«Продукування учнями творчих ідей – важлива складова парадигми ключових освітніх компетентностей (З досвіду викладання зарубіжної літератури)»
ПРОДУКУВАННЯ УЧНЯМИ ТВОРЧИХ ІДЕЙ – ВАЖЛИВА СКЛАДОВА ПАРАДИГМИ КЛЮЧОВИХ ОСВІТНІХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ
(З досвіду викладання зарубіжної літератури)
Методична розробка
ДІТЧУК ОЛЕНИ ОЛЕКСАНДРІВНИ,
вчителя зарубіжної літератури
СЗШ №77 м. Львова
з поглибленим вивченням економіки та управлінської діяльності
– 2017 рік –
ЗМІСТ
Вступ …………………………………………………………………........... 3
1. Уміння продукувати нові ідеї як складова ключових
освітніх компетентностей ……………………………………………... 4
2. Формування в учнів навичок продукування нових ідей на уроках зарубіжної літератури і в позаурочний час ………………. 6 Творча самореалізація учнів у процесі втілення власних
2.1.
ідей у групових дослідницьких проектах ……………………… 8 Реалізація учнівських прагнень до самовдосконалення
2.2.
у власних авторських роботах ………………….......................... 15
2.3. Роль творчих портфоліо учнів у процесі
продукування ідей ……………………………………………….. 19
Роль літературних аподиктичних диспутів у мотивації
2.4. учнів до продукування власних ідей .……………....................... 20
2.5. Авторські учнівські сайти – злет творчої думки ……................. 24
Висновки ………………………………………………………………….... 25
Список інформаційних джерел ………………………………………….... 25 ВСТУП
Пріоритетним завданням сучасної освіти, за Концепцією «Нова українська школа», є формування в учнів десяти ключових освітніх компетентностей, необхідних для успішного розвитку як окремих громадян, так і всієї України в цілому. Усі ці компетентності однаково важливі й взаємопов’язані. Кожну з них діти мають набувати послідовно, поступово на всіх етапах освіти.
Компетентність – це динамічна комбінація знань, способів мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність. Ключові компетентності – це ті, яких кожен потребує для особистої реалізації, розвитку, активної громадянської позиції, соціальної інклюзії та працевлаштування і які здатні забезпечити життєвий успіх молоді у суспільстві.
В результаті застосування компетентнісного підходу до освітнього процесу – як зазначається в Концепції – має сформуватися особистість, інноватор, патріот. Варто звернути увагу, що одну з найважливіших ролей освіти відведено вихованню інноватора – тобто особистості, здатної до продукування нових ідей.
За теорією американського вченого-психолога А. Маслоу, серед таких вищих потреб людини, як потреба бути непересічною особистістю, потреба у змістовному житті, потреба бути підготовленим до подолання життєвих перешкод і негараздів, потреби моральні, етичні та естетичні, найвищою потребою особистості є потреба у творчості, потреба участі у процесах творення. А процес творення/творчості передбачає продукування нових ідей. Завдяки розвитку в учнів уміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу й добробуту, так і розвитку суспільства і держави в цілому, формується одна з ключових освітніх компетентностей – підприємливість.
Практика доводить, що цю потребу генерування нових ідей учні можуть сповна реалізувати на уроках зарубіжної літератури, якщо вчитель ефективно використовує інноваційні технології навчання.
Новизна досвіду полягає у розмаїтті інтерактивних педагогічних форм і методів роботи, які використовуються для розвитку у дітей уміння продукувати нові ідеї на уроках зарубіжної літератури та в позаурочний час.
Практичне значення застосування інтерактивних освітніх технологій для розвитку в учнів уміння продукувати нові ідеї полягає у можливості використання цього досвіду в інших загальноосвітніх навчальних закладах та у закладах позашкільної освіти, оскільки досвід цей апробований протягом багатьох років.
Даний досвід відповідає принципам наступності, має прикладну спрямованість, теоретично обґрунтований, враховує досягнення сучасної педагогічної науки, відповідає нормам навантаження школярів, спрямований на розвиток їхніх пізнавальних і творчих здібностей, а також передбачає застосування сучасних комп’ютерних технологій.
1. УМІННЯ ПРОДУКУВАТИ НОВІ ІДЕЇ
ЯК СКЛАДОВА КЛЮЧОВИХ ОСВІТНІХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ
Інновації – це об'єкти впровадження чи процес, який веде до появи чогось нового. Інновації – це ідеї та пропозиції, які можуть стати основою створення нових видів продукції чи значно поліпшити споживчі характеристики (технічні, економічні тощо) наявних товарів, створення нових процесів, послуг, чи будьчого, що може покращити «якість життя» людства. Більшість сучасних держав намагаються створити та постійно удосконалювати національні інноваційні системи для підтримки процесу створення та впровадження інновацій. Розвиток цієї дуже важливої галузі господарства ставить перед освітою завдання – формувати в учнів уміння продукувати нові ідеї. Тому ці уміння увійшли до складу ключових освітніх компетентностей в Концепції «Нова українська школа». «Інновація» має комплексне значення, оскільки складається з двох форм: власне ідеї та процесу її практичної реалізації. Процес продукування нових ідей вимагає організації роботи на уроці на засадах педагогіки партнерства і дитиноцентризму, створення комфортних умов для міжособистісного спілкування, використання інтерактивних методів навчання, орієнтування на загальнолюдські цінності.
Робота вчителя на засадах педагогіки партнерства допомагає йому створити сприятливі умови не тільки для продукування учнями власних нових ідей, але й для їхньої реалізації. Основні принципи цього підходу:
ü повага до особистості;
ü доброзичливість і позитивне ставлення;
ü довіра у взаєминах, стосунках;
ü діалог – взаємодія – взаємоповага;
ü розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);
ü принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).
Педагогіка партнерства, реалізація принципу дитиноцентризму і компетентнісний підхід потребують нового освітнього середовища. Таке середовище допомагають створити, зокрема, новітні інформаційно-комунікаційні технології. Вони підвищують ефективність роботи педагога, ефективність управління освітнім процесом, а водночас уможливлюють індивідуальний підхід до навчання, що, своєю чергою, сприяє просуванню інновацій в учнівське середовище.
Важливими також є досконале володіння самим педагогом інноваційними підходами до організації навчання, арсеналом активних й інтерактивних методів навчання та стратегією застосування цих методів у навчальному процесі. На сьогоднішній день інтерактивні методи вже стереотипізувалися і стали звичним явищем у сучасній практиці навчання. Інтерактивними називають такі методи та прийоми у педагогічній практиці, які вимагають від учнів активної інтелектуальної, емоційної, соціальної, інколи фізичної дії.
Саме завдяки використанню інтерактивних технологій школярі не тільки навчаються генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя, але й формують в собі інші ключові освітні компетентності: вони не тільки успішно спілкуються державною мовою, а ще й створюють нею свій власний продукт; уміють вибудовувати моделі вирішення не тільки своїх, але й громадських проблем; уміють застосовувати науковий метод, спостерігати, аналізувати, формулювати гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати результати; критично застосовують інформаційно-комунікаційні технології для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією, вчаться інформаційній й медіаграмотності, основ роботи з базами даних, засвоюють алгоритмічне мислення, отримують навички кібер-безпеки; розуміють етику роботи з інформацією, дотримуються авторського права, права на інтелектуальну власність; тренують свою здатність до пошуку та засвоєння нових знань, до набуття нових вмінь і навичок; вчаться організовувати свій навчальний процес через ефективне керування ресурсами та інформаційними потоками, вчаться визначати навчальні цілі та способи їхнього досягнення, вибудовувати свою навчальну траєкторію, оцінювати власні результати навчання; оволодівають навичками спільного розв’язування проблем, навичками співпраці для отримання результату, вчаться попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів; формують власні мистецькі та медійні смаки, творчо реалізують свої ідеї, досвід та почуття за допомогою різних видів ЗМІ та жанрів публіцистики; навчаються розуміти власну національну ідентичність як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших; оволодівають законами таймменеджементу та вчаться організовувати свій вільний час з користю і без шкоди для здоров’я.
