Притча Р. Баха «Чайка Джонатан Ливінгстон»
в аспекті позитивної терапії
У Концепції Нової української школи є гарна метафора про «фаршировану рибу». Саме так описують випускника «старої школи», який буквально «напханий» знаннями, які обтяжують молоду людину і, водночас, не дають їй можливості бути справді гнучкою і корисною для сучасного мінливого суспільства. Концепція НУШ також дає точні характеристики «живої риби», тобто описує дуже конкретні якості та ознаки, які б повинна мала мати принципово нова модель навчального закладу середньої освіти і відповідно з яким багажем мав би виходити молодий випускник майбутнього. Вчителі повинні навчити дітей думати і говорити, брати на себе відповідальність, справлятися з гнівом, злістю, соромом та іншими «складними» емоціями. Отже, головне, навчити молодих людей бути просто самим собою і поважати світ.
У школі я одночасно працюю вчителем зарубіжної літератури й практичним психологом. На своїх уроках часто використовую психологічні «родзинки» позитивної терапії, навички яких у майбутньому допоможуть дітям у дорослому житті.
Позитивна психотерапія - форма психотерапії, розроблена Носсарат Пезешкіані (німецьким неврологом, психіатром та психотерапевтом іранського походження) у 1968 році. Метод спрямований на мобілізацію внутрішніх ресурсів людини для прийняття позитивних рішень в будь-яких, навіть найскладніших життєвих ситуаціях (пам`ятаємо про «живу рибу»!). Це сукупність прийомів, найбільш ефективних у поєднанні з основами терапії (добросердечність, помірна емпатія, базова довіра і щирість, конструктивні відносини із соціумом). Виходячи з головної тези позитивної психотерапії, щасливий не той, у кого немає проблем, а той, хто знає, як правильно впоратися з труднощами, і вміє знаходити максимально можливу кількість рішень проблемних ситуацій. Позитивна психотерапія може стати одним із шляхів балансування своєму житті, вона навчає тому, як бути її Автором. Позитивна психотерапія як метод покликана допомогти людині не загубитися в потоці стрімких подій епохи, знайти себе і повірити в те, що як птах народжений для польоту, так і людина створена для щасливого життя.
Основні положення позитивної психотерапії
1. Згідно з ідеєю методу, позитивне уявлення про людину виходить з того, що кожна людина від народження володіє двома основними здібностями: пізнавати й любити.
2. Метод позитивної психотерапії заснований на глибокій вірі в те, що кожен наділений певною мірою всіма необхідними індивідуальними здібностями, щоб жити щасливо. Пезешкіан писав, що людина - шахта, повна дорогоцінних каменів. Одне із завдань - відшукати прихований цінний скарб, підняти його з надр людської душі і показати світові у вигляді застосування природних задатків й талантів, що у кінцевому підсумку призводить до самореалізації людини. Виконання своєї життєвої місії - це основа задоволення в житті.
3. Доступність всім соціальним й віковим групам. Принцип простоти та універсальності дає можливість легко застосовувати ідеї Пезешкіана кожному у важкі моменти життя без базової психологічної освіти.
4. Проблема приймається, а не заперечується життєвого досвіду. У центрі методу досліджуються два питання: «Що у всіх людей спільного?», «Чим люди відрізняються?»
5. Акцент у всьому процесі взаємодії робиться на людські можливості як основному й первинному моменті його зцілення. Метод бачить причину виникаючих проблем особистості в пригнічених та нерозвинених областях духовного міжлюдського спілкування. Це призводить до джерел конфліктів та порушень у житті.
6. Основою методу стали три важливих принципа.
7. Спрямованість на розвиток та майбутнє. Метод навчає формувати майбутнє через прийняття ситуацій сьогодення. Визнання повної відповідальності за життя допомагає кожному робити конкретні кроки по зміні своєї реальності. Суть цього принципу можна висловити народною мудрістю: «Якщо ти хочеш мати завтра те, чого у тебе ніколи не було, тобі потрібно прийняти рішення і зробити сьогодні те, чого ти ніколи не робив».
