Процес організації рухливої гри у фв

Процес організації рухливої гри

План. Підготовка до проведення гри. Організація граючих. Пояснення гри. Способи вибору ведучого.

Підготовка до проведення гри. Вибір гри. Вибір гри залежить від:- задач уроку;- форми проведення занять / урок, перерва, свято, прогулянка.- складу групи, вікових і статевих особливостей, фізичної підготовкиучнів;- кількості учасників; - місця проведення гри;- наявності інвентаря;- місця гри на уроці /в якій частині уроку вона проводитиметься ; - стану погоди, якщо гра проводиться на свіжому повітрі; - часу проведення гри.

Вибір гри залежить від місця проведення. На свіжому повітрі можна проводити майже всі народні та рухливі ігри з великою інтенсивністю та обсягом; у невеликому, вузькому залі можна проводити ігри з шикуванням команд у шеренги і колони, а також ігри, в яких гравці беруть участь по черзі. Звертаємо увагу, що ігри, естафети повинні проводитись у чистому, провітреному спортзалі або пристосованому приміщенніДля проведення гри необхідно підготувати місце, перевірити стан залу чи майданчика. Майданчик для гри повинен відповідати розмірами віку учнів, які займаються. Необхідно в спортивному залі огородити знаряддя лавками або матами; лампи освітлювання, вікна повинні бути затягнуті сіткою, у залі перед проведенням необхідно зробити вологе прибирання.

На місцевості перевірити майданчик, щоб поле було рівним, очищеним від каміння, мати прямокутну форму: 8м х 12 м. Усі сторонні речі повинні бути на відстані 2-х м від майданчика. Влітку треба зняти дерен з майданчика і утрамбувати землю, взимку майданчик очистити від снігу, утрамбувати і оточити сніговим валом. Розмітку майданчика виконують або до уроку, якщо вона складна, або під час пояснення гри. Для деяких ігор, як наприклад, для гри "Перестрілка" розмітка може бути постійною, або можна використовувати розмітку майданчиків для волейболу, чи баскетболу. Межі майданчика мають бути чіткими, креслять їх на відстані 2-3 м від стінки.

Підготовка інвентарю та обладнання. Для проведення ігор, естафет використовують такий інвентар та обладнання: м'ячі малі, великі, набивні; естафетні палички, кубики, обручі, скакалки, стійки (заввишки 1,5 м), кеглі (пластмасові пляшки із саморобними малими м'ячами на закрутках), різнокольорові прапорці, лави, палиці, мішечки з піском. Для вчителя: свисток, секундомір, крейда, магнітофон та інше обладнання. Бажано, щоб інвентар був яскравим, кольоровим, добре помітним у грі, відповідав за вагою та розмірами віку гравців. Інвентар можна виготовляти на уроках трудового навчання. Учитель завжди повинен пам'ятати про правила техніки безпеки учнів під час проведення ігор та естафет. Слід використовувати такий інвентар, який при падіннях дітей, необережній передачі не зашкодить їхньому здоров'ю.Інвентар повинен відповідати анатомічним особливостям дітей, бути яскравим за кольором. Зберігати інвентар треба завжди в доброму санітарному стані. Учнів треба привчати правильно користуватися інвентарем. Роздають його після пояснення гри, коли дітям дати м’ячі раніше, вони не зможуть уважно слухати пояснення. Після проведення треба вимагати від учнів ретельного виконання завдань прибиранню інвентаря, сприяючи вихованню позитивних якостей, правильному ставленню до праці.

Попередній аналіз гри. Вибравши гру, необхідно продумати весь процес гри, написати план-конспект намітити моменти конфліктних ситуацій, падіння інтересу і шляхи запобігання їх. Намітити ведучого, або капітана, шляхи залучення до гри пасивних чи слабких учнів, заздалегідь намітити помічників, дати їм можливість підготуватися, ознайомитись з правилами, місцем проведення гри,

2. Організація граючих. Перед тим, як пояснити гру, необхідно правильно розташувати учнів, щоб вони добре бачили і чули керівника. Найкраще вишикувати їх у вихідне положення., з якого починається гра. Шикування гравців і місце керівника при поясненні залежить від виду гри. Якщо гра починається з шикування по колу, керівник займав місце в загальному колі, або на півкроку позаду; якщо коло велике, то на 1-2 кроки до середини кола. Не треба стояти у середині кола, не всі учні почують пояснення. Якщо гра починається з шикування в два кола / одне всередині другого/; то для пояснення треба гравців внутрішнього кола повернути до керівника, керівник стоїть при цьому у зовнішньому колі. Якщо граючі поділені на дві команди і вишикувані одна проти другої на велику відстань, необхідно для пояснення зблизити граючих, а після пояснення розвести їх на місця.

В цьому випадку керівник стає на середині майданчика у бокової лінії. Більшість естафет починається з шикування гравців у колони, паралельно одна біля одної. Такі ігри пояснюють з вихідного положення, колони стоять на відстані 2-3 м одна від одної, керівник стає попереду колон обличчям до граючих,Ігри, в яких гравці для початку розташовуються по всьому залу, пояснюють після шикування учнів у шеренгу. При поясненні керівник стоїть перед шеренгою на віддалі 3-4 м, щоб йому було видно обидва фланги. Вибираючи спосіб шикування учнів для пояснення гри, треба враховувати освітлення залу, не ставити обличчям до сонця і обличчям до вікна тому, що діти будуть відволікатися і не слухати пояснення гри.

3. Пояснення гри. Успішне проведення гри залежить від педагогічного таланту, артистичної майс¬терності, організаторських здібностей вчителя, його вміння дохідливо, коротко, цікаво пояснити гру, вміло керувати її процесом, бути об'єктивним та уважним в оцінці ігро¬вих дій учнів. При поясненні гри вчитель повідомляє ще раз назву гри, розповідає про роль кожного гравця, мету і хід гри, завдання ведучих і гравців, правила гри. Пояснювати гру необхідно спокійним голосом, не використовувати складних термінів, нові поняття необхідно пояснювати. Пояснення супроводжується показом неповним /жестами, окремими рухами/, повним /найскладніші моменти відтворюють або учні, або вчитель/, враховуючи настрій учнів, пояснення можна або скоротити, або пожвавити

Розповідь повинна бути короткою: затягнуте пояснення може перешкодити сприйняттю іграм. Виняток становлять ігри в молодших класах, які можна пояснити в казковій, захоплюючій формі. Розповідь повинна бути логічною, послідовною. Будь-яку гру слід пояснювати приблизно по такій схемі:назва гри (можна сказати, з якою метою гра проводиться);ролі граючих і їх розташування на майданчику;зміст гри;ціль гри;правила гри. Керівник повинен звертати увагу на настрій дітей, якщо вони відволікаються, треба скоротити пояснення або пожвавити його. Зміст гри детально пояснюється тільки тоді, коли учні грають в неї вперше. В цьому випадку, для того, щоб переконатися, чи зрозуміла гра, керівник питає у одного-двох що вчиться про її зміст і правила, після чого починає гру. При повтореннях гри слід тільки нагадати основний зміст і пояснити додаткові правила і прийоми. До відновлення гри в пам'яті краще всього привертати самих учнів.

4. Способи вибору ведучого. Ведучих вибирають кількома засобами: - за призначенням керівника;- за жеребкуванням; - за вибором граючих; - за рекомендацією вчителя; - за результатами попередніх ігор; - за бажанням.

Розподіл на команди. Вчитель ділить учнів на команди різни¬ми способами:на розсуд вчителя;шляхом розрахунку;фігурного марширування;за призначенням капітанів команд.