Орієнтування освітнього процесу на загальнолюдські цінності, зокрема на морально-етичні (гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей), соціально-політичні (свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність), забезпечує скерованість новостворених учнями ідей у конструктивне, позитивне русло.
2. ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ НАВИЧОК ПРОДУКУВАННЯ НОВИХ ІДЕЙ НА УРОКАХ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
І В ПОЗАУРОЧНИЙ ЧАС
Мета процесу формування в учнів навичок продукування нових ідей на уроках зарубіжної літератури – виховати самостійне, активне покоління громадян, готових до успішної самореалізації в суспільстві під час його інноваційних змін.
В результаті оволодіння навичками продукування нових ідей учні повинні знати:
– основні методики і техніки продукування нових ідей;
– основні принципи реалізації власних творчих ідей;
– законодавчі засади функціонування авторського права;
– загальні засади комунікації у творчих групах;
– основні жанри літератури та їхню специфіку, основні правила написання художніх текстів;
– засадничі принципи культури спілкування;
– основні методики захисту від можливого негативного впливу інформаційного простору.
Учні мають уміти:
– розрізняти види нових ідей та форми їхньої реалізації;
– розрізняти ідеї за рівнем впливу на окремих особистостей та на громадську спільноту; аналізувати та оцінювати їх;
– самостійно, творчо продукувати нові ідеї та відповідально їх реалізовувати;
– організовувати творчі учнівські групи з реалізації нових ідей, плідно в них працювати;
– ефективно використовувати навички культури спілкування та навички захисту від можливого негативного впливу інформаційного простору.
У своїх дослідженнях С. О. Терно1 зазначає, що сучасна інформаційна революція містить вагому антропологічну складову, що передбачає вдосконалення не лише техніки та технологій, але й людини, передусім її мислення. Ті, хто не зможе пристосуватися до нових умов життя, імовірніше за все, не зможе впоратися з новими складними питаннями, крім того, може стати легкою здобиччю шахраїв. Американський вчений М. Ліпман, який започаткував практику навчання критичного мислення, констатує той факт, що демократичне суспільство потребує розумних громадян, а не просто раціональних.
Свої уміння, сформовані під час продукування та реалізації нових ідей на уроках зарубіжної літератури і в позаурочний час, учні використовують на практиці, організовуючи творчі групи для реалізації власних проектів, а також створюючи індивідуальний авторський продукт.
Види практичної реалізації школярами власних ідей: учні на уроках зарубіжної літератури та в позаурочний час знімають та монтують буктрейлери, відеосюжети, мультфільми, створюють мультимедійні презентації, учнівські блоги та сайти, багатотиражні газети, пишуть вірші, оповідання, повісті, п’єси, малюють ілюстрації до художніх творів тощо, створюють поетичні альманахи, буклети, флаєри, бейджики, проводять учнівські уроки, оформлюють власні творчі портфоліо та звітують про їхнє поповнення, беруть участь у літературних науково-практичних конференціях (готують тематичні презентації і виступають з доповідями), у літературних аподиктичних диспутах, в ігрових прес-конференціях та судових засіданнях, у різноманітних творчих конкурсах, презентують свою роботу на майстер-класах, на батьківських зборах та на семінарах-практикумах для педагогів.
Діти заохочуються до самостійної дослідницької аналітичної праці. А це, своєю чергою, мотивує їхню зацікавленість предметом – зарубіжною літературою.
_____________________
1. Терно С. О. Теорія розвитку критичного мислення (на прикладі навчання історії) / С. О. Терно. – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2011. – 105 с.
Уроки зарубіжної літератури, під час яких продукуються нові ідеї, можуть бути як традиційними (бесіди, лекції, практичні заняття, екскурсії, зустрічі з поетами та письменниками, літературні науково-практичні конференції, засідання круглих столів, прес-конференції, конкурси, вікторини тощо), так і інноваційними (евристичні бесіди, дискусії, диспути, робота в групах, індивідуальна робота над учнівськими авторськими проектами, рольові ігри, моделювання ситуацій, семінари-тренінги, майстер-класи, уроки-презентації, учнівські уроки, заняттяпрактикуми, музейні та бібліотечні уроки). Головне – вони мають бути інтерактивними, оскільки сама динаміка уроку впливає на потребу учнів продукувати нові ідеї.
2.1. ТВОРЧА САМОРЕАЛІЗАЦІЯ УЧНІВ
У ПРОЦЕСІ ВТІЛЕННЯ ВЛАСНИХ ІДЕЙ У ГРУПОВИХ ДОСЛІДНИЦЬКИХ ПРОЕКТАХ
Розвиток сучасного суспільства вимагає від людини володіння навичками аналізу та систематизації фактів, уміння досліджувати сучасні інформаційні процеси, бачити проблеми та пропонувати ідеї для їхнього вирішення. Саме цього вчаться школярі, беручи участь групових дослідницьких проектах на уроках зарубіжної літератури. Мета таких уроків – створити умови для ведення учнями дослідницької діяльності з використанням прийомів продукування власних ідей.
Сьогодні вже нікого не здивуєш учнівськими презентаціями, але найефективнішим є створення групами учнів презентацій з дослідницькою тематикою. І, як показав час, краще такі групові роботи демонструвати та обговорювати на літературних науково-практичних конференціях. Такі конференції дають змогу старшокласникам відчути себе науковцями, зрозуміти, що література – це не тільки художні твори, а ще й наукові дослідження про них. Мета літературних науково-практичних конференцій – розвинути дослідницькі здібності учнів 9-11 класів у сфері літератури, закріпити їхні навички роботи з різними джерелами інформації, удосконалити уміння старшокласників аналізувати та систематизувати дібраний матеріал, навчити учнів оформлювати своє дослідження та презентувати його. А найголовніше – під час таких досліджень продукування ідей сягає апогею, оскільки найголовнішою умовою участі у конференції є ексклюзивність учнівських спостережень.
Оригінальними як за змістом, так і за формою, стали учнівські групові дослідження на літературних науково-практичних конференціях за такою тематикою: «Розвиток літератури – розвиток людства», «Проблеми влади у художніх творах ХІХ-ХХ століть», «Як не любов, то що це може бути?», «Внесок у світову літературу жінок-письменниць» тощо.
 |
Наприклад, під час літературної науково-практичної конференції «Розвиток літератури – розвиток людства» учні 9-х класів, обговорюючи зв’язок літературних процесів із розвитком людської цивілізації, вкотре довели, що кожна мистецька епоха або художній напрям додавали нових фарб у палітру знань людини про свою власну особистість та про людство в цілому, і ці знання протягом тисячоліть сконцентровувались у класичних художніх творах.
Під час літературної науково-практичної конференції за темою «Внесок у світову літературу жінок-письменниць» учні 10-х класів ділилися своїми дослідженнями про творчість Марка Вовчка, Жорж Санд, Роберта Галбрейта. Хто і чому ховався під цими псевдонімами? Учні дізналися хто є сьогодні найбільш відомою жінкою-літераторкою давнини та хто з жінок-письменниць став першим професійним літератором (не заради розваги, а заради заробітку), а також хто із жінок став Нобелівським лауреатом у галузі літератури.
