«Процес пиляння фанери і ДВП»

Тема. «Процес пиляння фанери і ДВП»

Мета: Формувати в учнів поняття про процес різання та уявлення про        технологію пиляння фанери і ДВП; ознайомити учнів з видами пиляння фанери і ДВП, розвивати просторову уяву і логічне мислення навички самоконтролю; виховувати культуру праці та відповідальність за доручену справу.

Ключові поняття: різання, пиляння, різець, клин, пропил, запил.

Об'єкти практичної діяльності учнів: кухонна дощечка.

Обладнання: столярний верстат, заготовки з фанери та ДВП, плакати із зобра­женням різальних частин інструментів, столярні ножівки, лобзик, струбцина.

Тип уроку: комбінований.

 

План уроку

І. Організаційна частина (2хв)

ІІ. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів. Мотивація навчальної діяльності (5хв)

ІІІ. Вивчення нового матеріалу (33 хв)

1. Основний принцип технологічного процесу різання.

2. Інструменти для пиляння фанери і ДВП і їх будова.

3. Ручне і механізоване пиляння фанери і ДВП.

4. Прийоми пиляння лобзиком.

5. Правила техніки безпеки при пилянні лобзиком.

6. Розвʹязання тестів. (Додаток 1).

IV. Практична робота (45 хв)

V. Підсумок уроку (4 хв)

VI. Домашнє завдання(1 хв)

Хід уроку

І. Організаційна частина (2хв)

Привітання з учнями, перевірка присутніх і їх готовність  до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів. Мотивація навчальної діяльності (5 хв)

1. Назвіть інструменти для розмічання?

2. Способи отримання фанери?

3. Властивості фанери?

4. Призначення і будова столярного верстака.

5. Види фанери?

6.  Назвіть вироби виготовлені з фанери?

 На сьогоднішньому уроці ми ознайомимося з інструментами для пиляння фанери і ДВП, видами пиляння, правилами техніки безпеки,  продовжимо з вами оволодівати уміннями працювати з ручним інструментом для обробки фанери – лобзиком. Завдяки цьому ви зможете виготовляти багато цікавих іграшок з фанери. Отож записуємо сьогоднішню дату, класна робота, тему року і план.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу (23 хв)

1. Основний принцип технологічного процесу різання.

Ділову деревину обробляють за допомогою різноманітних інстру­ментів: ножів, пилок, стамесок, доліт тощо. Усі ці інструменти ма­ють важливу особливість — їхні різці мають форму клина. Під дією прикладеної до інструмента сили різець заглиблюється в деревину, розколюючи або розриваючи її. Цей процес називають різанням.

Розрізняють два види різання: без зняття шару матеріалу та із зняттям. Найпоширенішим є другий вид. Унаслідок заглиблення ву­зенького клина в деревину від неї відокремлюються дрібненькі частин­ки у вигляді тирси. Цей процес називають пилянням. Здійснюють його багаторізцевими різальними інструментами — пилками.

 

 

 

                 Дія клина

   (пиляння із зняттям шару деревини)                                     (пиляння зі зняттям шару матеріалу)

2.  Інструменти для пиляння фанери і ДВП. Їх будова.

Столярна пилка — це металева стрічка з нарізаними на ній з од­ного боку зубцями. Кожен зубець має форму клина. Між зубцями є проміжки — пазухи. Місце різання, яке утворилося в де­ревині, називають пропилом, а початок пиляння — запилом. Під час різання тирса попадає в пазухи, а під час виходу зубців з деревини - висипається назовні.

Щоб пиляння і виготовлення виробів були якісними, зубці пилки добре загострюють. А щоб полегшити процес пиляння та зменшити витрати сил на його виконання, зубці пилки почергово, один за одним відгинають на певну відстань у протилежні сторони. Цей процес називають розведенням зубців. Виконують його розводкою.

 

 

 

                                               Розводка                                    Утворення пропилу

Пиляння заготовок із ДСП або ДВП, що мають прямолінійні контури, виконують лучковою пилкою із дрібними зубця­ми.

Під час пиляння нахил пилки до поверхні

 

 

 

 Пиляння лобзиком здійснюється за допомогою так званого столика, який кріпиться до столярного верстака. Столик для випилювання - це спеціальна підставка, яка кріпиться до стола або кришки верстака для зручності випилювання лобзиком. Він може кріпитися до кришки за допомогою струбцини або шурупами. Якщо до столика прикріпити поздовжню пластину, то його кріплення можна здійснити в затискачах верстака.

