Проблема історичної пам'яті та засудження наслідків війни у творах
світової літератури. Особливість уроку в тому, що його можна провести біля пам'ятників загиблим воїнам та пов'язати із сьогоденням.
Проблема історичної пам'яті та засудження наслідків війни у творах
світової літератури
Мета уроку: узагальнити знання із теми "Література проти війни", удосконалювати навички текстологічного аналізу твору, ознайомитись з позакласними творами про війну, виховувати повагу до захисників Вітчизни та її історії.
Хід уроку:
І.Мотивація пізнавальної діяльності учнів
(На фоні аудіозапису пісні із кінофільму " Офіцери"- слово вчителя)
Сьогодні ми проведемо наш урок на могилі воїнів Другої світової війни, війни, яка загубила життя мільйонів людей, дітей, юнаків, які так же як і ми хотіли жити, мріяти, ходити босоніж по теплій після літньої грози землі, закохуватися у гарних довгокосих дівчат, створювати з ними сім'ї, народжувати дітей. Але не судилось... Тяжким горем увірвалась в їхнє життя війна. Ми сьогодні прийшли сюди, щоб ще раз згадати ті роки, ті жахи, що довелось пережити людям. Адже особлива пам'ять - це пам'ять серця. А особлива увага до пам'яті цих людей - це вдячність за їх подвиг.
А світова література не просто передає із покоління в покоління художні твори про події воєн, а й виховує у читачів почуття доблесті, обов'язку перед народом, Батьківщиною.
А поскільки ми прийшли згадати подвиг людей у Другій світовій війні, давайте запалимо на братській могилі свічки - як символ нашої з вами пам'яті про них.
ІІ. Запалення свічок
ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку.
ІV. Актуалізація опорних знань учнів.
1.Бесіда з учнями
- Як називається розділ, який ми зараз вивчаємо?
( Література проти війни)
- Про яку війну йдеться мова?
(Друга світова)
- З якими словами асоціюється у вас слово війна?
(Жах, насилля, смерть, кров, безвихідь)
- Що ви знаєте про цю війну із кінофільмів, розповідей своїх бабусь, дідусів?
- Які твори входять до розділу, що ми вивчаємо та хто їх автори?
(Г.Белль «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...», М.Шолохов "Доля людини", «Мене вбито під Ржевом» О.Твардовського)
- Чи мають відношення письменники до подій, що зображають у своїх творах? Якщо мають, то яке?
( О.Твардовський у 1939 р. був мобілізований до служби в армії, де він виконував обов'язки кореспондента військової газети. У фронтовій пресі працював і впродовж Великої Вітчизняної війни)
( Г.Белль, навчаючись у гімназії кайзера Вільгельма відмовився вступати до "гітлерюгенду" - спілки фашистської молоді. Шість років перебував на фронтах Другої світової війни, але ніколи не стріляв у людину. В складі окупаційних військ побував і на Україні ( Львів, Одеса, Черкаси, Київ).
Висновок: Г.Белль - німець, але проти насилля
(М.Шолохов як військовий кореспондент часто виїжджав на місця боїв. Його твори на військову тематику публікувались в газеті "Правда" та інших виданнях.
- Які враження лягли в основу вірша "Мене вбито під Ржевом"?
2. Виразне читання вірша О.Твардовського "Мене вбито під Ржевом"
- Чому розповідь ведеться від першої особи?
(Узагальнений образ молодого покоління людей, що воювали)
3. Пісня у записі Л.Гурченко "Сын, сынок"
- Що спільного між віршем О.Твардовського і піснею Л.Гурченко?
(Герой - молодий хлопець, він загинув на війні)
- Які враження , емоції виникли у вас після прослуховування пісні?
4. Бесіда за оповіданням М.Шолохова "Доля людини"
- В чому розкривається героїчний характер А.Соколова?
- Як ви оцінюєте поведінку А.Соколова у полоні?
- Що допомогло герою у всіх випробуваннях залишитись людиною?
- Що вас особисто захоплює в цьому образі?
5. Бесіда за оповіданням Г.Белля «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…»
- Що довелось пережити героєві оповідання?
- Зачитайте опис зовнішності, коли юнака було поранено?
- Яким ви бачите майбутнє цього молодого хлопця?
- Чому він не має імені?
6. Виразне читання віршів про війну
Р. Рождественський "На батарее были сплошь девчонки", Н. Рибалко "И будет так , неотвратимо будет...", В.Висоцький "Наши деды ушли", Ю. Друніна "Девчонки".
7.Проблемне питання
Один із героїв творів світової літератури побував у полоні. Це - Андрій Соколов. Через це випробовування пройшли десятки тисяч радянських людей.
Одна із кореспонденток газети "Вперед" Г.Шевченко, перебуваючи в Польщі,
відвідала табір "Освенціум". Ось її враження:" Шалено вразив мене такий факт. Одночасно з нашою групою на екскурсію в Освенціум приїхало вісім автобусів дітей з Ізраїлю ( більше трьохсот осіб). Вони дружньо зайшли у декілька бараків, поклали там живі квіти, а потім на території зібрались в коло і довго в унісон читали молитву. Згодом дружно пройшлись територією, скрізь клали квіти і повернулись до автобусів.
Зовсім по - іншому вели себе українські діти. Вони не ходили, а бігали від
барака до барака, жваво і з посмішкою фотографувались на їх фоні та біля колючого дроту... Було боляче і соромно на це дивитись. Чи то просто на таких дітей з України я натрапила, чи то пам’ять у кожного народу своя..." (Газета "Вперед" (31 березня 2012 року).
- Про яку пам'ять говорить кореспондент?
- Чи вразило вас щось у поведінці українських дітей?
- Чому вони себе так вели?
VII. Актуальність проблеми?
- Чи актуальна ця проблема сьогодні?
1. Перегляд відео (https://www.youtube.com/watch?v=6JOe6fs289o)
2. Читання віршів про військові дії на Донбасі
VІІI. Підсумок уроку
Важко пояснити , чому не всі однаково шанують пам'ять людей, що пройшли дорогами війни, загинули, захищаючи свою Вітчизну. Можливо, вам доведеться шукати цієї відповіді все життя. А джерелом ваших роздумів хай стануть твори світової літератури і наш сьогоднішній урок.