Проект «Арт-лабораторія життєвих завдань»

Проект «Арт-лабораторія життєвих завдань»

(формування соціальної компетентності вихованців)

Сучасні соціокультурні перетворення в українському суспільстві, що спрямовані на оновлення системи цінностей і пріоритетів за європейською моделлю, безпосередньо знаходять відображення в модернізації підходів до освіти. Поняття: успішність, конкурентоздатність, компетентність, набувають практичного змісту в процесі творення цільових моделей випускників закладів освіти. Відповідно, на зміну традиційним підходам до навчання та виховання, приходять соціально та економічно орієнтовані, комплексні та адаптивні – спрямовані на оптимальну інтеграцію особистості учня-вихованця в умови динамічного багатофакторного культурного середовища. У сучасній освіті компетентнісний підхід стає невід’ємною характеристикою сьогодення. Тому, важливим і необхідним завданням його втілення в освітній процес постала розробка і впровадження у позашкільну освіту нових підходів.

Тому, в рамках компетентнісного підходу до освіти, розробляються засоби прикладного (оперативного) формування знань, умінь та навичок, так аби носій міг використовувати їх в більшості прогнозованих умов актуального середовища. Відповідно, розвиток компетентнісного підходу в освіті, розглядається як засіб адаптації самої системи знань умінь та навичок учня-вихованця до життєдіяльності в сучасному світі. Іншими словами, компетентнісний підхід в освіті пов’язаний з її оновленням, що зорієнтовано на розвиток гнучкості і стійкості особистісних якостей вихованця.

Виходячи з актуальності сучасних досліджень, застосування компетентнісного підходу в позашкільній освіті визначається необхідністю формування компетентностей особистості, що відповідають сучасним умовам соціально-економічного та культурного середовища.

Об’єкт дослідження: формування соціальної компетентності вихованців ОЦДЮТ.

Предмет дослідження: особливості формування соціальної компетентності в умовах ЗПО.

Метою дійсного дослідження є: формування соціальної компетентності вихованців ЗПО.

Завдання дослідження:

1. Визначити зв’язок між поняттями «соціалізація» та «соціальна компетентність» відносно чинників та умов виховного освітнього процесу в ПНЗ;

2. Розкрити особливості процесу формування соціальної компетентності вихованців ПНЗ;

3. Представити модель активізації процесу формування соціальної компетентності вихованців засобами довгострокового освітнього проекту;

4. Здійснити аналіз ефективності довгострокового освітнього проекту в процесі формування соціальної компетентності вихованців ПНЗ.

Методи дослідження:

На теоретичному рівні дослідження використовуються наступні методи: метод теоретичного аналізу наукових джерел з проблеми, метод теоретичного моделювання.

На емпіричному рівні дослідження використовуються: методи психолого-педагогічної діагностики сформованості базових компетентностей (анкетування, тестування, спостереження); методи математико-статистичної обробки статистичних відомостей (факторний аналіз, контент-аналіз).

Арт-лабораторія – це результат щільної науково-методичної співпраці педагогічного колективу та психологічної служби Кіровоградського ОЦДЮТ під науковим патронатом Лабораторії позашкільних навчальних закладів Інституту проблем виховання НАПН України і є змістовною складовою розробки наукової-практичної теми: «Формування базових компетентностей вихованців позашкільних навчальних закладів в процесі пізнавально-практичної діяльності».

Вихованці закладу беруть участь у короткострокових і довгострокових (багатоетапних) проектах. У короткострокових проектах діти вчаться діяти згідно плану, запропонованого керівником гуртка. Діяльність вихованців координується на всіх етапах підготовки та реалізації заходів. Учасники проекту швидко і комплексно оволодівають цільовими знаннями та самомотивацією на здоровий спосіб життя.

Натомість, в довгострокових проектах вихованці мають можливість не тільки виконати, а й представити свій проект, презентувати своє бачення теми та змісту. Так реалізація проекту приносить більше задоволення, тому що отриманий творчий продукт від початку й до кінця – продукт авторської співпраці. Багатоетапні довгострокові проекти розширюють можливості розвитку творчого потенціалу кожного учасника. У цьому випадку мова йде про фактор співавторства – привнесення в проект власного творчого бачення кожного учасника. Зазвичай, це відображається в темі, змісті та організації проекту. Така творча співпраця формує ефект синергізму в колективі. Завдяки цьому, як правило, і виникають оригінальні авторські рішення. Довгостроковий проект може бути розглянутий як педагогічна технологія розвитку лідерських якостей, що є важливим показником розвитку соціальної компетентності вихованців. Значущим елементом процесу взаємодії в довгострокових проектах є самомотивація дітей на досягнення позитивного результату. В цілому, за сукупністю факторів впливу, проектна діяльність може розглядатися як активний метод організації освітнього процесу в позашкільному закладі.