Група 9-класників Вікторія Асавуляк, Василина Жеребецька, Петро Ущук підготували у 2016 році дослідницький проект «Чи потрібен PR культовим письменникам? (Львів і Станіслав Лем)», висновки якого вразили слухачів. А флаєр з нагадуванням про ювілей Ст. Лема, створений Петром Ущуком, став родзинкою цього проекту. Проект у 2015 році приніс його творцям перемогу на міському конкурсі дослідницьких робіт із зарубіжної літератури.
Ще однією з форм реалізації учнями власних ідей під час вивчення зарубіжної літератури є створення відеосюжетів. Так, наприклад, у 2015 році учні 9-А класу захопилися ідеєю зйомок буктрейлера до книги лауреата тогорічної Нобелівської премії з літератури Світлани Алєксієвич «У війни обличчя не жіноче» для уроку з позакласного читання (учнівський буктрейлер розміщений у відеохостингу YouTube за адресою: https://www.youtube.com/watch?v=XhefVkR6oo4). Учні зібрали творчу команду і розподілили обов’язки: хтось став режисером, хтось – сценаристом, хореографом, відеооператори, звукорежисером, художником, відеомонтажером, читцем. Навіть знайшлися перекладачі з російської мови, оскільки на той час повного перекладу цієї книги українською мовою ще не було. Буктрейлер робився два місяці, але приніс надзвичайне задоволення усім учасникам групи, оскільки вони мали абсолютну творчу свободу і змогли реалізувати усі свої задуми. Цей буктрейлер у 2016 році переміг на районному медіа-фесті «Інформаційний простір. Учнівські ЗМІ» у номінації «Найкращий учнівський відеосюжет».
Навесні 2017 року учениця 10-А класу Владислава Вініченко створила за казкою учня 5-Б класу Дмитра Козака мультфільм «Казка про Олівець та Ножиці», самостійно вивчивши процес створення мультиплікаційного мальованого фільму за один місяць (її мультфільм розміщений у відеохостингу
YouTube за адресою: https://www.youtube.com/watch?v=CkCH8HRs8oY).
Владислава Вініченко і Дмитро Козак стали навесні 2017 року дипломантами Учнівського фестивалю короткометражних фільмів «Позитив WOW!».
Вир ідей, який захопив у 2014 році 6-класників, спонукав їх власними силами здійснити постановку п’єси «Ляльки», написаної їхньою однокласницею Софією Вовк. Вона дослідила проблему сучасного сирітства. Виставу показали батькам. Все було, як у справжньому театрі: своя назва театру, афіши, квитки, декорації. Творчий поштовх отримали усі учасники дійства – до 11 класу вони були сповнені різноманітних ідей, які навчилися самостійно реалізовувати.
Ідею рольової гри «Прес-конференція з героями трагедії В. Шекспіра "Ромео та Джульєтта"» висунули свого часу 8-класники (серед них були ті, що займаються у гуртку «Юні журналісти» ЦДЮТ Залізничного району м.Львова). Самі вони розподіляли ролі і готували реквізит. Мета цих прес-конференцій – змоделювати ситуацію реальної прес-конференції, створити умови для демонстрації учнями сформованих у них ключових освітніх компетентностей, а також для отримання ними нових навичок активного спілкування в обмеженому часі. А вчитель отримав можливість побачити рівень розуміння учнями прочитаної п’єси.
РОЛЬОВА ГРА ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЯ
з героями трагедії В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта» за темою «ЯК НЕ ЛЮБОВ, ТО ЩО ЦЕ БУТИ МОЖЕ?»
Мета рольової гри:
Ø основна – сформувати ключові освітні компетентності;
Ø а також закріпити в учнів навички аналізу творів художньої літератури та характерів літературних героїв, навички самостійного мислення та оцінювання духовних надбань людства, навички самостійного складання різноманітних текстів для міжособистісного спілкування з урахуванням особистості співрозмовника;
Ø крім того, навчити учнів творчому спілкуванню, навчити їх отримувати задоволення від такого спілкування, закріпити в них навички оцінювання власного місця у процесі розвитку національної та світової духовної культури; збагатити психо-емоційну сферу учнівських особистостей.
Наочність: учнівські творчі доробки для «поштової» скриньки «Ромео і Джульєтта, живіть і будьте щасливі!» (ілюстрації до трагедії, вірші, реферати, кросворди).
Обладнання: дзвоник для організації аудиторії під час гри.
Хід прес-конференції
1. Вступне слово вчителя. Вчитель вітає учасників прес-конференції та просить їх, моделюючи ситуацію під час цієї рольової гри, враховувати імітацію тих подій, що відбувалися у ХVІ ст., та подій, які зображено у трагедії В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта». Учні, беручи участь у цій рольовій грі, повинні намагатися у своїй мові та поведінці відтворити характер тих героїв роману, яких зображують. Має враховуватися також те, що на цій прес-конференції (відповідно часовим межам гри) розглядаються лише події, пов’язані із сюжетом трагедії Шекспіра.
2. Початок прес-конференції. Прес-секретар представляє учасників пресконференції: Ромео, Джульєтту, їхніх батьків, Меркуціо, Тибальта, Паріса, брата Лоренцо, няню, а також журналістів різних видань. Він визначає регламент: порядок виступів і запитань, час на відповіді.
3. Запитання учасникам прес-конференції. Їхні відповіді.
4. Прес-секретар підводить підсумки прес-конференції, дякує її учасникам за участь. Спільне фото.
5. Заключне слово вчителя. Підведення підсумків рольової гри, оцінювання її учасників. Домашнє завдання: написати (за вибором) прес-реліз, репортаж або замітку про прес-конференцію.
***
Реалізовуючи на практиці свої ідеї, семикласники у 2009 році ініціювали проведення учнівських уроків у класах, де вчаться молодші за них діти. Такі уроки проводяться не часто – за умови ретельної підготовки юних вчителів. Це для учня – титанічна індивідуальна робота, яка, до речі, супроводжується виром авторських ідей.
Варто зауважити, що, готуючись до групових проектів, учні самостійно оволодівають базовими знаннями не тільки із зарубіжної літератури, але й з логіки, соціології, політології, медіакритики, ораторського мистецтва, навичками критичного аналізу, навичками структурування, оформлення своїх досліджень та їхньої презентації, навичками міжособистісної комунікації, самооцінювання та взаємооцінювання.
2.2. РЕАЛІЗАЦІЯ УЧНІВСЬКИХ ПРАГНЕНЬ
ДО САМОВДОСКОНАЛЕННЯ У ВЛАСНИХ АВТОРСЬКИХ РОБОТАХ
Продукуючи власні творчі ідеї, учні реалізують свої прагнення до самовдосконалення. Вже кілька років поспіль спеціальні творчі завдання я майже не задаю учням додому. Вони самі – за бажанням – малюють ілюстрації, складають кросворди, пишуть вірші, повісті, реферати, створюють презентації, оскільки знають – однокласникам буде цікаво це почути і побачити. Інколи такі творчі завдання є частиною уроку або літературної гри.
Починаючи з 1992 року для учнів проводяться засідання «Творчої лабораторії», де, спілкуючись із відомими львівськими поетами, письменниками, перекладачами, вони демонструють свою майстерність.
Юні поети люблять брати участь у конкурсах різного рівня. І це дає свої результати: у різні роки юні поети стали призерами міських та обласних поетичних конкурсів, таких як «І слово, і пісня, матусю, тобі!» та поетичного конкурсу музею Ів. Труша.