8. Важливий момент - унікальність особистості. Життя не має стандартів. Здатність побачити у сьогоднішній реальності те, що може зробити людину щасливою, дати йому сили на конкретний крок уперед до своїх цілей й отримати від нього радість робить кожного творцем власного «Я» і наділяє мудрістю життя.
Психолого – педагогічні прийоми застосування позитивної терапії на уроках
Прийом 1. Відсутність або недолік ресурсів благополуччя (позитивних емоцій, визначених якостей характеру, сенсу) можуть призвести до розвитку стійкої депресії, коли життя здається порожнім. У «позитивному вступі» учень описує конкретний випадок, коли зміг максимально проявити себе й використати свої найкращі якості.
Прийом 2. Учень виділяє в позитивному вступ свої сильні сторони й називає ситуацію, в яких ці риси характеру йому вже допомагали.
Прийом 3. Обговорюємо ситуації, в яких гідності людини можуть привнести в її життя задоволення, залученість та сенс. Учень заводить «щоденник радості», в якому кожен вечір описує три позитивні події минулого дня, важливі або незначні.
Прийом 4. Говоримо про прощення як про потужний інструмент, який дозволяє нейтралізувати почуття гніву і гіркоти або навіть перетворити їх в позитивні емоції. Учень пише лист вибачення, в якому описує чиюсь провину перед собою, свої почуття і обіцяє пробачити кривдника (тільки в тому випадку, якщо це можливо). Вручати лист адресату не потрібно.
Прийом 5. Обговорюємо вдячність як довгу подяку. Учень пише лист людині, якій не подякував як слід, й особисто передає лист адресату.
Прийом 6. Повертаємося до того, що ведення щоденника і вияв головних якостей вдачі приносять позитивні емоції.
Прийом 7. Говоримо про оптимізм, надію у відповідному стилі опису: у основі оптимістичного стилю лежить здатність вважати погане тимчасовим, минущим й випадковим. Учень думає про двері, які для нього закрилися. А які відкрилися?
Прийом 8. Обговорюємо, як розпізнавати ключові переваги членів сім'ї.
Прийом 9. Людина може дарувати свій час, один з найбільших дарів. Учень робить щось, що вимагає великої кількості часу й задіює його ключові переваги.
Прийом 10. Говоримо про повноту життя, що поєднує в собі задоволення, залученість й сенс.
Завдання уроку з використанням прийомів позитивної терапії - допомогти учням навчитися спілкуватися з іншими людьми, знайомитися і заводити друзів, підтримувати добрі стосунки, мирно вирішувати складні ситуації, краще розуміти себе, краще розуміти свої емоції і керувати ними, спілкуватися з новими людьми, розширювати коло своїх інтересів, ставати більш відповідальними і впевненими в собі.
Перебуваючи в ролі ведучого і спостерігача, вчитель в процесі заняття може діагностувати актуальний стан учнів, наявність у них тимчасових перспектив, ресурси, на які можна спиратися у подальшій роботі. Досвід проведення уроку показує, що в процесі роботи також добре діагностується знижене емоційний стан, наявність у учнів кризових станів, суїцидальних намірів.
Урок проводиться в руслі позитивної терапії, спрямованої на формування позитивного настрою, профілактики гострих кризових станів, суїцидальної поведінки підлітків. Заняття також сприяє створенню позитивної емоційної єдності групи. Урок передбачає попередню роботу учнів, а також домашнє завдання з його подальшим аналізом (можливі індивідуальний і груповий аналіз).
Адресна аудиторія - учні 8 класу.
Шлях до мрії
(вивчення повісті-притчі Річарда Бах «Чайка Джонатан Лівінгстон» з використанням прийомів позитивної терапії Носсарат Пезешкіані)
Мета:
Обладнання: портрет Р. Баха, тексти повісті-притчі
Тип уроку: комбінований
Форма проведення: урок-діалог
Учитель. Ми звикли бачити чайку на море, там, де ми зазвичай проводимо літо. Існує повір'я, зустріч з нею приносить щастя. Відомий дослідник Арктики Нансен мріяв хоча б раз в житті побачити цього птаха.