Арт-лабораторія, як педагогічний метод у пізнавально-практичній діяльності вихованців ЗПО, належить до складних (багатоетапних) проектів. Неоднорідні за формою тематичні заходи арт-лабораторій створюють умови для ефективної соціалізації дітей в умовах творчих груп.

Така форма взаємодії сприяє розвитку молодіжних творчих ініціатив і ситуативного пошуку їх впровадження.

Основні принципи роботи арт-лабораторії:

1. Системність та систематичність впровадження проектів як принцип поетапного та послідовного впровадження теми та організаційної системи заходу.

2. Добровільність – це принцип, що вказує на самовизначення учасника щодо ступеню участі в проекті та його ролі в творчій групі;

3. Колективна співтворчість – принцип, що вказує на колективну творчу працю в процесі підготовки та впровадження проекту;

4. Соціальна значимість арт-лабораторії полягає у розгляді та впровадженні у життя актуальних соціальних проблем молодіжного середовища;

При цьому, мета арт-лабораторії, незалежно від її змістовного та виховного наповнення, полягає у забезпеченні умови для ефективного формування соціальної компетентності вихованців.

Арт-лабораторія, як форма організації пізнавально-практичної діяльності вихованців, зорієнтована на ряд важливих завдань:

1. Розвиток організаційної системи для формування творчих груп вихованців;

2. Створення умов для колективної співтворчості вихованців;

3. Формування у вихованців здібностей до планування в процесі реалізації творчих проектів;

4. Розвиток цільового, ситуативного і діалогічного мислення учасників проекту;

5. Розвиток засобів самовідтворення вихованця через зміст та форму проектної діяльності;

6. Ефективна соціалізація вихованців засобами проектної діяльності в умовах творчих груп.

Довгостроковий проект впроваджується блочним способом. Блоки - тематичні лабораторії, які організаційно та змістовні спрямовані на розгляд окремих тем «Арт-лабораторії життєвих завдань» (заходів).

Змістовне наповнення тематичних лабораторій проекту «Арт-лабораторії життєвих завдань» орієнтовано на формування системи цінностей та ціннісних орієнтирів дітей та молоді.

Кожна тематична лабораторія забезпечується кадровим потенціалом з педагогів та методичних працівників закладу, які входять в ініціативну групу. З числа вихованців-учасників тематичних лабораторій утворюються творчі групи (ТГ).

Ініціативною групою пропонуються та координуються організаційні форми проектної діяльності учасників ТГ. На початку і закінченні тематичної лабораторії здійснюється психолого-педагогічна діагностика сформованості соціальної компетентності та досліджується рівень обізнаності вихованців-учасників проекту за виховним змістом заходу. Таким чином, по завершенню роботи «Арт-лабораторії життєвих завдань», планується встановити дієвість даної проектної форми роботи.

Розвиток проектної діяльності у процесі формування базових компетентностей вихованців вже на теперішній час зумовлює виникнення цілого ряду нових форм організації їх пізнавально-практичної діяльності та адаптації традиційних педагогічних методів.

На перших зустрічах творчих груп впроваджуються тренінги з метою знайомства учасників проекту. Тренінги можуть також обіймати учасників творчих та ініціативних груп (з числа педагогів).

Тренінг командотворення в тематичних лабораторіях проекту містить ряд традиційних етапів, а саме таких:

Етап 1. Введення. Оголошення організаційного порядку взаємодії учасників тренінгу та правил тренінгу. Ведучій знайомить учасників з метою тематичної лабораторії, розкриває її актуальність та основну проблему змісту.

Етап 2. Знайомство. Під час знайомства учасники тренінгів можуть застосовувати різні елементи самопрезентації. Знайомство може бути тематичним – пов’язаним зі змістом тематичної лабораторії. Кожен себе може представити, як представника якоїсь професії або виду спорту, стихії, якщо тематична лабораторія спрямована на певний вид людської діяльності або природних процесів. Самопрезентація вивільняє систему особистісних

 ставлень особистості до проблеми проекту, ілюструє емоційний стан учасників діяльності, відкриває нові контури проблеми, яка розробляється.

Етап 3. Формування мотивації учасників. Обговорення змістовних складових теми проекту та їх важливість для вихованців закладу. Визначення активності учасників проекту через розподіл завдань в творчих групах.

Етап 4. Навчальний етап складається з наступних орієнтованих змістовних модулів: обговорення етапів розробки тематичної лабораторії та творчих завдань проекту; розбір складових проектної діяльності; презентація організаційних форм діяльності учасників проекту; розробка плану діяльності учасників проекту.

Етап 5. Завершення тренінгу – це етап висновків та підсумків проведеної роботи. Обговорення з узгодженням основних позицій, ідей і ставлень учасників тренінгу до опрацьованої проблеми є важливим етапом реалізації творчого потенціалу ТГ.

В Арт-лабораторії широко застосовується метод мозкового штурму (мозкової атаки) – методу, який дозволяє оперативно розглянути проблему на основі стимулювання творчої активності, під час якого учасникам рекомендується висловити якнайбільше пропозицій щодо рішення завдань проекту.