Проблема психологічної готовності старшокласників до тестування

    «Test» у перекладі з англійської мови означає «перевірка». Термін у 1899 році ввів в обіг американський психологи Джеймс Кейтелю. Проте тести  як засіб оцінювання в навчальних закладах  вперше почали використовуватися  у Великобританії ще у 1864 році.

   Від інших методів і прийомів оцінювання тестування відрізняється  більшою об’єктивністю, скорочує час на перевірку, сприяє дотриманню єдиних вимог, унеможливлює випадковість під час оцінювання знань. Проте є і мінус – тестування дозволяє дуже швидко і чітко визначити рівень знань людини, а ось її здібності залишаються поза увагою.

    Розглядаючи проблему готовності до тестування, слід визначити, рівень розвитку пізнавальних процесів старшокласників дозволяє їм  успішно упоратися з такою формою оцінювання.

   Говорячи про особливості уваги, слід підкреслити, що старші школярі легко можуть зосередити увагу на предмет діяльності, вони володіють прийомами переключення уваги, можуть самі правильно її організовувати. У них переважає довільна увага. Розвиток окремих сторін уваги призводить до вдосконалення спостережливості.

    Пам'ять також стає довільною, керованою. Старший школяр володіє різними прийомами запам’ятовування, може виділити у матеріалі головне, систематизувати його на власний розсуд, сформулювати те, що запам’яталось. Різко збільшується обсяг осмисленого запам’ятовування.

   Мова учнів старшокласників стає лексично багатою, більш гнучкою за інтонацією. Іноді письмова мова розвинена краще, ніж усна.

   Уява старших школярів характеризується великим розвитком самоконтролю. Фантазія, що раніше безконтрольно відводила учня у бік від реальності, зараз критично осмислюється.

   Мислення наближається до мислення дорослої людини. У цілому їхні пізнавальні можливості відрізняються підвищенням розумової діяльності, здатністю до розуміння абстрактного матеріалу, довільністю інтелектуальної діяльності.

  Таким чином, розвиток пізнавальних процесів забезпечує їхню готовість до тестування, а саме:

• уміння виділяти головне;
• уміння бачити схожості та відмінності, порівнювати;
• уміння працювати зосереджено;
• уміння згадувати те, що потрібно для відповіді на запитання;
• уміння узагальнювати та диференціювати;
• уміння міркувати та робити висновки.

  Безумовно, учень повинен володіти достатнім обсягом знань з предмета, що поєднує у собі:

• сформовані поняття з предмета;
• наявність ряду відомостей загального характеру.

 Під час підготовки до тестування перед школярем постає проблема великого обсягу фактологічного, конкретного матеріалу, який не завжди логічно між собою пов’язаний.

  Для вирішення даної проблеми психологи рекомендують робити шпаргалки-конспекти, в яких на окремих аркушах пропонують представити  у вигляді логічних схем, моделей, зміст вивченої теми. Основні розділи навчального матеріалу повинні бути висловлені у вигляді коротких тез зі встановленням логічних зв’язків між ними.

   Головні положення, думки краще виділити червоним кольором, обґрунтування думок – синім, конкретизацію – коричневим, функціональні особливості (якщо є) – зеленим і т. ін. Стрілками ( прямими, хвилястими, пунктирними та ін.) позначити зв’язки, відносини тощо.

   Займаючись художнім оформленням логічних моделей тієї чи іншої теми – розфарбуванням рамочок, стрілок чи інших символів – учень зосереджується на основних моментах даної проблеми, встановленні зв’язків між окремими думками, осмисленні цілого. На думку психологів, чим більше часу учень витрачає на такі заняття, тим ефективною буде засвоєна інформація. Таким чином, набувається важливий життєвий досвід легкого засвоєння важкого.

    Після того, як учень опрацював навчальну інформацію, склав логічну схему, оформив її, осмислив, шпаргалка, по суті, стає непотрібною. Учень вільно зможе  відтворити навчальний матеріал.

 Потрібно пам’ятати, що засвоюються не слова, а думки, вкладені в них. Чим більше розмаїття позитивних та осмислених зв’язків з одиницею інформації, тим легше вона відтворюється у ситуаціях використання. Крім того, корисно пам’ятати, що завдання в тестах не пов’язані одне з одним, тому знання, які застосували  в одному, вже вирішеному, зазвичай не допомагають, а тільки заважають концентруватися та правильно відповісти на нове завдання.

   Багато завдань можна швидше вирішити, якщо не шукати одразу правильний варіант відповіді, а послідовно виключати ті, які явно не підходять. Метод виключення дозволяє в результаті сконцентрувати увагу всього на одному - двох варіантах, а не п’яти-семи.

   Можна порекомендувати учням залишити час для перевірки своєї роботи, щоб встигнути подивитися її та помітити явні помилки.

   Не можна не враховувати стан нервової системи учня: ступінь його збудженості та врівноваженості, сили та рухливості (порушення нервової діяльності призводить до швидкої стомлюваності учня й негативно впливають на кінцевий результат). Для вирішення цієї проблеми доцільно проводити міні – тренування, майбутнього тестування, яке допоможе поступово адаптувати нервову систему до можливого майбутнього стресу. Для цього можна виконувати якомога більше різних опублікованих тестів з потрібних предметів. Необхідно пам’ятати, що одна з найважливіших вимог тестування – обмежений час виконання. Тому бажано тренуватися із секундоміром у руках: на одне завдання у найпростішій частині має витрачатися не більше двох хвилин.

   Також важливою є емоційна підготовка, яка допоможе школяреві впоратися із хвилюванням в перші хвилини тестування. Якщо учень дуже хвилюється, то краще прикрити очі, розслабитися, пригадати що – не будь приємне. І лише після того, як прийде «робочий стан», можна уважно прочитати запитання. Не може бути такого, щоб учень нічого не знав. Тому не слід засмучуватися та лякатися у першу ж хвилину. Рекомендується почати з того запитання, на яке учень може правильно відповісти. Поступово пригадаються і інші. Якщо відповідь невідома, то краще питання залишити і приступити до наступного.

  Як же можна сформулювати поради учня для самостійної підготовки безпосередньо  за декілька днів до тестування?   

1. Залежно від психологічного типу учня («жайворонок» або «сова») максимально використовувати вранішній або вечірній час.
2. Складаючи план на кожний день підготовки, необхідно чітко визначити , що саме сьогодні треба повторити або вивчити.
3. Необхідно чергувати заняття та відпочинок: 40 хвилин занять, потім 10 хвилин перерви (краще у цей час прийняти контрастний душ).
4. Напередодні тестування обов’язково необхідно виспатися. Бажано увечері зробити невеличку прогулянку.
5. Обов’язково налаштовуйтеся на сприятливий результат. Ніколи не слід думати про те, що із завданням можете впоратися.

 Таким чином, тестування, що передбачає розвиток самостійності та спеціалізацію розумових здібностей, формує індивідуальний стиль розумової діяльності як стійкої сукупності індивідуальних варіацій у способах сприйняття, запам’ятовування та мислення, за якими стоять різкі шляхи одержання, накопичення, переробки та використання інформації.