Прислівник:загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди прислівників.

Про матеріал
Поняття про прислівник як частину мови, формування вміння розпізнавати прислівники в реченнях, визначати їхнє загальне значення та граматичні ознаки, правильно використовувати прислівники в мовленні; виховувати повагу до загальнолюдських моральних цінностей; розвивати увагу, логічне мислення, пам’ять.
Перегляд файлу

Тема: Прислівник:загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди прислівників.

Мета: дати поняття про прислівник як частину мови, формувати вміння розпізнавати прислівники в реченнях, визначати їхнє загальне значення та граматичні ознаки, правильно використовувати прислівники в мовленні; виховувати  повагу до загальнолюдських моральних цінностей; розвивати увагу, логічне мислення, пам’ять.

Тип уроку:  урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, орфографічний словник.

 

Хід уроку

І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

-  Бесіда.

— Що ви пам’ятаєте про прислівник?

— Наведіть приклади прислівників.

Записати речення, вказати в них слова,  що означають  ознаку дії, ознаку  іншої ознаки. Поставити до цих слів питання.

І. Шуба гріє людину взимку, а праця – постійно. Зоравши неліниво, заживеш щасливо. Талан – не птах, що прилітає зненацька. Трудяща копійка годує довіку.

ІІ. Ледар літо проспав, а восени облизня впіймав. Хлібороб сподівається щороку, а рибалка щодня. Удосвіта встанеш, то більше діла зробиш. Як погано зшив, то  хоч гарно випрасуй.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

У багатьох прислівниках, утворених від прикметників за допомогою суфіксів , , наголос з останнього складу переноситься на другий від кінця: бли5зько, ва5жко, ву5зько, гла5дко, глу5хо, гну5чко, м’я5ко, ни5зько, стру5нко, то5нко, чі5тко, шви5дко, мовча5зно, чарі5вно.

А в деяких трискладових прислівниках наголос з останнього або передостаннього складу пересувається на перший: ве5село, ви5соко, бо5язко, га5ряче, гли5боко, де5шево, до5рого, за5пашно, по5рожньо.

У прислівниках, утворених злиттям прийменника з короткою формою прикметника, наголос часто переходить на перший склад:

за5ново, за5світла, на5глухо, на5різно, на5чисто, по5просту, по5різно; але:

надо5вго, допі5зна, доси5та, поти5ху, зави5дна.

У прислівниках, утворених від іменників, наголос переважно зберігається той самий: ва5лом, га5музом, ра5зом, ча5сом, догори5, дотла5, зіспо5ду, спозара5нку, щове5чора, щора5зу і т. ін.

Але в частині прислівників, утворених злиттям прийменника з іменником, наголос пересувається на перший склад: бе5звісти, на5взнак, на5вхрест, о5пліч, по5біч, по5руч, по5тайки, по5ночі, по5шепки.

У прислівниках, утворених від числівників, наголос зберігається той самий: заодно5, удво5х, учотирьо5х, вде5сятеро, нап’я5теро, наше5стеро; тільки два прислівники мають подвійний наголос: на5дво5є і на5тро5є.

Робота з підручником.

(Учитель може запропонувати учням прочитати теоретичний матеріал підручника.)

Бесіда.

— На які питання відповідають прислівники?

— На які групи за значенням вони розподіляються?

— Які морфологічні ознаки має прислівник?

Опрацювання таблиці.

Розряди прислівників за значенням

Способу дії як? яким способом? подібно чому? подібно кому?

Красиво, високо, тихо, так, по-нашому, по-дитячому, спросоння

Міри і ступеня дії скільки? якою мірою? як багато? наскільки?

Надто поспішав, надзвичайно швидко, недостатньо активний, дуже високий

Часу дії коли? відколи? доки? з якого часу? по який час?

Завтра, тепер, учора, ранком, щохвилини, з давніх-давен, завжди

Місця дії де? куди? звідки? в якому напрямку? Навколо, тут, скрізь, усюди, лісом, праворуч, згори, здалека, униз

Причини дії чому? чого? через що? з якої причини? від чого?

Згарячу, зосліпу, зопалу, спросоння, мимоволі

Мети дії для чого? навіщо? з якою метою? Наперекір, навмисно, на радість, на зло

ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.

 

* Вибірковий диктант.

Виписати прислівники, поставити до кожного питання, з’ясувати його належність до певного розряду за значенням.

Узимку чекай, сподівайся на літо, мій сину. (Є.Гуцало.) Неси в душі напоготові матусин мудрий заповіт! (М.Нагнибіда.) Взагалі, у нас говорять – як ходять: прямо, повноросто, навпрошки (Б.Олійник.) У кожної людини душа щасливо й гордо ожива. (О.Довгий.) Та тут зненацька збудився я. (П.Тичина.) Вгорі на білих поплавках застигли сонячні хмарини. (Д.Луценко.) Сходить сонце стороною і назустріч нам іде. (М.Стельмах.) Чорне хмарище суне повагом. (М.Старицький.) Хай буревій впокорить все  навколо, але  не моє серце молоде! (М.Гриценко.) Загін, навксач лети! (А.Малишко.) Минули вдосвіта якесь село. За вигоном котило поле  вдалеч. (Б.Олійник.) Знов зоря світання стерла сон крилом, цвірінчить горобчик срібно за вікном. (В.Сосюра.) Сидить просмолена ворона в береті сонця набакир. (Л.Костенко.) І лобода одвіку для синиць зарані до зими готує сім’я. (М.Самійленко.) Напевне, знічев’я учора й сьогодні гукають та манять людей верховини. (П.Воронько.)

* Пояснювальний диктант.

