Притча на уроках математики

Притча — невелика оповідь, що в алегоричній формі подає моральне повчання. Вона прищеплює загальнолюдські цінності. Притчі завжди давали людям привід для роздумів про сенс людського життя, про роль людини на землі. Це дуже ефективний засіб розвитку, виховання і навчання. Мудрість, яка подається в простій і зрозумілій формі вчить дітей думати, розвиває інтуїцію і уяву, навчить також знаходити рішення проблем.

Притча про тачку

Мета: визначити мотиви, що спонукають трудитися кожного з будівельників. Життя наповнено змістом тільки у того, хто переслідує велику мету.

Троє чоловіків, напружуючись щосили, везуть важкі тачки з камінням. Перехожий поставив кожному з них те саме запитання:

-     Що ти робиш?

 Перший відповів:

-     Хіба не бачиш? Везу цю прокляту тачку.

Другий сказав:

-    Заробляю собі на хліб.

А третій промовив:

-     Будую місто.

Запитання: У чому полягають відмінності між цими мотивами? А як ви працювали сьогодні? Досягли своєї мети?

Історія про ліхтар

Мета: показати значення точного висловлю­вання думки для її розуміння.

Це сталося в ті часи, коли на вулицях міст не було освітлення. Якось уночі мер зіштовхнувся з горо­дянином. Тоді мер віддав наказ, щоб ніхто не ви­ходив уночі без ліхтаря. Наступної ночі мер зно­ву зіштовхнувся з цим же городянином.

—    Ви не читали мого наказу? — сердито запи­тав мер.

—    Читав, — відповів городянин. — Ось мій ліх­тар.

—    Але у вашому ліхтарі нічого немає.

—    У наказі про це не згадувалося.

Уранці з'явився новий наказ, що зобов'язував устав­ляти в ліхтар свічку в разі виходу вночі на вули­цю. Увечері мер знову налетів на того самого го­родянина.

—    Де ліхтар? — закричав мер.

—    Ось він.

—    Але в ньому немає свічки!

—    Ні, є. Ось вона.

—    Але вона не запалена!

—    У наказі нічого не сказано про те, що потріб­но запалювати свічку.

І меру довелося видати ще один наказ, який зобов'язував громадян запалювати свічки в ліх­тарях, виходячи вночі на вулицю.

Запитання. Що викликало непоро­зуміння між мером і городянином? Чи траплялися подібні випадки в житті? Який треба зробити висновок?

Притча «Урок Метелика».

Мета: показати значення зусиль, які треба докласти, щоб досягти мети у житті.

Якось у коконі з’явилася маленька щілина. Крізь неї поступово почав пробиратися метелик, який хотів нарешті розправити свої крильця. Людина, проходячи в той момент повз, почала спостерігати за цим дійством. Минула година, дві, три, після чого метелик вирішив покинути свої зусилля. Щілина залишилася такою ж маленькою.

Тоді людина вирішила допомогти. Взяла ніж і розрізала кокон. Метелик легенько вийшов з нього, але його тільце залишилося бути слабким та немічним, а прозорі крила майже не рухалися.

Людина продовжувала спостерігати, чекаючи, що ось-ось крила маленького розправляться й зміцніють, і він зможе злетіти. Цього так і не сталося!

Запитання. Чи допомогла людина метелику? Що треба робити нам, щоб досягти успіхів у навчанні?

Притча «Все в твоїх руках»

Мета: показати значення самостійності в житті, вміння робити висновки та приймати рішення.

Колись давно, в одному місті, жив мудрець. Слава про його мудрість рознеслась далеко навколо його рідного міста, люди здалеку приходили до нього за порадою.

Але був у місті чоловік, який заздрив його славі. Прийшов він якось на луг, спіймав метелика, посадив його між зімкнутих долонь і подумав:

 – Піду я до мудреця і спитаю у нього: скажи, о наймудріший, який метелик у мене в руках: живий або мертвий?  Якщо він скаже «мертвий», я відкрию долоні, метелик полетить.  Та, якщо він скаже «живий» – я зімкну долоні, і метелик помре. От тоді всі й зрозуміють, хто з нас розумніший.

Так все і сталось. Заздрісник прийшов у місто і спитав у мудреця:

– Скажи, о наймудріший, який метелик у мене в руках: живий чи мертвий?

Пильно дивлячись в очі, мудрець сказав:

– Все в твоїх руках!

Запитання. Чи сподобалась вам відповідь мудреця? Чи правильно він повів себе?