3. Ручне і механізоване пиляння фанери і ДВП.

На сьогоднішній день людську працю полегшують механізовані інструменти, що покращують якість роботи та швидкість виконання. Тому ми розглянемо яке це ручне пиляння а яке механізоване. Отож для ручного пиляння фанери та  ДВП використовують такі інструменти: ручний лобзик, столярна ножівка, лучкова пилка.

До механізованого належать ручні різномодефікаційні електричні лобзики та електролобзики.

 

 

 

 

4. Прийоми пиляння лобзиком.

 Під час випилювання лобзиком стежать, щоб пилочка рухалась рівномірно і перпендикулярно до площини заготовки зі швидкістю приблизно 60...80 подвійних рухів на хвилину. Пиляти лобзиком необхідно повільно та рівномірно. При випилюванні кутів (особливо гострих) зручніше пиляти у двох напрямках.

Внутрішні кути випилюють уздовж сторони кута до його вершини, а зовнішні - уздовж сторони кута від його вершини.

У цьому випадку не потрібно змінювати напрямок пиляння, а кут буде випиляний досить чітко.

 Зовнішні контури слід випилювати із зовнішнього боку від лінії розмічання, а внутрішні - з внутрішнього. Це означає, що лінія розмітки повинна залишатися на заготовці для орієнтації під час подальшої обробки.

Зазор між лінією розмітки і пропилом не повинен перевищувати 0,5 мм. Лінії розмітки після випилювання слугуватимуть межами обробки деталі напилком.

За наявності у заготовки зовнішніх і внутрішніх контурів насамперед випилюють внутрішні контури.

При випилюванні в заготовці внутрішніх контурів у ній необхідно зробити отвори для встановлення в них пилочки. Їх роблять поблизу лінії розмітки, але так, щоб не пошкодити її. Отвори можна просвердлити або зробити за допомогою шила. В обох випадках під заготовку слід підкласти шматок непотрібної деревини або фанери, щоб запобігти можливому сколюванню нижніх шарів деревини.

 Для роботи краще використовувати шило з тригранним заточуванням. Отвір роблять майже наскрізним доти, доки на зворотному боці не з’явиться слід від інструмента. Заготовку перевертають і продовжують свердлити отвір з протилежного боку: така послідовність зменшує ризик розколювання шпону з нижнього боку заготовки під час виготовлення отвору. Після цього рамку лобзика слід стиснути в спеціальному пристосуванні і відкрутити гайку верхнього затискача.

 Звільнений кінець пилочки вставляють у виготовлений отвір і знову закріплюють у верхньому затискачі. Знявши затискний пристрій, заготовку разом з лобзиком обережно кладуть на столик для випилювання і починають працювати.

Дрібні роботи здійснюють у круглому отворі столика, а випилювання великих та середніх контурів виконують у вирізі столика.

Найчастіше користуються лобзиком, який має натяжну металеву рамку з ручкою та двома затискачами з баранцевими гайками на кінцях рамки для кріплення пилочки.

 Пилочка для лобзика являє собою вузьку сталеву смужку із зубчиками, які спрямовані в один бік. Пилочки розрізняються за шириною полотна та насічкою зубчиків.

Для роботи з товстою фанерою та деревиною використовують широке полотно з крупними зубчиками, а для пиляння тонкої фанери - вузеньке полотно з дрібними зубчиками. Чим дрібніші зубчики, тим довший процес пиляння, але водночас тим краща якість отриманої поверхні.

 Щоб підготувати лобзик до роботи, пилочку закріплюють у нижньому затискачі так, щоб зубчики були спрямовані в бік ручки.

Після цього натяжну рамку стискають за допомогою спеціального пристосування і закріплюють другий кінець пилочки у верхньому затискачі.

Якщо відпустити стиснуті кінці рамки, вона займе своє попереднє положення, що призведе до натягу пилочки.

5. Правила техніки безпеки при пилянні лобзиком.

 Працюючи лобзиком, необхідно дотримуватися таких правил безпечної праці та санітарно-гігієнічних вимог.

1.    Працювати в халаті або фартуху в береті або косинці.

2.    На робочому місці мають знаходитися лише ті інструменти й предмети, які безпосередньо потрібні для виконання практичного завдання.

3.    Користуватися слід лише справним, добре налагодженим інструментом.

