Прийоми вітагенного навчання на уроках російської мови та літератури Прийом стартової актуалізації життєвого досвіду

Горева Оксана Володимирівна,

учитель-методист  російської мови і літератури

Южноукраїнської загальноосвітньої школи №4

Прийоми  вітагенного навчання на уроках російської мови та літератури Прийом стартової актуалізації життєвого досвіду

  Прийом досить поширений на практиці, адже він має за мету з’ясувати, який рівень знань з теми мають окремі учні та клас у цілому, чи є в учнів життєвий досвід із цієї теми та який. Опираючись на отриману інформацію, учитель вирішує, які методи та прийоми використати для пояснень нової теми.

Форми організації роботи можуть бути такими:

1. Пряма постановка запитання.

2. Опис життєвої ситуації, при якому ставиться проблемне запитання.

3. Обговорення письмових робіт, у яких учні виклали свої вітагенні знання з теми.

Приклади використання прийому на уроках мови:

• Пряма постановка запитань (в 5 класах з українською мовою навчання):

1. Кто из вас пользуется русским языком дома? Кто умеет читать на русском языке?

2. Сколько букв в украинском и русском языках? Какая в них разница?

3. Какие буквы вам надо использовать на русском языке вместо апострофа?

4. Что вы знаете о правилах переноса слов? Случались ли с вами случаи неправильного переноса слов?

5. Слышал ли кто-нибудь из вас слова  «аканье», «оканье», «иканье»?

  На уроках мови та літератури з метою оптимізації навчального процесу  завжди використовую зелено-червоні сигнальні картки, які допомагають учням відповідати при прямій постановці запитань невербально. Використовувати їх можна за домовленості з дітьми. Наприклад, зелений колір – так, червоний – ні, або зелений колір – буква а, червоний – о, зелений – -н-, червоний – -нн- тощо. Запитання для гри «Так – ні»  можуть бути такими (для 8-их класів з українською мовою навчання):

1. Глагол – служебная часть речи? (нет).

2. Глагол на украинском языке – дієслово? (да).

3. Начальная форма глагола называется инфинитивом? (да).

4. Инфинитивы имеют окончания –ть, -ти? (нет).

5. Глагол чаще всего является в предложении определением? (нет).

6. Вы можете назвать 5 глаголов, не задумываясь? (да, нет).

7. На доске в теме урока записан 1 глагол. Это правильно? (нет).

       Використовуючи картки, учні показують свій рівень засвоєння теми, а вчитель бачить кожного, хто правильно чи неправильно відповідає, і далі може проводити урок, використовуючи диференціацію.

      Крім карток, можна використовувати на різних етапах уроку й інші невербальні форми роботи. Наприклад, учні дуже добре запам’ятовують, що частин мови 10 (як пальців на руках), стилів мови 5 (як пальців на одній руці), а один із них, великий, який відрізняється від інших, уособлює розмовний стиль, інші 4 тримаються разом – вони книжні, тому на деякі запитання учні можуть відповідати пальцями.

• Опис життєвої ситуації, при якому ставиться проблемне запитання (в 5 класах з українською мовою навчання):

1. Уявіть, що вам треба відповісти на запитання молодшої сестри, чому набір літер називають то алфавітом, то азбукою, то абеткою. Звідки пішли ці назви?

2. Ви читаєте української та російською мовами слово «кит». Чи однакове значення воно має ?  Поясніть чому.

3. Які правила мовного етикету ви найчастіше не виконуєте?

4. Вам потрібно написати лист товаришеві, який мешкає в Росії, і ви не впевнені, що правильно пишете слова. Як ви вчините в цій ситуації?

Приклади використання прийому на уроках літератури:

• Пряма постановка запитань на уроках літератури  (в 6-их класах з російською мовою навчання):

1. Кто из вас слышал фразу «Это миф, а не реальность»?

2. Кто читал какие-то мифы?

3. Кто смотрел мультипликационные фильмы по мифам Древней Греции? Кому было интересно? Кто захотел после просмотра прочитать другие мифологические истории?

4. Кто слышал такие имена: Зевс, Геракл, Прометей, Афина, Геркулес?

5. Кто может объяснить значение фразеологизмов авгиевы конюшни, танталовы муки, ахиллесова пята, прометеев огонь?

• Опис життєвої ситуації, при якому ставиться проблемне запитання, на уроках літератури (ситуації):

1. У вас есть возможность прочитать произведения Шекспира на английском и на русском языке. Что вы выберете и почему?

2. Вы стали свидетелем разговора одноклассников о пословицах и поговорках. Один утверждал, что их надо знать, другой опровергал эту мысль. На чью сторону вы станете?

3. Вашему младшему брату родители читают русские и украинские сказки. Он спросил, почему они так похожи. Ответьте ему.

4. Ваша подружка посмотрела фильм «Гарри Поттер и философский камень» и не считает нужным читать эту книгу к уроку литературы. Что вы ей посоветуете?

5. Некоторые люди не любят читать фантастику. Как вы их переубедите?

• Обговорення письмових робіт, у яких учні виклали свої вітагенні знання з теми

1. В конце урока учитель просит учеников дать на отдельных листках ответ на вопрос типа «Что я знаю про басни?» (6 класс), «Почему мне нравятся (не нравятся) детективы?» (7 класс), «Легко ли мне готовить устное сообщение по литературе?».

2. Домашнее задание в виде сочинения-миниатюры «Что я знаю про рифму», «Что я без подготовки могу рассказать о Пушкине», «О чем бы я рассказал на уроке внеклассного чтения».

3. В конце учебного года можно предложить ученикам выбрать из программы по литературе те произведения, которые им хотелось бы изучать в следующем учебном году. Например, в конце 8 класса выбрать «Алхимик»  Пауло Коэльо или «Чайка по имени Джонатан Ливингстон» Ричарда Дэвида Баха для изучения в 9 классе, в конце 6 класса «Профессия» Айзека Азимова или «Скеллиг» Дэвида Амонда для 7 класса.