Ось кілька прикладів учнівських поезій.
К НИГ И
Вони мовчать, не бачать світу, Вони все чують, і почує їх народ.
Для когось – це просто книга, А для когось – світ нових пригод. У бібліотеці чекають на тебе Пітер Пен, Пеппі Довгапанчоха, Навіть Енн, що з зелених дахів.
Прочитай хоч про когось, хоч трохи, Щоб кожен з них по-справжньому зрадів.
Про їхніх друзів ти не забувай:
Візьми з полички – також прочитай. Уяву свою розвивай Та знання великі здобувай.
Книги – радість для усіх:
Для дорослих і малих.
Діана Врублевська написала цей вірш у 6 класі
О Ч І В І Ч НО С Т І
(До портрета Аріадни – дружини художника Івана Труша) Ось трамвай їде містом – Навколо вже ніч.
Ліхтарі у вікні –
Сяйво любові на обличчі.
Хто Ви, жінко, що їдете у вічність?
Очі Ваші карі... чорні...
Смуток в них
Чи тільки втома?
Як далеко Ви від рідного дому? Чи довезе Вас туди трамвай? Все навколо чорне, темне – Темрява життя чи ночі?
А душа вся світиться крізь очі...
Ви – найкращий скарб у світі!
Ви – для генія дарунок! Ви – життя вищий ґатунок! Хто ж такую дівчиноньку Полюбити б не схотів?
Зачудована, зачарована, З посмішкою Мони Лізи
Дивитесь на нас крізь час. Музика в душі звучить – І трамвайчик дзеленчить...
Із трамвайчика малого У будинок загадковий
Підете Ви з чоловіком. Крізь віки і темряву життя Сяятиме ваше майбуття.
І стою тепер я перед Вами, Віддаю Трушу Івану шану!
Ви – у колі всіх своїх дітей.
У кімнаті ви зібралися родиною Й розмовляєте зі мною всі гостинно.
Посміхаєтеся ви до мене всі привітно...
Падав дощ, а стало ясно, світло; Сонце зазирнуло до кімнати – І відчула я, що ви всі в хаті.
Всі ви тут! Ви вічні у картинах! Й зберігає Бог вас і Україну!
Іванна Волянська написала цей вірш у 7 класі
О Б Е Р І Г НАД І Ї ( По е т и ч н и й ц и к л )
Присвята
Всі квіти на світі для тебе, матусю.
Зірву й покладу тобі я до ніг, Щоденно я Богу за тебе молюся,
Щоб завше тебе від усього беріг. Я вдячна тобі за ніжність й турботу, Й за те, що колись народилася я, За недоспані ночі й твою вічну роботу. Я люблю тебе, Ти – найкраща моя!!!
1.
Її любов – це очі голубії І лагіднії, ніжнії уста,
А пахне так, як квіти ті нічнії,
На ранній дощ чекає їхня німота.
Вона живе мелодією серця,
А його співом дихає весна, І як в безодні голубі озерця, У його очі дивиться вона. Її любов – це тихий листопад І ніжний шепіт осені у полі,
І соковитий, стиглий виноград, Руками вишитий самої долі. Вона – це квіти, що цвітуть лиш раз, І теплий дотик літа по плечі,
І лиш вона зуміє зупинити час, Щоб не зів’яли ці квіти вночі.
Її любов – це очі голубії, І лагіднії, ніжнії уста,
Це стежечка у вись одної мрії,
Яка трояндами назавжди зацвіла.
2.
Співала пісню мама колискову,
На вії вечір опускався їй, Як любо було чути материнську мову І відчувати руку на щоці своїй.
Дивитися казки у своїх снах
Я ще малям щовечора лягала
І засинала я у мами на руках,
І міцно-міцно, й солодко я спала.
Співала пісню мама колискову,
Тримала на руках своє дитя…
Як любо стало чути материнську мову Відтоді і на все своє життя.
3.
Жила матуся, добра й чарівна, Пелюстками навесні розквітала. Пройшли літа, і зовсім вже вона Засохла і тихенько облітала.
Як бистрая ріка, пливли літа,
Бились об труднощів й роботи берег,
Й тоді, як колосилися жита, Й тоді, як збирали збіжжя на нивах.
Росли дерева, що посаджені в садку,
І кожен рік плоди їм дарували, На згадку їх мати садила таку,
Щоб діти про неї завжди пам’ятали. Росли дерева – росли і два сини,
Все більші-більші й дужчі виростали, Пройшли роки – і виросли вони, А всі дерева чомусь засихали.
Стара вже матуся сиділа в вікні,
І скроні її давно посивіли, Сиділа так, як і колись навесні, Коли лелеки з вирію летіли.
Повиростали діти і забули мати,
Поринули в своє нове життя,
І навіть не могли згадати дати
Матусиного дня народження.
Старенька хустинка, кріселко і плід,
Спрацьовані руки і втома в очах, Було їй вже досить багатенько літ,
Та молодість часто їй снилась у снах. Жила у селі, в самотності й тиші, Ходила у сад, що садила колись. Всихали дерева, й листки опадали, І сльози у неньки рікою лились.
Нездужала мати, хвороба скосила,
Горнятка води ніхто не подасть, Та вона все часу у Бога просила, Щоб живою синів могла повидать.
А синочки у місті хати будували,
Ні злиднів, ні скрути у житті не знали, Влаштувалися добре, та одне не згадали, Як рідну матусю саму покидали.
А мати образ на синів не тримала,
Втираючи сльози, молилась за них, І вдень, і вночі вона Бога благала, Щоб від всякого злого він їх боронив.
І вже в тих синочків підростають діти,
Готуються до вильоту з рідного гнізда, Починають у синів голови біліти, І починають брати вже своє літа. Згадали чомусь тоді діти про матір, Сідають в машини і їдуть в село.
Та не судилось їм маму удома застати, Й в засохлім садку її теж не було…
Здивувалися діти, питають в сусідів: «Де Ольга Петрівна, що ось тут жила?» А вони зі смутком в очах сказали:
«Та вже років зо два, як її нема…» Заходять сини. Ця убога хатина, Де все було, як в дитинстві колись. На столі біля ліжка стоїть досі світлина, Де вони та їх мати за руки взялись.
Взяли квіти, вдягнулись, на цвинтар пішли,
Могилу бачать й усміхнену мати, Яка на них дивилася з плити, Вона не зможе більш ніколи встати.
Була матуся у хустинці, як завжди,
Дивилася з любов’ю, але й з болем, Лежала мати там, в сирій землі,
А вітер її смуток розвіяв полем.
І тільки тепер зрозуміли сини,
Що покинули матір стареньку одну,
І як би тепер не жаліли вони, Час повернути не в силі ніхто.
Померла матуся на осінь, коли
Вже летіли у вирій лелеки І в жовтому саді вітри вже гули, Несучи спогади за обрій далеко.
Із того садка, що садили колись, Залишились стовбури порохняві. Хотіла на згадку синам залишить, А сини про цей сад не згадали.
Згорнулась й та квітка, що цвіла
У житті, і біль у грудях тримала, Чарівною, красивою вона колись була,
А зараз самотнім стебельцем стояла.
На цвинтарі біля її могили
Живе і квітка, як жила вона,
Живе самотньо і у всі хвилини Чекає вона ласки і тепла.
Її душа вселилася у квітку,
Щоб не зів’яла та, як мати, у свій час, Цвіте та квітка і зимою, й влітку, Щоб спогад про матір у них не погас.
І в холод, і в спеку ромашка журилась,
Стояла, схиливши голівоньку вбік, Гадала, що прийдуть, та помилилась, А серце жаль і смуток сильно пік.
Самотньо отак вона довго стояла,
Сини не приходять та й не прийдуть уже.
Схилилась ромашка, а потім і впала, «Всихаю, – подумала, – невже… та невже…»
Ось так і лежала вона, споглядаючи,
Як до інших і діти, й онуки ідуть, Доглядають могили, і видно, що дбаючи, А їй і свічечки не принесуть.
Вже й неба ромашці видно не стало,
Лежала вона у густющій траві,
І сонечко бачити вже перестала, Лежала сама, у німій тишині.
Минали роки, а вона все чекала,
Зеленою річкою сльози лились, Тоді і остання пелюстка відпала,
Здійнялась вона… й полетіла увись...!
4.
Осінній клекіт журавлиних крил
Підносить в небо вже опале листя,
І тихим дзвоном розіллється пісня Не земних, а вже небесних сил…
Виростають діти – і старіє мати,
Клекотом лелек зворушені поля… Нам не слід ніколи забувати: Серце матері – у пісні солов’я, В кожній квіточці, у кожній стебелині, В кожнім промені і в кожнім з нас. Материнська мова буде жити вічно – Душу матері не подолає час!
Післямова
Пробачте нам, любі наші матері, За всі образи, біль і навіть сльози.
Ми любим вас – уклін вам до землі,
Даруєм сонце, квіти і цілуєм ваші коси. Мар’яна Рибак написала цей цикл в 11 класі
***
Вчитися ніколи не пізно… Весь час повторює це нашим учням 89-літній п. Микола Максимишин (див. фото). Нещодавно він випустив свою першу збірку поезій. Зустрічі з ним надихають молодь на творчу самореалізацію.
Продукувати власні творчі ідеї учні вчаться, створюючи уже з 5 класу – також за бажанням – власні презентації (див фото).
Отже, бачимо, що в авторських роботах під час продукування нових ідей реалізується учнівське прагнення до самовдосконалення.
2.3. РОЛЬ ТВОРЧИХ ПОРТФОЛІО УЧНІВ
У ПРОЦЕСІ ПРОДУКУВАННЯ ІДЕЙ
Створення учнями на уроках зарубіжної літератури та в позаурочний час власних художніх текстів, кросвордів, написання рефератів, ілюстрування прочитаних літературних творів сьогодні не є новиною. Цікавим цей процес зробила можливість об’єднати усі авторські роботи кожного окремого учня у власному портфоліо.
Портфоліо (від італ. portafoglio – «портфель») – збірка (широке портфоліо) виконаних робіт та напрацювань певної особи (компанії). Портфоліо може бути як на паперових носіях, так і на електронних. Це спосіб фіксування, накопичення, оцінки і самооцінки особистих досягнень за певний проміжок часу. Його мета – накопичення досягнень, відслідковування професійного прогресу, представлення діяльності і професійного розвитку за окремий проміжок часу.
Запроваджені мною з 2016 року на уроках зарубіжної літератури портфоліо зацікавили тодішніх 5-класників. Його ведення не є обов’язковим, а види творчості та наповнення власними роботами свого портфоліо вони обирають самі – і це стало для школярів додатковою мотивацією. До своїх портфоліо (а вони зберігаються в кабінеті) учні складають створені під час уроків власні авторські доробки, а потім звітують після вивчення кожної теми про поповнення портфоліо. Надихає їх також думка про те, що наприкінці навчання у школі – в 11 класі – вони отримають ці портфоліо на пам’ять. Це спонукає їх до продукування нових ідей, оскільки матеріал вони добирають на власний розсуд. З презентацією своїх портфоліо діти виступають не тільки перед однокласниками, але й перед батьками на зборах та перед вчителями під час семінарів.
Так, наприклад, найініціативніші 5-класники виступили 25.04.2017р. з представленням своїх портфоліо під час проведення мною у нашій школі Педагогічної майстерні для вчителів зарубіжної літератури Львова (див. фото).
ПОРТФОЛІО
Матеріали узагальнені за інформаційними джерелами:
1. Освітні технології: Навч.-метод. посібн. / О. М. Пєхота, А. З. Кіктенко, О. М. Любарська та ін.; За ред. О.М. Пєхоти. – К.: А.С.К.,
2003. – 255 с.
2. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D
3. http://vubir-maybutnogo.blogspot.com/2013/10/blog-post_233.html
Портфоліо (від італ. portafoglio – «портфель») – збірка (широке портфоліо) виконаних робіт та напрацювань певної особи (компанії).
Термін «портфоліо» запозичений через посередництво англ. portfolio з італійської мови (portafoglio – «портфель»), де утворений від porta («носи») + foglio
(«аркуш»)[1]. Портфоліо може бути як на папері, так і в електронному вигляді. Електронне портфоліо, в свою чергу, може зберігатись локально (бути доступним лише визначеному колу людей) та глобально (бути доступним для всього світу – для користувачів Інтернету). Глобально доступне портфоліо інакше називається веб-портфоліо. Портфоліо – це спосіб фіксування, накопичення, оцінки і самооцінки особистих досягнень за певний проміжок часу.
Мета портфоліо: накопичення досягнень, відслідковування професійного прогресу, представлення діяльності і професійного розвитку за окремий проміжок часу. Завдання:
• проаналізувати і узагальнити свою роботу;
• відобразити динаміку свого професійного росту;
• представити досвід своєї роботи найбільш повно і ефективно.
Функції портфоліо:
• діагностична – фіксує зміни за певний проміжок часу;
• змістовна – розкриває спектр виконуваних робіт;
• розвиваюча – забезпечує безперервний процес освіти і самоосвіти;
• мотиваційна – відзначає результати діяльності;
• рейтингова – дозволяє виявити кількісні і якісні індивідуальні досягнення.
Практичне значення портфоліо:
• атестація в майбутньому;
• систематизація діяльності власника портфоліо;
• фактор, який стимулює професійний розвиток.
Моделі портфоліо: а) портфель досягнень (для себе і для інших) – мета створення: оцінити прогрес в дослідницькій, професійній і творчій діяльності; б) портфель-самооцінка (для себе) – мета створення: показати прогрес чи регрес в якихось видах чи окремих аспектах професійної діяльності; в) портфель-звіт (для інших) – мета створення: показати успішність і довести прогрес дослідницької, професійної і творчої діяльності.
Типи портфоліо
Портфоліо документів: дипломи; грамоти; посвідчення; свідоцтва, довідки. Портфоліо робіт: конкурсні роботи; проекти розвитку; тексти виступів на семінарах, методичних радах; сценарії різних масових заходів; відеозаписи, фотоальбоми різних заходів; друковані роботи; авторські освітні програми. Портфоліо відгуків: це характеристики ставлення особи до різних видів діяльності. В ньому дається письмовий аналіз ставлення до своєї діяльності і її результатів (рецензії, відгуки, резюме тощо). Включає відгуки колег про проведені заходи, методистів, адміністрації, вчителів-предметників. попередньо складається список представлених робіт.
Види портфоліо
Особисте портфоліо можна назвати професійним портретом. Портрет розповідає про особистість працівника. Його пропонується виконувати у формі резюме. Акцент необхідно зробити на досвіді роботи: самоосвіті, використання в своїй практиці сучасних інформаційних технологій, проектній діяльності. Можна включити в особисте портфоліо свої роздуми у формі есе, а також результати професійного тестування.
Тематичне портфоліо має зміст роботи, якщо ви постійно і цілеспрямовано займаєтесь певною темою. Тематичне портфоліо може включати • план (структуру, схему) занять чи розробку теми; • пояснювальну записку з інформацією про автора, про форму представлення матеріалів тощо; • обґрунтування теми, своє бачення даної теми, яких результатів очікуєте; • програму курсу (плани, розробки уроків, бібліотечних занять); • роботи дітей (анкети, тести, відгуки про конкретний урок, малюнки); • самоаналіз проведеної роботи; • підведення підсумків, визначення перспектив.
Методика формування портфоліо
Різні проекти, дослідження, папки з грамотами, дипломами та багато інших матеріалів. Це і є складова вашого портфоліо – потрібно тільки відібрати головне і систематизувати.
Для чого я хочу створити портфоліо? В залежності від відповіді визначте тип і вид вашого портфеля досягнень.
Що я хочу включити в портфоліо? Професійне портфоліо бажано робити за останні 3-5 років. Ви самі повинні вирішити, які матеріали відібрати у портфель.
Як буде організоване портфоліо? Що це буде – файлова папка, чи електронний варіант? Чи і те і інше?
Як будуть розміщені матеріали? У прямій чи зворотній хронології, чи за видами матеріалів. Обов'язково складається перелік матеріалів і розміщується з самого початку як друкованого, так і електронного варіантів.
Де буде зберігатися портфоліо і хто до нього буде мати доступ? Варіантів декілька – в бібліотеці, у методичному кабінеті, в адміністрації школи. Якщо не у Вас особисто, а в іншому місці, то краще представити копії. Найкращий варіант представлення – захист, чи презентація перед колективом.
Оформлення портфоліо
Стандартів не існує. Головне – логічна послідовність. Декілька рекомендацій: • можна оформити у вигляді файлової папки з заголовками розділів; • кожну роботу, документ, підбірку кладіть в окремий файл; • на кожному елементі портфоліо бажано ставити дату, щоб прослідкувати динаміку; • в друкованому варіанті обов’язково робіть посилання на документи чи їхні копії, зазначивши номер додатку; • в електронному варіанті треба оформити гіперпосилання на документи та інші матеріали з презентації портфоліо.
Які важливі педагогічні завдання допомагає розв’язувати портфоліо дитини?
• Підтримує та стимулює навчальну мотивацію дитини.
• Розвиває навички рефлексивної та оцінної діяльності дитини (рефлексія – це схильність до аналізу своїх переживань, міркування про свій внутрішній стан). Формує вміння вчитися – ставити мету, планувати й організовувати власну навчальну та виховну діяльність.
• Створює додаткові передумови й можливості для успішної спеціалізації та профорієнтації.
Якими є переваги роботи з портфоліо?
• У роботі з портфоліо важливим є не тільки результат, але й процес створення дитиною (незалежно від віку) свого стилю роботи.
• Портфоліо дозволяє зберегти в ньому індивідуальність; титульному аркушу приділяють особливу увагу.
• Створення назв файлів-компонентів і робота з ними – це творчий процес, зорієнтований на самостійність вибору, уяву, відкриття, пошук.
• Процес створення портфоліо, робота з ним, обмін досвідом дають авторам можливість оцінити самостійну пізнавальну діяльність та вдосконалити її.
2.4. РОЛЬ ЛІТЕРАТУРНИХ АПОДИКТИЧНИХ ДИСПУТІВ
У МОТИВАЦІЇ УЧНІВ ДО ПРОДУКУВАННЯ ВЛАСНИХ ІДЕЙ
Ще один вид роботи на уроках зарубіжної літератури і в позаурочний час, який сприяє продукуванню нових ідей – це літературний аподиктичний диспут, який я проводжу для учнів 7-11 класів за власною авторською методикою з 1994 року. Такий вид диспуту (на противагу ерістичному та софістичному) не передбачає обов’язкову перемогу над опонентами. Це вільний обмін думками, ознайомлення з поглядами інших (у даному випадку – однокласників) на запропоновану тему, розширення власного світогляду. Мета літературних аподиктичних диспутів – дати можливість учням на практиці реалізувати набуті на уроках зарубіжної літератури вміння та навички цілісно-комплексного аналізу художнього твору; удосконалити їхні здібності в логічній побудові власних виступів з літературних проблем; навчити самостійно оцінювати явища культурного життя, підбирати достатні для аргументації власної позиції факти, дотримуватися етики безконфліктного, толерантного спілкування, долати обмеження у часі; активувати в учнів бажання розвивати власні ораторські здібності та мотивувати до самостійного продукування наукових ідей. У диспутах із задоволенням беруть участь як 7-класники, так і 11-класники (див. фото). Інколи навіть у 6-класниів виходить вдало подискутувати.
ЛІТЕРАТУРНИЙ АПОДИКТИЧНИЙ ДИСПУТ
для учнів 8-х класів за трагедією В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта»
«СПРАВЖНЄ КОХАННЯ ЗМІНЮЄ ЛЮДИНУ НА КРАЩЕ.
ЧИ НЕ ТАК?»
Мета літературного аподиктичного (безконфліктного) диспуту:
Ø основна – сформувати ключові освітні компетентності;
Ø а також сформувати в учнів навички аналізу творів художньої літератури, навички самостійного мислення та оцінювання духовних надбань людства, навички ведення толерантного, етично вивіреного спору, навички усного складання коротких (однохвилинних) текстів-роздумів; узагальнення вивченого матеріалу за трагедією В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта»;
Ø крім того, навчити учнів безконфліктного спілкування, навчити їх отримувати задоволення від такого спілкування, закріпити в них навички оцінювання творів художньої літератури у співвіднесенні з реаліями життя. Наочність: учнівські творчі доробки з «поштової» скриньки ««Ромео і Джульєтта, живіть і будьте щасливі!»» (ілюстрації до твору, вірші, реферати, кросворди), «Пам’ятка учасника аподиктичного диспуту», вислови відомих філософів про сутність інтелектуальних спорів.
Обладнання: дзвоник для організації аудиторії під час гри.
Хід диспуту
6. Організаційний момент (представлення присутніх учасників диспуту та гостей, ознайомлення із Пам’яткою учасника літературного аподиктичного диспуту, визначення регламенту та порядку виступів).
7. Вступне слово вчителя: «Відомий біблійний вислів «Любов понад усе!» може бути епіграфом нашого сьогоднішнього спілкування. Що ми знаємо про те, як змінює кохання людину? Про це буде наша дискусія».
8. Виступи учасників за темою диспуту (за одну хвилину кожен учасник має висловити свою точку зору; головна умова – для аргументації своїх думок кожен має наводити приклади з трагедії Шекспіра «Ромео і Джульєтта», з життя Вільяма Шекспіра, а вже потім – зі свого власного досвіду, з досвіду історії України та світової історії і культури).
9. Дискусія (виявлення між поглядами учасників диспуту розбіжностей; взаємний толерантний, аргументований, без порушень етичних норм спір; прийняття учасниками диспуту факту, що погляди на цю тему є різними у різних людей, оскільки саме це є суттю аподиктичного диспуту – не перемогти опонента, не переконати його, а обмінятися з ним точками зору на проблеми, які постали під час диспуту).
10. Заключне слово вчителя: «Усе своє життя ви будете стояти перед запитанням «Що є справжнім коханням?». Як у Петрарки «Як не любов, то що це бути може?». І відповідь ваша буде залежати від того, на якому рівні розвитку ви знаходитесь, які цінності сповідуєте... Але пам’ятайте: якщо ви хочете у цьому житті чогось досягти, варто звернутись за порадою до В. Шекспіра та його героів».
11. Підведення підсумків.
12. Спільне фото.
ЛІТЕРАТУРНИЙ АПОДИКТИЧНИЙ ДИСПУТ
для учнів 6-х класів за романом Д. Дефо «Робінзон Крузо»
«ЧИ БУВ РОБІНЗОН ЩАСЛИВИМ НА СВОЄМУ ОСТРОВІ?»
Мета літературного аподиктичного (безконфліктного) диспуту:
• основна – формування ключових освітніх компетентностей;
• а також сформувати в учнів навички аналізу творів художньої літератури та образів літературних героїв, навички самостійного мислення та оцінювання духовних надбань людства, навички усного складання коротких (однохвилинних) текстів-роздумів; закріпити в учнях навички визначення доцільності та необхідності фактів, цитат з художнього твору, опису подій з життя літературного героя; сформувати навички ведення толерантного, етично вивіреного спору; продемонструвати доцільність використання мовленнєвих навиків на практиці;
• крім того, навчити учнів отримувати радість від процесу творчості; навчити учнів безконфліктному спілкуванню, навчити їх отримувати задоволення від такого спілкування, закріпити в них навички оцінювання творів художньої літератури у співвіднесенні з реаліями життя.
Наочність: учнівські творчі доробки з «поштової» скриньки «Робінзоне, не сумуй!» (ілюстрації до роману, вірші, реферати, кросворди), «Пам’ятка учасника аподиктичного диспуту», вислови відомих філософів про сутність інтелектуальних спорів.
Обладнання: дзвоник для організації аудиторії під час диспуту.
Епіграф: «Єдине, що важливо, – це бути людиною». (А. Камю, французький письменник ХХ ст., лауреат Нобелівської премії). Хід уроку
1. Організаційний момент (повторення основних правил проведення аподиктичного/толерантного диспуту)…………………..……..… 2 хвилини.
2. Оголошення теми, мети, епіграфа уроку…………………..……… 2 хвилина.
3. Робота за темою уроку.
Слово учителя: «Ви достеменно дослідили образ Робінзона Крузо, і тому достатньо готові сьогодні взяти участь у літературному аподиктичному (безконфліктному) диспуті і почути різні відповіді на запитання «Чи був Робінзон щасливим на своєму острові?»….....…………….………… 1 хвилина. Проведення літературного диспуту ……….…………………... 25 хвилин.
4. Підсумкове слово вчителя: «Сьогодні ви поділилися своїми поглядами на щастя і на те, як його бачать різні люди. Навели приклади з літератури, з історії розвитку людства, з власного життєвого досвіду. Над цим питанням ви будете ще довго розмірковувати. Життя вам дасть свої відповіді на нього. Сподіваюся, досвід
Робінзона вам допоміг розібратися в собі». …..2 хвилини
5. Узагальнення та систематизація – відповідь на узагальнююче запитання «Що нового про себе ви дізнались сьогодні на уроці?»………..….. 3 хвилини.
6. Домашнє завдання…………………………………………………….. 5 хвилин:
• загальне (обов’язкове для всіх учнів): написати характеристику образу Робінзона Крузо за простим планом;
• індивідуальне (додаткове, за бажанням): творче завдання (підготуватись до демонстрації результатів наших досліджень роману Д.Дефо «Робінзон Крузо» – у вигляді презентацій).
7. Підсумок уроку. Визначення найактивніших учасників диспуту. Взаємооцінювання, самооцінювання …………………………….……… 5 хв.:
ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА АПОДИКТИЧНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДИСПУТІВ,
проведених вчителем Дітчук О. О. протягом 1994-2018 рр. для учнів 7-11 класів
1. «Світова література – мистецтво вічного слова народів. Чи не так?» (7-11 класи).
2. «Чи має право ідеальний герой на неідеальний вчинок?» (За творами героїчного епосу – у 6 класі; за творами просвітників – у 9 класі; за творами соціальнопсихологічної прози – у 10 класі; за романом М. Булгакова «Майстер і Маргарита» – в 11 класі).
3. «Пригодницька література – досвід виживання?» (За творами Д. Дефо,
Ж. Верна та Р. Стівенсона – у 6 класі).
4. «Сучасні Геракли та Прометеї – хто вони?» (За міфами Давньої Греції – у 6 класі; за трагедією Есхіла «Прометей закутий» – у 8 класі).
5. «Книга вчить як на світі жить. Чи не так?» (7 клас).
6. «Злобивість є обмеженість. Чи не так?» (За пригодницькими романами – у 6 класі; за романом Дж. Свіфта «Мандри Гуллівера» – у 7 класі; за романами просвітників – у 9 класі; за творами, що вивчаються у 10-11 класах).
7. «Чи може художня література бути жорстокою?» (7-8 класи).
8. «Мистецтво дарує благодать. Чи не так?» (7-11 класи).
9. «Знання – це сила?» (За творами доби Просвітництва – в 9 класі).
10. «Геній та злодійство – дві речі несумісні. Чи не так?» (За творами О. Пушкіна, Й. В. Ґете, Ф. Достоєвського, Л. Толстого – у 9-10 класах; за творами М. Булгакова,
А. Камю, П. Зюскінда – в 11 кл.).
11. «Хто труда не перейде, до добра той не прийде. Чи не так?» (За романом Д. Дефо «Робінзон Крузо» – в 6 класі; за творами доби Просвітництва – в 9 кл.).
12. «Краса врятує світ?» (9-11 класи).
13. «Гроші не пахнуть. Чи не так?» (За творами О. де Бальзака та Ч. Діккенса – у10 класі).
14. «Велич людини – в усвідомленні відповідальності. Чи не так?» (За повістюпритчею А. де Сент-Екзюпері «Маленький принц» – у 6-9 класах; за творами модерністів та авангардистів – у 10-11 класах).
15. «Щастя можливе без морального очищення?» (За романом Ф. Достоєвського «Злочин і кара», 10 клас).
16. «Усі щасливі сім’ї однакові, усі нещасливі нещасні по-своєму. Чи не так?» (За творами Л. Толстого, Стендаля, Ф. Кафки – у 10-11 класах).
17. «Все, що стає явним, є світло. Чи не так?» (За творами ХІХ-ХХ ст. – у 10-11 кл.).
18. «Бароко і класицизм: звідки конфлікт?» (9 клас).
19. «Старовинні книги впливають на сучасних людей. Чи не так?» (8 клас).
20. «Час обирає своїх героїв. Чи не так?» (9 клас).
21. «Є вічні істини у мінливому світі. Чи не так?». (7-11 класи).
Епіграфи до тем № 2, 4, 6, 9, 10, 11, 14, 15, 17, 20:
– «Геній – ось норма, а пересічна людина – це відхилення від норми».
(Костянтин Ціолковський);
– «Істина в людині те, що робить її людиною». (Антуан де Сент-Екзюпері);
– «Найважливіша цінність людини – людина». (Антуан де Сент-Екзюпері);
– «Єдине, що є важливим – це бути людиною». (Альбер Камю);
– «У всіх людях я бачу себе». (Волт Вітмен);
– «Людина є те, що має подолати». (Фрідріх Ніцше); – «Яка насолода поважати людей!.». (Антон Чехов);
– «Я не люблю людей, душею котрих є розум... я хочу, щоби розумом людини була душа». (Петро Вяземський);
– «Кожна людина є Всесвіт». (Ґенріх Ґейне);
– «Буває хоробрість, яку небезпека сама народжує». (Джордж Гордон Ноел Байрон); – «Герой – це людина, яка у рішучий момент робить те, що потрібно робити в інтересах людського суспільства». (Юліус Фучик).
2.5. АВТОРСЬКІ УЧНІВСЬКІ САЙТИ – ЗЛЕТ ТВОРЧОЇ ДУМКИ
Дослідник проблем сучасних медіа Б. В. Потятиник констатує: «Новітні електронні засоби масової комунікації (ЗМК) означають, передусім, серйозну зміну характеру міжособистісної та масової комунікації. Через електронну пошту, веб-сторінки чи дискусійні групи індивід може виходити зі своїми міркуваннями на величезну аудиторію, оминаючи традиційного посередника (редактора газети, видавця, працівника теле- чи радіостудії)»1. Тому надзвичайно ефективним, з точки зору продукування творчих ідей, є використання можливостей Інтернету для створення учнівських тематичних сайтів і блогів. Скерований творчий потенціал учнів потрапляє у русло позитивного творення – на противагу руйнівним, деструктивним діям деяких підлітків в інформаційному просторі.
Ще у 2012 році тодішні 6-класники створили проект сайту з проблем виживання (за романом Д. Дефо «Робінзон Крузо»). З технічних причин сайт тоді не був запущений в мережу Інтернет (див. фото далі). _____________________________
1. Потятиник Б. В. Медіакритика: кому перепадає найбільше? // Медіакритика. – 2003. – №1. – С.27.
У 2014 році 11-класники створили сайт свого класу, де одну сторінку присвятили учнівським доробкам і назвали її «Творчість». На ній ми можемо побачити їхні вірші, малюнки та відеосюжети різних років (див. фото). Сайт розміщений в Інтернеті за адресою http://11a2016sch77lviv.wixsite.com/original.
На початку 2017-2018 навчального року учень 6-А класу Назар Славич висунув ідею створення власного авторського літературного сайту. Поступово ідея захопила весь клас. Усі учні захотіли на цьому сайті розмістити свої власні творчі доробки. Процес зайняв кілька місяців, адже учням довелося самостійно навчитися створювати багатофункціональний сайт. Наразі він доопрацьовується.
Процес продукування учнями нових ідей є нескінченним і цікавим. Він здатен набувати несподіваних форм. Але будучи організованим на уроці з допомогою вчителя, він приносить задоволення від навчання і є надзвичайним мотиваційним фактором.
В ИС НО В К И
Створення на уроках зарубіжної літератури умов для продукування учнями нових ідей при гармонійному поєднанні інноваційних і традиційних методів, форм та прийомів дає можливість сформувати у школярів ключові освітні компетентності, які покликані допомогти молодому поколінню успішно, творчо, довго і щасливо прожити своє життя у соціумі.
Доказом ефективності такої роботи – як групової, так і індивідуальної, – є те, що учні постійно висувають нові ідеї та пропозиції, а з реалізованими ідеями навіть досягають успіхів на різноманітних конкурсах.
Наш досвід співвіднесений із сучасними вимогами до освіти в Україні і може бути рекомендований вчителям-словесникам з метою урізноманітнення форм і методів мотивації учнів до читання та вивчення літератури.
Держава в кінцевому результаті отримує активних громадян, готових до впровадження інновацій і до реалізації власних ідей.
СПИСОК ІНФОРМАЦІЙНИХ ДЖЕРЕЛ
Законодавчі акти
Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року Закон України «Про освіту».
Закон України «Про авторське право і суміжні права».
Закон України «Про інформацію».
Закон України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних».
Друковані видання
Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник / Ф. С. Бацевич. – Київ: ВЦ «Академія», 2004. – 342 с.
Буряк С. Д. Інтерактивні й нестандартні уроки зарубіжної літератури / Буряк С. Д., Острова Г. О. – Харків: Вид. група «Основа», 2005. – 160 с.
Бусел С. В. Зв’язне мовлення на уроках зарубіжної літератури. 5-12 класи. – 2е вид., доп. – Тернопіль: Мандрівець, 2008. – 192 с.
Гол Д. Онлайнова журналістика / Д. Гол; пер. З англійської. – Київ: «К.І.С.», 2005. – 344 с.
Драйден Ґ., Вос Дж. Революція в навчанні. – Львів: Літопис, 2005. – 542 с.
Жоль К. Вступ до сучасної логіки. – Київ: Вища школа, 1992. – С. 26-27.
Ісаєва О. О. Теорія і технологія розвитку читацької діяльності старшокласників у процесі вивчення зарубіжної літератури: Монографія / О. О. Ісаєва. – Київ: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2003. – 380 с.
Кузнецова О. Д. Блогерство і журналістика / О. Кузнецова // Журналіст України. – 2012. – № 6. – С. 36-37.
Куліковська Л. П. Сучасні освітні технології. –
https://www.youtube.com/watch?v=IgacVUMh_6w
Літературознавча енциклопедія: у 2-х томах / автор-укладач Ю. І. Ковалів. – Київ: ВЦ «Академія», 2007. – 445 с.
Мак-Люен М. Галактика Гутенберга: Становлення людини друкованої книги / М. Мак-Люен. – [вид. 2-е, перероб.; переклад з англ. А. А. Галушки, В. І.
Постнікова]. – Київ: Ніка-Центр, 2008. – 392 с.
Огієнко І. І. Наука про рідномовні обов’язки: Рідномовний катехизис для вчителів, робітників пера, духовенства, адвокатів, учнів і широкого громадянства / Проф., д-р Іван Огієнко; [факс. вид.]. – Київ: АТ «Обереги», 1994. – 72 с.
Основи психології / За заг. редакцією Киричука О. В., Роменця В. А. – Вид. 3, стереотипне. – Київ: Либідь, 1997. – 632 с.
Пітерс Д. Д. Слова на вітрі: історія ідеї комунікації / Джон Дарем Пітерс; пер. з англ. А. Іщенка. – Київ: ВД КМ «Академія», 2004. – 302 с.
Пометун О. І., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання:
Науково-методичний посібник / За ред. Пометун О. І. – Київ: А.С.К., 2004. – 192 с.
Потятиник Б. В. Медіакритика: кому перепадає найбільше? // Медіакритика. – 2003. – №1. – С.27.
Романовський О. О. Феномен підприємництва в університетах світу: монографія / О. О. Романовський. – Вінниця: Нова Книга, 2012. – 504 с.
Терно С. О. Теорія розвитку критичного мислення (на прикладі навчання історії) / С. О. Терно: [посібник для вчителя]. – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2011. – 105 с.
Тищенко К. Ігри, пісні та робота в групах. Як у школах вчитимуть по-новому – http://nus.org.ua/articles/igry-pisni-ta-robota-v-grupah-yak-u-shkolah-vchytymut-ponovomu/
Тягло О. В. Критичне мислення: [навч. посібник] / О. В. Тягло – Харків: Основа, 2008. – 187 с.
Шумицька Г. В., Альбрехт А. Ю., Кіндюх Т. С. Основи наукових досліджень у школі нового типу: Навч.-методич. посіб. / Г. В. Шумицька, А. Ю. Альбрехт, Т. С.
Кіндюх. – Ужгород: ЗІППО, 2005. – 118 с.
Інтернет-ресурси
Державна бібліотека України для юнацтва: http://www.4uth.gov.ua/ Національна бібліотека України для дітей: www.chl.kiev.ua/ www.idea-ukraine.org www.encyclopedia.com www.media-ecology.org www.mon.gov.ua www.osvita.com.ua www.rada.gov.ua https://detector.media http://library.kr.ua http://mediaosvita.org.ua/uk/
http://journlib.univ.kiev.ua http://osvita.ua http://uk.wikipedia.org http://www.avtura.com.ua http://www.teacherjournal.com.ua http://zakon.rada.gov.ua
про публікацію авторської розробки
Додати розробку