А сьогодні ми з вами спробуємо пройти, а точніше пролетіти дорогою героя Річарда Баха Чайки на ім'я Джонатан Лівінгстон.
Льотчик і письменник: прозаїк, філософ, публіцист. Навряд чи комусь, крім Річарда Баха, вдалося б поєднати одне й друге. Хіба що Антуану де Сент-Екзюпері. Своє життя вони присвятили пошуку себе. Особистість Річарда Баха може слугувати прикладом для кожного з нас, як і його Чайка на ім'я Джонатан. Сьогодні на уроці ми поділимося враженнями від прочитаного твору, простежимо за його сюжетом, впевнемося, що кожна людина – творець своєї долі.
III. Активізація опорних знань, умінь і навичок, спираючись на випереджальне домашнє завдання.
IV. Аналітико-інтерпретаційна робота над текстом.
Кожна група працює над однією з трьох розділів твору. Отримавши при цьому завдання: скласти словник зі слів і виразів, в яких на їхню думку, укладені важливі проблеми людського буття. У кожній групі є художник, який під час обговорення намагається проілюструвати те, що говорять учні.
Відповіді дітей.
Вправа для учнів з використанням прийомів позитивної терапії Носсарат Пезешкіані.
- Діти, будь ласка, скажіть по одному слову, що асоціюється у вас зі словом «мрія». Усі слова запишемо на дошці.
Об`єднайте дітей у групи й попросіть кожну групу обрати три слова із записаних на дошці:
фантазія |
політ |
небо |
майбутнє |
казка |
море |
думка |
зірки |
кохання |
життя |
птах щастя |
свобода |
щастя |
надія |
радість |
вітрило |
літо |
ідеал |
думки |
крила |
музика |
родина |
чарівництво |
пурпурові вітрила |
посмішка |
диво |
повітряні замки |
краса |
- Кто хоче розповісти про людей з власного досвіду або персонажів з лтератури, для яких те чи інше поняття було мрією?
Запитання для бесіди.
Робота з текстом.
Читання уривка про життя та виховання Джонатана Лівінгстона.
Позитивний діалог.
(розвиток вміння винаходити рішення проблемних ситуацій у підлітковому віці).
Арт-терапевтичне завдання. (Додаток 1)
Учитель проводить майстер-клас з виготовлення чайки, на крилах якої необхідно було написати послання-нагадування про політ і відправити чайку в політ ... до тієї людини, якій ви б хотіли подякувати за за придбані цінні знання.
Фізкультхвилинка «Політ чайки».
- Уявіть, що в Джонатана з`явилися учні. Об`єднайтеся в групи й придумайте танок про те, як Джонатан учив чайок літати. Розкажіть, що він відчув під час польоту.
Вправа «Інтерв'ю з Джонатаном Лівінгстоном».
(Інсценізація 2-х учнів)
V. Підсумкова бесіда.
Висновок. Твір «Чайка Джонатан Лівінгстон» принесла своєму авторові світову популярність і любов читачів різних країн. Він став символом безмежних можливостей того, хто вміє мріяти, вірить у досконалість і любить життя. І не можна не полюбити Чайку на ім'я Джонатан Лівінгстон, і не можна не бути вдячним Річарду Баху, який побачив в кожному з нас невигаданого Джонатана Чайку. Джонатан – це символ безкінечних можливостей того, хто вміє мріяти, вірити в досконалість, любити життя. І тоді людина здатна пізнати добро, любов, і знайти свій сенс життя.
Притча мотивує не сидіти склавши руки! Є мрія? Вставай і дій. Все в твоїх руках. Саме так чинить Джонатан Лівінгстон. Він рухається до своєї мети і досягає її, не дивлячись на біль, страждання, нерозуміння з боку близьких. Книга як нагадування того, що ми вільні жити і чинити так, як вважаємо за правильне, а не так, як вимагає від нас суспільство.
VI. Завдання додому.
- Розпитайте своїх батьків про мрії в їхньому житті, які вже здійснилися та які ще не здійснилися, і запишіть їхні відповіді.
Використані джерела:
психотерапії, 2007.
Додаток 1.