4.    Інструменти й пристосування слід розташовувати на верстаку таким чином, щоб вони не виступали за межі верстака й не падали додолу.

5.    Випилювальний столик має бути надійно закріплений.

6.    У процесі роботи слід сидіти прямо.

7.    Пилочку лобзика слід тримати перпендикулярно до заготовки.

8.    Пиляти потрібно рівномірно, виконуючи рухи вгору-вниз, не натискаючи сильно на пилочку, щоб вона не зламалася.

9.    Пальці рук не можна розміщувати близько та навпроти руху пилочки.

10.    Працюючи інструментом, не можна відволікатися і заважати працювати іншим.

11.    Забороняється здмухувати тирсу, яка утворилася в результаті пиляння. Прибирати її необхідно щіткою-зміталкою.

12.    Після завершення роботи інструменти потрібно покласти у відповідне місце, а робоче місце прибрати, здати роботу учителю.

6. Розв'язання тестів. (Додаток 1).

IV. Практична робота (55 хв)

Завдання на практичну роботу.

Випиляти лобзиком по контуру розмітки кухонної дощечки. (Додаток 2).

Вступний інструктаж

До початку роботи методом розповіді ознайомити учнів з наступним матеріалом:

столярні вироби, особливо з фанери, що мають криволінійні обриси, неможливо випиляти столярною ножівкою, як це є у нашому випадку з кухонною дошкою. У таких випадках користуються лобзиком. Він складається з металевої рамки 3 і станка з ручкою. На станку є два затискачі – верхній  і нижній, в яких зубчиками до низу кріпиться пилочка.

У ході демонстрації звертаю увагу учнів на такі моменти:

•     лобзик беруть за ручку правою рукою;
•     пересувати лобзик потрібно повільно;
•     заготовку, яку пиляють, міцно притискують лівою рукою до підставки;
•     на згинах контуру фанеру повільно повертають, не припиняючи руху в пропилі;
•     коли пилочка займе потрібний напрям, можна пиляти далі по лінії.

Поточний інструктаж

Під час роботи звертаю увагу учнів на те, щоб:

•     лобзик тримати перпендикулярно до заготовки;
•     під час роботи сидіти прямо;
•     станок лобзика повинен рухатись на рівні плеча працюючого;
•     пиляти рівномірно, не натискаючи сильно на пилочку, щоб вона не зламалась;
•     тиск на пилочку може бути таким, як на олівець під час малювання;
•     через кожні 3-5 хв робити перерву для того, щоб пилочка охолола.

Індивідуальний інструктаж.

 Ходжу і спостерігаю як учні виконують поставлене завдання, надаю допомогу учням які цього потребують, наголошую на недоліки які учні допускають.

Заключний інструктаж:

•     прибирання майстерні;

•     знову звернути увагу дітей на дотримання правил безпеки (повторюють учні методом «незакінчене речення» - кожен по черзі завершує речення: «Під час роботи необхідно…»);
•     перевірка виконаного завдання;
•     визначення найкращого виробу.
•     звертаю увагу учнів нате які робили похибки, яких правил не дотримувалися.
•     Охарактеризую кожну роботу і наголошую що потрібно запам’ятати у подальшому виготовленні виробу.

V. Підсумок уроку.

1. Що ми робили на уроці?

2. Яку тему вивчали?

3. Які питання розглянули?

4. Що вдалося найкраще?

5. Над якими уміннями ще необхідно працювати?

6. З якими інструментами ознайомилися?

7. Розкажіть про будову лобзика.

Виставлення оцінок за роботу на уроці, визначення найактивніших учнів на уроці.

VI. Домашнє завдання:

Вивчити тему: «Процес пиляння фанери і ДВП.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6. Додаток 1.

Тестові завдання

1. Пазухи (западини) між зубцями ножівки слугують для:

А) зручності розведення зубців

Б) загострення зубців ножівки

В) видалення тирси

2.Як називається пристрій 2, за допомогою якого закріплено підкладну дошку І?

А) ручні лещата

Б) затискач

В) струбцина

3. На якому зображенні правильно показано кріплення пилки в лобзику?

 

 

 

4. Що зображено на малюнку?

А) організація робочого місця

Б) виконання роботи лобзиком

В) процес встановлення пилки

Г) процес кріплення заготовки

 

5. Що зображено на малюнку?

А) види пиляння

Б) інструменти для пиляння

В) правила техніки безпеки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2.