Визначити прислівники, з’ясувати  належність до певного розряду за значенням і синтаксичну роль кожного.

 Будь довічно, злагодо, між нами! (М.Самійленко.) Адже коли повсякчас битись, то серце може озлобитись. (М.Вороний.) Любов і надію з’єднай воєдино. Чого ж тобі треба, смішна ти людино? (А.Малишко.) Невтомна думка виростає увись і вдаль, углиб і вшир. (М.Рильський.) А пісня грати  розбивала вщент. (Л.Костенко.) Щастя й біль єднаєш воєдино. Чому не вкинеш слова у розмову? Вона була б жвавішою подвійно. (А.Малишко.) Звісно, я ще міг звести парітю внічию (Є.Гуцало.) Ви усміхнулись яснозоряно, і я схилився упокорено. (М.Вороний.)

* Диктант з коментуванням.

Визначити синтаксичну роль прислівників.

Навколо очерет, кущі, гудуть над лозами хрущі. (М.Сіренко.) Ми всі постаємо з коріння вишень і верб вкраїнських споконвік. (М.Самійленко.) І знову завихрилось в’южно і сніжно. (Л.Первомайський.)  Приємно серцеві і зору  у течії проміння і тепла. (О.Довгий.) Але духу, духу тісно  на землі малій! (Олександр Олесь.) Добре, що серце не знає омани. Добре, що наші дороги кипучі. (А.Малишко.)

* Робота біля дошки.

Записати речення, підкреслити в кожному члени речення. Назвати речення прості й складні. Якими членами речення виступають прислівники?

І. Добре річці з притоками. З піснею кожному легко. Краще певне ремесло, ніж безмежне поле. На старому вогнищі легко вогонь розводити. Гострий ніж щвидшевідріже шмат. Вчитися ніколи не пізно. Важко знайти голку в скирті сіна. Добре з усіх боків очі мати (з чужої пряжі батоги плести). Від роботи тяжко, а без роботи важко. Погано жити безтурботному й безсловесному.

* Робота з підручником. Виконання вправи ___

 

* Переписати, на місці крапок уставляючи прислівники.З’ясувати синтаксичну роль прислівників. У яких реченнях  прислівники вживаються у ролі іменників?

Краще ... зранку, ніж нічого до вечора. “Завтра” оманливе, певне лише “...”. “Вчора” не доженеш, а від “...” не втечеш. Одне “...” краще двої “завтра”.

Народна творчість.

Для довідок. Трішки. Вчора. Завтра. Сьогодні.

* Розподільний диктант

Запишіть словосполучення з прислівниками в три стовпчики: I — прислівниквиражає ознаку дії; II — прислівник виражає ознаку предмета;

III — прислівник виражає ознаку ознаки.

Працювати самовіддано, широко розстилатися, приїхати надовго, таємничо кружляючи, ніколи не забувати, зупинка на півдорозі, падіння сторчака, надзвичайно весело, так далеко, зовсім інший, перекинутий догори, низько навислий.

*Вправа на відновлення тексту.

Вставте відповідні за змістом прислівники.

До X ст. новий рік у Київській Русі … починався з нового місяця … , у дні, близькі до весняного рівнодення. … , після прийняття християнства, з’явився юліанський календар, нове літочислення —від народження Христа і новий початок року — 1 березня. До того часу … на Україні було літочислення від сотворення світу, за яким 1992 рік, наприклад, рахується 7500 роком.

(О. Ковальчук)

Довідка: завжди, навесні, пізніше, всюди.

*Фразеологічний тренінг.

Замініть фразеологізми близькими за значенням прислівниками з довідки,

правильно наголошуючи їх. Укажіть розряд прислівників за значенням.

Одна нога тут, а друга там,— … Ніс у ніс — … До останньої нитки — … Голкою ніде ткнути — … Бурмотіти під носа — … На однійноті — … Знати як облупленого — … На власні очі — … З першогослова — … Слово по слову — … Як сніг на голову — …

Довідка: раптово, швидко, дуже тісно, тихо, особисто, близько,поступово, відразу, дуже добре, монотонно, наскрізь.

*Робота з підручником.

(Виконання вправ і завдань +____)

Гра «Знайди пару».

До поданих прислівників доберіть антоніми й запишіть парами. Складіть

3–4 речення з прислівниками на вибір.

Швидко, далеко, вперед, вдень, зранку, учора, колись, темно,

добре, голосно, мало, по-новому, по-нашому, весело, знизу, влітку.

Гра «Одним словом».

Передайте зміст словосполучення, речення одним словом — прислівником.

(Виграє той, хто жодного разу не помилився.)

Як-небудь, сяк-так, як прийдеться — … (абияк). Старанно зроблено,виготовлено — … (акуратно). Без зацікавлення, все одно, немає значення — … (байдуже). Високо в небі, в повітрі — … (вгорі).

На дрібні шматочки, частини, повністю — … (ущент). Куди-небудьу невизначеному напрямку, за межі чогось — … (геть). Не несучи нічого із собою, без зброї, не докладаючи особливих зусиль — … (голіруч). Внизу, на землі — … (долі). До недавнього часу — … (донедавна). До повного задоволення — … (донесхочу). Абсолютно все, нічогоне залишаючи — … (дочиста). Даремно, безрезультатно — … (марно).

Охоче, із задоволенням, з любов’ю до якого-небудь заняття — … (залюбки). Послідовно, одне за одним — … (підряд). У гніві, дуже розсердившись — … (спересердя).

VІІ. Підбиття підсумків уроку.

VІІІ.   Домашнє завдання. 

docx
Додано
26 жовтня 2023
Переглядів
653
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку