана загоїться, лихе слово назавжди залишиться.
  • Рідна мова – не полова: її за вітром не розвієш.
  • Розумну річ приємно й слухать.
  • Сім раз поверни язиком, перш ніж сказати.
  • Сказане слово  — було і нема, а написане живе вічно.
  • Сказане слово  — срібне, не сказане  — золоте.
  • Слова ласкаві, а думки лукаві.
  • Слова пристають, як горох до стінки.
  • Слова щирого вітання дорожчі від частування.
  • Слово — вітер, письмо — грунт.
  • Слово  до ради, а руки  до звади.
  • Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.
  • Слово — не полова, язик — не помело.
  • Слово — не стріла, а глибше ранить.
  • Слово вилетить горобцем, а вернеться волом.
  • Слово вилетить горобцем, а вернеться яструбом.
  • Слово вчинкові  як брат.
  • Слово до ради, а руки — до звади.
  • Слово до слова — зложиться мова.
  • Слово людину підіймає.
  • Слово може врятувати людину, слово може і вбити.
  • Слово на гору може підняти, а може у болото кинути.
  • Слово скаже, як снопа зав’яже.
  • Слово старше, ніж гроші.
  • Словом, як шовком вишиває, а ділом  як шилом шпигає.
  • Словом і місто можна здобути.
  • Спочатку аз та буки, а тоді вже й до науки.
  • Стережися людини, що не говорить, і собаки, що не гавкає.
  • Сьогодні подумай, а завтра скажи.
  • Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть.
  • Так зав’яже вузла язиком, що не розв’яже й зубами.
  • Тисячу раз пожалієш, що сказав, а раз, що змовчав.
  • У дурня язик попереду ніг біжить.
  • Удар забувається, а слово пам’ятається.
  • Уста промовляють, та серця не торкають.
  • Холодним словом серця не зігрієш.
  • Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує.
  • Хто говорить  сіє, хто слухає  жне.
  • Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.
  • Хто мовчить, той двох навчить.
  • Чиєсь одне слово губить діло.
  • Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив.
  • Шабля ранить тіло, а слово — душу.
  • Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.
  • Що кому треба, той про те й теребить.
  • Що на думці, те й на язиці.
  • Язик говорить — голова розплачується.
  • Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить.
  • Язик мій  ворог мій.
  • Язик перед розумом біжить.
  • Язик — мій найтяжчий ворог.
  • Язиком без ножа ріже.
  • Язиком вихати — не ціпом махати.
  • Як овечка: не мовить ні словечка.
  • Як питали, так і відповідали.
  • Як привітаєшся, так і відкажуть.
  • Який “Добрий день”, такий і “Доброго здоров’я”.

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
31 липня
Переглядів
82
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку