ПРОЦЕС ТРАВЛЕННЯ: ВСМОКТУВАННЯ. РЕГУЛЯЦІЯ ТРАВЛЕННЯ

ТЕМА УРОКУ: ПРОЦЕС ТРАВЛЕННЯ: ВСМОКТУВАННЯ.
РЕГУЛЯЦІЯ ТРАВЛЕННЯ

 

Мета.

Освітня: Закріпити знання про значення, функції та будову травної системи; закріпити знання про будову шлунку;  вивчити  основні процеси травлення в кишечнику;вивчити будову та функції печінки та підшлункової залози; розширити знання учнів про нервово-гуморальну регуляцію системи травлення;

Розвиваюча:розвивати вміння учнів працювати з мультимедійними презентаціями,  уміння порівнювати та робити висновки та узагальнення, розвивати логічне мислення, уяву, навички самостійного пошуку знань; сприяти розумінню учнями переваг здорового способу життя та заохочувати до здобуття знань, умінь і навичок здорового способу життя; стимулювати до самостійного й усвідомленого вибору життєвої позиції; порівнювати, працювати в колективі

Виховна: виховувати в підлітків бережливе, дбайливе та усвідомлене ставлення до власного здоров’я як однієї з найвищих людських цінностей, та ведення здорового способу життя; 

Тип уроку. Комбінований.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, м\медійна дошка.

 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань,  

2. Репродуктивний.

 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.

 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

4. Візуальний: складання схем.

 Матеріали та обладнання: малюнки, таблиці, слайди.

Основні поняття та терміни :    тонкий та товстий кишечник, печінка, підшлункова залоза, дванадцятипала кишка.

 

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Створення психологічного настрою

Давньогрецька мудрість говорить: «Вважай нещасливим той день і ту годину, коли ти не засвоїв нічого нового». Тож давайте посміхнемося один одному , і вперед до нових знань.

 

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.

Біологічний диктант

1.Початковий етап обміну ре­човин між організмом і зовнішнім середовищем – це  травлення;

2. Біологічні каталізатори хімічних реакцій – це гормони;

3. Мінімальні витрати енергії, необхідні для підтримання температури тіла та діяльності внутрішніх органів  становлять основний обмін речовин;

4. Частину зуба, яка виступає в ротову порожнину і контактує з їжею називають коронкою;

5. Молочні зуби прорізуються з 12 місяців;

6. Зуби мудрості в людини з'являються до 25 років;

7. За добу в людини виділяєть­ся від 1,5 до 3 л слини;

8. Ферменти, що розщеплю­ють складні вуглеводи – це амілаза;

9.У слині є речовина муцин, яка має антибактеріальну дію;

10. Центр слиновиділення знаходиться у довгастому мозку.

11. Людина істота всеїдна, тому зуби людини диференційовані.

12. Слина змочує їжу і сприяє формуванню харчової грудки.

 

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Цікавий факт.

…1825 року американський хірург Бомот лікував молодого мисливця, що прострелив собі з рушниці стінку живота. У результаті цього утвори­лася велика рана черевної порож­нини». Що зміг побачити лікар?

Справді, він побачив ті органи, які недоступні для безпосереднь­ого спостереження, – це шлунок, кишечник, печінка.

… Незабаром серед складок шлунка з’явився невеликий отвір, який почав розширюватися. Звивисті стінки стиснулись одночасно і хімус опинився у тунелі, а потім у річці із стінок якої лився зелений водоспад.

Проблемне запитання. 

– Про який орган і особливості його будови йдеться в цьому уривку? (Кишечник).  

Що таке водоспад? (Жовч).

– Чому водоспад зелений?

Щоб відповісти на ці запитання розглянемо будову тонкого кишечника.

 

IV.ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

Доброго вам дня, дорогі діти. Вірю, що він буде таким, бо сьогодні ми відкриваємо ще одну сторінку книги «Подорож по травній системі». Ми вже з вами багато дізналися про травну систему, а саме, травлення в ротовій порожнині, але ці знання будуть далеко не повними, якщо не дізнаємося що відбувається в інших органах травної системи.

Метою нашого уроку буде вивчити особливості будови шлунка і тонкого кишечника, з’ясувати взаємозв’язок між будовою та їх функціями, розкрити роль шлункового і підшлункового соків.

 

V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

а) будова тонкого кишечника (розповідь вчителя).

Тонкий кишечник – це орган, у якому відбувається перетворення поживних речовин у розчинні сполуки і всмоктування в кров та лімфу. У дорослої людини тонкий кишечник завдовжки 5-6 м. Він складається з трьох відділів: дванадцятипалої, порожнистої та клубової кишок. Довжина дванадцятипалої кишки в середньому дорівнює ширині складених разом 12 пальців руки, звідси й назва.

схема 2

Тонкий кишечник

 

Дванадцятипала кишка

Порожниста кишка

Клубова кишка

 

 Підслизова оболонка кишечника утворює численні складки, а слизова – пальцеподібні вирости (ворсинки, які у свою чергу вкриті мікроворсинками), що значно збільшує площу поверхні тонкого кишечнику. Стінки ворсинок густо обплетені кровоносними та лімфатичними капілярами.

У тонкому кишечнику міститься велика кількість залоз, що виробляють слиз. Дванадцятипала кишка є верхнім відділом тонкого кишечнику, де відбуваються основні процеси травлення. Її довжина 25-30 см.

У дванадцятипалу кишку відкриваються протоки підшлункової залози та жовчного міхура.

 

б) випереджальне завдання, підготовлене учнями

•  підшлункова залоза та її функції

Підшлункова залоза складається з головки, тіла та хвоста й розташована під шлунком, між селезінкою і  дванадцятипалою кишкою. Її довжина 12-15 см. Залоза виробляє ферменти, які розщеплюють білки, жири, вуглеводи, а також продукує гормони інсулін і глюкагон. Клітини, які виробляють травний сік, становлять 97% маси підшлункової залози. Розташовані вони здебільшого в головці та тілі підшлункової залози. Клітини, що продукують гормони, становлять лише 3% її маси. Найбільше цих клітин міститься в хвості залози і найменше  - у головці. Отже, підшлункова залоза  - це залоза змішаної секреції,  тобто вона функціонує як залоза і внутрішньої, і  зовнішньої секреції.

 

• печінка та її функції

      Печінка – найбільша  залоза організму людини, її маса сягає 1,5 кг. Вона поділяється на дві нерівні частини: праву (масивнішу) і ліву (меншу). Клітини печінки постійно виробляють жовч, яка накопичується в жовчному міхурі. Жовч – зеленкувато-жовта, гіркувата на смак рідина, до складу якої входять вода, жовчні кислоти  та їхні солі, а також невелика кількість ферментів. За добу в людини виділяється 500-700 мл жовчі.  Крім того, печінка виконує бар’єрну функцію. В ній знешкоджуються шкідливі речовини, що потрапили в кров з травного каналу.  Особливо багато шкідливих речовин потрапляє з кишечнику, адже там відбуваються процеси бродіння, а інколи й гниття, які супроводжують процес травлення. Печінка бере участь в обміні білків, жирів, вуглеводів і вітамінів; утилізує зруйновані еритроцити. Вона бере участь в окисненні жирів, завдяки чому зменшує їхню кількість  і допомагає організмові позбавитися їх надлишку. У печінці утворюється гемоглобін і речовини, які беруть участь у зсіданні крові та запобігають її зсіданню.

        (учні самостійно заповнюють схеми 3, 4)

 

схема 3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

схема 4

 

 

 

 

 

 

 

        

– Які ферменти беруть участь у розщепленні речовин у кишечнику? (Трипсин – розщеплює білки, амілаза – вуглеводи, ліпаза – жири).

• Яке хімічне середовище активізує ферменти кишечника? (Лужне).

– Чому водоспад «травний сік» зелений? (Жовч – рідина зеленкувато-жовтого кольору).

– Які функції виконує жовч? (Емульгування жирів (розпад на дрібненькі краплинки) - основна функція, активізує дію трипсину-ферменту підшлункової залози,  посилює рухову активність кишок, затримує процеси гниття в кишечнику).

 

Демонстрація досліду.

Капаємо трішки олії в наповнену водою пластикову пляшку. Потім пляшку слід накрити криш­кою та гарненько потрясти. У воді утвориться безліч маленьких крапельок жиру (адже олія – це рідкий жир). Приблизно те саме відбувається і з жирами їжі в твоєму тонкому кишечнику, тільки там утворюються зовсім крихітні крапельки, спеціально й трясти нічого не треба.

 

в) регуляція виділення жовчі (розповідь вчителя).

Жовчовиділення регулюється нервовою системою і гуморально. Нервові імпульси, що постійно надходять до печінки, то стимулюють жовчовиділення, то пригнічують його. Гуморальна регуляція жовчовиділення пов’язана з діяльністю деяких гормонів (наприклад, гормони залоз дванадцятипалої кишки посилюють, а гормони жовчного міхура пригнічують жовчовиділення).

 

– Чому шлунок об’ємний і без ворсинок, а тонкий кишечник довгий і з ворсинками? (У тонкому кишечнику, а саме в порожнистій кишці, відбувається всмоктування поживних речовин, білки і вуглеводи всмоктуються в кров, а жири – у лімфу).

 

г) всмоктування речовин у тонкому кишечнику (розповідь вчителя).

Всмоктування – це складний фізіологічний процес проникнення  поживних речовин  у кров і лімфу завдяки активній діяльності ворсинок. Усередині ворсинок містяться кровоносні й лімфатичні капіляри Крізь стінки ворсинок у ці капіляри проникають найдрібніші молекули , утворені в результаті розщеплення поживних речовин. Продукти розщеплення білків (амінокислоти) й вуглеводів (глюкоза)  всмоктуються в кров, а жирів (гліцерин і жирні кислоти) -  переважно в лімфу. У процесі всмоктування важливе значення мають активна діяльність клітинних мембран кишечнику, явища дифузії, фільтрації. При цьому витрачається енергія.

 Регуляція травлення.

Травлення в людини є психофізіологічним процесом. Це означає, що на послідовність і швидкість реакцій впливають гуморальні чинники шлунково-кишкового тракту, якість їжі й стан вегетативної нервової системи.

Робота в групах

1 група — Як регулюється слиновиділення?

2 група — Як регулюється шлункове соковиділення?

3 група — Як регулюється виділення травного соку підшлункової залози?

4 група — Як регулюється жовчовиділення?

Очікувані результати пошукової роботи груп

1 група — Регуляція слиновиділення

Рецептори язика й слизової оболонки подразнюються їжею. По чутливих нервових волокнах нервові імпульси надходять від рецепторів до слиновидільного центру в довгастому мозку. Потім від нього нервові імпульси по рухових нервових волокнах надходять до слинних залоз, що і стимулює виділення слини. Це — безумовно-рефлекторне слиновиділення. А також виділення слини може відбуватися й тоді, коли ми бачимо їжу, відчуваємо її запах, або навіть тоді, коли думаємо про неї. Цей процес називається умовно-рефлекторним слиновиділенням.

2 група — Регуляція шлункового соковиділення

При подразненні рецепторів зору, нюху, слуху їжею ще до прийняття їжі шлунковий сік із залоз слизової оболонки починає потрапляти в шлунок (апетитний сік). Їжа потрапляє в шлунок і зразу починає розщеплюватись (умовно-рефлекторне соковиділення). Перший етап виділення шлункового соку здійснюється рефлекторно через довгастий мозок та кору великих півкуль. Подразнення рецепторів стінок шлунка відбувається тоді, коли туди потрапляє їжа. Уже звідти нервові імпульси доходять до довгастого мозку, який, у свою чергу, відправляє імпульси по блукаючому нерву (у напрямі залоз шлунка). Це спричиняє виділення шлункового соку (безумовно-рефлекторне соковиділення). Гуморальна регуляція виділення шлункового соку здійснюється біологічно активними речовинами (гастрин, серотонін тощо), що виділяються залозами шлунка під час травлення їжі. Вони всмоктуються в кров і стимулюють роботу шлункових залоз.

Серед численних факторів, що мають вплив на шлункову секрецію, можна виділити емоційний. Почуття тривоги, страху, туги пригнічує вироблення травного соку та моторику шлунка.

3 група — Регуляція виділення травного соку підшлункової залози

Секреція підшлункової залози регулюється нервовою системою і гуморально. Тут мають значення умовно-рефлекторні реакції, подразнення слизових оболонок рота, стравоходу, шлунка, акти жування, ковтання. Під дією соляної кислоти, що потрапляє у дванадцятипалу кишку із харчовою масою, у стінці кишки продукується гормон секретин, який із кров’ю виноситься в підшлункову залозу, збуджуючи її діяльність. На роботу підшлункової залози впливають проміжні продукти білкового й жирового обмінів, які потрапили в кров.

4 група — Регуляція жовчовиділення

Регуляція жовчовиділення забезпечується нервовою та гуморальною системами. Нервові імпульси, що надходять по блукаючому нерву, стимулюють жовчовиділення, а по симпатичному — пригнічують його. Саме тому нервові перенапруження, при яких збуджується симпатична нервова система, негативно впливають на виділення жовчі й на процеси травлення в цілому. Існує й умовно-рефлекторне жовчовиділення (наприклад, під час розмови про їжу). Гуморальна регуляція жовчовиділення пов’язана з діяльністю деяких гормонів (наприклад, гормони залоз дванадцятипалої кишки й гіпофіза стимулюють, а гормони жовчного міхура пригнічують жовчовиділення).

Формулювання висновку

Отже, регуляція процесів травлення здійснюється нервовою та гуморальною системами. Умовно-рефлекторна нервова регуляція процесів травлення здійснюється на вид їжі, її запах, смак, думки про неї, а безумовно-рефлекторна — при надходженні їжі до органів травлення механо-, хемо-, терморецепторами.

Центральна гуморальна регуляція здійснюється залозами внутрішньої секреції (гіпофізом, щитоподібною, наднирниками, підшлунковою) та місцевими гормонами стінок шлунково-кишкового тракту (гастрин, гістамін, секретин) та продуктами гідролізу нутрієнтів.

 

VІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО  МАТЕРІАЛУ.

1. Рубрика «Цікаві факти про травну систему людини.»

1. За своє життя людина з’їдає 40 тонн їжі.

2. За все своє життя людина виробляє стільки слини, що її вистачило б на два великі басейни.

3.  Тонка кишка людини за життя має довжину близько 2,5 метри. Після її смерті, коли мускулатура стінки кишки розслаблюється, її довжина досягає 6 метрів.

4. Через печінку протягом однієї хвилини протікає 1,5 літра крові, а за добу — близько 2000 л.

5. Кожна людина за рік з’їдає в середньому 4 кілограми харчових добавок, консервантів, барвників, згущувачів та ін.

6.  Коли ви червонієте, ваш шлунок червоніє теж.

7.  Відбитки язика в усіх людей індивідуальні.

8. Зуб — єдина частина людини, позбавлена здатності самовідновлюватися. За твердістю зубну емаль можна порівняти з кварцом. Відомо, що навіть вістря шаблі в разі удару об емаль тупиться.

9. Якщо в одного з близнюків не вистачає якогось зуба, зазвичай такий самий зуб відсутній і в іншого близнюка.

10. Загальна площа поверхні тонкої кишки, якщо розправити кожну її складочку, складе до 250 м.кв.

11. Кишечник заселений мікроорганізмами, загальна вага яких становить близько 2,5 кг.

12. Якщо коли-небудь вам в голову прийде шалена думка пообідати стоячи на голові, не переживайте — навіть у цьому випадку їжа все одно потрапить в шлунок. Відбувається це завдяки тому, що м’язи органів травлення скорочуються хвильовими рухами — це називається перистальтика.

13. Уявіть тільки, що 95% серотоніну (це гормон щастя) локалізується в кишечнику. 15. 35-40% всіх операцій в Україні — це видалення апендикса. Щоб запобігти запаленню «відростка» слід вводити в раціон більше сирої рослинної їжі, яка багата рослинною клітковиною — свіжі фрукти і овочі.

14. Основа травного соку — соляна кислота — діє дуже вибірково, наприклад, вона здатна перетравити невеликий шматочок металу, якщо ви його раптом проковтните, а жувальну гумку ні. Вона виходить з організму в тому ж вигляді, в якому потрапила в нього.

 

 

 

2. Вправа «Злови помилку» (слайд 11,12)

3. Вправа «Термінологічний ланцюжок»  ( учням видаються терміни і відповіді до інших термінів. Один учень називає термін, всі інші учні в класі шукають його визначення)

4. Робота в парах. ( учні дають відповіді на тести, потім міняються і перевіряють роботи)

Виберіть правильну відповідь (одну або кілька)

 1. Визначте середовище, в якому ферменти шлунка активні:  а) слабколужне;  б) кисле;  в) нейтральне;  г) лужне.

 2. Позначте орган травної системи людини, в якому починається розщеплення білків: а) у ротовій порожнині;  б) у шлунку;  в) у дванадцятипалій кишці;  г) у прямій кишці.

3. Позначте фермент, який виробляють залози шлунка:  а) амілаза;  б) мальтаза;  в) пепсин.

4. Вкажіть орган травної системи, у який впадає протока підшлункової залози:  а) шлунок;  б) жовчний міхур;  в) дванадцятипала кишка;  г) печінка.

 5. Вкажіть продукти харчування, вживання яких потрібно обмежити людині, в якої видалений жовчний міхур:  а) крупи;  б) фрукти;  в) сири;  г) овочі.

6. Виберіть правильну послідовність відділів, з яких складається тонкий кишечник: а) дванадцятипала, клубова і порожниста кишки;  б) клубова, порожниста і дванадцятипала кишки; в) порожниста, клубова і дванадцятипала кишки;  г) дванадцятипала, порожниста і клубова кишки.

 7. Виберіть правильну послідовність відділів, з яких складається товстий кишечник:  а) сліпа, сигмоподібна, ободова і пряма кишки;  б) сигмоподібна, ободова, пряма і сліпа кишки;  в) сліпа, ободова, сигмоподібна і пряма кишки;  г) ободова, сигмоподібна, сліпа і пряма кишки.

 

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